02.09.2025 року м. Дніпро Справа № 908/3215/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Приходька Олексія Івановича
на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Педорич С.І.) від 05.03.2025р. у справі № 908/3215/24
за позовом Акціонерне товариство "Сенс Банк" (вул. Велика Васильківська, будинок 100, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи 23494714)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Приходька Олексія Івановича, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення коштів у розмірі 441 769,20 грн, -
Акціонерне товариство "Сенс Банк" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Приходька Олексія Івановича про стягнення заборгованості в розмірі 441 769,20 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом 296 074,01 грн, сума заборгованості за відсотками 145 695,19 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.03.2025р. у справі № 908/3215/24:
- позов задоволено частково;
- стягнуто з Фізичної особи-підприємця Приходька Олексія Івановича на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" суму 296 074,01 грн заборгованості за кредитом та суму 31 091,06 грн заборгованості за процентами за договором №PSMBа2021390/579 від 16.12.2021;
- в частині стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 114 604,13 грн відмовлено;
- стягнуто з Фізичної особи-підприємця Приходька Олексія Івановича на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" суму 3 926,10 грн витрат зі сплати судового збору.
Приймаючи рішення про задоволення позову місцевий господарський суд послався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMBа2021390/579 від 16.12.2021 щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами. В частині вимог зі стягнення процентів суд відмовив оскільки їх нараховано після спливу визначеного договором строку кредитування.
До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Фізична особа-підприємець Приходько Олексій Іванович, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2025 по справі № 908/3215/24 в частині задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Сенс Банк" до Фізичної особи-підприємця Приходька Олексія Івановича про стягнення 296 074,01 грн заборгованості за кредитом та 31 091,06 грн заборгованості за процентами за договором №PSMBа2021390/579 від 16.12.2021 змінити та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог Акціонерного товариства "Сенс Банк" про стягнення з фізичної особи-підприємця Приходько Олексія Івановича 296 074,01 грн заборгованості за кредитом та 31 091,06 грн відмовити.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач, зокрема вказує наступне:
- позивач не є належним кредитором, з яким укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMBа2021390/579 від 16.12.2021. За умовами Договору, кредитором є Акціонерне товариство "Альфа-Банк";
- настання для відповідача форс-мажорних обставин по виконанню договору та істотна зміна обставин, яка викликана збройною агресією російської федерації;
- відсутня компенсація на погашення відсотків Фондом розвитку підприємництва;
- наявна заборона на виконання зобов'язання на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк", встановлена Постановою Кабінетом Міністрів України № 187 від 03.03.2022 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації";
- відсутня вимога позивача до відповідача на повернення позики, яка передбачена положеннями ст.1049 Цивільного кодексу України, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позивач зазначає, що доводами апеляційної скарги є ті самі обставини, на які відповідач посилався у відзиві на позовну заяву про розгляді справи в суді першої інстанції, які було спростовано стороною позивача у додаткових поясненнях.
Вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, взято до уваги всі доводи сторін та практику Верховного Суду, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Також позивач просить розглянути справу без участі його представника.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 02.09.2025р. о 11:00 год.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 16.12.2021 Акціонерне товариство " Альфа-Банк" (надалі за текстом - "Кредитор"/ Позивач) та Фізична особа-підприємець Приходько Олексій Іванович (надалі за текстом - "Позичальник"/Відповідач) уклали договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMBа2021390/579 (Кредитний договір).
12.08.2022 позачерговими загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства "Альфа-Банк" прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на Акціонерне товариство "Сенс Банк" (позивач у справі), а також про внесення змін до статуту Акціонерного товариства "Альфа-Банк" шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на Акціонерне товариство "Сенс Банк". Код ЄДРПОУ залишився незмінним.
За умовами кредитного договору Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 300 000,00 грн у вигляді відновлювальної кредитної лінії у національній валюті.
Відповідно до пункту 1.2. кредитного договору ліміт кредитної:
а) в період з дати набуття чинності цим Договором по " 15" березня 2022 року (включно) - 300 000,00 гривень;
б) в період з "16" березня 2022 року по "15" квітня 2022 року (включно) - 266 667,00 гривень;
в) в період з "16" квітня 2022 року по "15" травня 2022 року (включно) - 233 333,00 гривень;
г) в період з "16" травня 2022 року по "15" червня 2022 року (включно) - 200 000,00 гривень;
ґ) в період з "16" червня 2022 року по "15" липня 2022 року (включно) - 166 667,00 гривень;
д) в період з "16" липня 2022 року по "15" серпня 2022 року (включно) - 133 333,00 гривень;
е) в період з "16" серпня 2022 року по "15" вересня 2022 року (включно) - 100 000,00 гривень;
є) в період з "16" вересня 2022 року по "15" жовтня 2022 року (включно) - 66 667,00 гривень;
ж) в період з "16" жовтня 2022 року по "15" листопада 2022 року (включно) - 33 333,00 гривень;
з) в період з "16" листопада 2022 року по дату закінчення строку дії Кредитної лінії (включно) - 16 667,00 гривень.
