08.09.2025 року м.Дніпро Справа № 904/64/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровське-Центр 71" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2024 року у справі №904/64/24 (суддя Бєлік В.Г.)
за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) м. Кривий Ріг Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровське-Центр 71", м. Дніпро
про стягнення збитків за завдану державі шкоду у розмірі 47 050,00 грн,-
Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі - позивач) звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровське-Центр 71" (далі - відповідач) суму збитків у розмірі 47 050,00 грн. за завдану шкоду державі, що настала внаслідок видалення відповідачем зелених насаджень в районі вул. Передова, 263-Б та вул. Широка міста Дніпро до ступеня припинення росту у кількості 14 одиниць, без відповідного дозволу органів міської ради.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2024 року у справі №904/64/24 позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровське-Центр 71" (4900, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, буд. 8; код ЄДРПОУ 43372105) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 92; код ЄДРПОУ 43877118) завдані державі збитки у розмірі 47 050,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
Справа розглядалась без виклику сторін.
30.08.2024 року було видано судові накази на виконання рішення суду.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції послався на те, що:
- наданими у справу доказами, які відповідачем не спростовано, підтверджується, що в районі вул. Передова, 263-Б та вул. Широка міста Дніпро Товариством з обмеженою відповідальністю “Кіровське-Центр 71» без відповідного дозволу виконавчого органу міської ради видалено до ступеня припинення росту зелені насадження (дерева) у кількості 14 одиниць;
- вказані дії відповідача державі завдали шкоду в розмірі 47050,00 грн.;
- Інспекцією пред'явлено відповідачу претензію №2.1/140-ПР від 10.08.2023 року про відшкодування збитків, однак відповіді не отримано, а збитки не сплачено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач стверджує, що судом першої інстанції допущено ряд порушень, які призвели до незаконного рішення.
Зокрема, за твердженням скаржника, судом першої інстанції: неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; не доведено обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи; не застосовано практику Верховного Суду.
Апелянт вказує наступне:
Єдиним доказом того, що дерева, які знаходились за адресою: м. Дніпро, в районі вул. Передова 263-Б та вул. Широка, вирубало саме товариство відповідача є Акт, складений за результатами здійсненого заходу, направленого на виявлення та попередження фактів незаконного добування об'єктів рослинного та тваринного світу, та порушень природоохоронного законодавства на території Дніпропетровської та Кіровоградської областей від 20.07.2023 року (надалі - Акт).
Окрім цього, позивач посилається на лист відповідача від 29.03.2023 року, відповідно до якого начебто ТОВ “Кіровське-Центр 71» є балансоутримувачем дерев за адресою: м. Дніпро, вул. Передова 263 б.
З вказаними твердженнями скаржник не погоджується, оскільки:
- відповідно до листа від 29.03.2023 року, ТОВ “Кіровське-Центр 71» зверталось до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) з проханням погодити знесення сухих та аварійних дерев за адресою: м. Дніпро, вул. Передова 263 б та зазначило, що дерева знаходяться на балансі установи, маючи на увазі саме Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), як раз на балансі якої знаходяться зелені насадження в Дніпропетровській та Кіровоградській областях, а ніяк не маючи на увазі, що дерева за адресою: м. Дніпро, вул. Передова 263 б знаходяться на балансі ТОВ “Кіровське-Центр 71» ;
- на балансі ТОВ “Кіровське-Центр 71» ніяк не могли з'явитися перелічені в акті дерева, оскільки будівлею за адресою: м. Дніпро, вул. Передова 263 б відповідач володіє тільки з листопада 2022 року, а земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:01:568:0078, яка розташована під та в районі цієї будівлі - тільки з лютого 2024 року (на правах оренди);
- на лист від 29.03.2023 року, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) так і не надала ТОВ “Кіровське-Центр 71» відповіді, а тому у відповідача були відсутні законні підстави для зрубки дерев за адресою: м. Дніпро, вул. Передова 263 б, у зв'язку із чим відповідач і не чіпав зазначені дерева;
- тільки з лютого 2024 року підприємство відповідача стало орендувати у Дніпровської міської ради на підставі договору оренди від 19.02.2024 року.
земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:568:0078, розміщену в районі будівлі 263 б по вул. Передовій в м. Дніпро, отже,відповідач в 2023 році не був користувачем земельної ділянки, на якій як раз в 2023 році було проведено рубку дерев.
Скаржник вважає, що з огляду на викладене він не має відношення до зрублених в 2023 році дерев на земельній ділянці за адресою: м. Дніпро, вул. Передова 263 б. За зеленими насадженнями, розміщеними за адресою: м. Дніпро, вул. Передова 263 б до 19 лютого 2024 року здійснювали догляд структурні підрозділи Дніпровської міської ради (КП “Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради. КП “Благоустрій міста» Дніпровської міської ради тощо).
Саме ці особи, на думку апелянта, в першу чергу є відповідальними за збереження зелених насаджень на території міста Дніпра та саме вони здійснюють планову вирубку дерев та зелених насаджень на території міста.
Також скаржник звертає увагу на те, що сам Акт від 20.07.2023 року не містить підписів уповноважених від ТОВ “Кіровське-Центр 71» осіб, які змогли б викласти в ньому свої заперечення та реальний порядок подій.
Так, Акт від 20.07.2023 року підписаний Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) Якименко Ганною та головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) Кравченко Владиславом.
Інших підписів Акт не містить (ані керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи, ані третіх осіб тощо). При цьому на Акті взагалі відсутня графа “Відмітка про отримання акту» або “Відмітка про відмову від підписання керівником суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особою, третіми особами цього акта».
Скаржник вказує, що наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2019 року за №450, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 27.12.2019 року за №1293/34264, було затверджено уніфіковану форму акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Наданий же до суду разом з позовною заявою Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) Акт від 20.07.2023 року жодним чином не відповідає затвердженій уніфікованій формі, в тому числі має ті грубі порушення, про які мова йшла вище.
Також відповідач вважає, що позивач не довів наявності в діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; 4) вини, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Апелянт просить суд скасувати повністю рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2024 року у справі №904/64/24 та ухвалити нове рішення про відмову позивачу у задоволені його позовних вимог у повному обсязі.
Також просить судові витрати у справі, у вигляді судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги, у розмірі 4 026,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу, точний розмір яких буде зазначено протягом 5 днів з дня ухвалення постанови по цій справі, стягнути з позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи скаржника.
Вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято судом з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим.
Просить відмовити відповідачу в задоволені апеляційної скарги, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2024 року у справі №904/64/24 залишити без змін.
Положенням ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2025 року було відкрито апеляційне провадження в порядку письмового провадження.
Зупинено дію рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2024 року у справі №904/64/24 на підставі ч.5 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рослинний світ" відносини у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу регулюються Конституцією України, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд України", Лісовим кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року №1045 затверджено Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території населеного пункту (далі - Порядок)
Відповідно до п. 3 цього Порядку видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється: за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку); на підставі документів, визначених статтями 35-37 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до пунктів 7 - 10 Порядку видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об'єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку.
У процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до пункту 4 цього Порядку.
Видалення зелених насаджень на території меморіального комплексу та кладовищі здійснюється за рішенням балансоутримувача без сплати їх відновної вартості.
Видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.
Відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі (крім відновної вартості зелених насаджень, посаджених (створених) цією особою), сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.
Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
Відповідно до п. 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27.07.2006 року за N 880/12754, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства.
В силу приписів ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно ст. 25 Закону України "Про рослинний світ" охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від пожеж, шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання.
Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про рослинний світ" порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
Пунктом е) ч. 1 ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Частиною 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Приписами частини третьої вказаної статті визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача як суб'єкта, на якого відповідно до ст. 25 Закону України "Про рослинний світ" покладено зобов'язання по охоронні рослинного світу на відповідній території, заподіяної державі шкоди внаслідок порушення норм природоохоронного законодавства (незаконне видалення дерев).
Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи:
- неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
- наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо);
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
- вина особи, що завдала шкоду.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Відповідно до матеріалів справи встановлено, що позивачем проведено захід, направлений на виявлення та попередження фактів незаконного добування об'єктів рослинного та тваринного світу та порушень вимог природоохоронного законодавства та території Дніпропетровської та Кіровоградської області.
20.07.2023 року в ході проведення заходу встановлено, що в районі вул. Передова, 263- Б та вул. Широка міста Дніпро Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровське- Центр 71" видалено зелені насадження (дерева) до ступеня припинення росту у кількості 14 одиниць без відповідного дозволу виконавчого органу міської ради.
Видалення здійснено механічним способом. Заміри діаметрів стовбурів проводилися спеціальною повіреною мірною рулеткою.
За результатами проведеного заходу нараховано спричинені державі збитки.
Підприємство листом від 29.03.2023 року повідомило позивача, що дерева знаходилися на його балансі. Однак дозвільні документи на видалення дерев (ордера на знесення зелених насаджень та ін.), відсутні, що є порушенням п. 3 Порядку_видалення зелених насаджень на території населеного пункту, ст. ст. 25, 27 Закону України "Про рослинний світ".
Скаржник стверджує, що не має відношення до вирубаних дерев, оскільки він, маючи намір видалити зелені насадження, звернувся до Інспекції з проханням погодити йому знесення сухих та аварійних дерев за адресою: м. Дніпро, вул. Передова 263-б, вирішивши при цьому, що зелені насадження на спірній території знаходяться саме на балансі Інспекції, а не підприємства. Однак відповіді від Інспекції він не отримав, а тому дерева не видаляв.?
Водночас відповідач припускає, що зелені насадження видалено комунальним підприємством Дніпровської міської ради, яке здійснює догляд за цими насадженнями.
Також підприємство зазначає, що будівлею за адресою: м. Дніпро, вул. Передова 263-б, відповідач володіє з листопада 2022 року, а земельною ділянкою, яка розташована під будівлею та в районі цієї будівлі тільки з лютого 2024 року (на правах оренди), що також, на переконання відповідача, виключає можливість видалення ним дерев.
Між тим, апелянт не спростував наступні доводи позивача:
Відповідач листом від 29.03.2023 року № б/н звернувся до Інспекції з проханням погодити (підписати) акт обстеження зелених насаджень.
Згідно долученого до листа клопотання підприємства від 13.03.2023 року №13.03, яке адресоване заступнику департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, дерева, з приводу яких виник спір, знаходяться в районі підприємства. Тому, зазначено, що відповідач має право розпоряджатися ними.
Також товариством відповідача надано на розгляд до Інспекції копії документів, а саме:
- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на об'єкти нерухомості - торгівельні павільйони, тимчасові навіси, вбиральню за адресою: вул. Передова, 263-б, м. Дніпро;
- акт № 79 від 21.03.2023 року обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню за адресою: вул. Передова, 263-б м. Дніпро.
Із змісту акта вбачається, що комісію, яка проводила обстеження, призначено наказом Департаменту благоустрою та інфраструктури міської ради. Обстеження зелених насаджень проведено відповідно до листа підприємства.
Обстеження проведено комісією у складі, зокрема: директора підприємства: начальника відділу благоустрою управління міста Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради; провідного інженера проектно-виробничого відділу комунального підприємства "Міськзеленбуд" Дніпровської міської ради.
У відповідь Інспекція відповідно до листа від 08.05.2023 року №4-3564-21) повідомила, що підприємству необхідно надати до Інспекції інформацію та підтверджуючі документи щодо власника (користувача) земельної ділянки, балансоутримувача території. Однак запитуваних документів не надано.
Позивач зазначив, що в подальшому, 20.07.2023 року Інспекцією встановлено, що зелені насадження, які відповідач мав намір видалити, видалено за відсутності відповідного дозволу на видалення (ордера на знесення зелених насаджень та ін.).
Рішення про видалення зелених насаджень за адресою: вул. Передова, 263-б м. Дніпро, відсутнє (не прийнято).
Інспекцією направлено лист до КП "Міськзеленбуд" Дніпровської міської ради щодо проведення робіт з видалення зелених насаджень в районі вул. Передова, 263-б та вул. Широка м. Дніпро. Вказано за змістом листа, що в разі проведення робіт необхідно надати на адресу Інспекції документи (договір на виконання робіт, акти виконаних робіт, дозвільні документи) на підставі, яких проведено роботи.
КП "Міськзеленбуд" листом від 01.08.2023 року №249 повідомило, що за вказаною адресою робіт комунальним підприємством не проводилось.
Ці докази надані позивачем до матеріалів справи.
Також позивач надав суду листи на адресу відповідача з вимогою забезпечити явку представника для надання пояснень стосовно факту знесення зелених насаджень на прилеглій території до торгівельних павільйонів адресою: вул. Передова, 263-б, м. Дніпро.
Вищевикладене підтверджує, що апелянту достовірно було відомо, що дерева, які знаходилися на прилеглій до підприємства території, видалено.
Однак в матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення відповідача до органів Національної поліції чи до органу, який призначив комісію з обстеження зелених насаджень, про те, що дерева, які знаходяться на прилеглій до підприємства території та які відповідач мав намір видалити, видалено невідомими особами.
Отже, фактичні дії відповідача суперечать доводами його апеляційної скарги.
Щодо складеного позивачем акту за результатами здійсненого заходу, направленого на виявлення та попередження фактів незаконного добування об'єктів рослинного та тваринного світу та порушень природоохоронного законодавства на території Дніпропетровської та Кіровоградської областей від 20.07.2023 року слід зазначити наступне:
Відсутність в акті підписів відповідача не спростовує зафіксовані в акті обставини, як-то видалені зелені насадження, та не може бути підставою для звільнення підприємства від обов'язку відшкодувати завдану шкоду.
Окрім цього відповідач наголошує на тому, що акт, складений за результатом проведеного заходу, не відповідає уніфікованій формі, затверджені Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 26.11.2019 року №450, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2019 року за № 1293/34264.
На вказане слід зазначити наступне.
Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно ст. 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;
- заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно ч. 15 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Із вказаного слідує, що Уніфікований акт складається за результатами заходів державного нагляду (контролю): планові та позапланові заходи (перевірки).
У даному випадку, Інспекція заходи державного нагляду (контролю) (перевірки), в розумінні Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відносно відповідача не проводила, що виключає підстави для складання уніфікованої форми акта.
Водночас із змісту спірного акта вбачається, що Інспекцією проведено захід, направлений на виявлення та попередження фактів незаконного добування об'єктів рослинного та тваринного світу та порушень вимог природоохоронного законодавства та території Дніпропетровської та Кіровоградської області.
Вказаний акт за своїм змістом (суттю) є актом огляду території.
Отже, все вищевикладене не спростовує висновки оскаржуваного рішення щодо наявності правових підстав вважати докази позивача належними, достатніми, допустимими та більш вірогідними.
Суд першої інстанції вірно зазначив про наявність необхідних до застосування ст. 1166 Цивільного кодексу України всіх чотирьох елементів правопорушення.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в частині правильності проведених розрахунків рішення суду не оскаржується, тому ці обставини в апеляційному порядку не переглядаються.
Оскільки скаржником висновки оскаржуваного рішення не спростовано, апеляційна скарга є не доведеною та задоволенню не підлягає.
Судові витрати за її розгляд слід віднести на апелянта згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2024 року у справі №904/64/24 залишити без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта.
Поновити дію рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2024 року у справі №904/64/24.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т.А.Верхогляд
Суддя О.Г.Іванов
Суддя А.Є. Чередко