Справа № 366/1570/25
Провадження №3/366/1096/25
21 серпня 2025 року с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції №3 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №340577 від 24.05.2025, 24.05.2025 о 19:26 год. в м. Чорнобиль по вул. Кірова водій ОСОБА_1 керував автомобілем Форд Фокус н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Протокол склав поліцейський ВП №3 Вишгородського РУП, ст. сержант поліції Зленко О.П.
Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 28.05.2025, головуючим
суддею визначено суддю Корчкова А.А. Розгляд справи призначено на 10.06.2025.
З метою забезпечення прав гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, з посиланням на ст. 250 КУпАП, постановою Іванківського районного суду Київської області від 04.06.2025 було повідомлено Іванківський відділ Вишгородської окружної прокуратури для організації участі в якості сторони обвинувачення у цій справі.
09.06.2025 з використанням підсистеми «Електронний суд» до суду надійшли клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Шнайдера С.В., який вступив у справу на підставі Ордеру про надання правничої допомоги серія АС № 1142477 від 09.06.2025, про ознайомлення із матеріалами справи та про відкласти розгляду даної справи у зв'язку з його зайнятістю у іншому судовому провадженні у Солом'янському районному суді м. Києва.
10.06.2025 ОСОБА_1 на підставі своєї заяви ознайомився з матеріалами справи у приміщенні суду.
На підставі клопотання адвоката Шнайдера С.В., судом відкладено судове засідання на 16.06.2025, яке було відкладено на 07.07.2025 у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
13.06.2025 з використанням підсистеми «Електронний суд» до суду надійшли клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Шнайдера С.В. про закриття провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що у матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 на огляд на стан сп'яніння до закладу охорони здоров'я, так як воно не складалось та не надавалось останньому. З огляду на те, що водію не надано направлення на огляд в медичному закладі, була порушена процедура огляду водія. Також зауважує, що ОСОБА_1 не було роз'яснено права, передбачені статтею 268 КУпАП, внаслідок чого ОСОБА_1 шляхом обману було схилено до відмови від проходження огляду.
Крім того, наявними відеоматеріалами не доведено, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння (перевірка тремтіння рук, або перевірка працівником поліції запаху з рота не проводилась), а тому й підстав, для пропонування працівниками поліції пройти огляд водію, не було.
Враховуючи зазначене, адвокат вважає, що в діях його підзахисного відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
02.07.2025 постановою судді Іванківського районного суду Київської області задоволено клопотання представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Шнайдера С.В. про його участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
У судове засідання, призначене на 07.07.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлений вчасно, належним чином.
Адвокат Шнайдер С.В. з приводу відсутності свого підзахисного зазначив, що ОСОБА_1 бажав взяти участь у судовому засіданні та надати свої пояснення, проте, оскільки він є діючим військовослужбовцем та отримав бойове розпорядження, тому не зміг з'явитись у дане судове засідання, у зв'язку з чим просить відкласти розгляд справи на іншу дату та час.
Представник прокуратури у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено вчасно, належним чином, заяв та клопотань до суду не надходило.
Враховуючи, що відповідно до норм КУпАП відсутність прокурора при розгляді справи не є підставою для відмови судом щодо встановлення обставин та наявності/відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, судом прийнято рішення проводити розгляд даної справи без участі прокурора.
Поліцейський Відділення поліції №3 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, який склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 старший сержант поліції Зленко О.П., який викликався до суду у якості свідка, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, у телефонному режимі повідомив, що прибути до суду не має можливості, оскільки перебуває у добовому чергуванні.
З метою забезпечення явки ОСОБА_1 у судове засідання, судом прийнято рішення про відкладення розгляду справи на 22.07.2025.
У судове засідання, призначене на 22.07.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлений вчасно, належним чином.
Адвокат Шнайдер С.В. з приводу відсутності свого підзахисного зазначив, що ОСОБА_1 не зміг прибути у судове засідання та надати свої пояснення, у зв'язку із службовою необхідністю, у зв'язку з чим просить відкласти розгляд справи на іншу дату та час, при цьому зауважив, що ОСОБА_1 зможе взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції про що завчасно буде подано відповідне клопотання. Також додав про необхідність повторно виклику свідка, поліцейського ОСОБА_2 .
