28 липня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі
головуючого судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Швед Н.В.
справа №569/16734/23
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Рівненської міської ради,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Рівненської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини ,-
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Рівненської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини, в якому просить:
1. Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні батька дитини ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши йому побачення без присутності матері:
- чотири суботи та чотири неділі в місяць з 15.00 год. до 16.00 год.; з ночівлею за місцем проживання батька з урахуванням розпорядку дня дитини, стану здоров'я та особистого бажання.
- перебування з сином в літній період часу п'ятнадцять діб та зимовий період часу п'ятнадцять діб на рік для його відпочинку та оздоровлення на території України та за її межами у встановленому законом порядку без супроводу матері;
- побачення з дитиною у день його народження з 12.00 год. до 16.00 год.
- необмежене спілкування з сином особисто, засобами телефонного, поштового електронного та інших засобів зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином.
- побачення з сином перший день Різдва 07 січня з 08.00 год. по 08 січня до 16.00 год.
- побачення з сином у перший день Пасхи з 12.00 год. до 16.00 год.
3. Стягнути з Відповідача на його користь суму сплачених позивачем судових витрат та витрат на правничу допомогу у сумі 9000,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 16 квітня 2016 року між ним, ОСОБА_1 та Відповідачкою, ОСОБА_4 , було зареєстровано шлюб у Відділі Державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, про що було зроблено відповідний актовий запис №340. В шлюбі у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та повністю проживає з Відповідачкою а адресою: АДРЕСА_1 . 21 січня 2020 року рішенням Рівненського міського суді Рівненської області між ним та Відповідачкою шлюб було розірвано та визначено місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , за місцем проживання його матері за адресою: АДРЕСА_1 . Фактично з самого моменту розлучення, у нього з Відповідачкою почалися непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні сина, його відвідуванні. Після марних спроб вирішити розбіжності мирним шляхом він звернувся з заявою до Служби у справах дітей Рівненської міської ради.
02.09.2020 р розпорядженням Рівненського міського голови №679-Р було визначено порядок прийняття ним участі у спілкуванні з сином ОСОБА_5 та у його вихованні, встановивши можливість побачень з дитиною у присутності матері: дві неділі в місяць з 10.00 год. до 15.00 год.; дві суботи в місяць з 15.00 до 19.00 год.; на другий день державних свят; у день народження сина. Але на жаль ситуація не покращилась. Зважаючи на той факт, що всі зустрічі з сином мають відбуватися в присутності Відповідачки, яз якою у нього неприязні стосунки, т кожна зустріч з сином закінчувалась сваркою з нею, що не могло не засмучувати дитину.
В 2022 році Відповідачка поїхала до Республіки Польща, внаслідок чого його спілкування з сином обмежилось виключно телефонними розмовами, кількість яких в свою чергу залежала виключно від настрою ОСОБА_2 . Більш того розпочались маніпуляції вказаними розмовами. Фактично виконання розпорядження Рівненського міського голови №679-Р про визначення способу участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї стало неможливим.
В кінці літа 2023 року Відповідачка повернулась з сином в Україну, проте ситуація з сином не змінилась. Узгодити з Відповідачкою можливість зустрічі з дитиною є неможливим, адже її позиція змінюється щохвилинно. А навіть, як йому вдається зустрітись з сином, то кожна зустріч з дитиною супроводжується претензіями та докорами колишньої дружини, в результаті чого він змушений їхати, щоб не засмучувати сина, який дуже болісно реагує на сварки. Така ситуація вкрай важко не негативно впливає на розвиток дитини, її характер, поведінку тощо. Допускати виникненню таких ситуацій є неприпустимим, оскільки вважає, що такі непорозуміння повинні вирішуватися за відсутності ОСОБА_5 . Він вважає за доцільне встановити спосіб та режим участі батька в вихованні сина шляхом особистих побачень та спеціального відпочинку без присутності матері - Відповідачки по справі. він є здоровою людиною, на обліку в нарко-чи психдиспансері не перебуває, отже, перешкод у спілкуванні з дитиною, які б могли на нього негативно вплинути, не має. Бажає та має право брати дитину до себе додому із ночівлею, де б він також міг би безперешкодно бачитися з його батьками, влітку їздити з сином на відпочинок.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 05 вересня 2023 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.
