Справа № 366/2152/25
Провадження № 3/366/1367/25
08.09.2025 с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від відділення поліції № 1 (с-ща Іванків) Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП,
І. Суть правопорушень, визнаних суддею недоведеною
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 380869 від 04.07.2025, суть правопорушення викладена таким чином:
28.06.2025 о 16 год. 40 хв. в с-щі Іванків по вул. Київська водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN POINTER д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по стоянці автомобілів, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки BMW E39 д.н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований на стоянці, в результаті чого обидва ТЗ отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 380883 від 04.07.2025, суть правопорушення викладена таким чином:
28.06.2025, близько 16 год. 40 хв. в с-щі Іванків по вул. Київська водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN POINTER д.н.з. НОМЕР_1 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди, після чого залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
ІІ. Рух справи та ухвалені в ній проміжні рішення
09.07.2025 справи відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП надійшли до суду.
Судове засідання з розгляду справ, призначене на 28.07.2025, у зв'язку з неявкою потерпілого ОСОБА_2 відкладено на 08.09.2025.
08.09.2025 справи об'єднано в одне провадження.
ІІІ. Позиції осіб, які беруть участь у провадженні по справі
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином. Причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Зокрема, у судове засідання, призначене на 28.07.2025 ОСОБА_1 з'явився та під розписку був повідомлений про наступне засідання, яке призначене на 08.09.2025. Додатково, ОСОБА_1 повідомлений про судове засідання на 08.09.2025 шляхом надсилання йому судової повістки у формі смс-повідомлення, яку він отримав.
З огляду на викладене та положення ст. 268 КУпАП, суддя приходить до висновку про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Поштова кореспонденція, якою ОСОБА_2 направлялась судова повістка про виклик повернулась з відміткою про її особисте отримання ОСОБА_2 01.08.2025. Додатково, ОСОБА_2 повідомлений про судове засідання на 08.09.2025 шляхом надсилання йому судової повістки у формі смс-повідомлення, яку він отримав.
З огляду на викладене, суд всіляко сприяв сповіщенню потерпілого для його прибуття у судове засідання, з метою реалізації ним своїх прав, визначених ст. 269 КУпАП, а тому за викладених обставин його неявка не є перешкодою для розгляду справи по суті.
IV. Оцінка судді
4.1 релевантні джерела права
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
У рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 (заява №36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Виходячи з практики застосування Європейським судом Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив,що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
В процесі доказування вини доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282. Доказуванням за цим принципом має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
П.2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Вирішуючи справу, суддя виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених уст.258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.
Враховуючи, що матеріали справ про адміністративні правопорушення об'єднані в одне провадження, відомості, які відображені у протоколах про адміністративне правопорушення стосуються подій, які мали місце в один і той же день, час, місці та відносно однієї і тієї ж особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, докази цих справ повинні досліджуватись разом в рамках одного провадження.
Саме такий порядок розгляду справи про адміністративні правопорушення є дотриманням засад провадження у справах про адміністративні правопорушення відповідно до норм КУпАП.
Це сприятиме повному, всебічному і неупередженому розгляду справи про адміністративні правопорушення у точній відповідності із законом, при цьому у повній мірі буде досліджено всі без виключення обставини, які підлягають дослідженню, у справі буде прийнято законне та обґрунтоване рішення.
