18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
08 вересня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/386/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко",
до відповідача - Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня № 2" Чернігівської міської ради,
про визнання недійсним правочину,
14.04.2025 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" (далі - ТОВ "Олестас Еко") до Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня № 2" Чернігівської міської ради (далі - КНП "ЧМЛ № 2" ЧМР) з вимогою визнати недійсним правочин щодо одностороннього розірвання договору № 170 від 13 лютого 2025 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" та Комунальним некомерційним підприємством "Чернігівська міська лікарня № 2" Чернігівської міської ради відповідно до листа-повідомлення від 03 квітня 2025 року № 01-05/658 про дострокове припинення договірних зобов'язань.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13.02.2025, за результатами публічної закупівлі № UA-2024-12-16-003574-a, між ТОВ "Олестас Еко" (Виконавець) та КНП "ЧМЛ № 2" ЧМР (Замовник) укладено договір № 170, згідно предмета якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати послуги зі збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації та знешкодження відходів, що утворилися в результаті діяльності установи Замовника, далі за текстом - "відходи", код ДК 021:2015:90520000-8 - Послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами (90524000-6 - Послуги у сфері поводження з медичними відходами) (Послуга зі збирання, транспортування та утилізація/ видалення відходів лікарні) згідно Специфікації (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до наказу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Чернігівській області № 12-3 від 25.02.2025 "Про початок моніторингу процедур закупівель" наказано почати моніторинг закупівель відповідно до переліку, що додається, зокрема й вказаної процедури. За наслідками моніторингу складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-12-16-003574-a від 19.03.2025, яким Третя особа зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Позивач стверджує, що на виконання вказаного Висновку, відповідач звернувся до позивача з пропозицією достроково розірвати Договір за згодою двох сторін, однак листом № 15 від 26.03.2025 ТОВ "Олестас Еко" повідомило про відсутність законодавчих підстав для розірвання Договору, його належне виконання зі сторони Виконавця та бюджетною економією для Замовника в понад півмільйона гривень. Однак, 04.04.2025 в системі публічних закупівель Prozorro опубліковано лист відповідача № 01-05/658 від 03.04.2025, яким Договір розірвано в односторонньому порядку, підставою якого визначено лише Висновок.
ТОВ "Олестас Еко" не погоджуються із одностороннім розірванням відповідачем Договору, яке, на його думку, не відповідає вимогам чинного законодавства та умовам Договору і є протиправним та безпідставним.
Ухвалою від 16.04.2025 Господарський суд Черкаської області у складі судді Довганя К.І. відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання у справі на 10:30 год. 29 травня 2025 року.
Ухвалою від 02.07.2025 Господарський суд Черкаської області у складі судді Довганя К.І. закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у засіданні суду на 10 год. 00 хв. 16 вересня 2025 року
Повноваження судді Довганя К.І. припинено.
Листом від 25.08.2025 в.о. голови Господарського суду Черкаської області Дорошенка М.В. сторони повідомлено про те, що у зв'язку з припиненням повноважень судді Костянтина Довганя розгляд справи № 925/386/25 буде здійснюватися після проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями.
02.09.2025 за розпорядженням керівника апарату Господарського суду Черкаської області Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи, відповідно до п. 2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 925/386/25.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025, для розгляду справи призначено суддю Зарічанську З.В.
Ухвалою від 05.09.2025 суддя Зарічанська З.В. прийняла справу № 925/386/25 до свого провадження.
Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про необхідність передачі справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Чернігівської області.
У ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено загальне правило, відповідно до якого, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи із ідентифікаційним кодом 14233274, що зазначений позивачем, як код відповідача є пр. Грушевського Михайла, будинок 168б, м. Чернігів, Чернігівська обл., 14034.
Враховуючи викладене, оскільки підсудність в даному випадку визначається за правилами ч. 1 ст. 27 ГПК України, тобто за місцезнаходженням відповідача, вказана справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Чернігівської області.
В обґрунтування звернення з позовом до Господарського суду Черкаської області у позовній заяві позивач зазначає, що приписами ст. 29 ГПК України передбачено підсудність справ за вибором позивача. Частиною 5 цієї статті встановлено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Пунктом 5.6. Договору сторони визначили, що всі спори і розбіжності, що можуть виникнути при виконанні цього Договору, вирішуються шляхом переговорів. У випадку, якщо в результаті переговорів між Сторонами не буде досягнуто згоди, спір підлягає розгляду у Господарському суді за місцем знаходження Виконавця.