26 жовтня 2023 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 просить відмовити у задоволенні позову та покласти на позивача судові витрати. Відзив мотивований тим, що у зв'язку з тим , що спільне життя з Позивачем у них не склалось, виникали постійні сварки, Позивач постійно принижував її, ображав та вчиняв насильство відносно неї у присутності їхнього малолітнього сина, вона звернулася до Рівненського міського суду з позовною заявою про розлучення, тобто ініціатором розлучення була вона, оскільки для неї сімейне життя було нестерпним, принизливе ставлення до неї як до дружини та матері, а особливо що відношення Позивача негативно відображалося на психологічному розвитку їхнього спільного сина. 22 січня 2020 року між нею та Позивачем було розірвано шлюб на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області - справа №569/18590/19 та визначено місце проживання сина - ОСОБА_7 із нею, на даний час вони спільно проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Під час судового розгляду справи №569/18590/19 ОСОБА_1 не заперечував проти визначення місця проживання сина - ОСОБА_3 із нею. Позивач - ОСОБА_1 у позовній заяві зазначив, що фактично з самого моменту розлучення у них почалися непорозуміння, щодо прийняття участі у вихованні сина, його відвідуванні, що не відповідає дійсності. Позивач не один раз виганяв їх із сином з дому в той час коли вони перебували у шлюбі. Їй доводилось вночі їхати до своїх батьків з дитиною на рука та просити у них прихистку. Крім того, щодо відношення Позивача до неї, як до матері його сина, то ОСОБА_1 з метою залишення її без матеріальної підтримки, забрав усі відкладені кошти в шлюбі, машину, яку вони придбали разом, розбив її комп'ютер, щоб у неї не було змоги знайти роботу і на даний час продовжує принижувати її та інших осіб, зокрема її батьків, коли перебуває в поганому настрої. Вважає таку поведінку поганим прикладом для сина, і тому з метою не допущення подібного впливу на нашого спільного сина вважає обов'язковою її присутність, як матері під час побачень Позивача із сином. Зазначає, що лише звернення у відповідні служби допомагали урівноважити поведінку Позивача у присутності сина. Вона ніколи не була і не є проти спілкування їхнього сина із Позивачем, вважає, що спілкування між сином і батьком повинно бути, проте воно не повинно становити шкоду здоровому розвитку сина.
З метою врегулювання порядку побачень Позивача із їхнім спільним сином 02 вересня 2020 року розпорядженням Рівненського міського голови №679-Р було визначено порядок прийняття участі Позивача - ОСОБА_1 у спілкуванні з сином ОСОБА_5 та у його вихованні, встановивши можливість побачень з дитиною у присутності матері: дві неділі в місяць з 10.00 год. до 15.00 год.; дві суботи в місяць з 15.00 до 19.00; на другий день державних свят; у день народження сина. Починаючи з 02 вересня 2020 року вона жодного разу не заперечувала проти спілкування Позивача із їхнім сином, побачення проводилися згідно встановленого розпорядку, навіть більше разів ніж це зазначено у вказаному розпорядку, проте побачення припинялися у тих випадках, коли Позивач розпочинав її принижувати та ображати у присутності сина або ж вчиняв дії відносно сина які негативно могли б відобразитися на психологічному або ж фізичному здоров'ї сина.
В 2022 році вона була змушена поїхати до Республіки Польща, у зв'язку із повномасштабним вторгненням російської Федерації на територію України , оскільки хвилювалася за безпеку свого сина, проте таке рішення Позивачу не сподобалося у зв'язку із чим у них стали ще більш напружені стосунки. З 24.02.2022 року Позивач не підтримав її, лише заперечував з приводу того, щоб я водила сина у бомбосховище обґрунтовуючи це тим, що там пильно та брудно. Позивач погрожував, що я якщо вона буде продовжувати водити сина туди, то він забере його від неї, що свідчить проте, що позивач не хвилюється за безпеку їхнього сина та не гарантує сину безпеки, коли побачення будуть проходити без її участі. В той час коли вона перебувала в Республіці Польща, Позивач телефонував до неї, щоб спілкуватися з сином, вона звичайно не заперечувала, проте досить часто він не виходив на зв'язок, коли вони домовлялися, а телефонував в той час коли вона перебувала на роботі. Коли Позивач спілкувався із сином по телефону, то тем для спілкування не знаходив, розмови тривали лише пару хвилин, Позивач переривав зв'язок, при цьому повідомляючи сина, що зайнятий на роботі, що звичайно засмучувало ОСОБА_5 , а в подальшому Позивач звинувачував саме її у не виконанні розпорядження Рівненського міського голови, щодо побачень із сином. В подальшому Позивач телефонував до неї та у грубій формі звинувачував її у тому, що це вона винна, що він не спілкується із сином, хоча Позивач сам створював такі обставини при яких спілкування по телефону було неможливим, він її та сина ніяким чином не підтримував, а лише створював сварки. Час від часу перераховував не значні суми на її банківський рахунок, вона працювала на двох, а інколи на трьох роботах і навіть в ночі, щоб забезпечити їхнє життя із сином. Після того, як Позивач і надавав для сина певну суму, то звинувачував її, що вона не правильно використовує грошові кошти та витрачає їх на себе. Крім того, зазначає, що навіть після призначення судом визначеного розміру аліментів, Позивач не здійснював перерахунок заборгованих аліментів, а виплатив заборгованість лише після блокування його банківських рахунків органами виконавчої служби. Будь-яких маніпуляцій з її сторони по відношенню до Позивача не було, як це він зазначив у Позовній заяві, а маніпуляції були зі сторони колишнього чоловіка з приводу того, що вона та син без його допомоги не зможуть. З її сторони були надані всі можливості, навіть більше разів було організовано побачення Позивача із сином, ніж це було передбачено у розпорядженні Рівненського міського голови №679-Р про визначення способу участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо, проте Позивач не завжди користувався можливістю спілкуватися із сином. Будь-яких перешкод у спілкуванні Позивача - ОСОБА_1 із сином вона не вчиняла та не заперечувала з приводу їх спілкування, як це зазначено вище. Позивач у поданій до суду позовній заяві не довів належними доказами якими конкретно діями йому створюються перешкоди у спілкуванні з сином. Вона категорично заперечує проти побачень із їхнім сином без її присутності та не вважає графік вказаний Позивачем побачень таким, щ відповідатиме найкращим інтересам їхнього сина та таким, що позитивно вплине на його розвиток. Зокрема враховуючи ситуацію, яка склалася в Україні та вік її малолітнього сина ОСОБА_3 він не готовий навіть на не досить тривалий час, зокрема залишатися на ночівлю без неї, у зв'язку із чим вона діє виключно в інтересах свого сина та аналізуючи вимоги Позивача вважає, що вони є такими, які не несуть позитивний вплив на виховання їхнього сина та які б забезпечили нормальний психологічний стан сина.