Судове засідання відкладено на 21.08.2025.
14.08.2025 з використанням підсистеми «Електронний суд» до суду надійшли клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Шнайдера С.В. про його участь у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, а також його підзахисного, Кудіна А.О.
21.08.2025 постановою суду задоволено клопотання адвоката Шнайдера про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
ОСОБА_1 у судовому засіданні з приводу обставин справи надав пояснення, що того дня він дійсно керував власним транспортним засобом «Ford» близько 19:15 у м. Чорнобиль та був зупинений поліцейськими, проте, чи зазначили причину зупинки, він не пам'ятає. У подальшому поліцейський запитав його про вживання алкогольних напоїв, на що він відповів, що ні в той день, ні в інші дні не вживав, оскільки ні алкогольні напої, ні наркотичні засоби не вживає взагалі. Ознаками алкогольного сп'яніння поліцейські зазначили, що відчувають запах алкоголю з порожнини рота. При цьому, ОСОБА_1 звернув увагу суду на те, що він є діючим військовослужбовцем, а тому, з метою виконання службових обов'язків, часто перебуває у місцях де не завжди є можливість доступу до води і як наслідок належної гігієни. На уточнюючі питання свого захисника та суду, ОСОБА_1 повідомив, що йому дійсно пропонували пройти огляд на місці зупинки на приладі Драгер, але, як йому здається, цього приладу у поліцейських не було, а тому потрібно було чекати інший екіпаж поліції, проте він відмовився, оскільки не мав на це часу. ОСОБА_1 зазначив, що неодноразово повідомляв поліцейським причину своєї відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, яка полягала в тому, що він повинен був їхати виконувати поставлене командуванням завдання. Наслідки відмови поліцейські не пояснили, лише повідомили, що він має підписати, а потім оскаржить це в суді. Пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичних закладах не пропонували, його права, передбачені КУпАП та Конституцією України не роз'яснили. Також ОСОБА_1 звернув увагу суду, що на відео, яке додано до матеріалів справи зафіксовано не всю його розмову з поліцейськими, частина розмови з іншим поліцейським на відео відсутня. Щодо змісту розмови, яка не зафіксована, зазначив, що саме тоді він повідомляв причини своєї відмови, а саме, що поспішає на виконання завдання. При цьому вказав, що протокол про адміністративне правопорушення він підписав добровільно, при цьому наслідків такої відмови він не знав.
Після огляду у судовому засіданні відеозапису, який долучено до матеріалів справи, ОСОБА_1 доповнив свої пояснення та зазначив, що оскільки подія відбулася досить давно, він всіх обставин не пам'ятає, тому про те, що йому все ж таки поліцейські пропонували пройти огляд і у закладах охорони здоров'я він міг забути.
Захисник Шнайдер С.В. звернув увагу суду на те, що поліцейські запропонували ОСОБА_1 три альтернативні варіанти, а саме: пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, в закладах охорони здоров'я або відмовитись від такого огляду, при цьому, наслідки такої відмови його підзахисному не роз'яснили, чим фактично ввели останнього в оману, як і не роз'яснили його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст.63 Конституцією України. Крім того, захисник зауважив, що після відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, поліцейські направлення на таких огляд до медичного закладу не складали, що є порушенням процедури огляду на стан сп'яніння. Крім того, до матеріалів справи не додано іншого відео, з нагрудної відеокамери іншого поліцейського, оскільки, на думку захисника, поліцейських було двоє та мали б були працювати дві нагрудні камери, відповідно і відеозаписів має бути два. Оскільки відеозапис у матеріалах справи один, тому захисник вважає, що відеозапис не безперервний, що свідчить про порушення прав його підзахисного.
