04 вересня 2025 року м. Харків Справа № 905/352/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя
Мартюхіна Н.О.
за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх.№1620 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 01.07.2025 (прийняте у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Лейбою М.О., повне рішення складено 01.07.2025) у справі №905/352/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт постач", м.Слов'янськ, Донецька область,
про стягнення 12 361 209,94 грн,
В квітні 2025 року Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт постач" 12 351 183,49 грн, з яких заборгованість з основного боргу в сумі 12 333 494,15 грн, 3% річних в сумі 16 839,23 грн та інфляційні нарахування в сумі 850,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору про врегулювання небалансів електричної енергії №1149-01024 від 23.05.2019, позивачем надано відповідачу послуги з врегулювання небалансів електричної енергії на загальну суму 12 333 494,15 грн за періоди коригування/ врегулювання: жовтень-грудень 2023 року, січень 2024 року, що підтверджується актами-корегування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів.
03.05.2025 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, за змістом якої останній просив стягнути з відповідача 12 361 209,94 грн, а саме:
- заборгованість за період жовтень-грудень 2023 року, січень 2024 року у сумі 12 333 494,15 грн, інфляційні нарахування у сумі 850,11 грн та 3% річних у сумі 16 839,23 грн,
- заборгованість за період березень-травень 2023 року у сумі 10 007,53 грн, 3% річних у сумі 18,92 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 01.07.2025 у справі №905/352/25 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт постач" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" заборгованість за електричну енергію для врегулювання небалансів в сумі 12 343 501,68 грн, інфляційні нарахування в сумі 850,11 грн, 3% річних в сумі 16 264,60 грн та витрати по оплаті судового збору в сумі 148 327,39 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що позивач через систему управління ринком виставляв відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури, підписані кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи позивача), які СВБ (сторона відповідальна за баланс) зобов'язаний був сплатити згідно виставлених рахунків АР (адміністратор розрахунків). Кінцевий термін оплати рахунків є таким, що настав. Заперечень щодо виставлених рахунків чи актів від відповідача суду не надано, з огляду на що суд дійшов висновку, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 12 343 501,68 грн.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, судом зазначено, оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати заборгованості за електричну енергію для врегулювання небалансів, позивачем правомірно на підставі статті 625 ЦК України нараховані 3% річних та інфляційні втрати. Суд, перевіривши розрахунки 3% річних, дійшов висновку, що проведений позивачем розрахунок 3% річних по рахунку за грудень 2023 року від 05.03.2025, є арифметично неправильним, оскільки позивачем неправильно визначений початок періоду нарахування. Нарахування 3% річних по іншим рахункам здійснено правильно. Здійснивши розрахунок 3% річних за допомогою програми “Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН» відповідно до норм чинного законодавства та умов договору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині частково в сумі 16 264,60 грн. Перевіривши розрахунок інфляційних втрат в сумі 850,11 грн (період нарахування 12.02.2025-26.03.2025) по рахунку за жовтень 2023 року від 05.02.2025, судом встановлено, що позивачем правильно визначений період нарахувань, при цьому за розрахунком суду розмір цих вимог становить 2456,83 грн. Враховуючи, що суд не може виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги в частині інфляційних втрат задоволено повністю в сумі 850,11 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення 3% річних, як різницю між заявленими у позовній заяві та задоволеними судом першої інстанції при постановленні рішення Господарського суду Донецької області від 01.07.2025 у справі №905/352/25 у сумі 593,55 грн, судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що з 01 квітня 2023 року Національний банк здійснив перехід на нове покоління СЕП. Відтоді система функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та в режимі роботи 24/7/365 з датою поточного календарного дня. Порядок функціонування СЕП визначається Інструкцією про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 03.03.2023 № 16 (зі змінами). Статтею 56 Закону України “Про Національний банк України» визначено, що Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та для фізичних осіб, та не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України. Якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Таким чином питання нарахування інфляційних витрат та 3% річних в редакції позову, з врахуванням п'яти операційних днів, судом при перерахунку та зменшення нарахувань, помилково не було застосовано вимоги вищевказаної Постанови правління НБУ та порядку ISO 20022 згідно вимог договору, який зроблено позивачем з дотриманням строків та з врахування нового тлумачення поняття “Операційний день». Розрахунок позовних вимог позивача зроблено з врахуванням оновленого поняття “Операційного дня» та розраховано з дати отримання рахунку плюс п'ять днів, в такому випадку періоди розрахунків наведених в позові, в повній мірі відповідають вимогам закону та договору.
Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025 у зв'язку з відпусткою судді Лакізи В.В., яка входила до складу колегії суддів, для розгляду справи №905/352/25 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 04.08.2025.
Так, відповідно до довідки Східного апеляційного господарського суду про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "ЄДРСР ст. 262 Про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду" від 04.08.25 по справі №905/352/25 було надіслано, зокрема, одержувачу ТОВ "Вольт Постач" в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 04.08.25 17:26.
Крім того, 05.08.2025 Східним апеляційним господарським судом було здійснено відповідне оголошення на сайті Судової влади України.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23.05.2019 між ДП "НЕК "Укренерго" (оператор системи передачі, далі ОСП, на якого, зокрема, покладено функції адміністратора розрахунків (надалі - АР)) та ТОВ "Вольт постач" (сторона відповідальна за баланс, далі СВБ) укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії №1149-01024 шляхом подання 20.05.2019 відповідної заяви про приєднання до такого договору та акцептування 23.05.2019 ДП "НЕК "Укренерго" вказаної заяви (повідомлення про укладання договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 24.05.2019 вих.№01/18816).
ПрАТ "НЕК "Укренерго" є юридичною особою, яка утворена як акціонерне товариство, 100% акцій якого закріплюються в державній власності, унаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство". Товариство є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (пункти 1.1, 3.2 Статуту ПрАТ "НЕК "Укренерго").
Вказаний договір укладено сторонами з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України. Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії є додатком 1 до Правил ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне врегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку), а також розміщено на офіційному вебсайті позивача.
Відповідно до п.1.1., 1.2. договору про врегулювання небалансів електричної енергії, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
Відповідно до пункту 1.5. договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Пунктами 2.1., 2.2. договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством.
Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
Відповідно до пункту 5.1 договору формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедури та у строки, визначені правилами ринку та цим договором.
Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (пункт 5.6. договору).
Якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у первинному документі, то вона зобов'язана повідомити про це ОСП протягом двох робочих днів з дня його виставлення. Наявність заперечень СВБ не є підставою для несвоєчасного забезпечення СВБ наявності коштів на рахунку ескроу та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП (пункт 5.7. договору).
Положеннями п. 5.9. договору визначено, що ОСП формує та направляє Акт купівлі-продажу (надалі - Акт) до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання Акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою Акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до Акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в Акті. Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник Акта, то такий Акт вважається підписаним СВБ.
Відповідно до п. 5.10. договору СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП примірник підписаного зі своєї сторони Акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП).
Цей договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов'язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру (пункт 9.1. договору).
Якщо жодна із сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.2. договору).
Відповідно до п. 10.4. договору у випадку ухвалення рішення про реорганізацію та/або ліквідацію, банкрутство, про внесення змін до установчих документів щодо найменування і місцезнаходження суб'єкта господарювання, про зміну банківських реквізитів, інших даних СВБ, що були зазначені у заяві-приєднанні, СВБ протягом 10 днів з дня настання таких змін повідомляє ОСП про такі зміни.
За твердженнями позивача за період березень-травень 2023 року, жовтень-грудень 2023 року та січень 2024 року сторонами договору підписано акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів та акти-корегування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів.
На виконання умов договору, Правил ринку та Правил врегулювання позивачем було сформовано в Системі управління ринком наступні рахунки-фактури (INVOICE) за електричну енергію для врегулювання небалансів (згідно з правилами врегулювання, передбаченими додатком 10 Правил ринку):
- №2604202400273 від 02.04.2025 за період 01.03.2023-31.03.2023 на суму 10 002,34 грн;
- №0504202400275 від 09.04.2025 за період 01.04.2023-30.04.2025 на суму 4,18 грн;
- №1004202400269 від 09.04.2025 за період 01.05.2023-31.05.2023 на суму 1,01 грн;
- №2702202400772 від 05.02.2025 за період 01.10.2023-31.10.2023 на суму 1 098 818,00 грн;
- №2902202400779 від 05.03.2025 за період 01.11.2023-30.11.2023 на суму 4 641 524,26 грн;
- №0103202401314 від 05.03.2025 за період 01.12.2023-31.12.2023 на суму 7 221 537,38 грн;
- №1705202400533 від 12.03.2025 за період 01.01.2024-31.01.2024 на суму 364 168,15 грн.
Всього виставлено рахунків на загальну суму 133 36 055,32 грн.
На підтвердження формування зазначених вище рахунків та їх направлення відповідачу позивачем надані копії скріншотів сторінок електронного документообігу Компанії, а також роздруківки рахунків.
Судом першої інстанції було встановлено, що:
- кінцевий термін оплати рахунку від 05.02.2025 (з урахуванням положень п.3.2 додатку 10 до Правил ринку) 10.02.2025;
- кінцевий термін оплати рахунків від 05.03.2025 (з урахуванням положень п.3.2 додатку 10 до Правил ринку) 11.03.2025;
- кінцевий термін оплати рахунків від 12.03.2025 (з урахуванням положень п.3.2 додатку 10 до Правил ринку) 17.03.2025;
- кінцевий термін оплати рахунку від 02.04.2025 (з урахуванням положень п.3.2 додатку 10 до Правил ринку) 07.04.2025;
- кінцевий термін оплати рахунків від 09.04.2025 (з урахуванням положень п.3.2 додатку 10 до Правил ринку) 14.04.2025.
Також у матеріалах справи наявні:
- акт-коригування (врегулювання) №ВР/23/10-1149 від 01.03.2024 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.10.2023 №ВН/23/10-1149 згідно з договором від 23.05.2019 №1149-01024;
- акт-коригування (врегулювання) №ВР/23/11-1149 від 05.03.2024 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.11.2023 №ВН/23/11-1149 згідно з договором від 23.05.2019 №1149-01024;
- акт-коригування (врегулювання) №ВР/23/12-1149 від 07.03.2024 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.12.2023 №ВН/23/12-1149 згідно з договором від 23.05.2019 №1149-01024;
- акт-коригування (врегулювання) №ВР/24/01-1149 від 21.05.2024 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.01.2024 №ВН/24/01-1149 згідно з договором від 23.05.2019 №1149-01024.
Відповідач зазначені вище рахунки не оскаржив та не оплатив.
У зв'язку з тим, що відповідач не здійснив оплату рахунків-фактур у визначений Правилами ринку строк, позивачем у відповідності до положень пунктів 3.3, 3.5 договору та розділу VI Фінансові гарантії Правил ринку здійснено зарахування коштів СВБ, що зберігаються на поточному рахунку ОСП (фінансову гарантію) у розмірі 571 765,56 грн та 420 788,08 грн на оплату рахунку №2702202400772 від 05.02.2025 за період 01.10.2023-31.10.2023, що підтверджується копіями платіжних інструкцій №000001615 від 11.02.2025 та №000001619 від 11.02.2025 з призначенням платежу “Погашення простроченої заборгованості (ЄДРПОУ 42056129) за е/е з метою врегулювання небалансів за 01.10.2023-31.10.2023 коригування оплата. Заборгованість по цьому рахунку становить 106 264,36 грн.
За твердженням позивача (у редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог) заборгованість відповідача за небаланси електричної енергії по договору за період березень-травень 2023 року становить 10 007,53 грн, за період жовтень-грудень 2023 року, січень 2024 року становить 12 333 494,15 грн. У зв'язку з чим позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нараховані інфляційні втрати в сумі 850,11 грн, а також 3% річних в сумі 16 839,23 грн та в сумі 18,92 грн.
Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за електричну енергію для врегулювання небалансів в сумі 12 343 501,68 грн, інфляційних нарахувань в сумі 850,11 грн, 3% річних в сумі 16 264,60 грн не оскаржується, тому, з урахуванням ч.1 ст.269 ГПК України, не переглядається судом апеляційної інстанції в цій частині.
Предметом апеляційного оскарження є рішення суду в частині відмови у задоволенні позову щодо стягненні 593,55 грн 3% річних по рахунку за грудень 2023 року від 05.03.2025.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання чи не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання визначає ст. 625 ЦК України.
Так, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
За змістом вищенаведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Інфляційні втрати та проценти річних є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання і входять до складу такого зобов'язання (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18).
Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, від 03.10.2023 у справі №366/203/21, від 09.11.2023 у справі № 420/2411/19 виснувала, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання, тому зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.
Відповідно до п.7.7.3 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем рахунок за грудень 2023 року №0103202401314 від 05.03.2025 на суму 7 221 537,38 грн з ПДВ направлено 05.03.2025.
Відповідно до таблиці розрахунку основної заборгованості за позовом, кінцевим терміном оплати даного рахунку позивачем визначено 10.03.2025.
Позивачем до матеріалів справи надано скріншот екрану виставлення рахунків/звітів у системі управління ринком, відповідно до якого дата виставлення рахунку №0103202401314 - 05.03.2025, кінцева дата оплати - 10.03.2025.
Відповідно до ч.1 ст.162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п.3 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до положень ч. 2, 3 ст.2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з принципом диспозитивності господарського судочинства учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (п.2 ст.14 ГПК України).
Для принципу диспозитивності характерним є визначальний вплив волевиявлення сторін та їх процесуальних ініціатив на результати процесуальної діяльності суду у межах судової справи.
У ч.1 ст.43 ГПК України встановлено обов'язок учасника справи добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Верховний Суд у своїй практиці послідовно застосовує доктрину заборони суперечливої поведінки, яка ґрунтується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основу якої покладено принцип добросовісності, складовою якого є, зокрема, заборона суперечливої поведінки та заборона зловживання процесуальними правами. Головне завдання застосування принципу добросовісності полягає в тому, щоб перешкодити стороні отримати переваги та вигоду від її недобросовісних дій.
Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що розрахунок позовних вимог позивача зроблено з урахуванням оновленого поняття “Операційного дня» та розраховано з дати отримання рахунку плюс п'ять днів, тому в такому випадку періоди розрахунків наведених в позові, в повній мірі відповідають вимогам закону та договору.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що за твердженням самого ж позивача, кінцевою датою оплати рахунку за грудень 2023 року №0103202401314 від 05.03.2025 на суму 7 221 537,38 грн з ПДВ є 10.03.2025, що є правом останнього.
Відтак розрахунок 3% річних слід проводити з 11.03.2025 по 26.03.2025. Проте, позивач, всупереч своїм же доказам та твердженням, викладеним зокрема, в апеляційній скарзі, розрахунок 3% річних по рахунку за грудень 2023 року від 05.03.2025 здійснює з 10.03.2025.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними твердження апелянта про некоректне здійснення місцевим господарським судом розрахунку 3% річних по рахунку за грудень 2023 року.
При цьому, колегія суддів зазначає, що апелянтом не обґрунтовано апеляційну скаргу з чітким посиланням, які саме норми матеріального права (з зазначенням статей та пунктів) порушено судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Донецької області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 01.07.2025 у справі №905/352/25 в оскаржуваній частині без змін як такого, що прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Частиною 1 ст.123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, судовий збір за подання апеляційної скарги, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.
Керуючись статтями 269, 270, п.1 ч.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 01.07.2025 у справі №905/352/25 в частині відмови у задоволенні позову у сумі 593,55 грн 3% річних залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 08.09.2025.
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя Н.О. Мартюхіна