Справа № 366/776/25
Провадження № 3/366/640/25
Іменем УКРАЇНИ
21 квітня 2025 року с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №273620 від 17.03.2025: 17.03.2025 о 00:06 год. в с. Ставрівка по вул. Ставрівська, 53, ОСОБА_1 керував т.з. Volkswagen Tuareg, днз НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП
Протокол склав поліцейський ВП №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, ст.сержант поліції Іваненко В.В.
Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Розгляд справи призначено на 16.04.2025.
З метою забезпечення прав гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, з посиланням на ст. 250 КУпАП, постановою Іванківського районного суду Київської області від 07.04.2025 було повідомлено Іванківський відділ Вишгородської окружної прокуратури про розгляд вказаної справи для організації участі в якості сторони обвинувачення у цій справі.
ОСОБА_1 у судове засідання прибув, вину у вчинення адміністративного правопорушення не визнав, зазначив, що від проведення огляду на стан сп'яніння він не відмовлявся. Інших пояснень з приводу обставин справи не надав.
У судовому засіданні було оглянуто диск, який долучено до матеріалів справи та встановлено, що на ньому міститься два відеозаписи 1) export-1dwgt ID реєстратора 855441, дата та час запису 17.03.2025 з 02:04:38 год по 02:10:26 год. на якому відображено як особа чоловічої статі сидіть у приміщенні, ймовірно у медичному закладі, та особа жіночої статі повідомляє йому, що «це автоматично підтверджує факт вживання алкоголю», з чим чоловік не погоджується. У подальшому зі вказаним чоловіком розмову проводить поліцейський, який неодноразово наголошує «ви відмовились від проходження медичного огляду на стан вживання алкоголю», на що чоловік відповідає «я не відмовлявся»; 2) export-dwj59 ID реєстратора 852048, дата та час запису 17.03.2025 з 00:05:56 год. по 01:29:33 год. на якому відображено ДТП за участі ОСОБА_1
Поліцейський ВП № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , старший сержант поліції ОСОБА_2 , який був викликаний у судове засідання у якості свідка, повідомив суду, що він, під час чергування, був викликаний в складі екіпажу поліції, іншим екіпажом поліції, які оформлювали ДТП в с. Ставрівка за участю ОСОБА_1 . Оскільки ОСОБА_1 після ДТП було доставлено до Іванківської ЦРЛ, він також поїхав до лікарні, де з'ясувалось, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився.
На уточнюючі питання суду, щодо фіксації пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та його безпосередньої відмови, ОСОБА_2 повідомив, даний факт на нагрудну камеру не зафіксовано, оскільки він приїхав пізніше.
Представник прокуратури у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені вчасно, належним чином.
У судовому засіданні, крім зазначеного вище відеозапису також досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №273620 від 17.03.2025, в якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, пункт ПДР, вимоги якого порушено, стаття КУпАП, якою передбачена відповідальність за адміністративне правопорушення;
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 134 від 17.03.2025, відповідно до якого, о 02 год. 02 хв. 17.03.2025 ОСОБА_1 був направлений поліцейським СРПП ВП №1 Вишгородського РУП ГУНП України в Київській області ст.сержантом поліції Іваненком В.В. до КНП ІСР «Іванківська ЦРЛ» та оглянутий черговим лікарем ОСОБА_3 . За висновком огляду ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння;
- документи ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, які підтверджують правомірність долучення оптичного диску до матеріалів справи (рапорт, доручення, лист про долучення доказів);
- копія протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 285971 від 17.03.2025 складеного відносно ОСОБА_1 , 11.110.1964 р.н. за ст.124 КУпАП;
- копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ББА №643838 від 17.03.2025, відповідно до якої на ОСОБА_1 17.03.2025 накладено стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, заслухавши ОСОБА_1 , поліцейського Іваненка В.В., приходить до наступних висновків.