В пункті 1.3.1 кредитного договору сторонами визначено, що Банк нараховує проценти на залишок строкової заборгованості Позичальника за кредитом у розмірі, визначеному за формулою: індекс UIRD (змінна величина) + 7 % річних (фіксована маржа).
Згідно з п. 1.3.2 кредитного договору, на день його укладання розмір базової процентної ставки складав 7,31 % річних + 7% річних = 14,31 % річних, при цьому застосовано розмір індексу UIRD станом на 15.12.2021.
Умовами п. 1.3.3 кредитного договору сторони передбачили змінюваність базової процентної ставки щоквартально 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня, або у разі, якщо вони припадають на вихідний або неробочий день, наступного банківського дня, виходячи зі значення індексу UIRD станом на останній банківський день, що передує даті розрахунку базової процентної ставки, та розміру фіксованої маржі, зазначеного в п.п. 1.3.1 цього договору, протягом всього строку кредитування Позичальника.
Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору строк дії кредитної лінії закінчується 15 грудня 2022 року.
За умовами пункту 6.2. кредитного договору проценти нараховуються щомісячно, при цьому таке нарахування здійснюється не рідше одного разу на місяць, на суму кредиту протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місці та році (метод факт/факт). Для цілей визначення періоду для нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день повернення не враховується (п. 6.2 кредитного договору).
Проценти, нараховані за місяць, Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вона нараховані (крім процентів, строк сплати яких визначено у наступних абзацах цього пункту). У разі повного погашення кредиту, в тому числі, але не виключно, достроково, проценти, нараховані за користування кредитом, повинні бути сплачені одночасно з погашенням заборгованості. При цьому, якщо коштів, що направляються на повне погашення кредиту, не достатньо для повної сплати процентів за його користування, то вважається, що строк сплати таких процентів наступив, і кошти, в першу чергу, направляються на повернення цих процентів, з урахуванням черговості, передбаченої п. 9.4 цього договору. {…(п. 6.3 кредитного договору).
Згідно з п. 8.1 кредитного договору, позичальник зобов'язався повернути Банку кредит шляхом повернення кожного Траншу у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді/заяві про надання траншу, на підставі якої/яких цей Транш наданий, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії Кредитної лінії. Повернення Кредиту або його частини до настання зазначеного терміну вважається достроковим.
Відповідно до умов п. 11.3 кредитного договору, цей договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань Позичальника за цим договором.
Свої зобов'язання позивач виконав, надавши грошові кошти Позичальникові.
У порушення умов Договору, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 31.10.2024 за розрахунком позивача має заборгованість, а саме:
- сума заборгованості за кредитом 296 074,01 грн;
- сума заборгованості за відсотками 145 695,19 грн;
- загальна сума заборгованості 441 769,20 грн.
Несплата вказаної заборгованості і стала підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом до відповідача.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
За змістом пункту 3 частини першої статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 509, частини першої статті 627 ЦК України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов'язує сторони виконувати зобов'язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526, частина перша статті 628, стаття 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання Кредитного договору банк надавав позичальнику кредитні кошти, а позичальник - не здійснив їх повне повернення, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 296 074,01 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.
Оскільки відповідач не надав доказів погашення вказаної суми, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 296 074,01 грн. обгрунтовано задоволені судом першої інстанції.
За розрахунком позивача заборгованість за нарахованими процентами становить 145 695,19 грн. за період з 16.12.2021 по 30.10.2024.
Суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність стягнення заборгованості по процентах у сумі 114 604,13 грн за період з грудня 2022 року по жовтень 2024, оскільки остання була нарахована після спливу визначеного договором строку кредитування. Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по процентах задоволено у сумі 31 091,06 грн.
Відповідач не наводить доводів щодо неправильності арифметичного розрахунку процентів, здійсненого судом першої інстанції.