Щодо вимоги Позивача про перебування з сином в літній період часу п'ятнадцять діб та зимовий період часу п'ятнадцять діб на рік для його відпочинку та оздоровлення на території України та за її межами у встановленому законом порядку без супроводу матері, вона категорично не згідна, оскільки вона не впевнена, що це буде психологічно та фізично безпечно, Позивач не зазначив вид відпочинку, місце та дату, їй не відомо чи відпочинок буде безпечним для її сина, в яких умовах буде перебувати її син, серед яких людей буде знаходитися та чи буде дотримано відповідні санітарні умови та відповідний рівень гігієни, і вона не впевнена, якщо зазначить чи це буде відповідати дійсності, оскільки багато років спостерігає за різноманітною брехнею, яку він розповсюджує без жодних на те доказів. Вважає, що позивач - ОСОБА_1 повинен бачитися та брати участь у вихованні їхнього спільного сина ОСОБА_5 , проте із дотриманням розпорядження Рівненського міського голови №679-Р від 02.09.2020 року про порядок прийняття участі Позивача у спілкуванні з сином, яким встановлено можливість побачень з дитиною у присутності матері: дві неділі в місяць з 10.00 год. до 15.00 год.; дві суботи в місяць з 15.00 до 19.00; на другий день державних свят; у день народження сина. Зокрема, нею неодноразово було забезпечено побачення Позивача із сином у не встановлені дні у графіку, зокрема після повернення із за кордону Позивач бачиться із сином кожні вихідні, окрім тих, коли син хворіє, що свідчить про те, що вона зацікавлена у їх спілкуванні та ніяким чином не перешкоджає цьому. Відповідно до вище викладеного, вважає що позовна заява про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини є необґрунтованою та вимоги викладені Позивачем не підлягають до задоволення і ніяким чином не стосуються найкращих інтересів їхнього малолітнього сина - ОСОБА_3
16 листопада 2023 року надійшла відповідь на відзив на позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 . Відзив на дану позовну заяву ОСОБА_1 не отримав, а про його подачу до Рівненського міського суду Позивачу стало відомо 13.11.2023 року після ознайомлення його представника з матеріалами справи. Відповідь на відзив мотивована тим, що розглянувши даний відзив на позовну заяву, необхідно наголосити на надуманості тверджень Відповідачки щодо сімейного насилля та ухилення батька від утримання сина, що в свою чергу спростовується відповідними чеками про сплату аліментів на утримання ОСОБА_8 , розрахунком заборгованості зі сплати аліментів ВП 72121717, листом Рівненського районного управління поліції №37Аз/200/04-2022 від 28.03.2022 року. В той самий час, Позивач погоджується з твердженням Відповідачки про неприязні стосунки між ним та нею. Як наслідок, зважаючи на той факт, що всі зустрічі з сином мають відбуватись в присутності Відповідачки, то часто зустріч з сином закінчується сваркою з нею, що в свою чергу засмучує дитину. Таким чином, побачення батька з дитиною у присутності матері може призвести до того, що стійкий психологічний зв'язок дитини з батьком буде зруйнований і дитина не зможе сприймати його як одного із своїх батьків, який бере участь в його житті і вихованні нарівні з матір'ю.
Висновок, що наявність між сторонами неприязних відносин та конфліктів можуть негативно впливати на ставлення дитини до батька при проведенні зустрічей батька з дитиною у присутності матері, що може перешкоджати налагодженню спілкування батька з дитиною було зроблено в постанові Верховного Суду від 20 вересня 2023 року по справі №730/518/21 провадження №61-9150 св 23. Крім того, 07.06.2023 року в постанові у справі №607/2272/22 Верховним Судом була викладена позиція, відповідно до якої визначено, що «за наявності неприязних стосунків між батьками дитини визначення проведення зустрічей батька з сином виключно у присутності матері є необґрунтованим, оскільки такі вимоги обмежують права батька та дитини на безперешкодне особисте спілкування». Принцип найкращих інтересів поширюється на всі дії, що стосується дітей, і вимагає активних дій із захисту їхніх прав та сприяння їх зростанню та благополуччю, а також заходів з підтримки та надання допомоги батькам й іншим особам, які несуть щоденну відповідальність у питаннях реалізації прав дітей. Окремо звертають увагу суду на твердження Відповідачки в відзиві, що дитина засмучувалась, що батько не міг з ним довго говорити, коли вони телефонували, перебуваючи у Республіці Польща, що в свою чергу свідчить про прихильність дитини до батька та бажання спілкуватись з ним. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані браи участь у її вихованні і мають право спілкуватись з нею. Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає контакт з дитиною як реалізацію матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною,а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини. Згідно із статтею 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке паво обмежене законом (стаття 153 Сімейного кодексу України). Відповідно до частини другої статті 155 Сімейного кодексу України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Таким чином, вважають, що доводи викладені Відповідачкою в відзиві на позовну заяву свідчать виключно про її неприязне ставлення до Позивача та суперечать інтересам дитини. Враховуючи викладене вище, Позивач підтримує позовну заяву в повному обсязі.