Згідно з пунктом 2.3. Договору, Виконавець здійснює приймання відходів за кількістю і якістю, а також їх утилізацію за місцезнаходженням власних складів.
Позивач вважає, що оскільки ТОВ "Олестас Еко", як виконавець робіт, має реєстрацію та матеріально-технічну базу в місті Черкаси, то за правилами альтернативної підсудності вказана справа підсудна Господарському суду Черкаської області.
Суд критично сприймає такі доводи позивача з огляду на таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.
У спірному Договорі сторони конкретно не визначили місце його виконання.
При цьому, предметом спірного Договору, відповідно до п. 1.1. є надання послуг зі збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації та знешкодження відходів.
У п. 2.3. спірного Договору сторони узгодили, що видалення Замовником і приймання Виконавцем відходів для їх вивезення здійснюється на території Замовника, а саме за адресами: проспект Грушевського Михайла, 168-б, проспект Миру, 44, провулок Міхнюка Олега, 3-а, вулиця Тероборони, 4-а та 6, вулиця Красносільського, 73-а, а приймання відходів за їх кількістю та якістю проводиться за місцезнаходженням складів Виконавця. Виконавець власними силами здійснює завантаження відходів у спеціалізований автотранспорт, вивезення та утилізацію. Виконавець власними силами здійснює завантаження відходів у спеціалізований автотранспорт, вивезення та утилізацію.
Зі змісту наведених положень Договору випливає, що частина передбачених ним робіт, зокрема, збирання відходів виконується за конкретно визначеними адресами на території Замовника, а інша частина - за місцезнаходженням складів Виконавця, проте, місцезнаходження складів у Договорі також не зазначено.
Суд наголошує, що у справі, що розглядається, спір про визнання недійсним правочину не стосується предмета Договору, а місце виконання Договору не має значення для визначення юрисдикції спору. Іншими словами, за синалагматичним договором, який передбачає зустрічні зобов'язання, юрисдикцію спору слід визначати залежно від того, з якого саме зобов'язання виник спір. Спірні правовідносини не мають особливостей щодо визнання недійсним правочину у чітко визначеному місці, така вимога жодним чином не стосується місця виконання Договору, ані в частині надання послуг, ані в частині сплати коштів.
Таких висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 26.06.2024 у справі №924/698/23, вирішуючи питання про необхідність відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.06.2022 у справі № 924/674/21 щодо застосування частин першої та п'ятої статті 29 ГПК України та передачу справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Щодо покликання позивача на п. 5.6. Договору, відповідно до якого, у випадку, якщо в результаті переговорів між Сторонами не буде досягнуто згоди, спір підлягає розгляду у Господарському суді за місцем знаходження Виконавця, суд зауважує, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч. 1 ст. 627 ЦК України)
Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. (ч. 3 ст. 6 ЦК України)
З викладеного випливає, що керуючись принципом свободи договору, сторони можуть на власний розсуд врегулювати свої відносини, а не встановити порядок розгляду справи для суду.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. (ч. 1-3 ст. 11 ГПК України)
Оскільки нормами ГПК України не передбачено можливості вибору територіальної підсудності спору за домовленістю сторін, закріплення сторонами у Договорі конкретного суду не є підставою для розгляду справи судом, передбаченим договором.
У постанові від 19.02.2021 у справі 904/2979/20, розглядаючи питання відповідності приписам законодавства договору поруки, як підстави для зміни територіальної підсудності спору, Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначав, зокрема, що для учасника справи місце її розгляду не може не мати певного значення та не погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що сторона не є заінтересованою у розгляді справи за належною територіальною юрисдикцією.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 279 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що справа № 925/386/25 за загальними правилами підсудності, що визначені в ч. 1 ст. 27 ГПК України підсудна Господарському суду Чернігівської області, за місцезнаходженням відповідача.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст. 27, 31, 234-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" до Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня № 2" Чернігівської міської ради про визнання недійсним правочину передати за підсудністю до Господарського суду Чернігівської області (проспект Миру, 20, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання.
Копії ухвали надіслати сторонам за допомогою системи "Електронний суд".
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА