ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
08 вересня 2025 року Справа № 918/213/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Миханюк М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Галата Віталія Васильовича на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.05.2025 у справі №918/213/25 (суддя Політика Н.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
до Фізичної особи-підприємця Галата Віталія Васильовича
про стягнення заборгованості в сумі 100 543 грн 09 коп.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.05.2025 у справі №918/213/25 позов задоволено.
Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням через підсистему "Електронний Суд" 26.05.2025 від ФОП Галата В.В. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга. Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі відповідач просить суд апеляційної інстанції поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Також 27.05.25 і 28.05.25 від апелянта до суду апеляційної інстанції надійшли клопотання про доповнення або зміну апеляційної скарги.
Автоматизованою системою документообігу суду, протоколом від 27.05.2025 визначено колегію суддів для розгляду справи №918/213/25 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В., суддя Павлюк І.Ю..
Листом суду апеляційної інстанції №918/213/25/2896/25 від 27.05.2025 витребувано матеріали справи у місцевого господарського суду. 02.06.25 від Господарського суду Рівненської області до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Галата Віталія Васильовича на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.05.2025 у справі №918/213/25 - залишено без руху. Запропоновано апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: - подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 3 633, 60 грн..
16.06.2025 від Фізичної особи-підприємця Галата Віталія Васильовича надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали від 09.06.2025.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Галата Віталія Васильовича на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.05.2025 у справі №918/213/25. Роз'яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Відповідно до рішення №1470/0/15-25 від 15.07.2025, Вища рада правосуддя вирішила звільнити ОСОБА_1 з посади судді Північно-західного апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
На підставі службової записки головуючого судді Розізнаної І.В. від 04.09.25 за розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду Турович Н.C. проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.09.25 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Миханюк М.В..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.25 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Галата Віталія Васильовича на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.05.2025 у справі №918/213/25 колегією суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Миханюк М.В..
Згідно з ст.ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час дослідження матеріалів справи колегією суддів апеляційної інстанції встановлено наступне.
Позивач зазначає, що фізична особа-підприємець Галат Віталій Васильович приєднався до умов Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який оприлюднений ТОВ "РОЕК" на офіційному веб-сайті, що підтверджується фактичним споживанням та оплатою спожитої електричної енергії.
Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг передбачений Правилами роздрібного ринку електричної енергії, що затвердженні постановою № 312 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - правила), та є додатком № 6 до цих правил.
У відповідності до п. 1.1., 1.2. договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії споживачам постачальником та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього договору. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312, та є однаковими для всіх споживачів.
Згідно з п. 2.1. договору за цим договором постачальник продає електричну енергію, а Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору (пункт 5.1 договору).
Пунктом 13.1 договору передбачено, цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві приєднанні.
Спосіб визначення ціни за електричну енергію, відповідно до пункту 5.2. договору, зазначається в комерційній пропозиції постачальника.
Ціна на електричну енергію, відповідно до пункту 5.3. договору, визначається постачальником у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором.
Відповідно до пункту 1 комерційної пропозиції № 1.02/2-РОЕК, яка є додатком № 3 до договору та оприлюднена на офіційному веб-сайті TOB "РОЕК" www.ez.rv.ua, для малих непобутових споживачів, які купують електричну енергію для власного споживання, що не є побутовими споживачами - постачання електричної енергії здійснюється за регульованими цінами (тарифами) на електричну енергію, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно з пунктом 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
У силу пункту 5.9 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Відповідно до пункту 5.10 Договору, оплата рахунка Постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
Пунктом 6.2 договору, серед іншого, сторони домовились, що споживач зобов'язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору. По остаточному розрахунку - протягом 5-ти робочих днів від для отримання рахунку-фактури, але не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим.
Умовами комерційної пропозиції № 1.02/2-РОЕК, зокрема, п. 3,4 визначено здійснення Споживачем попередньої оплати рахунків за 3 робочих дні до початку розрахункового період у розмірі повної вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період. По остаточному розрахунку - протягом 5-ти робочих днів від дня отримання рахунку-фактури, але не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим.
Згідно пункту 4.3 розділу IV Правил роздрібного ринку дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Функції адміністратора комерційного обліку, згідно п. 10 Правил роздрібного ринку, на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний Оператор системи розподілу (далі - ОСР).
Тобто, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем проводяться відповідно до переданих ОСР обсягів спожитої електричної енергії.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.05.2025 у справі №918/213/25 позов задоволено. Місцевий господарський суд мотивував оскаржуване судове рішення тим, що приєднання ФОП Галата В.В. до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який оприлюднений ТОВ "РОЕК" на офіційному веб-сайті підтверджується фактом споживання електричної енергії та оплатою рахунків постачальника універсальної послуги за попередні періоди. Окрім цього боржник підтвердив факт укладення договору з ТОВ "РОЕК", про що свідчить гарантійний лист від 17.05.2022 року підписаний ФОП Галатом В.В. щодо гарантій оплати заборгованості згідно умов укладеного договору № 470009353 (вказано в реквізитній частині гарантійного листа, том 1, а.с. 14).
Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію постачальник сформував, на підставі даних комерційного обліку (отриманих від ОСР - це ПрАТ "Рівнеобленерго") за об'єктом відповідача по ЕІС-коду точки розподілу електричної енергії - 62Z7780751175508 (об'єкт постачання, що знаходиться по вул. Старицького, 37 А, м. Рівне 33001) та виставив Споживачу, згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії платіжні документи у паперовій формі, зокрема, за 2022 р., що підтверджується: Рахунком № 470009353/3/1 за березень 2022 р., Рахунком - розшифровкою № 470009353/3/1 за березень 2022 р. та Актом приймання-передачі товарної продукції № 470009353/3/1 від 31.03.2022 р.; Рахунком № 470009353/4/1 за квітень 2022 р., Рахунком - розшифровкою № 470009353/4/1 за квітень 2022 р. та Актом приймання-передачі товарної продукції № 470009353/4/1 від 30.04.2022 р.; Інформаційним листом ОСР - ПрАТ "Рівнеобленерго" № 20-21/9327 від 30.11.2022 р., щодо спожитих кВт/год. активної електроенергії.
Із урахуванням наведених вище умов договору, а також доказів наданих позивачем, місцевий господарський суд виснував, що відповідач свої зобов'язання, щодо оплати за спожиту електричну енергію в повному обсязі не виконав, внаслідок чого за ФОП Галатом В.В. виникла заборгованість по оплаті за спожиту електричну енергію в кількості - 8 519 кВт/год., що становить в грошовому еквіваленті - 39 739,72 грн. Крім того, через неналежне виконання умов договору позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 43 250 грн 99 коп., а також додаткові нарахування передбачені законодавством України, зокрема статтею 625 ЦК України, а саме 3% річних у сумі - 3 437 грн 00 коп. та інфляційні втрати у сумі - 14 115 грн 38 коп. Здійснивши перевірку сум нарахувань пені, 3% річних, а також інфляційних втрат, суд першої інстанції визнав їх обґрунтованими.
Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням від ФОП Галата В.В. до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга (разом із клопотаннями про доповнення або зміну апеляційної скарги). Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції не встановив чи споживалась електроенергія відповідачем за зазначеною адресою позивачем (Рівненська обл., м. Рівне, вул. Старицького 37А). Також долучені докази позивачем до матеріалів справи, на переконання відповідача, не підтверджують усіх "інформаційних елементів", що стосуються позивача, відповідача, заявленої адреси позивачем на підтвердження позовних вимог. Також відповідач зауважує на неправомірності нарахування штрафних санкцій згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду" №332 від 25.02.22.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку оскаржуваному судовому рішенні в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Предметом господарського процесу як форми діяльності суду є господарські спори або інші справи, віднесені до компетенції господарських судів Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначаються Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), які затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312.
Згідно з ч.5 ст.2 Закону України "Про ринок електричної енергії" правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії". Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах (частина перша статті 4 цього Закону).
Відповідно до положень п. 1 та п. 13, ч. 3, ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - закон), Оператор системи розподілу зобов'язаний дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а також виконувати обов'язкові для виконання розпорядчі документи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі електроенергетики.
Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (ч.4 ст.46 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Разом з цим, згідно з нормами п. 1.2.15 ПРРЕЕ на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладання відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Пунктом 2.1.2 Правил передбачено, що оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.
Згідно з пунктом 2.1.12 ПРРЕЕ невід'ємними частинами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є: 1) паспорти точок розподілу, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) заява-приєднання у разі її надання споживачем; 3) інші додатки, оформлені сторонами за взаємною згодою.
Щодо незгоди ФОП Галата В.В. із оскаржуваним судовим рішенням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне:
- матеріали справи містять гарантійний лист від 17.05.2022, згідно якого ФОП Галат В.В. звертається до директора ТОВ "РОЕК" Безсмертного С.О. та гарантує останньому оплату заборгованості в сумі 49 739, 72 грн. У вказаному листі зазначено номер договору, а саме: №470009353, а також адресу м. Рівне, Старицького 97 (том 1, а.с. 14);
- матеріали справи містять рахунок №470009353/3/1 за березень 2022, рахунок-розшифровку №470009353/3/1 за березень 2022 року, акт 470009353/3/1 прийняття-передавання товарної продукції за березень 2022 року, рахунок №470009353/4/1 за квітень 2022 року, рахунок-розшифровку 470009353/4/1 за квітень 2022, акт 70009353/3/1 прийняття-передавання товарної продукції за квітень 2022 року. У вищезазначених первинно-облікових документах зазначено постачальника ТОВ "РОЕК" та ФОП Галата В.В, а також номер договору №470009353 від 01.01.2019. Загальна сума нарахувань становить 49739, 72 грн, а загальна кількість споживання кВт 8519 (4330 за березень + 4189 за квітень) (том 1, а.с. 10 на звороті - 13). Судом апеляційної інстанції встановлено, що рахунок №470009353/4/1 за квітень 2022 та акт №470009353/4/1 прийняття-передавання товарної продукції за квітень 2022 підписано ФОП Галатом В.В.;
- матеріали справи містять лист-відповідь від 30.11.2022 №20-21/9327 ПАТ "Рівнеобленерго" на звернення №3125 від 22.11.2022 ТОВ "РОЕК", де зазначені фактичні обсяги розподілу активної електроенергії згідно наданого переліка споживачів у відповідних періодах. У даному листі наявна інформація про ФОП Галата Віталія Васильовича за період березень-квітень 2022 року з обсягом використання 8519 (том 1, а.с. 13 на звороті).
Згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Екстраполюючи стандарт доказування (вірогідність доказів) на правовідносини, які виникли між сторонами крізь призму наданих доказів сторонами справи, судом апеляційної інстанції вважається доведеним факт споживання ФОП Галатом В.В. електричної енергії згідно договору №470009353 на суму 39 739 грн. У свою чергу апелянт не надає інших доказів, котрі б свідчили, що гарантійний лист від 17.05.2022 із зазначенням в листі адреси "м. Рівне Старицького 97" був спрямований на погашення іншої заборгованості за іншим договором. До того ж як убачається з матеріалів справи відповідач підписав рахунок №470009353/4/1 за квітень 2022 із загальною заборгованістю на суму 49 739, 72 грн. Ураховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи апелянта в зазначеній частині необґрунтованими та безпідставними.
Водночас колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що в рамках справи №911/1359/22 судами досліджувалось питання застосування підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану".
За результатами розгляду справи Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 зробив такі висновки:
"8.13.9. Об'єднана палата констатує, що Постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.
8.13.32. Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
8.13.33. Отже, з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов'язковий характер для учасників ринку електричної енергії.
8.13.34. Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
8.13.35. Отже, Об'єднана палата доходить висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб'єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії.
8.13.36. При цьому Об'єднана палата наголошує на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії".
8.13.41. Отже, суди попередніх інстанцій застосували приписи Постанови №332 як ті, що мають обов'язковий характер для учасників ринку електричної енергії.
8.13.42. Об'єднана палата погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з вищенаведених висновків про обов'язковість застосування учасниками ринку електроенергії у цьому аспекті саме норм постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії.
8.13.43. Об'єднана палата також виходить з того, що Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення".
Як убачається з матеріалів справи боржник допустив прострочення внесення платежів, що стало підставою для нарахування пені у розмірі 43 250 грн 99 коп (період нарахування 21.04.2022 - 14.03.2025). У свою чергу як убачається з положень підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції від 26.04.2022) "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Із урахуванням правових позицій, які викладені у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, а також приписів пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковими доводи позивача щодо можливості нарахування пені на суму простроченої заборгованості у розмірі 43 250 грн 99 коп. в період прострочення з 26.04.2022 по 14.03.2025.
Ураховуючи те, що приписи про заборону на стягнення штрафних санкцій за договорами, які укладені відповідно до ЗУ "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії почали діяти з моменту підписання постанови у новій редакції - 26.04.2022, то колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне здійснити перерахунок заявленої суми пені до стягнення, що становить 83 грн 51 коп. (21.04.2022 - 25.04.2022 : 10,00 (облікова ставка НБУ) 30 479,94 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 5 днів (прострочення) : 100).
Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
Ураховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із підстав, які висвітлені у мотивувальній частині даної постанови. Таким чином колегія суддів апеляційної інстанції виснує про наявність матеріально-правової підстави для часткового задоволення позовної заяви та стягнення з відповідача на користь позивача: 39 739 грн 72 коп. - основної заборгованості, 83 грн 51 коп. - пені, 3437 грн - 3% річних, 14 115 грн 38 коп. - інфляційних втрат та 1381 грн 99 коп. - витрат по оплаті судового збору (57,06% суми задоволених позовних вимог). У решті позовних вимог слід відмовити. Також у зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, розподіл судових витрат за подання апеляційної скарги слід також здійснити пропорційно задоволеним вимогам, а саме стягнути з позивача на користь відповідача 1 560, 27 грн (42, 94% від суми задоволеної апеляційної скарги) судових витрат за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Галата Віталія Васильовича на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.05.2025 у справі №918/213/25 задоволити частково.
2. Скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 05.05.2025 у справі №918/213/25 в частині стягнення пені та розподілу витрат по оплаті судового збору та викласти резолютивну частину судового рішення у наступній редакції:
"Позов задоволити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Галата Віталія Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) 39 739 (тридцять дев'ять тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн 72 коп. - заборгованості за спожиту електричну енергію, 83 (вісімдесят три) грн 51 коп. - пені, 3 437 (три тисячі чотириста тридцять сім) грн 00 коп. - 3% річних, 14 115 (чотирнадцять тисяч сто п'ятнадцять) грн 38 коп. - інфляційних втрат та 1381 грн (одна тисяча триста вісімдесят одна) грн 99 коп. - витрат по оплаті судового збору.
У решті позовних вимог відмовити".
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) на користь Фізичної особи-підприємця Галата Віталія Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 1560 (одня тисяча п'ятсот шістдесят) грн 27 коп судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
5. Матеріали справи №918/213/25 повернути до Господарського суду Рівненської області.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Миханюк М.В.