ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.09.2025Справа № 910/8292/25
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код: 30019801)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український нафтогазовий стандарт» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 21, офіс 406; ідентифікаційний код: 35625171)
про стягнення 1669,28 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
02.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Укртрансгаз» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український нафтогазовий стандарт» про стягнення 1669,28 грн, з яких 1465,05 грн основного боргу, 36,01 грн пені, 41,70 грн 3% річних та 126,52 грн інфляційних втрат.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем не були оплачені надані позивачем послуги із зберігання природного газу, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1465,05 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 36,01 грн пені, 41,70 грн 3% річних та 126,52 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 відкрито провадження у справі №910/8292/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.
При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/8292/25 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 21, офіс 406), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень (за ідентифікатором пошуку 0610267593186).
За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/8292/25.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
15.04.2013 між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український нафтогазовий стандарт» (замовник) укладено Договір №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується протягом строку, визначеного Договором, зберігати в підземному сховищі газу (далі - ПСГ) природний газ (далі - газ), у тому числі страховий запас газу, переданий йому Замовником, та повернути Замовнику газ у кількості, визначеній у Договорі, а Замовник зобов'язується внести плату за послуги із зберігання (закачування, зберігання, відбору) у встановлені Договором строки.
Відповідно до п. 2.1 Договору №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013 Замовник передає Виконавцю газ на зберігання, у тому числі страховий запас газу, у таких обсягах: 2000,0 тис, куб. м - обсяг газу Замовника, що закачується в ПСГ у поточному сезоні зберігання (період з 16 квітня 2013 року по 15 квітня 2014 року); 1000,0 тис, куб. м - обсяг газу в ПСГ, на який Замовник набуває право власності в ПСГ; 13,750 тис, куб. м - обсяг газу Замовника, який залишається в ПСГ з минулого сезону зберігання (період з 16 квітня 2012 року по 15 квітня 2013 року).
У випадку наявності в ПСГ невикористаної частини (залишку) обсягу газу Замовника на кінець минулого сезону зберігання, останній залишає його в ПСГ Виконавця на зберігання в поточному сезоні зберігання, що оформлюється Сторонами відповідно до пункту 2.15 Договору.
Із зазначених у пункті 2.1 Договору обсягів газу страховий запас складає 1000,0 тис. куб. м. (п. 2.2 Договору №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013).
Відповідно до п. 2.4 Договору №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013 виконавець має право відбирати страховий запас газу із ПСГ га передавати його Замовнику без письмового погодження Замовником у разі використання споживачами Замовника газу в обсягах, які перевищують установлені договорами на постачання газу із Замовником, та/або виникнення дефіциту природного газу в Замовника при здійсненні постачання природного газу.
Згідно з п. 2.5 Договору №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013 закачування газу до ПСГ, у тому числі страхового запасу газу, здійснюється в період закачування газу в ПСГ, як правило, з 16 квітня 2013 року по 15 жовтня 2013 року.
Строк зберігання газу Замовника в поточному сезоні зберігання газу за Договором визначається з дати початку закачування газу в ПСГ або передачі газу на зберігання Виконавцю до закінчення періоду відбору, але не пізніше 15 квітня 2014 року (п. 2.6 Договору №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013).
Відбір газу із ПСГ здійснюється в період відбору газу, який починається, як правило, з 15 жовтня 2013 року і закінчується 15 квітня 2014 року (п. 2.7 Договору №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013).
Згідно з п. 2.11 Договору №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013 виконавець здійснює облік газу, в тому числі страхового запасу газу, що закачується або відбирається в/із ПСГ. Місячний обсяг газу, у тому числі страхового запасу газу, що передається Сторонами при закачуванні або відборі в/із ПСГ у відповідному місяці, підтверджується диспетчерською службою Виконавця.