4.2 надані та дослідженні докази
В обґрунтування причетності ОСОБА_1 до вчинення правопорушень, передбачених ст. 124 та 122-4 КУпАП, до матеріалів справ долучено:
4.2.1 за ст. 124 КУпАП:
4.2.1.1 протокол про адміністративне правопорушення (зміст див у розділі І цієї постанови);
4.2.1.2 копія рапорту оперативного чергового ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 28.06.2024 про те, що о 16 год. 43 хв. в с-щі Іванків по вул. Київська на парковці біля магазину Гарант сталася ДТП, а саме об 11 год. невідоме авто пошкодило належний заявнику ОСОБА_2 автомобіль марки BMW E 39 з реєстраційним номером НОМЕР_2 і невідоме авто зникло з місця події. На місці події наявні камери відеоспостереження;
4.2.1.3 схема місця ДТП, яка сталася 28.06.2025 о 16 год. 44 хв. в с-щі Іванків по вул. Київська, на якій на лицьовому боці схематично зображено місце стоянки (парковки) поблизу магазину «Гарант» та «території «Базару»» по вул. Київська, наявність на місці стоянки трьох електроопор та заміру ширини стоянки (43 м). На зворотному боці схеми зазначено відомості про транспортний засіб BMW 525 з реєстраційним номером НОМЕР_2 , його належність ОСОБА_2 , відомості про поліс ОСЦПВ та пошкодження цього автомобіля у вигляді пошкоджень передніх правих дверей. Схема підписана ОСОБА_2 ;
4.2.1.4 письмові пояснення ОСОБА_2 від 28.06.2025, згідно з якими він, 28.06.2025, приблизно об 11 год. залишив свій автомобіль марки BMW з д.н.з. НОМЕР_2 припаркованим поблизу магазину «Гарант», після чого через декілька годин помітив на правій стороні автомобіля «потертість» та вм'ятину та викликав працівників поліції для фіксування цього факту, оскільки поряд вже не було жодних автомобілів. В даній ситуації він нікого не підозрює;
4.2.1.5 копія письмових пояснень ОСОБА_1 від 04.07.2025, згідно з якими 28.06.2025, приблизно о 16 год. 44 хв. він, керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN POINTER з реєстраційним номером НОМЕР_1 приїхав на стоянку до ринку. Коли він почав паркуватись то під'їхав близько до автомобіля чорного кольору, який був припаркований. Побачивши, що в тому місці він не зможе стати на стоянку, ОСОБА_1 поїхав в інше місце. Під час паркування зіткнення свого автомобіля не відчув. Він купив всі необхідні товари та поїхав додому. Також у поясненні зазначено, що коли ОСОБА_1 скупився та повернувся до свого автомобіля, то біля останнього інших автомобілів не було;
4.2.2 за ст. 122-4 КУпАП:
4.2.2.1 протокол про адміністративне правопорушення (зміст див у розділі І цієї постанови);
4.2.2.2 письмові пояснення ОСОБА_1 від 04.07.2025 (зміст див в п. 4.2.1.5 цієї постанови);
4.2.2.3 копія протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП серії ЕПР 1 № 380869 від 04.07.2025 (зміст див у розділі І цієї постанови);
4.2.2.4 копія рапорту оперативного чергового ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 28.06.2024 про подію ДТП (зміст див в п. 4.2.1.2 цієї постанови);
4.2.2.5 копія схеми місця ДТП, яка сталася 28.06.2025 о 16 год. 44 хв. в с-щі Іванків по вул. Київська (зміст див в п. 4.2.1.3 цієї постанови);
4.2.2.6 копія письмових пояснень ОСОБА_2 від 28.06.2025 (зміст див в п. 4.2.1.4 цієї постанови)
Інших будь-яких документів, у т.ч. електронних матеріали справи не містять.
Дослідивши зазначені докази в сукупності, суддя приходить до таких висновків.
Щодо причетності до вчинення правопорушення за ст. 124 КУпАП
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
У справах за ст. 124 КУпАП беззаперечному доказуванню підлягає подія дорожньо-транспортної пригоди, а також причетність особи, відносно якої складають протокол про адміністративне правопорушення як винуватця такої пригоди.
Як вбачається з матеріалів справи, причетність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не ґрунтується на жодному доказі.
Зокрема, з письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що він лише фактично виявив пошкодження на своєму автомобілі, при цьому нікого не підозрює у вчиненні правопорушення та не зазначає про будь-яку причетність до її вчинення ОСОБА_1 чи автомобілем, яким керував останній.
Наявна схема ДТП взагалі не містить жодних відомостей, які б свідчили про причетність ОСОБА_1 до правопорушення за ст. 124 КУпАП за обставин, викладених у протоколі.
Письмове пояснення ОСОБА_1 зводиться до того, що він в день, час і місці, про якій йде мова у протоколі перебував поблизу місця, де пошкоджено автомобіль ОСОБА_2 , однак він не відчув жодного контакту свого автомобіля з іншими транспортними засобами.
Суддя зазначає, що у письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначено про те, що він 28.06.2025, приблизно о 16 год. 44 хв. приїхав на місце стоянки для того, щоб скупитись на ринку, жодних контактів свого автомобіля з іншими не відчув і після того як придбав всі необхідні товари та їхав додому, поблизу свого автомобіля не бачив жодних інших автомобілів. Такі пояснення узгоджуються з відомостями зі схеми місця ДТП, на якій не відображено жодних транспортних засобів (на лицьовому боці схеми).
При цьому, за відсутності на лицьовому боці схеми жодних відомостей про транспортні засоби, на зворотному її боці відображено відомості про автомобіль BMW, що належить ОСОБА_2 .
