03 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 753/4751/23
провадження № 51-2404ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 436-2 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 24 травня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 436-2 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
Вирішено долю речових доказів і процесуальних витрат.
За вироком суду у ОСОБА_7 , який усвідомлював факт збройної агресії рф проти України, будучи проросійсько налаштованою особою, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, виник та сформувався злочинний умисел направлений на вчинення кримінально караного діяння, що полягає у виправдовуванні, визнанні правомірною збройної агресії рф проти України розпочатої у 2014 році та виправдовуванні, визнання правомірною тимчасову окупацію частини території України, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_7 встановив на мобільний телефон, який знаходився у його користуванні, марки Samsung Galaxy А30 з мобільними номерами мобільних операторів Lifecell НОМЕР_1 та Київстар НОМЕР_2 мобільний застосунок «Телеграм», де в подальшому зареєстрував обліковий запис ОСОБА_8 та зареєстрував на номер мобільного телефону НОМЕР_2 .
Далі ОСОБА_7 , з метою реалізації свого злочинного умислу, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, використовуючи вказаний телефон, вступив з метою спілкування до спільнот серед яких є: «ІНФОРМАЦІЯ_4» (ІНФОРМАЦІЯ_3), ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 , використовуючи вищевказаний механізм, опублікував наступні текстові повідомлення:
- у спільноті « ІНФОРМАЦІЯ_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2 )» під постом, в якому російські пропагандисти висвітлюють роботу військової авіації рф, користувач ОСОБА_8 у застосунку Телеграм, що зареєстровано на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_7 , залишив коментар: «Молодцы!!!!» (10 червня 2022 року о 18:37);
- під світлиною, в якій зображено українського військовополоненого, користувач ОСОБА_8 у застосунку Телеграм, що зареєстровано на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_7 , залишив коментар: «Чеченцы молодцы убивают этих нациков проклятых. Хоть кто-то наведет здесь порядок. Когда уже освободят Киев от бандер?» (11 червня 2022 року о 10:50);
- під постом, в якому зображено військовослужбовця ЗС рф, що загинув на території України під час участі в бойових діях, користувач ОСОБА_8 у застосунку Телеграм, що зареєстровано на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_7 , залишив коментар: «Настоящий герой! Спи спокойно. Будем уничтожать проклятых укров» (11 червня 2022 року о 10:47).
Київський апеляційний суд ухвалою від 08 квітня 2025 року вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник не погоджується з рішенням апеляційного суду, просить його скасувати з підстав істотного порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Вважає, що розглядаючи кримінальне провадження апеляційний суд не дотримався принципів змагальності сторін та безпосередності дослідження доказів і в порушення приписів ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) невмотивовано відмовив стороні захисту у дослідженні речового доказу, який був неповно досліджений місцевим судом. Також апеляційний суд не усунув недоліків судового розгляду суду першої інстанції, формально розглянув справу, не дотримався приписів ст. 419 цього Кодексу, не перевірив належним чином доводи сторони захисту і дав на них невмотивовані відповіді.
Зокрема захисник указує, що під час розгляду кримінального провадження місцевий суд розпочав дослідження речового доказу у справі мобільного телефону ОСОБА_7 , однак фактично не закінчив його, оскільки не дослідив зміст дописів нібито у російських спільнотах в месенджері «Телеграм». Саме ці дописи, на переконання сторони обвинувачення, виправдовують збройну агресію рф. Неповне дослідження доказу є порушенням принципу безпосередності його дослідження. Суд лише дослідив текстові повідомлення в месенджері «Телеграм», посилання на які з обвинувачення прокурор виключив. Під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції було зупинено дослідження речового доказу, оскільки на переконання прокурора телефон перебуває в авіарежимі і підключення його до мережі інтернет може призвести до знищення інформації в месенджелі «Телеграм». Таку ж позицію висловив і спеціаліст, який був допитаний місцевим судом, при цьому зауважив, що інформацію, яка міститься в дописах, можливо перевірити шляхом проведення відповідної експертизи.
Стороною захисту під час апеляційного розгляду було заявлено клопотання про проведення телекомунікаційної експертизи у справі, однак в його задоволенні суд відмовим без наведення будь-яких мотивів.
Поряд з цим суд не перевірив доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_7 не міг 21 червня 2022 року бути присутнім під час огляду його мобільного телефону оперативним працівником, оскільки в період з 15 по 22 червня 2022 року перебував на стаціонарному лікуванні в м. Шепетівка, що підтверджується випискою лікувального закладу.
