05 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 907/526/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Дутка Євгенія Володимировича
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 (головуючий суддя - Скрипчук О.С., судді: Матущак О.І., Зварич О.В.) та рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2025 (суддя Пригара Л.І.)
у справі №907/526/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моекотаксі Буковина"
до фізичної особи-підприємця Дутка Євгенія Володимировича
про стягнення 1 027 109 грн безпідставно отриманих коштів (з урахуванням заяв про зміну підстав позову та про залишення позову без розгляду в частині позовної вимоги),
Товариство з обмеженою відповідальністю "Моекотаксі Буковина" (далі - ТОВ "Моекотаксі Буковина") звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до фізичної особи-підприємця Дутка Євгенія Володимировича (далі також - ФОП Дутка Є.В.) про стягнення 1 027 109 грн безпідставно отриманих коштів.
Господарський суд Закарпатської області рішенням від 19.03.2025 у справі №907/526/24, яке Західний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 16.07.2025, позов задовольнив повністю. Стягнув з ФОП Дутка Є.В. на користь ТОВ "Моекотаксі Буковина" 1 027 109 грн безпідставно отриманих коштів, а також 15 406,64 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
ФОП Дутка Є.В. звернувся 18.08.2025 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2025 у справі №907/526/24 та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 для розгляду справи №907/526/24 визначено склад колегії суддів: Бакуліна С.В. головуючий (суддя-доповідач), судді Кібенко О.Р., Студенець В.І.
Перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів на загальну суму 1 027 109 грн, що становить менше п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК унормовано випадки, за умови доведення скаржником наявності яких наведенням відповідних цим випадкам обставин, судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути предметом касаційного оскарження.
Підставою касаційного оскарження скаржник визначає те, що він позбавлений можливості спростувати обставини, неправомірно встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи (підпункт "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК). Також скаржник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК).
Верховний Суд зауважує, що положення про те, що особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи означає, що особа, яка звертається з касаційною скаргою, має обґрунтувати зазначені обставини та додати докази на їх підтвердження.
Твердження скаржника, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді цивільної справи №308/3240/25 Суд вважає необґрунтованими, оскільки скаржник не наводить які саме фактичні обставини, встановлені у цій справі, він не може спростувати при розгляді наведеної ним цивільної справи, враховуючи, що дана справа стосується правовідносин сторін, які виникли у 2022-2024 роках (позивач покликається на те, що між ТОВ "Моекотаксі Буковина" та ФОП Дутком Є.В. в усній формі був укладений Договір про надання послуг, на виконання якого позивачем перераховано відповідачу в якості передоплати (авансу) грошові кошти у сумі 1 027 109 грн, що підтверджується фільтрованою банківською випискою за 14.10.2022 із поточного рахунку ТОВ "Моекотаксі Буковина" в АТ КБ "Приватбанк". За твердженням представника позивача, у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань у частині надання послуг за Договором, останньому 16.05.2024 було надіслано лист-вимогу від 10.05.2024 щодо повернення одержаних коштів у вищевказаному розмірі на користь позивача, однак, така ФОП Дутком Є.В. залишена без виконання. За доводами представника позивача, шляхом надіслання вимоги від 10.05.2024 ТОВ "Моекотаксі Буковина" фактично відмовилося від укладеного між сторонами в усній формі Договору про надання послуг, а відтак, грошові кошти в сумі 1 027 109 грн є такими, що утримуються відповідачем за відсутності на те правових підстав, та підлягають стягненню з останнього в силу приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України.). Разом з тим предметом спору у цивільній справі між тими ж сторонами є договір дарування 1/3 частки квартири, укладений 14.02.2025, що виключає встановлення судами у цій справі обставин, які не входять у предмет доказування у ній. Посилання скаржника лише на те, що у позовній заяві у цивільній справі №308/3240/25 ТОВ "Моекотаксі Буковина" посилається на те, що у провадженні Господарського суду Закарпатської області знаходиться ця господарська справа №907/526/24 за позовом ТОВ "Моекотаксі Буковина" до фізичної особи-підприємця Дутко Є.В. про стягнення 1 027 109 грн безпідставно отриманих коштів, не підтверджує, що таке посилання є посиланням на обставину, встановлену у цій господарській справі.
Суд звертає увагу скаржника, що судове рішення у цій господарській справі не є фактичною обставиною, про яку зазначає скаржник як про таку, яку він не може спростувати у цивільній справі №308/3240/25.
Дослідження змісту оскаржуваних судових рішень у цій справі, у яких відсутні будь-які фактичні обставини щодо договору, який є предметом спору у цивільній справі №308/3240/25, не дає підстав для висновку, що скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді справи №308/3240/25, і що у предмет доказування у останній входять ті самі обставини, що і у цій господарській справі, на що скаржник, до речі, і не покликається.
З аналізу доводів і аргументів касаційної скарги Суд доходить висновку про те, що вони фактично зводяться до незгоди із встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами справи та оцінкою доказів, та правовими висновками суду у спірних правовідносинах, втім не підтверджують обґрунтування виключного випадку, визначеного підпунктом "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК, за наявності якого судові рішення у малозначних справах можуть бути переглянуті в касаційному порядку.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
За змістом статті 7 ГПК правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.
На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення одної з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
З огляду на відсутність належного обґрунтування обставин, передбачених підпунктом "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Дутка Є.В. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2025 у справі №907/526/24 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 163, 234, 235, 287, 293 ГПК, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Дутка Євгенія Володимировича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2025 у справі №907/526/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С. В. Бакуліна
Судді О. Р. Кібенко
В. І. Студенець