Слід також відзначити, що згідно з рапортом оперативного чергового ВП № 1 від 28.06.2025, заявник ОСОБА_2 зазначив на лінію «102» Національної поліції про наявність на місці події камер відеоспостереження, при цьому жодних матеріалів відеозапису матеріали справ не містять. Тобто, до початку оформлення місця ДТП працівники поліції знали, як мінімум зі слів потерпілого про те, що на місці події наявні камери відеоспостереження, відомості з яких є доказами у розумінні ст. 251 КУпАП.
При цьому, потерпілий, який викликався у судове засідання, не був позбавлений можливості у нього прибути, бути ознайомлений зі своїми правами та обов'язками, зокрема правом заявляти клопотання про витребування доказів (ст. 269 КУпАП), однак у судове засідання не з'явився, що суддя розцінює як спосіб реалізації ним своїх прав.
Проаналізувавши матеріали справи в сукупності, суддею не встановлено процесуальних дій працівників поліції, вчинення яких допомогли виявити причетність ОСОБА_1 до настання ДТП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, тобто яким чином він взагалі став підозрюватись у вчиненні цієї пригоди.
Крім цього, в матеріалах справи, зокрема в письмових поясненнях як ОСОБА_1 , так і потерпілого ОСОБА_2 не відображено, чи мав якісь пошкодження автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , їх характер, локалізацію, наявність ідентифікуючих ознак таких пошкоджень, які б «зв'язували» керований ОСОБА_1 автомобіль з настанням ДТП.
Разом з цим, у письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначається про те, що він 28.06.2025 приїхав на місце стоянки та припаркувався поруч з автомобілем чорного кольору. Марка, модель чи інші ознаки зазначеного автомобіля письмове пояснення не містить. При цьому, в інших матеріалах справи (окрім пояснень ОСОБА_1 ) взагалі не відображено, який колір мав автомобіль, належний потерпілому ОСОБА_2 .
Тобто, сукупність наведених обставин взагалі ставить під сумнів те, що в письмових поясненнях ОСОБА_1 мова йде про автомобіль ОСОБА_2 .
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що наявність події і складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, зміст якого відображено у протоколі про адміністративне правопорушення є недоведеними.
У цьому випадку єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення є сам протокол про адміністративне правопорушення, відомості у якому не підтвердженні долученими до нього доказами.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року).
За встановлених обставин, керуючись положеннями ст. 62 Конституції України, суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Це в свою чергу виключає його причетність до дорожньо-транспортної пригоди.
Щодо правопорушення за ст. 122-4 КУпАП
Відповідальність за ст. 122-4 КУпАП настає у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Одним з елементів доказування у справах за ст. 122-4 КУпАП є причетність водія до ДТП.
Інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення за ст. 122-4 КУпАП пов'язане з правопорушенням за ст. 124 КУпАП і судячи з матеріалів справи, мала місце ДТП, винуватість у вчиненні якої ОСОБА_1 не доведено.
Враховуючи, що правопорушення за ст. 122-4 КУпАП є похідним від правопорушення за ст. 124 КУпАП і винуватість ОСОБА_1 у його вчинені не доведена, суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення за ст. 122-4 КУпАП.
Суддя також зазначає, що фабула (суть) адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, яке ставиться у провину ОСОБА_1 містить лише посилання про те, що останній залишив місце ДТП, однак не містить жодних відомостей, які б свідчили про наявність конкретної пригоди (дата, час, місце, спосіб настання, інших учасників тощо), що навіть за умови доведеності його причетності до будь-якої ДТП не могло бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки суть правопорушення не відображена у повній мірі. Визнання винуватості у такому випадку є виходом судді за межі висунутого звинувачення та порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
V. Висновки
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Отже, у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідально до п. 1 ст. 247 КУпАП.
VI. Щодо вилучених речей і документів
Питання щодо вилучених речей і документів не вирішується, оскільки з матеріалів справи не встановлено, що при складанні протоколу про адміністративні правопорушення вилучались будь-які речі чи документи.
VII. Судовий збір
Питання судових витрат суддя вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.
Оскільки у цьому випадку провадження у справі підлягає закриттю, збір слід віднести на рахунок держави.
На підставі ст.ст. 19, 62 Конституції України, керуючись ст.ст. 7, 36, 40-1, 124, 130, 245, 247, 251, 256, 266, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративних правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особами, визначеними ч. 2 ст. 294 КУпАП до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня вручення копії постанови.
Суддя Н.П. Слободян