Відповідно до п. 2.12 Договору №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013 обсяг газу, що передається Сторонами при його закачуванні або відборі в/із ПСГ, у відповідному місяці оформляється актом приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу підписуються Сторонами та скріплюються печатками Сторін до 15-го числа місяця, наступного за звітним. В актах приймання-передачі газу вказується обсяг газу, у тому числі страхового запасу газу, закачаний або відібраний в/із ПСГ. Акти приймання-передачі газу є підставою для проведення розрахунків Замовника із Виконавцем.
Відповідно до п. 2.13 Договору №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013 у випадку купівлі/продажу Замовником газу в ПСГ Замовник зобов'язується скласти акт приймання-передачі газу з продавцем/покупцем та протягом 10-ти днів з дати складання погодити цей акт з Виконавцем.
Згідно з п. 2.15 Договору №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013 у випадку, якщо на кінець минулого сезону зберігання (15 квітня 2013 року) в ПСГ залишилась невикористана частина (залишок) обсягу газу Замовника, останній залишає його в ПСГ Виконавця на зберігання в поточному сезоні. Замовник і Виконавець протягом 10-ти днів з дати укладення Договору оформлюють акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ. Замовник зобов'язується оплатити частину вартості послуг із зберігання в ПСГ обсягу залишку газу в поточному сезоні згідно з пунктом 4.3 Договору.
Згідно з п. 4.1 Договору №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013 Замовник сплачує послуги із закачування газу в ПСГ та його зберігання шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця до 20-го числа місяця, наступного за звітним місяцем закачування газу. Вартість послуг із закачування газу в ПСГ та частина вартості послуг з його зберігання визначаються на підставі тарифу на закачування газу, зазначеного в пункті 3.1 Договору, 50% тарифу на зберігання газу, зазначеного в пункті 3.2 Договору, та обсягу закачаного газу в ПСГ, зазначеного в акті приймання-передачі газу за звітний місяць закачування газу (пункт 2.12 Договору), за такою формулою: Sn з = V х (Тзак.4- Тзб./2), де Sn з - вартість послуг із закачування газу в ПСГ та його зберігання, грн.; V - обсяг закачаного газу в ПСГ, тис. куб. м; Тзак - тариф на закачування газу в ПСГ, грн. за 1000 куб. м; Тзб - тариф на зберігання газу в ПСГ, грн. за 1000 куб. м.
Відповідно до п. 4.2 Договору №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013 Замовник сплачує послуги з відбору газу з ПСГ та його зберігання, надані Виконавцем, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця до 20-го числа місяця, наступного за звітним місяцем відбору газу. Вартість послуг з відбору газу з ПСГ та частина вартості послуг з його зберігання визначаються на підставі тарифу на відбір газу, зазначеного в пункті 3.3 Договору, 50 % тарифу на зберігання газу, зазначеного в пункті 3.2 Договору, та обсягу1 відібраного газу з ПСГ, зазначеного в акті приймання- передачі газу за звітний місяць відбору газу (пункт 2.12 Договору), за такою формулою: Sn.в. = V х (ТВідб.+ Тзб/2), де Sn.в. - вартість послуг з відбору газу з ПСГ та його зберігання, грн.; V - обсяг відібраного з ПСГ газу, тис. куб. м; Твідб. - тариф на відбір газу з ПСГ, грн. за 1000 куб. м; Тзб - тариф на зберігання газу в ПСГ, грн. за 1000 куб. м.
У п. 4.3 Договору №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013 сторони погодили, що Замовник зобов'язується протягом 15-ти днів з дати укладення Договору сплатити Виконавцю частину вартості послуг із зберігання газу, що залишився на подальше зберігання в ПСГ після закінчення минулого сезону зберігання, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця. Частину вартості послуг із зберігання невикористаної частини (залишку) обсягу газу Замовника визначають на підставі 50 % тарифу на зберігання газу в ПСГ, що діє на дату здійснення оплати Замовником послуг із зберігання залишку газу, та обсягу залишку газу в ПСГ, зазначеного в акті про обсяг залишку природного газу в ПСГ (пункт 2.15 Договору), за такою формулою: Sn.з.r. = V х (Тз6./2), де Sn.з.r. - вартість послуг із зберігання залишку газу в ПСГ, грн.; V - обсяг залишку газу в ПСГ, тис. куб. м; Тзб - тариф на зберігання газу в ПСГ, грн. за 1000 куб. м.