У судовому засіданні було оглянуто долучений до матеріалів справи оптичний диск, який містить один відеозапис «Кудін 130», на якому, на службову нагрудну камеру поліцейського з реєстраційним номером 852775 24.03.2025 час запису з 19:09:52 по 19:38:38 зафіксовано, що назустріч поліцейські рухаються за автомобіль білого кольору, що зупиняється на узбіччі та з нього виходить особа чоловічої статі. Один з поліцейських, підійшовши до вказаного чоловіка, відрекомендувався як інспектор СРПП, капітан поліції Мельничук та повідомив, що ведеться безперервна відеофіксація, при цьому запитуючи у чоловіка, чому він так виїхав з повороту, на що останній відповідає, що занесло на воді. Поліцейські просять надати посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль, на що особа запитує, чи підійде в «Дії», після чого запитує поліцейських, чи мають вони час, оскільки йому необхідно оновити застосунок, при цьому повідомляє свої дані: ОСОБА_1 , 1986 р.н. Під час цієї розмови, поліцейський запитує чи ОСОБА_1 вживав щось, оскільки відчувається запах, на що останній відповідає, що не вживав. Поліцейські пропонують пройти огляд на приладі Драгер або в медичному закладі. ОСОБА_1 при цьому зазначає, що він зателефонує їхньому «комбату» на що поліцейські повідомляють, що це дві різні організації, вони (поліцейські) з райвідділу, а не з батальйону та ще раз пропонують пройти огляд на стан сп'яніння на Драгері, або проїхати в лікарню, або відмовитись та запитують, чи оновив він застосунок. ОСОБА_1 при цьому, пропонує «трошки по іншому вирішити питання», на що поліцейські відповідають, що ведеться безперервна відеофіксація. Поліцейські знову пропонують огляд н місці зупинки або в лікарні смт Іванків, на що ОСОБА_1 відповідає, що не може, тоді поліцейський зазначає «значить відмова», далі ОСОБА_1 намагається комусь зателефонувати та говорить поліцейським, що сподівається на їхню допомогу, на що поліцейські відповідають, що якби він виїхав нормально з повороту ніхто його б не зупиняв. У подальшому поліцейські знову просять ОСОБА_1 оновити додаток та показати документи, для того, щоб вони не складали матеріали за ч.1 ст.126 та ще раз пропонують пройти огляд на стан сп'яніння на Драгері, або проїхати в лікарню, чи відмовитись, на що ОСОБА_1 відповідає, що наразі не має, ні часу, ні можливості пройти огляд, оскільки має їхати по роботі на що поліцейський зазначає, що розцінює це як відмову від проходження огляду так як є ознаки алкогольного сп'яніння, а саме відчувається запах з порожнини рота та виражене тремтіння пальців рук, що свідчить про вживання, тому буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема п.2.5 відмова від проходження огляду та запитує, чи зрозуміло це ОСОБА_1 , на що останній відповідає, «так». Після чого поліцейські запитують, чи є у особи, яка перебуває у автомобілі ОСОБА_1 посвідчення водія та чи він не вживав алкогольні напої, для того, щоб вони передали йому право керування автомобілем. Далі на відео зафіксовано складання протоколу про адміністративне правопорушення та його підписання ОСОБА_1 без заперечень. При цьому, поліцейський ознайомлює зі змістом протоколу та повідомляє, що розгляд відбудеться у Іванківському районному суді Київської області за викликом про що ОСОБА_1 буде повідомлений. Також зазначає, що ОСОБА_1 , за його бажанням, має право відмовитись від підпису у протоколі.
Інспектор СРПП Відділення поліції №3 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, який склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 старший сержант поліції Зленко О.П., який був викликаний у судове засідання у якості свідка, на уточнюючі питання зокрема щодо кількості камер, якими здійснювалась відеофіксація обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, вказав, що відеофіксація здійснювали дві нагрудні камери, його, та напарника та що саме відео з камери напарника долучено до матеріалів справи. Про те, чому до матеріалів справи долучено лише одне відео, він пояснити не може, оскільки складанням матеріалів на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та долучення доказів до них, які передаються до суду, займається окремо визначена людина «адмінпрактик», якому вони, після закінчення добового чергування здають складені під час цього чергування протоколи про адміністративні правопорушення. Також зазначив, що після кожного чергування вони здають нагрудні камери. Відеозаписи відзняті на ці камери на диск записує також відповідальна за це особа. Тому, відповісти чому до матеріалів справи долучено лише один відеозапис, він не може. З приводу твердження ОСОБА_1 , що у їхньому екіпажі був відсутній прилад Драгер,і його мав привезти інший екіпаж поліції, зазначив, що це не відповідає дійсності, оскільки патрулювання у м. Чорнобилі здійснює один екіпаж поліції, тоді це були саме він і напарник, і прилад Драгер вони мали. Зауважив, що ОСОБА_1 дійсно повідомляв, що поспішає, але не наголошував на тому, що саме на виконання бойового завдання. Чи роз'яснювали ОСОБА_1 його права - він не пам'ятає. З приводу направлення на огляд на стан сп'яніння до медичного закладу, ОСОБА_2 зазначив, що направлення виписують, якщо особа погодилась на такий огляд у мед закладі, куди її потім доставляють. Щодо ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зазначив, що був присутній запах алкоголю з порожнини рота. З приводу зупинки транспортного засобу зазначив, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , на великій швидкості вилетів повороту, а оскільки дорога була мокра, його занесло на зустрічну смугу. Так як у них немає пристрою для перевірки швидкості під час руху автомобіля, ними і було зупинено автомобіль ОСОБА_1 .
