Житомирський апеляційний суд
Справа №296/9352/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/632/25
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
03 вересня 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
підозрюваного: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25 серпня 2025 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 до 24 жовтня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25 серпня 2025 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави ОСОБА_6 до 24 жовтня 2025 року.
Слідчий суддя дійшов висновку, що підозра є обґрунтованою, а ризики підтверджуються матеріалами клопотання.
Крім того, слідчий суддя вважав неможливим застосувати заставу, відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України, оскільки злочин пов'язаний із застосуванням насильства.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити мінімальну заставу.
Захисник зазначає, що підозра є необґрунтованою, оскільки він не вчиняв вимагання, а дії ОСОБА_6 невірно кваліфіковані.
Наголошує, що стан здоров'я підозрюваного потребує негайного лікування.
Зазначає, що підозрюваний раніше не судимий, пенсіонер, інвалід 2 групи, має міцні соціальні зв'язки та постійне місце проживання, відсутня майна шкода.
Стверджує, що ризики, про які вказує прокурор, є голослівними.
На переконання сторони захисту, слідчий суддя помилково не визначив заставу.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_7 та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу, заперечення прокурора, на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим заходом і він може бути застосованим тоді, коли жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених у ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів справ, СУ ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025060000001223 від 11.06.2025 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, з підстав того, що 09.06.2025 р. мешканець міста Житомир ОСОБА_6 вимагає у ОСОБА_9 під надуманим приводом грошові кошти в сумі 500 доларів США, з погрозою застосування насильницьких дій, в умовах воєнного стану.
ОСОБА_10 , діючи під контролем правоохоронних органів, передав ОСОБА_6 грошові кошти (імітаційні засоби) в сумі 500 (п'ятсот) доларів США, що відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України станом на 27.06.2025 р. в гривневому еквіваленті становить 20792,60 грн., які останній отримав, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.
27.06.2025 р. слідчим суддею Корольовського районного суду м. Житомира до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у сумі 363 360 гривень.
30.06.2025 р. ОСОБА_6 був звільнений з-під варти, у зв'язку із внесенням застави.
16.07.2025 ОСОБА_6 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України та 17.07.2025 р. ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України з приводу вимагання від ОСОБА_11 передати йому грошові кошти в загальній сумі 6 000 доларів США.
18.07.2025 р. слідчим суддею Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_6 змінено запобіжний захід з застави на цілодобовий домашній арешт.
07.08.2025 ухвалою Житомирського апеляційного суду задоволено апеляційну скаргу прокурора Житомирської обласної прокуратури. Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомир від 18.07.2025, якою змінено підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою підозрюваному ОСОБА_6 змінено запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 26.08.2025, без визначення розміру застави.
На думку колегії суддів, висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, та за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, відповідають фактичним обставинам провадження, оскільки підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Так, зокрема обґрунтованість підозри підтверджується протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 11.06.2025 та 26.06.2025, протоколом огляду предметів від 17.06.2025, протоколом обшуку 27.06.2025, протоколом затримання від 27.06.2025, протоколом допиту підозрюваного від 27.06.2025, протоколом допиту свідка 27.06.2025, протоколом огляду речей та предметів від 08.07.2025 та 24.07.2025, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 02.07.2025 та 03.07.2025, 17.07.2025, протоколом затримання підозрюваного від 16.07.2025, протоколом НСРД від 26.06.2025, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 27.06.2025 та іншими доказами, які долучені до клопотання.
Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Крім того, з практики Європейського Суду з прав людини випливає, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Наведені захисником відомості в апеляційній скарзі, так і доводи підозрюваного в судовому засіданні апеляційного суду не спростовують даних, що ОСОБА_6 може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Слідчий суддя також достатньо обґрунтував свої висновки про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки повне коло співучасників наразі не встановлене; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки під час застосування запобіжного заходу вигляді домашнього арешту продовжив злочинну діяльність; з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_6 може вчиняти спроби знищити, сховати, спотворити речові докази, які наразі не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування; з цими висновками погоджується і колегія суддів.
Апеляційний суд враховує, що під час дії запобіжного заходу та після внесення застави ОСОБА_6 було затримано в порядку ст.208 КПК України та 17.07.2025 р. повідомлено про зміну підозри та нову підозру у вчиненні аналогічного особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, із погрозою застосування насильства.
За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованими та законними висновки слідчого судді про наявність достатніх підстав, згідно вимог ст. 194 КПК України для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Колегія суддів зважає і на те, що при розгляді питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі підозрюваного. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Доводи сторони захисту про те, що до підозрюваного ОСОБА_6 може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваного своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Наявність у ОСОБА_6 захворювань, також не свідчать про можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки право на охорону здоров'я, ефективну безкоштовну медичну допомогу, яке закріплено в Конституції України мають усі громадяни України, в тому числі і ті щодо яких обрано запобіжний захід тримання під вартою.
Право на медичну допомогу, що цих осіб забезпечується наданням її у медичній частині, а в разі неможливості проходження там лікування у визначених закладах охорони здоров'я, відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров'я з забезпеченням цілодобової охорону особи, узятої під варту.
Даних про те, що захворювання ОСОБА_6 унеможливлюють його перебування в умовах попереднього ув'язнення матеріали справи не містять та стороною захисту не надані.
Таким чином, вирішуючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_12 та неможливості на даний час у застосуванні менш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 вчинений із погрозою застосування насильства після того як до нього вже було застосовано заставу, що його не стримало від протиправної поведінки, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про неможливість на даний час у застосуванні застави.
Інші доводи апеляційної скарги, також не спростовують правильність висновків слідчого судді.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25 серпня 2025 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 до 24 жовтня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: