вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"01" вересня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/716/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"
до ОСОБА_1
про стягнення 109 142,26 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
У серпні 2025 року Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення 109 142,26 грн, з яких: 97 222,22 грн - основний борг та 11 920,04 грн - заборгованість за комісією за кредитним договором від 14.10.2024 № 710808935550.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Згідно із з позовною заявою, 14.10.2024 між АТ "ПУМБ" (позивач, банк) та Фізичною особою - підприємцем Роточковим Володимиром Івановичем (відповідач, позичальник) укладено кредитний договір “Кредит “всеБІЗНЕС» № 710808935550 (договір) за допомогою системи “Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом. За умовами цього договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 100 000,00 грн із процентною ставкою 0,00001 % річних, комісійною винагородою за надання кредитом 1,0% від суми кредиту з кінцевою датою повернення 14.10.2027. На виконання умов зазначеного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами кредитного договору, проте відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, відтак у позивача виникло право вимагати дострокового повернення кредиту, а також комісій та інших належних до сплати платежів. Станом на 17.07.2025 заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором становить 109 142,26 грн, з яких: 97 222,22 грн основного боргу та 11 920,04 грн заборгованості за комісією. Станом на дату звернення до суду відповідач заборгованість за договором не погасив, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 109 142,26 грн.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 526, 530, 612, 629, 1048, 1050 ЦК України.
Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ГПК України та ухвалою суду від 07.08.2025, не подав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами справи.
При цьому суд зазначає, що ухвали суду направлялися відповідачу на адресу, яка зазначена в договорі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (відповідні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін та результати їх розгляду.
Ухвалою суду від 07.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 01.09.2025.
Частинами 6, 7 ст. 176 ГПК України передбачено, що у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
У зв'язку з тим, що відповідачем у справі № 918/716/25 є фізична особа, що не є підприємцем, Господарський суд Рівненської області 25.08.2025 звернувся до Управління Державної міграційної служби у Рівненській області з проханням надати у п'ятиденний строк з дня отримання звернення суду інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи Роточкова Володимира Івановича.
01.09.2025 з Управління Державної міграційної служби у Рівненській області надійшла інформація про реєстрацію місця проживання Роточкова Володимира Івановича, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
01.09.2025 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши подані докази, суд
установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
14.10.2025 між позивачем (кредитор, банк) та відповідачем (позичальник) укладено кредитний договір “Кредит “всеБІЗНЕС» № 710808935550 (договір) за допомогою системи “Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом.
У розділі 5 договору визначено, що цей договір складається з цього документа та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно банку. У всіх випадках, не передбачених договором, сторони керуються положеннями Типових умов та законодавством. В разі наявності будь-яких протиріч та/або невідповідностей між Типовими умовами та положеннями договору, такі положення договору мають пріоритет. Сторони домовились, що договір укладається сторонами в формі електронного документа за допомогою Системи “ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ». Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку та КЕП/ УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами шляхом накладення КЕП/ УЕП позичальника та КЕП уповноваженого представника банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з договором в повному обсязі.
Типові умови кредитування в рамках кредитного договору “Кредит “всеБІЗНЕС», укладеного в Системі Інтернет - банкінг ПУМБ DIGITAL BUSINESS АТ “Перший Український Міжнародний Банк», що розміщуються на інтернет-сайті банка (за електронною адресою:https://www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною договору.
Згідно з кредитним договором відповідач підтвердив свою обізнаність (ознайомленість) та поінформованість відносно запропонованих банком умов надання зазначених банківських послуг (у т. ч. кредитних) та надав відповідну згоду, засвідчивши власним підписом 14.10.2024.
Відповідно до п. 1 договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та Типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до такого.
У п. 1.1.1.- 1.1.3. договору сторони обумовили, що сума кредиту - 100 000,00 грн, валюта кредиту - гривня, строк кредитування - до 14.10.2027, комісійна винагорода за надання кредиту - тариф комісійної винагороди - 1%, комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту.
Згідно з вказаним графіком позичальник має, починаючи з 14.11.2024, щомісячно не пізніше 14 числа місяця до 14.09.2027 сплачувати суму у розмірі 4 677,78 грн, а 14.10.2027 - 4 677,70 грн, з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 2 777,78 грн, а 14.10.2027 - 2 777,70 грн та на погашення комісії по 1 900,00 грн щомісячно. Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту, становить 168 400,00 грн, з яких: 100 000,00 грн на погашення основної суми (тіла) кредиту та 68 400,00 грн на погашення комісії.
Цільове використання кредиту згідно з п. 1.1.7. договору - на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п.1.1.4.1. договору (у разі наявності такої комісійної винагороди), в сумі, що визначається згідно з п.1.1.4.1. договору. Позичальник не має права використовувати кредит на такі цілі: задоволення особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю; інші цілі, заборонені законодавством України та Типовими умовами.
Умовами п. 1.5. договору передбачено, що повернення кредиту, сплата плати за кредит та інших боргових зобов'язань здійснюється позичальником шляхом безготівкових перерахувань грошових коштів на користь банку на рахунок для погашення боргових зобов'язань.
Відповідно до п. 2.1., 2.2. договору підписанням цього договору позичальник звертається до банку за наданням кредиту в сумі, зазначеній в п.1.1.1. договору, та підтверджує, що кредитні кошти будуть використані за цільовим призначенням відповідно до договору. Умови цього пункту договору є заявою (клопотанням) позичальника про надання кредиту. Банк надає кредит протягом трьох банківських днів з дня укладення договору. Кредит надається разово однією сумою в розмірі, зазначеному в п.1.1.1. договору.