Як роз'яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Верховний суд наголошує, що судді при розгляді справ про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 року (заява №36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Виходячи з практики застосування Європейським судом Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
У рішенні по справі «Карелін проти росії» («заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ зазначив про заборону зміни судами у своїх рішеннях фабули правопорушення, усувати певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколах про адміністративні правопорушення, оскільки це становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених уст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.
Аналізуючи практику ЄСПЛ, можна зробити висновок, що оцінюючи докази, національні суди повинні мати на увазі можливості особи, яка притягується до відповідальності, оскаржувати допустимість доказів, заперечувати проти них, а також збирати та подавати суду докази, на підтвердження своєї невинуватості (Постанови ЄСПЛ у справі «Ялло проти ФРН» від 11.07.2006, у справі «Биков проти РФ» від 10.03.2009). Більш того, при дослідженні і оцінці доказів суди повинні враховувати подані зауваження і доводи сторін щодо доказів та доказування тих обставин, про які зазначають сторони. Тільки в такому випадку судовий розгляд на підставі п.1 ст.6 Конвенції 1950 р. можна вважати справедливим.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. А притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №273620 від 17.03.2025: 17.03.2025 о 00:06 год. в с. Ставрівка по вул. Ставрівська, 53, ОСОБА_1 керував т.з. Volkswagen Tuareg, днз НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2006 року № 1306 (далі - ПДР), передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 1.1 розділу 1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.1.10 розділу 1 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Щодо порядку проведення огляду на стан сп'яніння.
Питання, пов'язані із проведенням огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції регламентовані у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок № 1103).
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 та 4 статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Частинами 5, 6 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
З цих норм слідує, що вимога поліцейського до водія транспортного засобу про проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння має бути законною. Законність такої вимоги полягає у наявності у водія транспортного засобу ознак алкогольного сп'яніння, а в силу вимог КУпАП, наявність таких обставин підлягає доказуванню, у тому числі шляхом збирання доказів особами, уповноваженими на складання відповідних протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 6 розділу І Інструкції № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до пунктів 1-7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735:
- за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.
- огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.
- поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
- огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
- перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
- огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції України або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
- установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно з пунктом 7 розділу І Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 8 розділу І Інструкції № 1452/735 у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Таким чином, підставами для проведення огляду в закладі охорони здоров'я, є:
незгода водія на проведення огляду поліцейським за допомогою спеціальних технічних засобів;
незгода водія з результатами огляду поліцейським за допомогою спеціальних технічних засобів;
настання ДТП, внаслідок якої є особи, що загинули або травмовані.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я (пункт 6 Порядку № 1103).
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції (пункт 8 розділу ІІ Інструкції № 1452/735).
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку № 1103).
Відмова особи від проходження огляду на стан сп'яніння повинна бути чіткою, зрозумілою, такою, яка не викликає сумнівів чи неоднозначного її тлумачення, та яка не залежить від будь-яких зовнішніх факторів, у тому числі і дій чи намірів інших осіб.
З долучених до матеріалів справи відеозаписів, які було оглянуто в судовому засіданні, суду не вдалося встановити, чи пропонувалось ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, чи висловлював він свою незгоду з результатами такого огляду у разі його проведення, чи відмовлявся останній від такого огляду.
Зі свідчень поліцейського Іваненка В.В. слідує, що ОСОБА_1 був доставлений до Іванківської ЦРЛ після ДТП за його участі. Проте, матеріали справи не містять інформації про те, чи був ОСОБА_1 травмований в результаті зазначеної ДТП, а тому, підстави для його доставлення до закладів охорони здоров'я у відповідності до п.8 розділу І Інструкції № 1452/735 у судовому засіданні не встановлені.
При цьому, суд зазначає, що оглянуті у судовому засіданні два відеозаписи по своїй суті є різними, зняті на різні службові нагрудні камери поліцейських ( ID реєстратора 855441 та ID реєстратора 852048), а тому встановити послідовність подій, які відбулися 17.03.2025 за участі ОСОБА_1 , в результаті чого відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не можливо.
