Справа № 521/9095/25
Провадження № 2-р/521/28/25
Іменем України
08 вересня 2025 року
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
Головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Турава Н.М.,
розглянувши заяву представника відповідача адвоката Чернецької Г.М. про роз'яснення ухвали Хаджибейського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2025 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Печерська районна у місті Києві державна адміністрація про усунення перешкод у спілкуванні з сином та встановлення порядку побачень та спілкування з сином, -
В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Печерська районна у місті Києві державна адміністрація про усунення перешкод у спілкуванні з сином та встановлення порядку побачень та спілкування з сином.
25 серпня 2025 року ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси по справі було застосовані заходи забезпечення позову за заявою представника позивача шляхом зобов'язання ОСОБА_2 , його батьків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ухвалення рішення у справі, забезпечити спілкування (контакт) малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_1 у телефонному режимі по відео- або аудіозв'язку, в тому числі у месенджерах «Viber», «Telegram», «WhatsApp» - щовівторка, щочетверга та щонеділі, тривалістю до 10 хвилин у кожен з таких днів, у проміжок часу з 19:00 год по 20:00 год за місцевим часом країни проживання сина.
До суду 01.09.2025 року звернувся представник відповідача про роз'яснення ухвали Хаджибейського районного суду міста Одеси від 25 серпня 2025 року, посилаючись на таке.
Суд, приймаючи ухвалу про забезпечення позову, не врахував, що: вимоги заяви про забезпечення позову є тотожними позовним вимогами; батьки відповідача не є учасниками справи; належним чином встановлену у 2022 р. відсутність психоемоційної прихильності дитини до матері і первинну, безпечну, надійну форму психоемоційної прихильності дитини до батька; встановлені судами першої і касаційної інстанцій під час розгляду справи про місце проживання дитини (справа №757/13109/21-ц) - факти байдужості і недогляду матері щодо власної дитини; факти свідомого перешкоджання ОСОБА_6 виконанню рішення про визначення місця проживання дитини з батьком, що вже понад два роки унеможливлює проживання сина з батьком; факти прямих і безпідставних звинувачень ОСОБА_6 на адресу ОСОБА_2 і його батьків у нібито «викраденні дитини» і начебто «скоєнні замаху на вбивство».
Представнику відповідача не є зрозумілим, що саме мається на увазі під термінами «спілкування» та «контакт», а тому просить суд роз'яснити ухвалу Хаджибейського районного суду міста Одеси від 25.08.2025 р. у справі № 521/9095/25 про забезпечення позову щодо таких питань: - У якій спосіб ОСОБА_2 має забезпечити регулярний контакт ОСОБА_1 з дитиною, якщо він через умисні і свідомі дії ОСОБА_7 позбавлений можливості проживати разом з дитиною, а ситуація, коли син вже понад два роки змушений проживати окремо від батька з дідусем і бабусею штучно створена ОСОБА_1 ; - Яким чином особи, які не с учасниками справи №521/9095/25, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 мають забезпечувати виконання ухвали Хаджибейського районного суду міста Одеси від 25.08.2025 р. у рамках справи № 521/9095/25; - Яким чином має бути здійснено «забезпечення контакту».
Заява розглянута в порядку, визначеному ст. 271 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Учасники справи в судове засідання не викликалися.
Дослідивши матеріали справи, подану заяву, суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити з таких підстав.
25 серпня 2025 року ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси по справі було застосовані заходи забезпечення позову за заявою представника позивача шляхом зобов'язання ОСОБА_2 , його батьків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ухвалення рішення у справі, забезпечити спілкування (контакт) малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_1 у телефонному режимі по відео- або аудіозв'язку, в тому числі у месенджерах «Viber», «Telegram», «WhatsApp» - щовівторка, щочетверга та щонеділі, тривалістю до 10 хвилин у кожен з таких днів, у проміжок часу з 19:00 год по 20:00 год за місцевим часом країни проживання сина.
Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.02.2019 у зразковій справі № 806/3265/17.
Таким чином, фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акту, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
В ухвалі Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі № 800/211/16 встановлено таке: «необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Не підлягають роз'ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказує на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.
Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз'ясненню.
Враховуючи викладене вбачається, що чинне законодавство України не передбачаєроз'яснення саме механізму виконання постанови суду, тому суд не вбачає підстав для такого роз'яснення».
З поданою заявою про роз'яснення рішення суду по цій справі, представник позивача просить роз'яснити судове рішення в частині «способу, у який ОСОБА_2 має забезпечити регулярний контакт Корольової Н.Л. з дитиною, якщо він через умисні і свідомі дії ОСОБА_7 позбавлений можливості проживати разом з дитиною, а ситуація, коли син вже понад два роки змушений проживати окремо від батька з дідусем і бабусею штучно створена ОСОБА_1 ; - Яким чином особи, які не с учасниками справи №521/9095/25, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 мають забезпечувати виконання ухвали Хаджибейського районного суду міста Одеси від 25.08.2025 р. у рамках справи № 521/9095/25; - Яким чином має бути здійснено «забезпечення контакту».
Тобто заявник просить роз'яснити «саме механізм виконання» судового рішення.
Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, заява подана на роз'яснення «механізму виконання» судового рішення, що не допускається, у зв'язку з чим відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заяви про роз'яснення рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси 25 серпня 2025 року по справі № 521/521/9095/25.
Щодо посилання представника відповідача на те, що суд, приймаючи ухвалу про забезпечення позову, не врахував, що: вимоги заяви про забезпечення позову є тотожними позовним вимогами; батьки відповідача не є учасниками справи; належним чином встановлену у 2022 р. відсутність психоемоційної прихильності дитини до матері і первинну, безпечну, надійну форму психоемоційної прихильності дитини до батька; встановлені судами першої і касаційної інстанцій під час розгляду справи про місце проживання дитини (справа №757/13109/21-ц) - факти байдужості і недогляду матері щодо власної дитини; факти свідомого перешкоджання ОСОБА_6 виконанню рішення про визначення місця проживання дитини з батьком, що вже понад два роки унеможливлює проживання сина з батьком; факти прямих і безпідставних звинувачень ОСОБА_6 на адресу ОСОБА_2 і його батьків у нібито «викраденні дитини» і начебто «скоєнні замаху на вбивство», то з вказаних обставини відповідач має право на звернення до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2025 року, або на подання апеляційної скарги на вказану ухвалу суду.
Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 271 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника відповідача адвоката Чернецької Г.М. про роз'яснення ухвали Хаджибейського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2025 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Печерська районна у місті Києві державна адміністрація про усунення перешкод у спілкуванні з сином та встановлення порядку побачень та спілкування з сином - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення .
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду та з інших поважних причин.
СУДДЯ В.К.Гуревський