14 грудня 2023 року надійшов висновок Органу опіки та піклування, питання про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 30 листопада 2023 року. На засіданні комісії були присутні батьки дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Заслухавши їх пояснення та врахувавши матеріали справи, комісія з питань захисту прав дитини, як когнсультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, прийняли рішеннґ визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_8 , встановивши можливість систематичних побачень з дитиною у м. Рівне: дві неділі в місяць з 10.00 год. до 15 год. та дві суботи в місяць з 15.00 год. до 19.00 год., без присутності матері; на другий день державних свят та у день народження сина за домовленістю між батьками; необмежене спілкування з сином засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином. Керуючись ст.. 19., ст.. 159 Сімейнго кодексу України, п. 74 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», вважають за доцільне визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши можливість систематичних побачень з дитиною у м. Рівне: дві неділі в місяць з 10.00 год. до 15 год. та дві суботи в місяць з 15.00 год. до 19.00 год., без присутності матері; на другий день державних свят та у день народження сина за домовленістю між батьками; необмежене спілкування з сином засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином.
Ухвалою суду від 06 лютого 2024 року закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
15 травня 2024 року представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_9 до суду подано заяву про уточнення формулювання позовної вимоги: Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши йому побачення без присутності матері:
- чотири суботи та чотири неділі в місяць з 15.00 год. до 16.00 год.; з ночівлею за місцем проживання батька з урахуванням розпорядку дня дитини, стану здоров'я та особистого бажання.
- перебування з сином в літній період часу п'ятнадцять діб та зимовий період часу п'ятнадцять діб на рік для його відпочинку та оздоровлення на території України та за її межами у встановленому законом порядку без супроводу матері;
- побачення з дитиною у день його народження з 12.00 год. до 16.00 год.
- необмежене спілкування з сином особисто, засобами телефонного, поштового електронного та інших засобів зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином.
- побачення з сином перший день Різдва 07 січня з 08.00 год. по 08 січня до 16.00 год.
- побачення з сином у перший день Пасхи з 12.00 год. до 16.00 год..
Позовну вимогу «чотири суботи та чотири неділі в місяць з 15.00 год. до 16.00 год.; з ночівлею за місцем проживання батька з урахуванням розпорядку дня дитини, стану здоров'я та особистого бажання» розглядати в уточненому вигляді: а саме:»кожної суботи з 15:00 години до 16 години наступної наступного дня неділі з ночівлею за місцем проживання батька з урахуванням розпорядку дня дитини, стану здоров'я та особистого бажання». Решту позовних вимог залишити без редактичних правок.
Суд протокольно ухвалив: прийняти уточнення формулювання позовних вимог та проводити розгляд справи на підставі уточнення позовних вимог.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2024 року витребувано від Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради письмовий висновок органу опіки та піклування щодо роз'яснення спору з питання стосовно побачення позивача ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 без присутності матері кожної суботи з 15 год. до 16 год. наступного дня (неділі) з ночівлею за місцем проживання батька у урахуванням розпорядку дня дитини, стану здоров'я та особистого бажання.
18 червня 2025 року надійшла заява представника Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про надання повторного висновку ООП №08-01-1049/25 від 17.06.2025 року та розгляд справи без присутності представника органу опіки та піклування. Вказаний висновок підтримує та просить врахувати його при винесенні рішення по справі. В висновку зазначають: питання про усунення перешкод ОСОБА_1 щодо участі у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначення способу участі батька у вихованні дитини, на виконання ухвали Рівненського міського суду у справі №569/16734/23 повторно розглядалося на засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Рівненської міської ради 29 травня 2025 року. Назасіданні комісії були присутні батьки дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_10 . Розглянувши матеріали справи, та заслухавши пояснення сторін, комісія з питань захисту прав дитини, як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, прийняла рішення визначити ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши можливість систематичних побачень з дитиною у м. Рівне: дві неділі в місяць з 10.00 год. до 15.00 год. та дві суботи в місяць з 15.00 год. до 19.00 год. без присутності матері; на другий день державних свят та у день народження сина за домовленістю між батьками, без ночівлі дитини у батька; необмежене спілкування з сином засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином. Керуючись ст.. 19., ст.. 159 Сімейного кодексу України, п. 74 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», вважають за доцільне визначити ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши можливі сит систематичних побачень з дитиною у м. Рівне: дві неділі в місяць з 10.00 год. до 15.00 год. та дві суботи в місяць з 15.00 год. до 19.00 год. без присутності матері; на другий день державних свят та у день народження сина за домовленістю між батьками, без ночівлі дитини у батька; необмежене спілкування з сином засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином.
