Справа № 685/695/25
Провадження № 1-кп/685/76/25
іменем України
08 вересня 2025 року
Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 та
його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь кримінальне провадження № 12025243200000252, внесене 11 червня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Погорільці Білогірського району Хмельницької області, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
ОСОБА_4 , достовірно знаючи про постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 25 вересня 2024 року по справі № 685/1100/24, яка набрала законної сили 05 листопада 2024 року, про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням штрафу в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та будучи з нею ознайомлений, маючи реальну можливість виконати рішення суду, діючи умисно, з метою її невиконання в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ч. 1 ст. 129 Конституції України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на території України, ухилився від виконання постанови суду, що набрала законної сили, та продовжував керувати транспортними засобами, а саме, 11 червня 2025 року о 15 год. 39 хв. керував автомобілем марки Ford моделі Kuga з реєстраційним номером НОМЕР_1 , здійснивши рух по вул. Яблоновської Теофілії в селищі Теофіполь Теофіпольської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, де був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції Сектору поліційної діяльності № 1 відділу поліції № 2 Хмельницького РУП ГУ НП в Хмельницькій області.
В ході судового розгляду ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, розкаявся та пояснив, що забирав автомобіль після ремонту з однієї з місцевих СТО та лише підігнав його додому, де і був зупинений працівниками поліції. Зазначив, що ніхто інший не міг забрати автомобіль, так як ні дружина, ні син мають посвідчення водія.
Крім власного визнання вини, вина ОСОБА_4 в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, підтверджується наступними доказами.
Диспозицією ч. 1 ст. 382 КК України визначено, що кримінально караним є умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
З огляду на вказану норму закону, до кримінальної відповідальності може бути притягнута винувата особа за факт умисного невиконання, зокрема, постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, що зводиться до акту керування транспортним засобом в період, коли така особа не мав права цього робити за вищезазначеною постановою суду.
Відповідно до постанови Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 25 вересня 2025 року (справа № 685/1100/24) ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП, яке полягало у керуванні автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмові від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння, з призначенням покарання у виді штрафу в сумі 17000 грн. та позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком один рік. Справа розглядалася за відсутності ОСОБА_4 , як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тому в той же день копія постанови була направлена йому до відома та виконання.
Наступного дня, 26 вересня 2024 року ОСОБА_4 сплатив штраф та судовий збір згідно даної постанови, надавши суду квитанції про їх сплату, проте 07 жовтня 2024 року він подав апеляційну скаргу на постанову суду.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 05 листопада 2025 року апеляційна скарга ОСОБА_4 була залишена без задоволення, а оскаржувана постанова Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 25 вересня 2025 року без змін, копія постанови Хмельницького апеляційного суду була направлена ОСОБА_4 до відома 08 листопада 2024 року.
Тобто, факт обізнаності ОСОБА_4 про позбавлення його права керування транспортними засобами знайшов своє підтвердження в суді.
Керування автомобілем обвинуваченим ОСОБА_4 , крім визнавальних пояснень, також підтверджується відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, який здійснив зупинку автомобіля під керуванням обвинуваченого.
Таким чином, оцінивши досліджені докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 в умисному невиконанні постанови суду в частині позбавлення права керування транспортним засобом доведена і його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Суд також враховує, що в обвинуваченого на утриманні перебуває повнолітня непрацездатна дитина, а також той факт, що він є батьком військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби.
В ході судового розгляду не знайдено підстав для застосування статті 69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 382 КК України, на що посилався захисник.
Суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів є призначення мінімального покарання, визначеного санкцією даної статті.
Речові докази, зокрема, автомобіль та свідоцтво про його реєстрацію підлягають поверненню власниці.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статтею 382 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в сумі 8500,00 грн. (Вісім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.), що становить п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Речові докази:
- автомобіль марки Ford моделі Kuga з реєстраційним номером НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , видане 11 грудня 2024 року ТСЦ 6844 - повернути ОСОБА_6 .
Скасувати арешт, накладений на автомобіль марки Ford моделі Kuga з реєстраційним номером НОМЕР_1 згідно ухвали слідчого судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 16 червня 2025 року у справі № 671/1090/25.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, - у той же строк з дня отримання копії вироку.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1