Захисник Шнайдер С.В. заявив клопотання про виклик у судове засідання у якості свідка для дачі пояснень другого поліцейського, на що суд відмовив, посилаючись на те, що інший поліцейський мав на собі нагрудну камеру, тобто його участь зафіксована. Даних про те, що відеозапис небезперервний, до суду не надано. Тому суд вважає, що інший поліцейський не зможе надати інші пояснення, ніж ті, що вже отримані. Зміст розмови працівників поліції з ОСОБА_1 зафіксовано і оглянуто в судовому засіданні.
Захисник Шнайдер С.В. оголосив клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що порушена процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, ОСОБА_1 не роз'яснені, внаслідок чого, його було введено в оману.
У судовому засіданні також досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №340577 від 24.05.2025, в якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, пункт ПДР, вимоги якого порушено, стаття КУпАП, якою передбачена відповідальність за адміністративне правопорушення та який містить в собі підписи ОСОБА_1 , а також на зворотній стороні якого зазначено, що автомобіль Ford Focus н.з. НОМЕР_1 24.05.2025 отримав ОСОБА_3 , посвідчення водія НОМЕР_2 , що підтверджено підписом останнього;
- матеріали, які підтверджують правомірність долучення до протоколу про адміністративне правопорушення оптичного диску із відеозаписом (рапорт поліцейського СРПП ВП №3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, старшого сержанта поліції О. Зленка від 24.05.2025, доручення керівника ВП №3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 24.05.2025 та лист про долучення доказів).
За результатами дослідження наведених доказів в їх сукупності та взаємозв'язку, судом встановлено, що 24.05.2025 о 19:26 год. в м. Чорнобиль по вул. Кірова водій ОСОБА_1 керував автомобілем Форд Фокус н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, беручи до уваги пояснення сторони захисту, приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Верховний суд наголошує, що судді при розгляді справ про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 року (заява №36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Виходячи з практики застосування Європейським судом Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
У рішенні по справі «Карелін проти росії» («заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ зазначив про заборону зміни судами у своїх рішеннях фабули правопорушення, усувати певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколах про адміністративні правопорушення, оскільки це становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.
Аналізуючи практику ЄСПЛ, можна зробити висновок, що оцінюючи докази, національні суди повинні мати на увазі можливості особи, яка притягується до відповідальності, оскаржувати допустимість доказів, заперечувати проти них, а також збирати та подавати суду докази, на підтвердження своєї невинуватості (Постанови ЄСПЛ у справі «Ялло проти ФРН» від 11.07.2006, у справі «Биков проти РФ» від 10.03.2009). Більш того, при дослідженні і оцінці доказів суди повинні враховувати подані зауваження і доводи сторін щодо доказів та доказування тих обставин, про які зазначають сторони. Тільки в такому випадку судовий розгляд на підставі п.1 ст.6 Конвенції 1950 року можна вважати справедливим.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. А притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Як роз'яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 262811 від 05.03.2025: вбачається, що 24.05.2025 о 19:26 год. в м. Чорнобиль по вул. Кірова водій ОСОБА_1 керував автомобілем Форд Фокус н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ «Про Правила дорожнього руху» від 10 жовтня 2001 року за № 1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність в тому числі в т.ч. і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,
Питання, пов'язані з проведенням огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції регламентовані у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з пунктами 2,3 розділу І Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пунктів 6, 7 розділу І зазначеної Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України Постанови Пленуму Верховного Суду України 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що водій ОСОБА_1 на пропозицію поліцейських, які вбачали у нього ознаки алкогольного сп'яніння та повідомили про це, пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, відмовився.
