ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.09.2025Справа № 910/6342/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/6342/25
За позовом Фермерського господарства «Альфа»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агратон»
про стягнення 832015,86 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Фермерське господарство «Альфа» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агратон» (далі - відповідач) про стягнення 832015,86 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором постачання №06/01/25 від 06.01.2025 не у повному обсязі розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення основний борг у розмірі 832015,86 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/6342/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строк на подачу заяв по суті спору.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей Господарського процесуального кодексу України.
Так, частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Як вбачається з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Товариство з обмеженою відповідальністю «Агратон» має зареєстрований «Електронний кабінет» в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З урахуванням зазначеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу до Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС.
З наявного в матеріалах справи повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, яке отримане з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що документ в електронному вигляді «ст.176 Ухвала про відкриття провадження у справі (без виклику сторін)» від 11.05.2025 по справі №910/6342/25 (суддя Васильченко Т.В.) було надіслано одержувачу ТОВ «Агратон» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 11.06.25 о 18:35 год.
У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Втім відповідач, у визначений судом строк, не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.
Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -
06.01.2025 року між Фермерським господарством «Альфа» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агратон» (далі - покупець) було укладено договір постачання №06/01/25 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити зерно українського походження врожаю 2024 року (надалі іменується «товар»). Культура та клас товару зазначається в додаткових угодах до договору, які є його невід'ємними частинами.
Відповідно до пункту 2.1 договору кількість товару зазначається в додаткових угодах до договору, які є його невід'ємними частинами. Одиницею виміру товару, що поставляється на умовах договору є метрична тонна.
Згідно пунктом 2.2 договору якість товару, що поставляється постачальником, зазначається в додаткових угодах до договору, які є його невід'ємними частинами. Інші показники, що не зазначені в додатковій угоді, мають відповідати вимогам державних стандартів України. Товар має бути у здоровому стані, без самозігрівання та теплового пошкодження під час сушіння; мати властивий здоровому зерну запах (без затхлого, пліснявого, інших сторонніх запахів), мати нормальний колір відповідно до певних сортових ознак.
Пунктом 3.1, 3.2 договору визначено, що ціна товару за одиницю виміру та загальна вартість товару зазначається в додаткових угодах до договору, які є його невід'ємними частинами. Сума договору становить вартість поставленого товару протягом строку дії договору, відповідно до додаткових угод до договору, видаткових накладних та/або актів приймання-передачі товару.
Поставка товару здійснюється на умовах, визначених у відповідних додаткових угодах до договору, які є його невід'ємними частинами, із зазначенням місця поставки товару (пункт 4.1 договору).
У відповідності до пункту 4.2 договору строк поставки товару зазначається в додаткових угодах до договору, які є його невід'ємними частинами.
Відповідно до пункту 4.5 договору товар може поставлятися партіями в межах загального обсягу, зазначеного у додаткових угодах до договору, які є його невід'ємною частиною. Мінімальна партія дорівнює кількості товару, що підтверджена одним з наступних документів: товарно-транспортна накладна, залізнична накладна.
Згідно пункту 4.6 договору поставка товару підтверджується та супроводжується наступними документами: а) видатковою накладною, що оформлена на підставі довіреності покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей; б) рахунком постачальника із зазначенням точної кількості та ціни товару та номеру і дати додаткової угоди до договору, згідно з якою здійснюється поставка товару; в) при постачанні залізничним транспортом - карткою аналізу зерна, виданою сертифікованою лабораторією, на кожний вагон; г) карантинним сертифікатом (за вимогою покупця); ґ) ветеринарним свідоцтвом Ф2 (за вимогою покупця); д) електронними реєстрами товаро-транспортних накладних чи залізничних накладних, в залежності від виду транспорту, які надаються зерновим терміналом (товарно-транспортні накладні та залізничні накладні мають бути заповнені в суворій відповідності до транспортної інструкції Покупця, яка надається при укладанні договору); е) при постачанні автомобільним транспортом - товарно-транспортною накладною з відміткою вантажоотримувача про прийняття вантажу; є) при постачанні залізничним транспортом - копією залізничної накладної з відміткою залізничної станції про прийняття вантажу до перевезення.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у рахунку постачальника.
За умовами пункту 5.2 договору покупець здійснює оплату вартості товару в наступному порядку: 1) 86% - на умовах передоплати у день відвантаження товару у місці поставки на підставі рахунку та реєстру постачальника; 2) 14% вартості партії - здійснюється протягом двох банківських днів після реєстрації податкової накладної продавцем та отримання покупцем останнього із таких документів: а) в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) квитанції про реєстрацію всіх податкових накладних за цим договором в електронному вигляді; в) оригіналів документів зазначених в п. а), б), г), ґ), е) пункту 4.6 договору.
Відповідно до пункту 7.1, 7.2 договору покупець зобов'язується вчасно прийняти і оплатити товар відповідно до умов цього договору. Постачальник зобов'язується: 1) вчасно поставити і передати товар; 2) надати покупцю протягом десяти (10) робочих днів з дати поставки товару повний пакет оригіналів документів, які підтверджують та супроводжують поставку товару відповідно до р. 4 цього договору.
Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та скріплення печатками обох сторін (в разі наявності) та діє до 10 лютого 2025 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору, незалежно від того, коли одна сторона дізналась про таке порушення (пункт 10.2 договору).
06.01.2025 року сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору (далі - додаткова угода №1), за умовами пункту 2 якої постачальник передає у власність покупця наступний товар: соя, кількістю 500 тон (+/- 5%), ціна без ПДВ 14122,81 грн за тону, разом 8050000,00 грн з ПДВ. Загальна вартість товару за цією угодою складає 8050000,00 гривень (вісім мільйонів п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок), в т. ч. ПДВ - 14%. Ціна з ПДВ - 16100,00 грн/т. Оплата 86% вартості партії товару здійснюється на умовах передоплати у день відвантаження товару; оплата 14% вартості партії товару здійснюється протягом двох банківських днів після реєстрації податкової накладної продавцем.
Згідно пункту 3 додаткової угоди №1 показники сої: вологість - не більше ніж 12,5%, масова частка білка, у перерахунку на суху речовину - не менше ніж 33,5%, масова частка олії, у перерахунку на суху речовину - не менше ніж 18,0%, сміттєва домішка - не більше 2,0%, олійна домішка - не більше 22,0%, пошкоджене, плесняве і зіпсоване насіння сої - не більше 3,0%, насіння рицини - не дозволено, протруєні - не дозволено, амброзія - не більше 20,0 одн/кг., зараженість шкідниками - не дозволено, враженість хворобами (сажка, ріжки, фузаріоз, інші) - не дозволено. Постачальне насіння сої повинно бути в здоровому стані, без самозігрівання і теплового ушкодження під час сушіння, мати форму, колір і запах, властиві нормальному насінню сої (без затхлого, пліснявого та сторонніх запахів). Інші показники якості товару повинні відповідати ДСТУ 4964:2008.
Пунктом 4 додаткової угоди №1 встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах FCA місце поставки (адреса місця поставки товару зазначена в п. 6 цієї угоди) згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (у редакції 2010 року), за виключенням умов, які обумовлені в договорі та в цій угоді.
Вид транспорту: автомобільний (вантажовідправник - покупець). Місце поставки товару: самовивіз зі складу постачальника (пункт 5, 6 додаткової угоди №1).
На виконання умов даного договору, що не заперечується сторонами, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято узгоджений товар на загальну суму 8403557,77 грн, про що свідчать видаткові накладні №2 від 09.01.2025 на суму 1692432,36 грн, №3 від 10.01.2025 на суму 2096542,44 грн та №4 від 13.01.2025 на суму 4614582,97 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та зауважень і скріплені печатками.
Разом з тим, на виконання умов договору позивачем було зареєстровано податкові накладні №3 від 09.01.2025 на суму 1692432,36 грн, №4 від 10.01.2025 на суму 2096542,44 грн та №6 від 13.01.2025 на суму 4614582,97 грн., про що свідчать квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо поставки сої.
Позаяк, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару за вказаними видатковими накладними виконав лише частково, сплативши 7571541,91 грн, що підтверджується випискою по рахунку ФГ «Альфа», відкритому у АТ «Креді Агріколь Банк», у зв'язку з чим виник борг в сумі 832015,86 грн.
23.04.2025 року позивач за допомогою засобів поштового зв'язку звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за договором постачання №06/01/25 від 06.01.2025 у розмірі 832015,86 грн, втім вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та реагування, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).
Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За умовами пункту 5.2 договору покупець здійснює оплату вартості товару в наступному порядку: 1) 86% - на умовах передоплати у день відвантаження товару у місці поставки на підставі рахунку та реєстру постачальника; 2) 14% вартості партії - здійснюється протягом двох банківських днів після реєстрації податкової накладної продавцем та отримання покупцем останнього із таких документів: а) в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) квитанції про реєстрацію всіх податкових накладних за цим договором в електронному вигляді; в) оригіналів документів зазначених в п. а), б), г), ґ), е) пункту 4.6 договору.
Втім, як встановлено судом, відповідач своїх зобов'язань за договором в частині своєчасної оплати отриманого товару у встановлений пунктом 5.2 договору строк не здійснив.
Тоді як, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відтак, враховуючи, що факт поставки обумовленого сторонами товару та факт порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення боргу у розмірі 832015,86 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Фермерського господарства «Альфа».
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 9984,19 грн.
Так, позовну заяву подано в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у зв'язку з чим має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, при цьому, позивач в частині надмірно сплаченого судового збору не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням про його повернення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Керуючись статтями 13, 14, 73, 74, 76-80, 86, 129, 178, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Фермерського господарства «Альфа» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агратон» про стягнення 832015,86 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агратон» (25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Преображенська, буд. 5, офіс 5/2; ідентифікаційний код 45116830) на користь Фермерського господарства «Альфа» (62210, Харківська обл., Богодухівський р-н, с. Одноробівка, вул. Шамрая Олександра, буд. 60; ідентифікаційний код 21235629) основний борг у розмірі 832015 (вісімсот тридцять дві тисячі п'ятнадцять) грн 86 коп. та судовий збір у розмірі 9984 (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн 19 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 08.09.2025.
СуддяТ.В. Васильченко