вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.08.2025м. ДніпроСправа № 904/3048/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Цибульської К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Агросервіс", м. Дніпро
до Фермерського господарства "Дніпро", с. Бабайківка, Царичанський р-н, Дніпропетровська обл.
про відшкодування збитків у сумі 763 180 грн 00 коп.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Агросервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Фермерського господарства "Дніпро" збитків у сумі 763 180 грн 00 коп., завдані позивачу невиконанням обов'язку щодо складання та реєстрації податкових накладних за операціями щодо реалізації на торгах майна. Позивач стверджує, що через вказані дії відповідача він не отримав право на зменшення податкового зобов'язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість у вказаному розмірі до складу податкового кредиту, та зазнав збитків у заявленій сумі.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 01.07.2025.
30.06.2025 від позивача до суду надійшла заява про проведення засідання за відсутності представника позивача, в якому останній просить закінчити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
У підготовче засідання, що відбулося 01.07.2025, сторони не забезпечили явку представників.
Відповідач про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 01.07.2025 відкладено підготовче засідання на 24.07.2025.
У підготовче засідання 24.07.2025 відповідач явку повноваженого представника не забезпечив, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Ухвалою господарського суду від 27.07.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 28.08.2025.
У призначене судове засідання 28.08.2025 представники сторін не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету позивача та відповідача 29.07.2025.
Позивач 27.08.2025 до суду надіслав заяву про проведення розгляду справи без участі його представника.
Господарський суд наголошує на тому, що відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами без участі представників сторін.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку із неявкою сторін, рішення прийнято без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Предметом доказування у справі є обставини виставлення факт реєстрації/не реєстрації податкових накладних, наявність підстав для стягнення збитків завданого у вигляді недоотриманого податкового кредиту.
Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим Максимом Олександровичем, в ході примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 73575237 відносно боржника - Фермерського господарства "Дніпро"- виявлено та звернено стягнення на майно боржника: сільськогосподарську техніку у кількості 7 одиниць Б/В, та транспортних засобів у кількості 5 одиниць Б/В, які належали Фермерському господарству «Дніпро» (код: 24608019), а саме:
- автомобіль марки КАМАЗ модель 65117-029, 2006р.в., тип вантажний, VIN: НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , колір сірий;
- причіп марки Kaessbohrer, модель D 17В, 1984р.в., тип причіп VIN: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , колір синій;
- причіп марки Schwarzmueller модель SN-24, 1992р.в., тип причіп платформа, VIN: НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_7 ;
- причіп марки СЗАП, модель 8305, 1999р.в., тип причіп VIN НОМЕР_8 , номер шасі: НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 , колір синій;
- причіп марки МАЗ, модель 83781, 1994р.в., тип причіп, VIN: НОМЕР_11 , номер шасі: НОМЕР_12 реєстраційний номер НОМЕР_13 ;
- трактор колісний марки Беларус-920, 2007 рік випуску, заводський номер НОМЕР_14 , реєстраційний номер НОМЕР_15 , номер двигуна НОМЕР_16 , колір блакитний;
- трактор модель ХТЗ 17221, 2012 р.в., заводський номер НОМЕР_17 , реєстраційний номер НОМЕР_18 , номер двигуна НОМЕР_19 ;
- візок марки, модель Franco SF1670, 2017р.в., тип - візок для транспортування жниварки, серійний номер FFG-01479;
- жниварки Franco Fabril SF1670, 2017 р.в., тип - жниварка для збирання соняшника, серійний номер FFG-1793;
- жниварки марка, модель ЖНС 9.1, тип жниварка навісна для збирання соняшнику;
- комбайн John Deere 2064, 1994р.в., заводський номер - НОМЕР_20 , номер двигуна: НОМЕР_21 реєстраційний номер НОМЕР_22 , тип - комбайн зернозбиральний, колір - зелений;
- комбайну, модель САSE ІН 2388, 2008 рік випуску, заводський номер НОМЕР_23 , номер двигуна: НОМЕР_24 , реєстраційний номер НОМЕР_25 , тип комбайн зернозбиральний, колір червоний.
Так, Державне підприємство «Сетам» 24.03.2025 року здійснило реалізацію вказаного арештованого майна шляхом проведення електронного аукціону (торгів), реєстраційний номер лота № 569975, а саме: сільськогосподарську техніку у кількості 7 одиниць Б/В, та транспортних засобів у кількості 5 одиниць Б/В, які належали Фермерському господарству «Дніпро» (код: 24608019).
