Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" вересня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2250/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства "ГАЛАКТИКА"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "БАСКЕТ 7"
простягнення коштів
без виклику учасників справи
ПП "ГАЛАКТИКА" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "БАСКЕТ 7", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг за Договором поставки від 27.06.2023 №27/06/23 у розмірі 28.304,86 грн, 3% річних у розмірі 155,23 грн, пеню в розмірі 1.492,57 грн, витрати від інфляції в розмірі 465,55 грн, а також витрати зі сплати судового збору.
Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки від 27.06.2023 №27/06/23 в частині повної оплати поставленого позивачем товару.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.07.2025 у справі №922/2250/25 позовну заяву ПП "ГАЛАКТИКА" залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.07.2025 з урахуванням малозначності справи №922/2250/25 в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
28.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив (вх. №17323/25), в якому зазначає, що ТОВ "БАСКЕТ 7" не підписувало з позивачем договір, накладні та інші документи в редакції, долучених до позовної заяви. А отже у відповідача не виник обов'язок сплачувати грошові кошти.
30.07.2025 засобами поштового зв'язку від позивача надійшли заперечення на відзив (вх. №17633), в яких вказує, що відповідач не зазначає, котрі видаткові накладні він не підписував; сам факт часткової оплати заборгованості свідчить про визнання поставки товару позивачем; наявність підписаних накладних, фактична поставка та часткова оплати за товар є достатніми доказами здійснення господарської операції.
Правом на подання заперечень відповідач не скористався.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
Між ПП "ГАЛАКТИКА" (постачальник) та ТОВ "БАСКЕТ 7" був укладений Договір поставки від 27.06.2023 №27/06/2023 (надалі - Договір). Згідно з його умовами постачальник зобов'язався в порядку та терміни, встановлені цим Договором, передати у власність покупцю товар у певній кількості, відповідної якості та за погодженою ціною, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у даному договорі. На кожну партію товару на підставі замовлення покупця постачальником складається видаткова накладна, в якій сторони узгоджують кількість, вартість та асортимент товару. Зазначена видаткова накладна визнається сторонами специфікацією та є невід'ємною частиною даного Договору. Загальна кількість товару, предмета постачання за даною угодою, визначається як наростаюча кількість по всіх поставках, зроблених згідно з оформлених належним чином видатковими накладними, що мають силу специфікацій, і є невід'ємними частинами Договору.
Умовами пункту 5.1. Договору передбачено, що ціна на товар, що поставляється за даною угодою, є договірною та вказується в накладних та специфікаціях.
Згідно з підпунктом 5.3.2. пункту 5.3. Договору покупець робить оплату за товар протягом 2 днів з моменту отримання товару.
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та діє до 31.12.2024. У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення Договору за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії Договору, Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах, які буди передбачені Договором (пункт 9.1. Договору).
Як зазначає позивач, ним на виконання умов Договору був поставлений відповідачу товар на загальну суму 42.491,93 грн, про що свідчать видаткові накладні від 02.05.2024 №24R00-0380678, від 03.05.2024 №24R00-0385014, від 03.05.2024 №24R00-0385019, від 16.05.2024 №24R00-0420101, від 24.05.2024 №24R00-0448375, від 30.05.2024 №24R00-0465936, від 26.09.2024 №24R00-0834695, від 14.03.2025 №25R00-0200177, від 17.04.2025 №25R00-0307808, від 08.05.2025 №25R00-0370639, від 08.05.2025 №25R00-0370640, від 08.05.2025 №25R00-0370649, від 08.05.2025 №25R00-0372278, від 09.05.2024 №25R00-0373663, від 09.05.2025 №25R00-0373667, від 09.05.2025 №25R00-0375340, від 09.05.2025 №25R00-0375341, від 09.05.2025 №25R00-0375342, від 09.05.2025 №25R00-0375343, від 09.05.2025 №25R00-0375349, від 08.05.2025 №25R00-0372276, від 08.05.2025 №25R00-0370650, від 08.05.2025 №25R00-0372280, від 08.05.2025 №25R00-0372282, від 09.05.2025 №25R00-0373661, від 09.05.2025 №25R00-0373662, від 09.05.2025 №25R00-0373664, від 09.05.2025 №25R00-0373665, від 09.05.2025 №25R00-0373666, від 09.05.2025 №25R00-0375351.
Відповідачем була часткова сплачена вартість поставленого позивачем товару на суму 14.187,07 грн, про що свідчать надані виписку с банківського рахунку відповідача.
Як зазначає позивач у позовній заяві, загальна заборгованість відповідача за поставлений товар станом на дату складення позовної заяви становить 28.304,86грн.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 42.491,93 грн, що підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковими накладними від 02.05.2024 №24R00-0380678, від 03.05.2024 №24R00-0385014, від 03.05.2024 №24R00-0385019, від 16.05.2024 №24R00-0420101, від 24.05.2024 №24R00-0448375, від 30.05.2024 №24R00-0465936, від 26.09.2024 №24R00-0834695, від 14.03.2025 №25R00-0200177, від 17.04.2025 №25R00-0307808, від 08.05.2025 №25R00-0370639, від 08.05.2025 №25R00-0370640, від 08.05.2025 №25R00-0370649, від 08.05.2025 №25R00-0372278, від 09.05.2024 №25R00-0373663, від 09.05.2025 №25R00-0373667, від 09.05.2025 №25R00-0375340, від 09.05.2025 №25R00-0375341, від 09.05.2025 №25R00-0375342, від 09.05.2025 №25R00-0375343, від 09.05.2025 №25R00-0375349, від 08.05.2025 №25R00-0372276, від 08.05.2025 №25R00-0370650, від 08.05.2025 №25R00-0372280, від 08.05.2025 №25R00-0372282, від 09.05.2025 №25R00-0373661, від 09.05.2025 №25R00-0373662, від 09.05.2025 №25R00-0373664, від 09.05.2025 №25R00-0373665, від 09.05.2025 №25R00-0373666, від 09.05.2025 №25R00-0375351. Вказані документи підписані представниками сторін без зауважень та скріплені печатками підприємств.