Послуги з відбору газу, що залишився на подальше зберігання в ПСГ після закінчення минулого сезону зберігання, сплачуються Замовником у порядку, зазначеному в пункті 4.2 Договору.
Звірка розрахунків здійснюється Сторонами щокварталу до 25-го числа першого місяця, наступного за звітним кварталом, на підставі відомостей про фактичну оплату Замовником вартості послуг із закачування, зберігання та відбору газу та актів приймання-передачі газу. Указана звірка оформляється актом звірки (п. 4.5 Договору №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013).
Договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині зберігання газу до 15 квітня 2014 року, а в частині проведення розрахунків за надані Виконавцем послуги - до повного виконання Замовником своїх зобов'язань за Договором (розділ IX Договору №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013).
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем не були оплачені надані позивачем послуги із зберігання природного газу, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1465,05 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 36,01 грн пені, 41,70 грн 3% річних та 126,52 грн інфляційних втрат.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно з ч. 1 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
Відповідно до ч. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
У ч. 3 ст. 946 Цивільного кодексу України зазначено, якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.
Відповідно до ч. 1 глави 8 розділу ІІІ Кодексу газосховищ до закінчення строку надання послуг зберігання (закачування, відбору) природного газу згідно з договором зберігання, якщо на рахунку замовника обліковується залишок природного газу, замовник зобов'язується: замовити послугу зберігання (закачування, відбору) на наступний період, яка враховує зберігання залишків на кінець строку надання послуг (зберігання, закачування) природного газу; або передати зазначений обсяг природного газу третій особі (особам) у порядку, встановленому цим Кодексом; або відібрати весь обсяг природного газу, що зберігається в газосховищах на його рахунку зберігання.
Відповідно до ч. 2 глави 8 розділу ІІІ Кодексу газосховищ, якщо замовник не здійснив заходів, передбачених пунктом 1 цієї глави, оператор газосховища протягом десяти робочих днів в односторонньому порядку складає акт про обсяг залишку природного газу в газосховищах на дату закінчення надання послуг зберігання (закачування, відбору) на підставі акта про рух природного газу на рахунку зберігання замовника за останній розрахунковий період.
Згідно з ч. 3 глави 8 розділу ІІІ Кодексу газосховищ оператор газосховища розраховує вартість зберігання залишку природного газу після закінчення строку надання послуг зберігання (закачування, відбору) як для індивідуального робочого обсягу на місяць на підставі складеного акта про обсяг залишку природного газу та виставляє рахунок власнику природного газу.
19.03.2013 було складено акт №134/04-13 приймання-передачі природного газу в ПГС Акціонерного товариства «Укртрансгаз», відповідно до якого в березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Український нафтогазовий стандарт» прийняло в ПГС позивача 5,000 тис.м.куб. природного газу.
31.03.2013 відповідно до акту №54/03-14 приймання-передачі природного газу при закачуванні шляхом заміщення в ПГС Акціонерне товариство «Укртрансгаз» прийняло і здійснило шляхом закачування в березні 2013 року 12,5 тис.м.куб. природного газу.
31.03.2013 було складено акт №179/04-13 приймання-передачі природного газу в ПГС Акціонерного товариства «Укртрансгаз», відповідно до якого в березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Український нафтогазовий стандарт» прийняло в ПГС позивача 3,750 тис.м.куб. природного газу.
31.08.2013 було складено акт №374/04-13 приймання-передачі природного газу в ПГС Акціонерного товариства «Укртрансгаз», відповідно до якого в березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Український нафтогазовий стандарт» прийняло в ПГС позивача 12,5 тис.м.куб. природного газу.
Залишок газу в ПГС становить 1,250 тис.м.куб.