Судом установлено, що взяті на себе зобов'язання за цим договором банк виконав у повному обсязі, перерахувавши на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 99 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією NTR.86569222.56313.29514 вiд 14.10.2024, призначення платежу: "Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 710808935550 від 14/10/2024 за позикою фізичної особи - підприємця Роточкового Володимира Івановича».
Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією NTR.86569222.56312.29514 вiд 14.10.2024, призначення платежу: "Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором №710808935550 від 14/10/2024 за позикою фізичної особи - підприємця Роточкового Володимира Івановича», що підтверджується банківською випискою.
Відповідно до п. 5.1. Типових умов позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в договорі.
Заразом, як зазначає позивач, відповідач умови кредитного договору належним чином не виконав, сплативши лише 2 777,78 грн, у зв'язку з чим його заборгованість становить 97 222,22 грн.
02.05.2025 у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору позивач скористався своїм правом на зміну умов договору щодо строку повернення кредиту та направив відповідачу вимогу щодо дострокового повернення кредитних коштів. Отже, строк повернення кредиту, з урахуванням ч. 1 ст. 1049 ЦК України, закінчився 01.06.2025.
Окрім того, комісійна винагорода сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1. Типових умов. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту - тариф комісійної винагороди - 1,9 % за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2. Типових умов та сплачується щомісячно згідно з Графіком платежів, наведеного в п.1.4. договору (п. 1.1.4.1, 1.1.4.2. договору).
Також відповідач не сплатив комісії за користування кредитом, розмір якої становить 11 920,04 грн.
Ураховуючи викладене, заборгованість відповідача станом на 17.07.2025 за кредитним договором становить 109 142,26 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (у тому числі прострочена) - 97 222,22 грн, заборгованість за комісією (у тому числі прострочена) - 11 920,04 грн.
Станом на дату звернення до суду відповідач заборгованість за кредитним договором не погасив, у зв'язку з чим позивач просить суд достроково стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором.
Відповідач суми заборгованості, заявленої до стягнення, не спростував, доказів у підтвердження повного чи часткового погашення боргу суду не надав.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, пов'язані із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору щодо своєчасного та у повному розмірі повернення кредиту та сплати комісії, регулювання яких здійснюється ЦК України.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів.
За змістом положень ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість виконання договору сторонами.
За правилом ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно зі ст. 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частинами 7, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" врегульовано, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з ч. 3-6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" врегульовано використання підпису в сфері електронної комерції, відповідно до якої якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля- ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, в якій, серед іншого, зазначено, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений).
Як установлено судом, наявний в матеріалах справи договір про надання кредиту та договір поруки містять відмітки про підписання його одноразовим ідентифікатором "Час підпису (підтверджено кваліфікованою позначкою часу для підписання від надавача 14.10.2024 11:15.
Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи візуальні форми послідовності дій відповідача щодо укладення електронного договору про надання кредиту.
Одноразовий ідентифікатор, яким підписаний договір, складається з комбінації цифр і літер, що відповідає нормам Закону України "Про електронну комерцію", а тому належними й допустимими доказами підтверджено факт укладення договору між сторонами.
Суд також зазначає, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2- 1383/2010).
З урахуванням принципів добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) мають тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17).
Відповідач доказів визнання недійсним договору про надання кредиту не надав, а отже, повинен виконувати його умови у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
За приписами ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Отже, за договором позики та кредитним договором обов'язку позикодавця (кредитодавця) передати позичальнику грошові кошти кореспондує обов'язок позичальника повернути позикодавцю (кредитодавцю) грошові кошти або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (при наданні позики), а також сплатити проценти, якщо це передбачено договором. Договір позики та кредитний договір вважаються виконаними в момент повернення позичальником грошових коштів, такої ж кількості речей того ж роду та такої ж якості (при наданні позики), а також сплати процентів, якщо це передбачено договором.
За наявними у справі доказами позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, перерахувавши на поточний рахунок відповідача кредитні кошти в загальній сумі 100 000,00 грн.
У свою чергу, відповідач повинен був сплатити позивачу кредит протягом 36 місяців, згідно з графіком погашення заборгованості, однак свого обов'язку не виконав, сплативши лише 2 777, 78 грн, відтак станом на 17.07.2025 заборгованість відповідача перед позивачем становить 97 222,22 грн.
Окрім того, 02.05.2025 у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору позивач скористався своїм правом на зміну умов договору щодо строку повернення кредиту та направив відповідачу вимогу щодо дострокового повернення кредитних коштів. Отже, строк повернення кредиту, з урахуванням ч. 1 ст. 1049 ЦК України (якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором), закінчився 01.06.2025.
Окрім того, за твердженням позивача, відповідач не сплатив комісію за обслуговування кредиту, розмір якої становить 11 920,04 грн.
Відповідач розміру боргу, заявленого позивачем до стягнення, не спростував, доказів у підтвердження його часткової чи повної сплати суду не надав, відтак вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, що полягало у неналежному виконанні відповідачем умов кредитного договору щодо повернення кредиту, отже, про наявність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 грн (з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позов Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення в сумі 109 142,26 грн задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ідентифікаційний код 14282829) 97 222,22 грн основної заборгованості та 11 920,04 грн комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, ідентифікаційний код 14282829) 2 422,40 грн судового збору.
Позивач: Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, ідентифікаційний код 14282829).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 02.09.2025.
Суддя О.Андрійчук