Заперечення відповідача про те, що останній не підписував ані спірний Договір, ані видаткові накладені судом відхиляються. Оскільки на примірник спірного Договору від імені ТОВ "БАСКЕТ 7" підписаний його директором Ступаком О.М., котрий діяв на підставі статуту та скріплений печаткою підприємства. При цьому, доказів визнання недійсним спірного Договору в судовому порядку матеріали справи не містять, а із зустрічним позовом з цього питання відповідач під час розгляду даної справи до суду не звертався. На видаткових накладних також наявний підпис представника ТОВ "БАСКЕТ 7", а також містить печатка підприємства "для накладних".
Суд зазначає, що в даному випадку в матеріалах справи відсутні докази того, що печатка відповідача була використана особою, неповноважною на її використання, зокрема, звернення підприємства до правоохоронних органів з відповідною заявою про викрадення чи втрату печатки. Окрім цього, як свідчать матеріали справи відповідач частково розраховувався за поставлений позивачем товар на підставі частини видаткових накладних, що також свідчить про подальше схвалення. А отже, вищенаведені заперечення відповідача щодо не підписання Договору та видаткових накладних є необґрунтованими та безпідставними.
Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.
Приписами статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Приписами статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Умовами підпункту 5.3.2. пункту 5.3. Договору покупець робить оплату за товар протягом 2 днів з моменту отримання товару.
Заборгованість відповідача перед позивачем за Договором, з урахуванням проведених часткових оплат, складає 28.304,86 грн та станом на дату розгляду даної справи залишається несплаченою.
В силу статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Суд звертає увагу на необхідність застосування категорій стандартів доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зміст цієї статті свідчить, що нею на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. У даному питанні слід звернути увагу на судову практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних та господарських справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав, а заперечення останнього спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, таким чином факт наявності заборгованості в розмірі 28.304,86 грн є належним чином доведеним позивачем.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи приписи статті 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за Договором у розмірі 28.304,86 грн.
Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1.492,57 грн, 3% річних у розмірі 155,23 грн та витрати від інфляції в розмірі 465,55 грн.
Згідно з приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пеня за несвоєчасну оплату за товар встановлена в пункті 6.2. Договору. Згідно з ним за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.
Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в частині оплати вартості поставленого позивачем товару, факт наявності в Договорі умов про відповідальність за це порушення, свідчить про правомірність нарахування позивачем відповідачу пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат за Договором судом встановлено, що позивачем допущені наступні помилки:
1) не враховані положення частини п'ятої статті 254 ЦК України (якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день), оскільки останні дні оплати за видатковими накладними припадали на вихідні дні (субота, неділя), то прострочення оплати розпочиналося на наступний день після першого робочого дня, а саме: за видатковими накладними від 02.05.2024 та від 03.05.2024 - 07.05.2024; за видатковою накладною від 16.05.2024 - 21.05.2024; за видатковою накладною від 24.05.2024 - 28.05.2024; за видатковою накладною від 30.05.2024 - 04.06.2024; за видатковою накладною від 26.09.2024 - 01.10.2024; за видатковою накладною від 14.03.2025 - 18.03.2025; за видатковою накладною від 17.04.2025 - 22.04.20254 за видатковими накладними від 08.05.2025 та від 09.05.2025 - 13.05.2025.
2) не враховані положення частини шостої статті 232 ГК України, яка була чинна станом на дату звернення з даним позовом до суду (нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано).
Суд зазначає, що умови пункту 6.2. Договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого частиною шостою статті 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначенням "до дати фактичного виконання", тощо.
Застосування в тексті Договору "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором (див. пункт 93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №911/952/22).
З огляду на вимоги статей 79, 86, частини п'ятої статті 236, статті 237 ГПК України, господарський суд у вирішенні спору має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.
Враховуючи вищенаведене, здійснивши перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає, що їх арифметично правильний розмір становить: пеня - 939,86 грн, 3% річних - 149,45 грн, інфляційні втрати - 514,24 грн.
При цьому, з огляду на приписи частини другої статті 237 ГПК України (при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог) задоволенню підлягають інфляційні втрати в розмірі 465,55 грн як визначено ПП "ГАЛАКТИКА" в позові. Пеня в розмірі 552,71 грн та 3% річних у сумі 5,78 грн нараховані безпідставно, а тому задоволенню не підлягають.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача: основного боргу за Договором у розмірі 28.304,86 грн, 3% річних у розмірі 149,45 грн, пені в розмірі 939,86 грн, витрат від інфляції в розмірі 465,55 грн. В іншій частині суд відмовляє, у зв'язку з безпідставністю позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.972,40 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, в іншій частині (55,60 грн) залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСКЕТ 7" (Україна, 61003, Харківська обл., м. Харків, Конституції майдан, буд. 1, код ЄДРПОУ 41377557) на користь Приватного підприємства "ГАЛАКТИКА" (Україна, 39628, Полтавська обл., м. Кременчук, просп. Полтавський, буд.281, код ЄДРПОУ 32860442) основний борг за Договором поставки від 27.06.2023 №27/06/23 у розмірі 28.304,86 грн, 3% річних у розмірі 149,45 грн, пеню в розмірі 939,86 грн, витрати від інфляції в розмірі 465,55 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.972,40 грн.
3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "08" вересня 2025 р.
Суддя Н.С. Добреля