В судовому засідання позивач та його представник позов підтримали та підтримали заяву про уточнення формулювання позовної заяви. Просять суд: зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні батька дитини ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши йому побачення без присутності матері:
- кожної суботи з 15:00 години до 16:00 години наступного дня неділі з ночівлею за місцем проживання батька з урахуванням розпорядку дня дитини, стану здоров'я та особистого бажання;
- перебування з сином в літній період часу п'ятнадцять діб та зимовий період часу п'ятнадцять діб на рік для його відпочинку та оздоровлення на території України та за її межами у встановленому законом порядку без супроводу матері;
- побачення з дитиною у день його народження з 12:00 год до 16:00 год;
- необмежене спілкування з сином особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншших засобів зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином;
- побачення з сином у день народження батька дитини з 12:00 год до 16:00 год;
- побачення з сином у перший день Різдва 07 січня з 08:00 год по 08 січня до 16:00 год;
- побачення з сином у перший день ОСОБА_11 з 12:00 год до 16:00 год. Одночасно вказав, що наданий органом опіки і піклування висновок не відповідає інтересам дитини та порушує права позивача, як батька, в частині рівності обох батьків щодо виховання дитини. Та просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2147,20 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. .
Відповідач та представник відповідача в судовому засідання позов не визнали, відповідач не визнає факту існування перешкод, оскільки їх не має, не заперечує у спілкуванні з дитиною, але заперечує щодо ночівлі дитини в позивача, підтримали розпорядження Рівненського міського голови №679-Р, щодо визначеного порядку прийняття участі позивача - ОСОБА_1 у спілкуванні в сином ОСОБА_5 та у його вихованні., підтримали відзив на позовну заяву та просили в задоволенні позовних вимог відмовити та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 8000 гривень
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином,до суду надіслала заяву про розгляд справи у відсутності їх представника.
Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, відповідача, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якого записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що складено Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області відповідний актовий запис № 3152 та видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 18 листопада 2016 року.
Відповідно до копії рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2020 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований у Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, про що було зроблено відповідний актовий запис №340 - розірвано. Визначено місце проживання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання його матері - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно копії розпорядження Рівненського міського голови №679-Р від 02.09.2020 про визначення способу участі у вихованні дитини того з батьків. хто проживає окремо від неї , визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши можливість побачень з дитиною у присутності матері: дві неділі в місяць з 10.00 год. до 15.00год.; дві суботи в місяць з 15.00 год. до 19.00 год.; на другий день державних свят; у день народження сина.
Відповідно до наданого відзиву на позовну заяву представником відповідача долучено: копії виконавчого листа Рівненського районного суду Рівненської області по праві №570/5116/22 виданого 02 червня 2023 року: стягнуто з ОСОБА_1 на користь - ОСОБА_2 на неповнолітню дитину, сина в твердій грошовій сумі по 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29 грудня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. З долученої копії заяви ОСОБА_2 від 23.09.2019 року зверталась до Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області: притягнути ОСОБА_12 до адміністративної відповідальності згідно зі ст.. 173-2 КупАП. З копії заяви ОСОБА_2 від 24.05.2020 року,зверталася до Т.в.о. начальника Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області підполковнику поліції Івану Телезі про притягнення до відповідальності її колишнього чоловіка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який 27.05.2020 р. вчинив відносно неї психологічне домашнє насильство. Копією повідомлення від Національної поліції України ГУ Національної поліції в Рівненській області Рівненський відділ поліції Рівненське районне відділення поліції Людмилі Аврамчук, вул. Олексинська, 27, м. Рівне, повідомили, що заява з проханням надати інформацію про результати розгляду звернення від 03.09.2019 зареєстрована в канцелярії Рівненського районного відділення поліції Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області за №5129 та розглянута. Інспектором сектору реагування патрульної поліції Рівненського районного відділення поліції Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області по даному факту проведено перевірку та відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол №154167 від 28.08.2019 за ст.. 173-2, ч. 1 КупАП, який було направлено на розгляд Рівненського районного суду. Відомостей про розгляд вказаного адміністративного протоколу та прийняте рішення до Рівненського районного відділення поліції Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області не надходило. Витягом з єдиного реєстру судових рішень постанови від 28 листопада 2019 року справа №570/4145/19 Суддя Рівненського районного суду Таргоній М.В. розглянувши матеріали, які надійшли з Рівненського районного відділення поліції Рівненського відділу поліції в Рівненській області ГУ Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності Особа_1, Інформація_1, громадянина України, прож. в Адреса_1, за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення: Закрито провадження в справі по адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно особа_1 - згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.. 38 КУпАП. Листом з порталу Судової влади надісланого в автоматичному режимі, відомості про справу Рівненський районний суд Рівненської області № 570/4145/19 на справу про адміністративне правопорушення, особа, яка притягується до адмін. Відповідальності: ОСОБА_1 , розглянуто 28.11.2019 року, Рішення набрало законної сили 10.12.2019. Копією довідки Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради від 05.10.2023 №1962 про отримання (неотримання) допомоги видана гр. ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , про те що вона не перебуває на обліку у управління державних соціальних програм Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради. Копією Довідки Міністерства економіки України Державний центр зайнятості Рівненська філія Рівненського обласного центру №0140/1073 від 03.10.2023, АДРЕСА_2 , видана ОСОБА_2 , про те, що вона перебуває на обліку як безробітна в Рівненській філії з 19 липня 2023 року, місце проживання (реєстрації) АДРЕСА_3 .