У п. 2.16 Договору №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013 сторони погодили, що у випадку, якщо на дату закінчення періоду відбору газу (15 квітня 2014 року), у ПСГ залишилась невикористана частина (залишок) обсягу газу Замовника, Сторони зобов'язуються до 15 травня 2014 року скласти акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ. Замовник зобов'язується оплатити частину вартості послуг із зберігання залишку газу в ПСГ у поточному сезоні зберігання згідно з пунктом 4.4 Договору та у строк до 15 липня 2014 року укласти з Виконавцем договір на зберігання цього залишку газу в наступному сезоні зберігання (період з 16 квітня 2014 року по 15 квітня 2015 року).
Відповідно до п. 4.4 Договору №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013 Замовник зобов'язується до 20 травня 2014 року сплатити Виконавцю частину вартості послуг із зберігання газу, що залишився в ПСГ на дату закінчення періоду відбору газу - 15 квітня 2014 року, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця. Частину вартості послуг із зберігання невикористаної частини (залишку) обсягу газу Замовника в поточному сезоні зберігання визначають на підставі 50 % тарифу на зберігання газу в ПСГ, що діє на дату здійснення оплати Замовником послуг із зберігання залишку газу, та обсягу залишку газу в ПСГ, зазначеного в акті про обсяг залишку природного газу в ПСГ (пункт 2.16 Договору), за такою формулою: Sn.з.з. = V х (Тз6./2),де Sn.з.з. - вартість послуг із зберігання залишку газу в ПСГ, грн.; V - обсяг залишку газу в ПСГ, тис. куб. м; Тзб - тариф на зберігання газу в ПСГ, грн. за 1000 куб. м.
Втім, на дату закінчення періоду відбору газу - 15 квітня 2014 року, з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Український нафтогазовий стандарт» не було вчинено жодних дій, обумовлених вказаними вище пунктами Договору, а в газосховищах АТ «Укртрансгаз» на зберіганні обліковується природний газ відповідача в обсязі 1,250 тис.куб.м, що підтверджується довідкою про залишок газу в ПСГ.
Враховуючи норми ч. 3 ст. 946 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний сплатити вартість наданих послуг зі зберігання природного газу обсягом 1,250 тис.куб.м. за весь фактичний період зберігання.
У розділі ІІІ Договору №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013 сторони погодили, що тарифи на дату укладення Договору становлять: 3.1. Тариф на закачування 1000 куб. м газу в ПСГ становить 7,50 грн., крім того ПДВ - 1,50 грн., разом з ПДВ - 9,00 грн. 3.2. Тариф на зберігання 1000 куб. м газу в ПСГ на один сезон зберігання газу становить 18,00 грн., крім того ПДВ - 3,60 грн., разом з ПДВ - 21,60 грн. 3.3. Тариф на відбір 1000 куб. м газу з ПСГ становить 7,50 грн., крім того ПДВ - 1,50 грн., разом з ПДВ - 9,00 грн.
Відповідно до п. 3.4 Договору №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013 тарифи, зазначені в пунктах 3.1, 3.2, 3.3 Договору, встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. У випадку зміни тарифів нові тарифи є обов'язковими для Сторін за Договором з дати набрання ними чинності і додаткового письмового погодження Сторін не потребують.
Таким чином, після закінчення строку зберігання природного газу та у зв'язку з подальшим зберіганням обсягу природного газу відповідача в газосховищах Акціонерного товариства «Укртрансгаз», розрахунок заборгованості за послуги зберігання виконано за діючими тарифами, встановленими постановою НКРЕКП від 26.06.2013 №741 «Про затвердження тарифу на послуги з зберігання природного газу у підземних сховищах газу для ПАТ «Укртрансгаз», які діяли до 01.08.2018 та становили 46,20 грн за 1000 м3 (без урахування ПДВ).
Отже, вартість зберігання природного газу відповідача в обсязі 1,250 тис.куб.м на один сезон зберігання газу складає 34,66 грн. Вартість послуг визначена за вказаною формулою шляхом множення 1,250 * (46,20/2) *20%ПДВ.