04.04.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим Максимом Олександровичем було складено акт про проведений електронний аукціон (торги) за лотом 569675, яким встановлено, що відповідно до протоколу проведення електронного аукціону (торгів) сформованого 24.03.2025р. № 632156, переможцем електронного аукціону (торгів) став учасник № 5, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Агросервіс». Ціна продажу майна становить 4 579 080,00 грн з ПДВ, з них:
- 228 954,00 грн - сума сплаченого гарантійного внеску на рахунок організатора аукціону в якості гарантійного внеску, які зараховані в рахунок виконання зобов'язань по оплаті суми, які сплачені до початку проведення аукціону (торгів);
- З 586 946,00 грн сума, перерахована на рахунок приватного виконавця, що сплачена в строк до 03.04.2025 встановлений протоколом № 632156;
- 763 180,00 грн - сума сплаченого переможцем електронного аукціону податку на додану вартість за ставками, визначеними Податковим кодексом України, враховуючи фактичну ціну реалізації лота на аукціоні, що сплачена в строк до 03.04.2025 - встановлений протоколом № 632156.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Агросервіс» виконало усі умови торгів, сплатило усі платежі від реалізації на торгах даного майна в сумі 4 579 080,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями:
- № 8 від 21.03.2025 про сплату 228 954,00 грн;
- № 10 від 27.03.2025 про сплату 3 586 946,00 грн.;
- № 11 від 27.03.2025 про сплату 763 180,00 грн.
Однак відповідач не зареєстрував податкову накладну щодо даної реалізації майна.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Агросервіс» направило на адресу відповідача лист від 13.05.2025, в якому просило зареєструвати податкову накладну відносно реалізованого майна.
Проте відповідач не зареєстрував податкові накладні за спірною операцією на суму ПДВ 763 180,00 грн.
Таким чином, у зв'язку з зазначеними діями позивач втратив право на податковий кредит на суму 763 180,00 грн. У даному випадку наявний прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача, щодо виконання визначеного законом обов'язку належним чином скласти та зареєструвати податкову накладну та неможливістю позивача включити суму ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму (763 180,00 грн), яка фактично є збитками позивача.
Вказані обставини і стали причиною виникнення даного спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з пунктом 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов'язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Отже, з урахуванням предмета позову для висновку щодо збитків предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.
Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної" (в редакції, яка діяла на момент виникнення правопорушення) (далі Наказ №1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у пункті 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, або обчислену відповідно до пункту 200-1.9 статті 200-1 Податкового кодексу України, (пункт 3 Наказу №1307).
Пунктом 5 Наказу № 1307 визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим порядком.
Згідно з пунктом 3 Наказу № 1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації. Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (абз. 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до абз. 1 пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Відповідно до абз. 14 та 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Згідно з пунктом 14.1.181 статті 181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.
Відповідно, лише зареєстрована в Єдиному реєстрі податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту.
Згідно з абз. 1 пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абз. 20 пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу У країни).
У даному випадку позивач доводить наявність підстав для стягнення збитків у розмірі 763 180 грн 00 коп. посиланням на обставини вчинення відповідачем порушення зобов'язання, встановленого податковим законодавством, яке полягає у порушенні відповідних норм, зокрема в частині складання та своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач, як переможець електронного аукціону сплатив податок а додану вартість у загальній сумі 763 180 грн 00 коп.
Отже, у відповідності до вищевказаних положень Податкового кодексу України, відповідач був зобов'язаний скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні датою придбання товару або датою зарахування коштів від покупця, як оплата товару.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг.
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (абз. 1 пункт 201.1. статті 201 Податкового кодексу України).
Доказів на підтвердження складення та реєстрації відповідачем податкових накладних в ЄРПН щодо придбаного позивачем товару, ПДВ з якого становить 763 180 грн 00 коп., матеріали справи не містять.
На підставі викладеного господарський суд погоджується з доводами позивача, стосовно того, що відповідач не виконав (не надав доказів виконання) вимоги статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних, у зв'язку з цим позивач позбавлений можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на 763 180 грн 00 коп.
При цьому господарський суд враховує, що приписами статті 198 Податкового кодексу України передбачене право У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню збитків у сумі 763 180 грн 00 коп.
Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 028,00грн.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:
- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).
Ціна позову становить 763 180 грн 00 коп., отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 9 158 грн 16 коп. (3028,00грн * 0,8).
Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 11 447 грн 70 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №1 від 09.06.2025.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 2 289 грн 54 коп., як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.
Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 9 158 грн 16 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фермерського господарства "Дніпро" (51010, Дніпропетровська обл., Царичанський р-н, с. Бабайківка, вул. Українська, буд. 38, код ЄДРПОУ 24608019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Агросервіс" (49083, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 31Д, код ЄДРПОУ 41506453) збитків у сумі 763 180 грн 00 коп.у та витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 158 грн 16 коп.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 08.09.2025.
Суддя І.А. Рудь