Відповідно до долучених доказів до відповіді на відзив наданих представником позивача ОСОБА_1 . Адвокатом Романчук І.І.: копії чеків про сплату аліментів на утримання ОСОБА_8 вбачається, що позивач аліменти сплачував. Відповідно до копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП №72121417 Міністерства Юстиції України Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Рівненський відділ Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області від 06.11.2023 р. №77322, наданої ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , зазначено: на підставі виконавчого листа Рівненського Районного суду Рівненської області №570/5116/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на неповнолітню дитину, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі по 3500 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29 грудня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Заборгованість по аліментах, нараховувалась державним виконавцем згідно статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», статті 195 Сімейного кодексу України та станом на 01.11.2023 заборгованість відсутня. Копією інформації Національної поліції України ГУ Національної поліції в Рівненській області Рівненське районне управління поліції від 28.03.2022 № 37Аз/200/04-2022, ОСОБА_15 , АДРЕСА_4 , повідомляють про те, що Ваш адвокатський запит від 15 березня 2022 року розглянуто. Інформують, що згідно Інформаційного порталу Національної поліції України підсистеми «Адмінпрактика» відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 02.09.2020 по 26.02.2022 адміністративні матеріали не складалися. Крім того, повідомляють про те, що з вересня місяця 2020 року по даний час до Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області звернення щодо неправомірної поведінки останнього не надходили. Відповідно до копії характеристики наданої фізичною особою підприємець ОСОБА_16 на ОСОБА_1 , головного фітнес-тренера, ОСОБА_1 працює в фітнес-центрі «EGO Club» на посаді головного фітнес-тренера починаючи з 1 березня 2021 року. З 2011 до 2021 року працював фітнес-тренером. До кар'єрного зросту призвели високий професіоналізм, та відмінне виконання власних обов'язків. За період перебування на посадах, ОСОБА_17 зарекомендував себе як привітний і сумлінний працівник, вміє організувати робочий процес і проконтролювати якість виконуваної роботи відповідно до поставлених завдань. Серед особистих якостей окремо треба відзначити постійне прагнення до розвитку та самовдосконалення, наполегливість. За характером спокійний та врівноважений, ОСОБА_17 добре знаходить спільну мову з клієнтами. На протязі усього періоду роботи жодної скарги на нього не надійшло, тільки позитивні відгуки. Можна відзначити те, що поєднання досвіду роботи з комунікативними здібностями цього працівника принесли хороший результат фітнес-центру. У колективі з усіма підтримує рівні, дружні відносини і користується повагою і авторитетом у керівництва.
З висновку органу опіки та піклування Рівненської міської ради Виконавчого комітету про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 30 листопада 2023 року, вбачається, на засіданні комісії були присутні батьки дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Заслухавши їх пояснення та врахувавши матеріали справи, комісія з питань захисту прав дитини, як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, прийняли рішення визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_8 , встановивши можливість систематичних побачень з дитиною у м. Рівне: дві неділі в місяць з 10.00 год. до 15 год. та дві суботи в місяць з 15.00 год. до 19.00 год., без присутності матері; на другий день державних свят та у день народження сина за домовленістю між батьками; необмежене спілкування з сином засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином. Керуючись ст.. 19., ст.. 159 Сімейного кодексу України, п. 74 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», вважають за доцільне визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши можливість систематичних побачень з дитиною у м. Рівне: дві неділі в місяць з 10.00 год. до 15 год. та дві суботи в місяць з 15.00 год. до 19.00 год., без присутності матері; на другий день державних свят та у день народження сина за домовленістю між батьками; необмежене спілкування з сином засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином.
З висновку ООП Рівненської міської ради №08-01-1049/25 від 17.06.2025 року, зазначають: питання про усунення перешкод ОСОБА_1 щодо участі у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначення способу участі батька у вихованні дитини, на виконання ухвали Рівненського міського суду у справі №569/16734/23 повторно розглядалося на засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Рівненської міської ради 29 травня 2025 року. На засіданні комісії були присутні батьки дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Розглянувши матеріали справи, та заслухавши пояснення сторін, комісія з питань захисту прав дитини, як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, прийняла рішення визначити ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши можливість систематичних побачень з дитиною у м. Рівне: дві неділі в місяць з 10.00 год. до 15.00 год. та дві суботи в місяць з 15.00 год. до 19.00 год. без присутності матері; на другий день державних свят та у день народження сина за домовленістю між батьками, без ночівлі дитини у батька; необмежене спілкування з сином засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином. Керуючись ст.. 19., ст.. 159 Сімейного кодексу України, п. 74 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», вважають за доцільне визначити ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши можливі сит систематичних побачень з дитиною у м. Рівне: дві неділі в місяць з 10.00 год. до 15.00 год. та дві суботи в місяць з 15.00 год. до 19.00 год. без присутності матері; на другий день державних свят та у день народження сина за домовленістю між батьками, без ночівлі дитини у батька; необмежене спілкування з сином засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином.
