Справа № 344/15740/25
Провадження № 1-кс/344/6157/25
05 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ; підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за №12025090000000113 від 03.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 190 КК України
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого посилався на те, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000113 від 03.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч.3 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_6 , переслідуючи корисливі мотиви, з метою вимагання та отримання у ОСОБА_7 грошових коштів у сумі 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США (що згідно курсу валют НБУ становить 33 084 560 гривень та є особливо великим розміром), як повернення неіснуючого боргу у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.08.2025 звернувся до ОСОБА_4 , який підтримує тісні зв'язки у кримінальному середовищі, завдяки своєму авторитету серед вказаної категорії осіб, має вплив на раніше судимих осіб, завдяки особистим якостям здійснює злочинний вплив з метою координації злочинної діяльності інших осіб, з метою застосування такого впливу до ОСОБА_7 , всупереч встановленому у суспільстві порядку вирішення цивільно-правових спорів, або домовленостей задля отримання від нього шляхом вимагання неіснуючого боргу.
ОСОБА_4 , знаючи, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, надав згоду ОСОБА_6 на спільну участь у вимаганні грошових коштів у ОСОБА_7 , вступивши із ним у попередню злочинну змову та, використовуючи тісні зв'язки у кримінальному середовищі, завдяки своєму авторитету серед вказаної категорії осіб, маючи вплив на раніше судимих осіб, залучив до його вчинення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , з якими спільно узгодили план вчинення кримінального правопорушення, а саме вимагання у ОСОБА_7 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США.
Після цього, з метою досягнення своєї мети по заволодінню чужим майном потерпілого ОСОБА_7 шляхом вимагання, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 , діючи за пособництва ОСОБА_4 та за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами, відповідно до попередньо узгоджених між ними домовленостей, 20.08.2025 біля 13.50 год., прибули до будинку ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , де зустрілися з останнім та, погрожуючи застосуванням насильства, в тому числі заподіянням йому тяжких тілесних ушкоджень, знищенням його майна, вимагали у нього передати їм грошові кошти у сумі 800 000 (вісімсот тисяч)доларів США.
25 серпня 2025 року, приблизно о 08.30 год., ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , за пособництва ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою, повторно прибули на АДРЕСА_1 , де пройшли на територію домоволодіння, яке належить ОСОБА_7 , зустрілися з останнім та, погрожуючи застосування насильства щодо нього та його близьких родичів, повторно пред'явили вимогу передати їм 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США. При цьому При цьому, з метою демонстрації справжності своїх злочинних намірів, ОСОБА_13 наніс ОСОБА_7 удар кулаком правої руки в обличчя від чого той впав на землю, відчувши фізичну біль. Продовжуючи злочинні дії по вимаганню коштів, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , заламавши ОСОБА_7 руки за спину поставили його на ноги, після чого ОСОБА_8 разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 ОСОБА_13 та ОСОБА_12 продовжили погрожувати йому насильством в ході чого ОСОБА_12 сокирою, яку знайшов в домоволодінні потерпілого, наніс ОСОБА_7 не менше двох ударів по ногах в районі колін, спричинивши фізичну біль.
В результаті умисних дій ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , за пособництва ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_14 , сприймаючи погрози застосуванням насильства, в тому числі заподіянням тяжких тілесних ушкоджень її чоловіку як реальні, а також, бажаючи припинити спричинення йому тілесних ушкоджень, на вимогу ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 написала по їхній вказівці на ім'я ОСОБА_6 розписку про отримання в борг грошових коштів в сумі 300 000 (триста тисяч) доларів США (що згідно курсу валют НБУ становить 12 406 710 гривень та є особливо великим розміром), отримавши яку, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 поїхали з місця події.
Таким чином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, проживаючий за адресою, АДРЕСА_2 , громадянин України, непрацюючий, одружений, троє неповнолітніх дітей, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_4 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, заявами та допитами потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , протоколами впізнання по фотографіях та іншими матеріалами кримінального провадження.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальним, оскільки, ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки досудове розслідування триває та підозрюваний, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може вчиняти такі дії;
- незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 відомі потерпілі та місця їх проживання, повні анкетні дані інших підозрюваних, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх показання, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду, тим самим затягуювати строки досудового розслідування чи судового розгляду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте на шлях виправлення не став та вчиняв нові злочини, офіційно не працює, джерело його існування не відоме, на даний час підозрюється у вчиненні корисливого злочину, а тому з метою отримання прибутку останній, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти злочини, а саме вимагання.
Зазначені вище обставини, тяжкість інкримінованих злочинів, дані про особу ОСОБА_4 його соціальні зв'язки, дають підстави вважати про те, що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам та дієвості кримінального провадження.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставин, просив задоволити без визначення застави.
В судовому засіданні захисник підозрюваного просив застосувати до його підзахисного заставу у максимальному розмірі визначеному ст.182 КПК України.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. .
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Окрім того у відповідності до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
04 вересня 2025 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст. 189 КК України, у порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
04 вересня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, не працюючому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.189 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.189 КК України, а саме у пособництві у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах є особливо тяжким та за яке передбачено покарання позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна .
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.189 КК України.
Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення, а саме: протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 , протокол допиту потерпілої ОСОБА_14 , протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколи про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи, відносно ОСОБА_9 де фігурує ОСОБА_4 , а також характеризуючі особу підозрюваного дані: його вік - 38 років, уродженець м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, проживаючий за адресою, АДРЕСА_2 , громадянин України, непрацюючий, одружений, троє неповнолітніх дітей, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задоволити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 02 листопада 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань №12.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1