Справа № 569/18012/25
1-кс/569/6603/25
01 вересня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Рівне клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_6 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
встановив:
Старший слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 , звернувся до суд із клопотанням яке погоджено прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 про надання дозволу на затримання ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що У провадженні третього слідчого відділу (із дислокацією у м. Рівне) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому перебуває кримінальне провадження №4202318240000290 від 04 жовтня 2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа:
Досудовим розслідуванням встановлено, що 30 червня 2023 року на виконання Указу Президента України №65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» громадянин ОСОБА_6 призваний до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_1 під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №182 від 01 липня 2023 року ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення та він вважається таким, що посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 прийняв та приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частиною 2 статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що у разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану»№ 2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діяв станом на серпень 2023 року.
Разом із тим, солдат ОСОБА_6 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, проходячи військову службу на посадікурсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, 09 серпня 2023 року приблизно о 06 год. 00 хв. самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується на території ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 відправився до місця проживання у АДРЕСА_2 , проводячи службовий час на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби та обов'язки військової служби не виконує, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України.
20 серпня 2025 року - ОСОБА_7 у зв'язку із не встановленням місця перебування останнього, у порядку ст. ст. 111, 112, ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Станом на момент внесення даного клопотання солдат ОСОБА_7 у розташування військової частини НОМЕР_1 не повернувся, про своє місце перебування командирів (начальників), а також правоохоронні органи не повідомив у зв'язку з цим він продовжує ухилятись від військової служби без будь-яких поважних причин чим продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
Зазначені обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 та є достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування чи суду, а також, що він, одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у ст. 177 КПК України.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність:
ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні: кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, відноситься до тяжких злочинів.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріли, що підтверджують ці обставини:
Вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними доказами, а саме: показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,повідомленням про злочин від 22вересня 2023 року, матеріалами службового розслідування та іншими документальними матеріалами.
Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України:
Солдат ОСОБА_7 переховується від органів досудового розслідування та/або суду та продовжує кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а саме продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, тобто існують ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Виклад обставин, на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини:
Показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , підтверджується факт самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 та ухилення від проходження військової служби солдатом ОСОБА_7 по даний час, оскільки останній до військової частини не повертався, до виконання обов'язків військової служби не приступав.
Після оголошення підозрюваного ОСОБА_7 в розшук та проведення оперативно-розшукових дій встановити місцезнаходження ОСОБА_7 не вдалося.
Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів:
Підозрюваний ОСОБА_7 з серпня 2023 року переховується від органів досудового розслідування та прокуратури, про своє місце перебування правоохоронні органи, командирів (начальників), інші державні органи та органи місцевого самоврядування не повідомив, продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
ОСОБА_7 не має стійких соціальних зв'язків, постійного місця роботи не має, схильний до відкритого ігнорування вимог законодавства щодо дотримання суспільно прийнятних норм поведінки та доброчесності а, тому інший більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків.
В судовому засіданні прокурор своє клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просив надати дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_7 .
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Частиною 4 вищевказаної статті передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні третього слідчого відділу (із дислокацією у м. Рівне) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому перебуває кримінальне провадження №4202318240000290 від 04 жовтня 2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
20 серпня 2025 року - ОСОБА_7 у зв'язку із не встановленням місця перебування останнього, у порядку ст. ст. 111, 112, ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
На цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», у справі «Летельє проти Франції» вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_7 переховується від органів досудового розслідування та прокуратури, про своє місце перебування правоохоронні органи, командирів (начальників), інші державні органи та органи місцевого самоврядування не повідомив, продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
ОСОБА_7 не має стійких соціальних зв'язків, постійного місця роботи не має, схильний до відкритого ігнорування вимог законодавства щодо дотримання суспільно прийнятних норм поведінки та доброчесності а, тому інший більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків, а тому враховуючи вищезазначене вважаю, що є достатні підстави для надання дозволу на затримання підозрюваного, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст.176-178,183,187-190,372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого задоволити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт. Кострижівка, Чернівецького району, Чернівецької області, громадянина України, українця, із середньою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , доставити до Рівненського міського суду не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання, а також негайно вручити копію даної ухвали підозрюваному.
Ухвала втрачає законну силу з моменту приводу підозрюваного ОСОБА_6 , чи по закінченню шести місяців із дати постановлення ухвали, або відкликання її прокурором.
Ухвала постановлена за клопотанням старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 .
Виконання ухвали покласти на слідчого та прокурора.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_11