В судовому засіданні допитаний позивач в якості свідка ОСОБА_1 , який є батьком сина ОСОБА_3 , пояснив, що після розірвання відносин, хоче бачитися з дитиною без нагляду матері, так як відповідач перешкоджає в спілкуванні з дитиною, та негативно впливає на емоційний стан дитини, він як батько бажає проводити час та спілкуватися з дитиною, виховувати, допомагає дитині, кожна зустріч відбувається під наглядом матері дитини, контролює кожне його слово, яке він говорить дитині, при зустрічах постійно відбуваються суперечки з відповідачкою, він офіційно працює та є доходи. Відповідно до визначеного графіку він дотримується, але не дотримується відповідачка, ОСОБА_18 не дозволяє синові користуватися телефоном і він телефонує їй, щоб поспілкуватися з сином. З дитиною бачиться тільки в громадських місцях, відповідач блокує телефон, щоб він не міг до неї додзвонитися. Проживає в двох місцях приписаний АДРЕСА_5 та проживає на в АДРЕСА_6 , живе з батьками в селі Корнині на Чорновола живе з дружиною, інших дітей не має, дохід має до 6 тис., хотів би бачитися з дитиною кожний день, хоче щоб син міг ночувати в нього на вихідних днях з суботи на неділю, чітко по графіку не зустрічався з дитиною, інколи відповідачка переносила зустріч, ніколи не відмовлявся від зустрічі з дитиною, після повернення відповідачки з сином з Польщі він бачився з дитиною на вихідних.
В судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_12 , який є батьком ОСОБА_1 , пояснив, до народження онука було все добре в сина та невістки, після народження онука почалися скандали, сварки, в вихованні та догляду за дитиною він не приймав участі, та пару днів міг і не бачити онука, хоча проживали в одному будинку, син з невісткою проживали на другому поверсі, якщо невістка спускалася з другого поверху тоді він міг бачити дитину, безпідставно не давала дитину бачити, конфлікт був два рази, коли прибирав хаті та коли хотів взяти дитину на руки, то навіть приходила поліція, взяли в нього пояснення і поїхали, син з дитиною при ньому не спілкувався і він теж, телефон в відповідачки заблокований тому і не може син спілкуватися з дитиною, алкоголем не злоупотребляє, з внуком хотів би бачитися, в присутності внука не перебував в алкогольному стані, в присутності внука підвищував голос, але не сварився, перешкоджань в купанні дитини не було.
В судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_19 , яка є матір'ю ОСОБА_1 , пояснила, що з онуком не спілкується, бо не дають спілкуватися, тільки відео бачила, жили разом в хаті з невісткою, з сином на онуком, дитину не могла бачити, бо невістка не давала бачитися, а могла і декілька днів не бачити онука, чоловік не бив її та не душив, могли посваритися, при дитині не сварилися, син дуже рідко бачиться з дитиною, син один раз привозив дину до них додому на 1 год., тоді могла побачити онука, дитину не бачила, тільки бачила по телефоні, син гуляв з дитиною, коли невістка була зайнята, син хоче піклуватися про дитину і бачитися з ним, про графік не знає, що є якийсь графік побачень, невістка не давала бачитися з сином позивачу, невістка не давала бачитися з онуком, дитина постійно майже сиділа в будинку і рідко бачила, щоб гуляла в дворі.
В судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_20 , яка є дружиною ОСОБА_1 пояснила, що її чоловік хоче бачитися з дитиною, але відповідачка перешкоджає йому бачитися зі своїм сином, і перешкоджає у спілкуванні з дитиною, він намагається додзвонюватися до неї і один раз в суботу бачиться з сином під наглядом колишньої дружини в торгових центрах, телефон в колишньої дружини часто заблокований, після побачень чоловіка з сином він приходить знервований, тому, що хоче бачитися з сином не під наглядом колишньої дружини, в батьків чоловіка буває один раз в тиждень, відносини нормальні, дітей своїх не має, чула розмови чоловіка з колишньою дружиною, і намагання чоловіка поспілкуватися з дитиною закінчувалася сваркою, проживає разом з чоловіком на АДРЕСА_6 та проживає з чоловіком в селі Корнин в батьків чоловіка, періодично проживають в Корнині та на ОСОБА_21 , доказів побиття відповідачки в справі не було, передзвонює колишня дружина через три дні чи вже в суботу, коли має побачитися чоловік з сином і відповідачка узгоджує дати і час побачень позивача з сином.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.
Позивач у справі стверджує про те, що відповідачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, у зв'язку з чим було заявлено відповідні позовні вимоги.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року).
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України).
Згідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 153 Сімейного Кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той з батьків, що проживає окремо від дитини, зобов'язаний приймати участь в її вихованні та має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.
Отже, позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі в здійсненні нею свого права, тому задоволення вимоги про зобов'язання одного з батьків дітей, з яким вони проживають, не чинити перешкоди в спілкуванні з дитиною можливе лише за наявності таких перешкод.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
З урахуванням обставин встановлених судом, а саме наявність доказів перешкод у спілкуванні з дитиною, достатні підстави вважати, що відповідач чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з його сином.
Разом з цим, оскільки позивач проживає окремо від сина, з матір'ю якої вони не досягли згоди щодо участі батька у вихованні дитини та спілкуванні, суд вважає, що право позивача підлягає захисту.
Право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування сина з батьком відповідає його інтересам. Жодних обставин, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітнім сином, чи обставин, які б свідчили про таке спілкування батька з сином, яке б перешкоджало нормальному розвитку дитини, суд не встановив.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно з пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - СЄПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).
З урахуванням того, що сторонами не погоджено способи участі позивача у вихованні сина, не може обмежуватись право батька на спілкування з дитиною, яке повинно реалізовуватися із метою підтримки сталих стосунків та емоційного контакту малолітньої дитини з його батьком, суд встановив наявність підстав для визначення порядку участі позивача у спілкуванні з дитиною.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних й світових історичних і культурних цінностей, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.
Відповідно до ч. 4, 5ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Суд звертає увагу на те, що батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Водночас, відновлення стосунків та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком перебуває у площині належного виконання обома батьками своїх обов'язків з виховання дитини.
Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що для дітей розлучення батьків це завжди тяжке психологічне навантаження, пов'язане, зокрема, з кардинальними змінами в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо.
Вплив батьків на дитину шляхом формування негативного образу батька чи матері в її очах може вплинути на їх безпосередній контакт із дитиною, що є неприпустимим у відносинах «батьки-діти» та жодним чином не відповідатиме якнайкращим інтересам дітей.
Створювані одним із батьків для іншого протягом тривалого часу перешкоди у вихованні дитини та спілкуванні з нею мають наслідком руйнування зв'язків із сім'єю, до якої належить як батько, так і мати дитини, а отже в такому разі поведінка того із батьків, хто створює перешкоди, суперечить сімейним цінностям та не відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Суд при визначенні способу участі одного з батьків у вихованні дитини задля уникнення конфліктних ситуацій між батьками дітей і забезпечення їх прав та інтересів, вважає за доцільне покласти на відповідачку обов'язок не перешкоджати батькові брати участь у вихованні дитини та спілкуванні з ним.
Вивчивши обставини справи, суд приходить висновку, що дитина перебуває на цей час на вихованні матері, добровільно домовитись, як батько буде приймати участь у спілкуванні з дитиною сторони не можуть.
Суд, аналізуючи зміст позовних вимог, відзив на позовну заяву, а також висновок служби у справах дітей, вважає, що наступний спосіб участі позивача у вихованні дитини та спілкуванні з нею у повній мірі відповідатиме інтересам як позивача так і дитини, а також є достатнім для забезпечення участі батька у процесі її виховання, враховує фактор стабільності та відповідає інтересам дитини, а встановлений порядок спілкування батька з дитиною враховуючи інтереси дитини та стан здоров'я надасть можливість уникнути зайвих стресових ситуацій, а саме:
зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні батька дитини ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши йому побачення без присутності матері:
- кожної суботи з 15:00 години до 16:00 години наступного дня неділі з ночівлею за місцем проживання батька з урахуванням розпорядку дня дитини, стану здоров'я та особистого бажання;
- перебування з сином в літній період часу п'ятнадцять діб та зимовий період часу п'ятнадцять діб на рік для його відпочинку та оздоровлення на території України та за її межами у встановленому законом порядку без супроводу матері;
- побачення з дитиною у день його народження з 12:00 год до 16:00 год;
- необмежене спілкування з сином особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншших засобів зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином;
- побачення з сином у день народження батька дитини з 12:00 год до 16:00 год;
- побачення з сином у перший день Різдва 07 січня з 08:00 год по 08 січня до 16:00 год;
-побачення з сином у перший день Пасхи з 12:00 год до 16:00 год.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та зважаючи на те, що позивачем при зверненні до суду із позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 2 147,20 грн., що підтверджується відповідною квитанцією, яка міститься в матеріалах справи, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 147,20 грн.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв"язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи. До витрат, пов"язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов"язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, склад та розмір витрат, пов"язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов"язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов"язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, що понесена позивачем надано: копію Договору - Доручення про надання правничої допомоги від 30 серпня 2023 року, що укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Романчук Іванною Іванівною, розділом 7 якого передбачено порядок оплати послуг адвоката з надання правової допомоги, акту наданих послуг від 30 серпня 2023 року витрати на правничу допомогу становлять 9000 гривень.
У ч. 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, від 12 січня 2022 року у справі № 918/548/21).
Європейський суд з прав людини зазначає, що присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п.269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги представника позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат, що понесені на правничу допомогу. Розмір витрат, про стягнення яких просить заявник, на думку суду, є завищеним щодо іншої сторони спору, а тому, зменшення судом суми відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000 гривень відповідатиме принципу розумності та реальності витрат
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини, Законом України «Про охорону дитинства», статями 19, 141, 150, 151, 153, 157-159, 257, 263 Сімейного Кодексу України, ст. 4, 76, 77, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Рівненської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини - задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні батька дитини ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши йому побачення без присутності матері:
- кожної суботи з 15:00 години до 16:00 години наступного дня неділі з ночівлею за місцем проживання батька з урахуванням розпорядку дня дитини, стану здоров'я та особистого бажання;
- перебування з сином в літній період часу п'ятнадцять діб та зимовий період часу п'ятнадцять діб на рік для його відпочинку та оздоровлення на території України та за її межами у встановленому законом порядку без супроводу матері;
- побачення з дитиною у день його народження з 12:00 год до 16:00 год;
- необмежене спілкування з сином особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншших засобів зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином;
- побачення з сином у день народження батька дитини з 12:00 год до 16:00 год;
- побачення з сином у перший день Різдва 07 січня з 08:00 год по 08 січня до 16:00 год;
- побачення з сином у перший день Пасхи з 12:00 год до 16:00 год.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2147,20 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони по справі:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Рівненської міської ради, вул. Шевченка, буд. 45, м. Рівне, ЄДРПОУ 25675397.
Суддя -