Враховуючи умови договору щодо встановлення процентів за користування кредитом, а також факту користування кредитними коштами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення процентів у сумі 31 091,06 грн.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно неврахування судом зміни найменування позивача. Зміна найменування юридичної особи не призводить до зміни сторони у зобов'язанні та не впливає на зміст зобов'язання. Зміна назви не призводить до правонаступництва прав і обов'язків іншим новим суб'єктом. Так само, зміна засновників/учасників юридичної особи не призводить до реорганізації юридичної особи, створення нової або припинення існуючої.
Умовами договору (п.11.5.) передбачено обов'язок сторін повідомляти про зміну їх реквізитів, проте порушення цієї умови у даному випадку не звільняє відповідача від обов'язків за кредитним договором, зокрема в частині своєчасної сплати тіла кредиту та процентів. Відповідач не довів, що саме неповідомлення позивачем про зміну найменування завадило виконати відповідачу свої зобов'язання за договором або таке зобов'язання було виконано на невірні попередні реквізити банку у зв'язку з неповідомленням про їх зміну.
Щодо неповідомлення банком про позбавлення відповідача права на отримання компенсації процентів, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2.2. договору внаслідок компенсації процентів Фондом Позичальник має сплачувати лише частину Базової процентної ставки за умови вчасного та у повному обсязі виконання своїх зобов'язань за цим договором. Однак, встановлено, що відповідач не здійснював своєчасного повернення отриманих кредитних коштів. Будучи обізнаним з умовами укладеного договору відповідач мав знати про наслідки порушення ним зобов'язань.
Щодо встановлених постановою Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 заборон, колегія суддів зазначає наступне.
Підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" встановлено, що для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором).
Підпунктом 1 пункту 1 даної постанови передбачено визначення осіб, пов'язаних з державою агресором:
громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації;
юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації, - у випадку виконання зобов'язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Зазначене обмеження не застосовується до юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, які є банками або за рахунками яких на підставі нормативно-правових актів або рішень Національного банку дозволяється здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій.
Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, 20.07.2023 правління Національного банку України ухвалило рішення № 248-рш вивести з ринку системно важливий банк - АТ "Сенс Банк".
21.07.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про участь держави у виведені системно важливого банку з ринку" № 739 від 21.07.2023, якою:
- держава в особі Міністерства фінансів України придбаває у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб акції АТ "Сенс Банк" у повному обсязі за одну гривню;
- органом управління корпоративними правами за акціями АТ "Сенс Банк", що належать державі, є Міністерство фінансів України.
Таким чином з липня 2023 року для Акціонерного товариства "Сенс Банк" відпали будь-які обмеження, що були передбачені постановою Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022, однак і після вказаного часу відповідач не виконував свої зобов'язання за договором.
Вказаним відхиляються також і доводи відповідача, що строк повернення позики не настав, а також доводи про обов'язок позивача надіслати вимогу про повернення кредиту. Договором чітко визначено строк для повернення кредитних коштів та сплати процентів, направлення вимоги про їх сплату не вимагається.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом не враховано дію форс-мажорних обставин, які звільняють відповідача від відповідальності за неналежне виконання грошових зобов'язань за Договором, проте з такими доводами апеляційний суд не погоджується, адже введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань та особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.
Відповідач не надав доказів в підтвердження наявності причино-наслідкового зв'язку неможливості виконання відповідачем зобов'язань за Договором із фактом військової агресії. Сам факт військової агресії російської федерації проти України не може бути беззаперечним доказом наявності форс-мажору.
Сертифікат Торгово-промислової палати України, який би підтвердив, що обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання зобов'язання, відповідачем наданий не був. Відповідачем не додано до матеріалів справи і інших належних та допустимих доказів про наявність форс-мажору саме для виконання зобов'язання за Договором.
Відповідно до частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
При цьому, суд звертає увагу, що законодавчо форс-мажорні обставини звільняють тільки від відповідальності за порушення зобов'язань (тобто від нарахування штрафів/пені), проте не звільняють від необхідності виконання відповідних договірних зобов'язань та не припиняють зобов'язання сторін.
Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що рішення в оскаржуваних частинах ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни у цих частинах.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, сплачений за її подання судовий збір слід покласти на апелянта.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Приходька Олексія Івановича на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2025р. у справі № 908/3215/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2025р. у справі № 908/3215/24 - залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на Фізичну особу-підприємця Приходько Олексія Івановича.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право на касаційне оскарження постанови та строк оскарження встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повна постанова складена та підписана 08.09.2025 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя О.Г. Іванов