Загальна вартість зберігання природного газу за період з кінця сезону зберігання 2014-2015 - квітень 2015 по кінець сезону зберігання 2018-2019 - липень 2018 становить 311,94 грн.
Відповідно до Кодексу газосховищ (в редакції постанов НКРЕКП від 25.05.2017 №689 та від 27.12.2017 № 1437) послуги зберігання (закачування, відбору) - це послуги, визначені розділом IV цього Кодексу, які оператор газосховища надає замовникам згідно з умовами цього Кодексу та на підставі договору зберігання (закачування, відбору) природного газу.
З 01.08.2018 відповідно до розділу IV Кодексу газосховищ, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2495, послуга зі зберігання природного газу називається індивідуальним робочим обсягом. Відповідно до п. 1 глави 3 розділу IV Кодексу газосховищ Індивідуальний робочий обсяг надається на гарантованій основі строком на 1 газовий місяць. При цьому така послуга доступна для будь-якого газового місяця відповідного року зберігання, наступного після місяця, в якому відбувається розподіл потужності. Відповідно до пунктів 1-2 глави 2 розділу VI Кодексу газосховищ Замовник послуг зберігання (закачування, відбору) природного газу, якому було розподілено річну потужність, зобов'язаний щомісячно здійснювати 100% попередньої оплати в розмірі вартості замовленої річної потужності на період газового місяця за п'ять банківських днів до початку газового місяця, у якому буде надаватись така послуга. Індивідуальні послуги строком на 1 місяць надаються на умовах 100 % попередньої оплати в розмірі вартості замовлених індивідуальних послуг на період газового місяця за п'ять банківських днів до початку газового місяця, у якому будуть надаватись такі індивідуальні послуги. Оплата вартості індивідуальної послуги робочого обсягу на місяць, яка розподіляється після строку розподілу такої послуги, здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів у сумі повної вартості послуг за повний газовий місяць не пізніше банківського дня, що передує дню надання такої послуги.
З 01.08.2018 розрахунок заборгованості за послуги зберігання на місяць виконано за діючими тарифами, встановленими Постановою НКРЕКП від 21.06.2018 №480 «Про встановлення тарифів на послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу в підземних сховищах газу АТ «Укртрансгаз» в розмірі 0,172 грн за 1000 куб.м на добу та коефіцієнтом 1,1, встановлений Регулятором для індивідуальної послуги на місяць, які діяли до 30.06.2020.
Вартість послуги зберігання за місяць визначається за формулою: Sм зб = Рм зб х Тзб х n х Км зб де: Рм зб - розмір розподіленого обсягу індивідуальної послуги на місяць; Тзб - тариф послуги зберігання за 1000 куб. м на добу; n - кількість днів у місяці; Км зб - коефіцієнт, встановлений Регулятором для індивідуальної послуги на місяць.
Вартість наданих послуг за період з 01.08.2018 по 30.06.2020 становить 198,73 грн (1,250*(0,172*1,1 (коефіцієнт) *кількість днів у місяці (30/31 *20%ПДВ.).
З 01.07.2020 - за тарифами, встановленими Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 №1150 «Про встановлення тарифів на послуги зберігання (закачування, відбору природного газу в підземних сховищах газу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в розмірі 0,19 грн за 1000 куб.м на добу та коефіцієнтом 1,1 (встановлений Регулятором для індивідуальної послуги на місяць), які діяли до 31.05.2022.
Таким чином, вартість наданих послуг за період з 01.07.2020 по 30.06.2022 становить 228,92 грн (1,250*(0,19*1,1 (коефіцієнт) *кількість днів у місяці (30/31 *20%ПДВ.).
З 01.07.2022 - за тарифами, встановленими Постановою НКРЕКП від 30.06.2022 №656 «Про встановлення тарифів на послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу в підземних сховищах газу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в розмірі 0,40 грн за 1000 куб.м на добу та коефіцієнтом 1,1 встановлений Регулятором для індивідуальної послуги на місяць , які діяли до 31.05.2024. Таким чином, вартість наданих послуг за період з 01.07.2022 по 31.05.2024 становить 462,66 грн (1,250*(0,40*1,1 (коефіцієнт) *кількість днів у місяці (30/31 *20%ПДВ.).
