Справа № 947/20031/25
Провадження № 2/947/3668/25
04.09.2025 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Петренка В.С.,
за участю секретаря -Торгонської В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Сторони перебувають у шлюбі з 24.11.2017 року, шлюб зареєстрований Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Позивач у позовній заяві просить суд шлюб розірвати посилаючись на те, що подружні відносини припинилися, вони втратили один до одного почуття любові та взаємоповаги, шлюб носить формальний характер та подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 27.06.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
18.07.2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Грішиної Валентини Олександрівни надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої відповідач визнав позовні вимоги щодо розірвання шлюбу з ОСОБА_1 , однак просив врахувати, що фактично їх спільна дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з ним.
18.07.2025 року ОСОБА_2 , через свого представника - адвоката Грішину Валентину Олександрівну, у межах визначеного строку подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Київського району м. Одеси про визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 27.08.2025 рокуу прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Київського району м. Одеси про визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком відмовлено.Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Київського району м. Одеси про визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком повернуто ОСОБА_2 , роз'яснено право звернутися до суду з цим позовом в загальному порядку.
28.07.2025 року від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Джулай Дмитра Олександровича надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких підтримала позовні вимоги щодо розірвання шлюбу з ОСОБА_2 та просила їх задовольнити.
Позивачка в судове засідання 04.09.2025 року не з'явилася, однак 04.09.2025 року її представник - адвокат Джулай Дмитро Олександрович надіслав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги щодо розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем підтримав та просив їх задовольнити.
У судове засідання відповідач не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив. Відповідач - ОСОБА_2 про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, проте 03.09.2025 року від його представника - адвоката Грішиної Валентини Олександрівни надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Враховуючи, що позивач підтримує позовні вимоги, а відповідач позовні вимоги щодо розірвання шлюбу визнав у відзиві, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого позивача та належним чином повідомленого відповідача, на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, тому що родина фактично розпалася і її відновлення неможливо, при обставинах, зазначених позивачем, у позивача відсутні які-небудь почуття до відповідача, їх шлюбний союз розпався, на примирення сторони не згодні, а також той факт, що один з подружжя або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу й це право підлягає судовому захисту.
Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.
Шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім'ї.
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім'ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
За ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування - значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.
Закріплені у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.
Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, розірвання шлюбу може відбутися за їхньою спільною заявою або за заявою когось з них.
У ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу, суд переконався у дійсному волевиявленні сторін по справі.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, оскільки було встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, що має істотне значення.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Судом було встановлено, що сім'я розпалася остаточно, і шлюб носить формальний характер. Подальше сумісне проживання суперечить їх інтересам, що мають істотне значення.
Керуючись ст.ст. 141, 263, 264, 265, 268, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 113, 114 СК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований 24.11.2017 року Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №2268.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя В. С. Петренко