Слід зауважити, що під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ст.130 КУпАП.
Вказані вище докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб.
Крім того, суд зазначає, що згідно з Постановою Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в пункті 27 роз'яснено, що керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
З наведеного слідує, що само по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу, а отже знаходження за кермом транспортного засобу, яке є в стані руху особи в нетверезому стані є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Так, судом оглянуто відеозапис з диску, доданого до матеріалів справи, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Ford Focus днз НОМЕР_1 та що не заперечується останнім.
З досліджених у судовому засіданні доказів, судом встановлено, що водій ОСОБА_1 , всупереч п.2.5 ПДР, не пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Отже, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів та отримана працівниками поліції у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП із застосуванням технічних засобів відеозапису.
При цьому, суд відхиляє доводи адвоката Шнайдера С.В. з приводу того, що ОСОБА_1 було введено в оману, а саме поліцейськими не було роз'яснено, що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння передбачена така ж відповідальність як і за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, оскільки, як вбачається з оглянутого в судовому засіданні відеозапису, поліцейські декілька разів пропонували ОСОБА_1 , пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння або на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі охорони, на що ОСОБА_1 декілька разів відповів, що немає часу, у результаті цих перемовин, поліцейський зазначив, що розцінює це як відмову від проходження огляду, що ОСОБА_1 не заперечив.
При цьому, з оглянутого відеозапису не вбачається, що у поліцейських був відсутніх технічний засіб, а саме технічний засію «Драгер», як це стверджує ОСОБА_1 , а тому, суд вважає, що з метою економії власного часу, ОСОБА_1 мав можливість пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, проте цього не зробив. Навпаки, ОСОБА_1 намагався якимось чином вирішити питання «іншим шляхом», постійно комусь намагаючись зателефонувати.
Згаданий відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Отже ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, мав знати обов'язки щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та наслідки відмови від його проходження.
На відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак останній усіляко ухилявся від активних дій на виконання законних вимог працівника поліції під приводом необхідності здійснення дзвінка, інших надуманих підстав.
Жодних заперечень щодо викладеної суті адміністративного правопорушення ОСОБА_1 у своїх поясненнях у протоколі не зазначив, зазначивши, що пояснення надасть у суді.
Судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього - до суду не скеровував.
Щодо доводів сторони захисту про те, що відеозапис, доданий до протоколу, є неповним, оскільки на ньому не зафіксовано відображення всієї інформації, суддя ставиться критично та зазначає наступне.
Згідно з п. 3.1 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 №1026, відеореєстратор пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ вказаної Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Із переглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що поліцейськими не зупинялася відеофіксація події, на відеозаписі зафіксовані всі обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Щодо інших доводів ОСОБА_1 та його захисника, то такі, на думку суду, не впливають на факт вчинення правопорушення, не є тими істотними порушеннями законодавства та не є вирішальними у даній справі, а тому до уваги судом не приймаються.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилось в порушенні пункту 2.5 Правил дорожнього руху, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З огляду на встановлені обставини справи, застосовані норми права, вислухавши пояснення інспектора СРПП ВП № 3 Вишгородського РУП, старшого сержанта поліції Зленка О.П., оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилось в порушенні пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено.
Суддя зазначає, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення є умисним та грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами.
Суд крім цього, ураховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема його рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, де Суд у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, викладені ч. 2 ст. 33 КУпАП, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно зі статтею 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При призначенні стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.09.2023 у справі №702/301/20, де зазначено, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд вважає за необхідне ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції інкримінованої статті.
Відповідно до ч.9 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 році становить 3028, 00 грн.
У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідно із Законом України «Про судовий збір», таким чином, з нього підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. (3028 х 0,2).
Керуючись ст.ст. 24, 27, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 251, 266, 268, 283-285, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік
реквізити для оплати штрафу: отримувач: ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37955989, рахунок отримувача UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів 21081300, призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, № протоколу про адміністративне правопорушення).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 , код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Відповідно до частини 1 статті 307, статті 308 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати, штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Текст постанови складено 08.09.2025.
Суддя Анатолій КОРЧКОВ