Крім того, аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим. При цьому, матеріали справи, що розглядається, направлення ОСОБА_1 на огляд на стан сп'яніння до медичного закладу не містять.
Також судом встановлено, що поліцейськими порушено вимоги п.8 Порядку № 1103, а саме, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 складено за відсутності двох свідків, які б засвідчили його відмову від проходження огляду в закладі охорони здоров'я.
При цьому, суд також зауважує, що у висновку щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 134 від 17.03.2025, складеному черговим лікарем КНП ІСР «Іванківська ЦРЛ» ОСОБА_3 , встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, проте, яким чином даний факт було встановлено, матеріали справи не містять.
З метою всебічного та об'єктивного розгляду справи, судом було прийнято рішення викликати у судове засідання у якості свідка, лікаря КНП ІСР «Іванківська ЦРЛ», ОСОБА_3 , який, як вбачається з матеріалів справи, проводив огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, про що судом скеровано відповідну судову повістку до КНП ІСР «Іванківська ЦРЛ». У справі було оголошено перерву до 21.04.2025.
Лікар КНП ІСР «Іванківська ЦРЛ», ОСОБА_3 , який викликався у судове засідання у якості свідка, у судове засідання не з'явися, про розгляд справи повідомлявся судовою повісткою, надісланою на офіційну електронну адресу КНП ІСР «Іванківська ЦРЛ». 18.04.2025 через канцелярію суду надійшов лист за підписом директора КНП ІСР «Іванківська ЦРЛ Лариси Цуп, у якому зазначено про проведення судового засідання без участі лікаря ОСОБА_3 у зв'язку з виробничою необхідністю.
Оскільки судом вжито всіх можливих та вичерпних заходів для виклику в судове засідання для допиту свідка ОСОБА_3 , проте останній за викликом суду не з'явився, суд приймає рішення за наявними матеріалами справи.
Враховуючи встановлені обставини справи, суддя приходить до висновку, що відомості, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не доведено належними та допустимими доказами.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, як це вказано у оглянутому судом висновку № 134 від 17.03.2025 та, у подальшому, складання протоколу про адміністративне правопорушення за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є взаємосуперечливими обставинами, що виключають одна одну.
Враховуючи викладене судом достовірно встановлено, що процедуру огляду ОСОБА_5 на стан алкогольного сп'яніння порушено, а встановлені судом обставини, не відповідають обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, наявність в діях ОСОБА_5 порушення вимог п.2.5 ПДР матеріалами справи не доведена.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
За статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Суд, що розглядає справу, не має повноважень уточнювати чи редагувати фабулу правопорушення, викладену уповноваженими особами у протоколі (зокрема, постанова Київського апеляційного суду від 12.04.2021 у справі №752/23552/20).
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у тому чи іншому діянні, оскільки він не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується зі стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011).
При складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП поліцейський не звільняється від обов'язку дотримуватись відповідного алгоритму дій (процедури) при проведенні огляду та оформленні його результатів.
Протокол про адміністративне правопорушення є одним із тих доказів, який у сукупності з іншими доказами по справі, дає підстави суду вважати винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності доведеною повністю і беззаперечною, за умови визнання таких доказів належними і допустимими.
З наведеного слідує, що відомості, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення повинні підтверджуватись долученими у встановленому законом порядку доказами, які відображають у своїй сукупності всю суть обставин інкримінованої протиправної поведінки правопорушника, що наведена у протоколі про адміністративне правопорушення.
Ураховуючи вищевикладене, слід зазначити, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вищенаведені обставини у своїй сукупності свідчать про порушення вимог до процедури проведення огляду водіїв на стан сп'яніння, передбачених ст.266 КУпАП.
Відтак, матеріали цієї справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів на підтвердження того, що в діях ОСОБА_5 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відтак, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_5 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У свою чергу, суд враховує, що Законом України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.
Суддя Анатолій КОРЧКОВ