Також без оцінки залишилися доводи про те, що ОСОБА_7 11 червня
2022 рокі надав добровільну згоду на огляд свого мобільного телефону і при цьому в цей же день підписав порожні аркуші, які далі були використані у протоколі огляду його мобільного телефону. Захист вважає, що при таких обставинах сторона обвинувачення могла штучно створити докази винуватості
ОСОБА_7 .
До суду касаційної інстанції надійшло клопотання ОСОБА_7 , в якому він просить розгляд кримінального провадження стосовно нього проводити без його участі, однак за участю його захисника. Водночас вказує, що судовий розгляд кримінального провадження проведено з порушеннями, оскільки суди попередніх інстанцій не дослідили вміст повідомлень (дописів), які містяться на його мобільному телефоні, що визнаний речовим доказом.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні
Захисник підтримав доводи касаційної скарги і просив її задовольнити.
Прокурор не підтримала доводи, викладені у касаційній скарзі сторони захисту, і просила Суд відмовити в її задоволенні.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, позицію прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 438 КПК визначено, що предметом перегляду справи в касаційному порядку зокрема може бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку, та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою.
Вимогами кримінального процесуального закону передбачено, що рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.
Окрім додержання цих вимог, в судовому рішенні слід проаналізувати і зіставити з наявними у провадженні матеріалами всі доводи, наведені в апеляції, і дати на кожен із них вичерпну відповідь.
Відповідно до ст. 404 КПК, апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку щодо його відповідності нормам кримінального та процесуального законів, фактичним обставинам кримінального провадження, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.
Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, а також викладаються докази, що спростовують її доводи.
До того ж, суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), і це покладає на апеляційний суд певний обов'язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених приписами ст. 404 КПК. Недотримання вказаних положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що апеляційний суд, розглядаючи кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 , не дотримався указаних вимог процесуального закону, належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги сторони захисту, що, на думку колегії суддів, є істотним порушенням вимог КПК.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд після доповіді судді, з'ясування позиції учасників, розглянув клопотання сторони захисту про повторне дослідження речового доказу (мобільного телефону) та призначення телекомунікаційної експертизи відмовив у їх задоволенні, однак, не вказавши будь-яких обґрунтувань.
В свою чергу сторона захисту обґрунтовуючи необхідність дослідження речового доказу (мобільного телефону) вказувала на те, що місцевий суд розпочав дослідження речового доказу, однак фактично не закінчив його, оскільки не дослідив зміст дописів нібито у російських спільнотах в месенджері «Телеграм». Згідно обвинувачення, саме ці дописи мали зміст, який виправдовував збройну агресію рф проти України.
На переконання колегії суддів неналежне розв'язання клопотання сторони захисту з урахуванням того, що речовий доказ, на якому зафіксовані дописи ОСОБА_7 , які є суттю обвинувачення не були предметом огляду місцевого суду, що призвело до недотримання приписів ст. 404 КПК.
Водночас апеляційний суд не врахував положення ст. 23 КПК, зокрема про те, що суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Також, відмовляючи у задоволенні клопотання сторони захисту про призначення телекомунікаційної експертизи, апеляційний суд не дав будь-якої оцінки, що допитаний під час судового розгляду справи місцевим судом спеціаліст вказав про можливість перевірки змісту дописів шляхом проведення відповідної експертизи.
Крім того, поза увагою апеляційного суду залишилися доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_7 не міг 21 червня 2022 року бути присутнім під час огляду його мобільного телефону оперативним працівником, оскільки в період з 15 по 22 червня 2022 року перебував на стаціонарному лікуванні в м. Шепетівка, що підтверджується випискою лікувального закладу (т. 2, а.с. 30). Вказана виписка у співставленні з фактичними обставинами, які містяться в протоколі огляду від 21 червня 2022 року, взагалі не була предметом перевірки.
Також залишилися без оцінки доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що ОСОБА_7 11 червня 2022 рокі надав добровільну згоду на огляд свого мобільного телефону і при цьому в цей же день підписав порожні аркуші, які далі були використані у протоколі огляду його мобільного телефону.
Не вирішивши указані питання, апеляційний суд не дотримався приписів ст. 419 КПК, що є істотним порушенням, оскільки їх розв'язання могло вплинути на законність і обґрунтованість прийнятого судового рішення, враховуючи, що обвинувачення ОСОБА_7 здебільшого ґрунтується на доказах, які є предметом оспорювання сторони захисту.
Апеляційному суду необхідно врахувати висновки, зроблені за результатами касаційного перегляду справи, ретельно перевірити доводи апеляційної скарги, й ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, яке б відповідало положенням статей 94, 370, 419 КПК.
Отже, ухвала Київського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3