З 01.06.2024 - за тарифами, встановленими Постановою НКРЕКП від 30.06.2022 №656 «Про встановлення тарифів на послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу в підземних сховищах газу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (у редакції Постанови НКРЕКП від 30.06.2022 №834) в розмірі 0,40 грн за 1000 куб.м на добу та коефіцієнтом 1,2 встановлений Регулятором для індивідуальної послуги на добу наперед, які діють станом на дату подання позову. Таким чином, вартість наданих послуг за період з 01.06.2024 по 31.05.2025 становить 262,80 грн (1,250*(0,40*1,2 (коефіцієнт) *кількість днів у місяці (30/31 *20%ПДВ.).
Отже, враховуючи викладене вище, загальна вартість послуг зі зберігання природного газу наданих позивачем за Договором №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013 відповідачу за період з квітня 2015 по 31.05.2025 становить 1465,05 грн.
Суд зазначає, що розрахунки вартості наданих позивачем послуг у спірний період відповідають вимогам, які встановлені Кодексом газосховищ, Типовим договором зберігання (закачування, відбору) природного газу та здійснені з урахуванням тарифів, які були встановлені постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з огляду на що визнаються судом обґрунтованими.
При цьому, суд зазначає, що саме на позивачеві лежить процесуальний тягар доведення суду першої інстанції підстав, розміру, строку обчислення боргу шляхом надання суду деталізованого розрахунку усіх заявлених позивачем сум. Водночас, відповідач вправі надати відповідні заперечення щодо позовних вимог та здійснити контррозрахунок таких сум. Як розрахунок позивача, так і контррозрахунок відповідача повинні бути аргументованими, щоби суд, аналізуючи відповідні докази та аргументи учасників справи, виконував функцію здійснення правосуддя, а не змушений би був, в іншому випадку, виконувати обчислення, тобто здійснювати дії, покладені законом на учасників справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №910/1265/17.
Однак, відповідачем не надано суду контррозразунку позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім того, відповідно до п. 6.6 розділу VI Типового договору зберігання (закачування, відбору) природного газу у разі замовлення індивідуальної послуги робочого обсягу на період менше місяця розрахунок вартості послуг здійснюється відповідно до даного пункту Договору як для індивідуальної послуги робочого обсягу на місяць. При цьому оплата в розмірі вартості індивідуальної послуги на місяць має бути зарахована на рахунок Оператора не пізніше закінчення банківського дня, що передує дню початку надання такої послуги.
Однак, станом на дату розгляду справи у суді відповідачем не надано суду доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 1465,05 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Український нафтогазовий стандарт» з оплати послуг за зберігання природного газу на суму 1465,05 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український нафтогазовий стандарт» суми основного боргу у розмірі 1465,05 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 36,01 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 5.2 Договору №1304007167 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2013 у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 Договору, із Замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно з п. 7.5 розділу VІІ Типового договору зберігання (закачування, відбору) природного газу у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених Договором, Замовник додатково сплачує Оператору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Перевіривши розрахунки пені, долучені позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український нафтогазовий стандарт» пені у розмірі 36,01 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 41,70 грн та інфляційні втрати у розмірі 126,52 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український нафтогазовий стандарт» 3% річних у розмірі 41,70 грн та інфляційних втрат у розмірі 126,52 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі (на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український нафтогазовий стандарт» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 21, офіс 406; ідентифікаційний код: 35625171) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код: 30019801) суму основного боргу у розмірі 1465 (одна тисяча чотириста шістдесят п'ять) грн 05 коп., пеню у розмірі 36 (тридцять шість) грн 01 коп., 3% річних у розмірі 41 (сорок одна) грн 70 коп., інфляційні втрати у розмірі 126 (сто двадцять шість) грн 52 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Спичак