Справа № 569/18008/25
1-кс/569/6615/25
01 вересня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Рівному) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 (далі - слідчий), погоджене прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 62025240030008547 від 08.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (далі - це ж кримінальне провадження) про арешт майна , -
Старший слідчий в особливо важливих справах Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Рівному) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно.
В обґрунтування клопотання зазначає, що за обгрунтованою версією сторони обвинувачення вбачається, що 14.06.2025 військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самовільно залишив місце розташування військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться у АДРЕСА_1 , з метою ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану та проводить свій час на власний розсуд, не пов'язаний з проходженням військової служби, а отже останній у такий спосіб незаконно тимчасово припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності.
Зокрема, близько 10 год. 30 хв. 26.08.2025 на блокпосту, що розміщений на автодорозі «Київ-Ковель-Ягодин» неподалік с. Дерть Сарненського району Рівненської області, працівниками поліції та ДПСУ було зупинено автомобіль марки «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням командира роти Печерського РВ УП ДПО ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який спільно із водієм Дніпровського РВ УП ДПО ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перевозили із застосуванням засобів приховування та з дотриманням правил конспірації таких осіб:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (самовільно залишив військову частину та числиться як дезертир;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (вважається як особа, яка розшукується працівниками ТЦК та СП);
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (вважається як особа, яка розшукується працівниками ТЦК та СП);
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (вважається як особа, яка розшукується працівниками ТЦК та СП).
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задоволити.
Згідно ч.2 ст.172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.
Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно ч. ч.2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Як встановлено судом, що на законні вимоги вищевказаних уповноважених осіб, водій та пасажири цього ТЗ ігнорували, намагалися запобігти виявленню осіб відповідно до переліку як таких, що ухиляються від проходження військової служби, таким чином перешкоджаючи законній діяльності уповноважених на те осіб.
Надалі, 26.08.2025 на підставі добровільної згоди ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було проведено огляд та вилученомобільний телефон марки«Iphone», ІМЕІ: НОМЕР_3 з сім-картою за номером НОМЕР_4 , мобільний телефон марки «Mi9SE», ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ: НОМЕР_6 .
Також, 26.08.2025 на підставі добровільної згоди ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було проведено огляд та вилучено транспортний засіб марки «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить йому на праві приватної власності.
Вилучені речі та документи, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, є речовими доказами, а також містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У вищевказаних документах міститься інформація, яка має важливе значення для цього кримінального провадження, а тому існувала потреба у їх вилученні під час вказаних обшуків.
Огляд і необхідність проведення експертних досліджень вказаного телефону та аналіз його вмісту необхідні для документування протиправної схеми, яка пов'язана у сприянніщодо вчиненнявищевказаних протиправних дій, приховуванні причетності зазначених осіб до ухилення від проходження військової служби, а також перевірки причетності кожного з вищевказаних осіб до співучасті у вчиненні цих та інших протиправних дій.
Вказаний транспортний засіб використовувався як знаряддя вчинення злочину, зокрема для перевезення і укриття військовослужбовця ОСОБА_5 , який вчинив СЗЧ та інших осіб, які ухилялися від проходження військової служби.
Крім того є достатні підстави вважати що ОСОБА_7 може бути причетний як до вищевказаної так й іншої протиправної діяльності. Вказаний автомобіль буде використаний для проведення слідчих дій, а саме слідчих експериментів за участі свідків, підозрюваних та впізнання за участі свідків, як засіб вчинення кримінально-протиправних дій. Повернення на даному етапі вказаного транспортного засобу його володільцю буде нівелювати принципи Кримінально-процесуального Кодексу в частині обов'язку щодо збирання доказів, збереження речових доказів та забезпеченні виконання завдань кримінального судочинства, пов'язаного з тим, щоб кожний був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, та задля запобігання можливості приховування речового доказу до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.
Сукупність відомостей, які можуть міститися у вказаних документах дадуть можливість встановити конкретних осіб, які причетні до вчинення цього та інших злочинів, з'ясувати деталізовані обставини (час, місце, спосіб) вчинюваних злочинів, при цьому вони можуть бути також використані під час проведення огляду із залученням спеціалістів, проведення експертних досліджень, тощо.
З'ясування вказаних обставин беззаперечно мають важливе значення для повного, всебічного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, та оцінки кожного зібраного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Зазначена інформація підлягає обов'язковому дослідженню, так як містить фактичні дані щодо обставин здійснення такої протиправної діяльності.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт майно, вилучене за вищевказаних обставин, оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до втрати чи його пошкодження.
Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задоволити.
Накласти арешт, з метою збереження речових доказів арешт на майно, а саме: мобільний телефон марки«Iphone», ІМЕІ: НОМЕР_3 з сім-картою за номером НОМЕР_4 , мобільний телефон марки «Mi9SE», ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ: НОМЕР_6 , транспортний засіб марки «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_7 позбавленням права на їх відчуження, розпорядження, користування.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_11