Провадження №2/359/2005/2025
Справа №359/2117/25
18 серпня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Семенюти О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів та неустойки,
встановив:
1. Зміст доводів пред'явленого позову.
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом та посилалася на те, що 5 квітня 2024 року вона здійснила переказ грошових коштів в розмірі 8520 гривень 00 копійок на рахунок ОСОБА_2 за послугу з бронювання проживання в ресторанно-готельному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під час проведення фестивалю. Однак фестиваль не відбувся, тому підстава для утримання грошових коштів відповідачем відпала. ОСОБА_2 , як директор ресторанно-готельного комплексу «Услад», незаконно привласнила кошти позивача, що є порушенням Закону України «Про захист прав споживачів». Тому ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на свою користь безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 8520 гривень 00 копійок та неустойку в розмірі 3% загальної вартості замовлення за кожний день невиконання зобов'язань.
2. Інформація про рух цивільної справи. Ставлення учасників справи до пред'явленого позову.
Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 лютого 2025 року (а.с.33) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред'явленим ОСОБА_1 , була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Семенюті О.Ю.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 28 лютого 2025 року (а.с.34-35) було відкрито провадження у цивільній справі, призначено розгляд цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також залишено без розгляду клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову.
На підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 18 серпня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, був проведений заочний розгляд цивільної справи у відсутності сторін.
Представник позивача ОСОБА_3 подав заяву (а.с.45-46), в якій просив розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 та її представника.
ОСОБА_2 не з'явилась у судове засідання, відзив на позов не подала. Відповідач був у встановленому порядку повідомлений про час та місце розгляду цивільної справи, що підтверджується судовою кореспонденцією (а.с.39, 54).
3. Обставини, встановлені судом, норми права та стала судова практика, якою керується суд при вирішенні спору.
5 квітня 2024 року ОСОБА_1 здійснила переказ грошових коштів в розмірі 8520 гривень 00 копійок на рахунок ОСОБА_2 з призначенням платежу «Переказ власних коштів». Ця обставина підтверджується платіжною інструкцією від 5 квітня 2024 року (а.с.18).
Спірні правовідносини регулюються главою 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» підрозділу 2 «Недоговірні зобов'язання» розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань» книги п'ятою «Зобов'язальне право» ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з ч.2 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Як роз'яснила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17 (провадження №14-32цс19) предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
Відповідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
4. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_2 не надала жодного доказу на підтвердження того, що вона набула грошові кошти в розмірі 8520 гривень 00 копійок на достатній правовій підставі, зокрема, на підставі договору.
З огляду на це суд висновує про те, що з відповідача на користь ОСОБА_1 належить стягнути безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 8520 гривень 00 копійок.
Водночас правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача неустойки в розмірі 3% загальної вартості замовлення за кожний день невиконання зобов'язань на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» відсутні. Дійсно, на підставі ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. Однак в матеріалах справи відсутні відомості про укладення між сторонами будь-якого договору. За результатом розгляду справи судом встановлено, що між ОСОБА_1 та відповідачем виникли кондикційні зобов'язання, на які Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється. Тому у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимоги про стягнення неустойки слід відмовити.
5. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» під час подання позову суд звільнив ОСОБА_1 від сплати судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Оскільки пред'явлений ОСОБА_1 позов задоволений, з ОСОБА_2 на користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Керуючись п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ст.ст.280-281 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 8520 гривень 00 копійок.
У задоволенні позову в частині вимоги про стягнення неустойки відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Повний текст заочного рішення суду складений 25 серпня 2025 року.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до Бориспільського міськрайонного суду протягом 30 днів з дня оголошення судового рішення. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідач набуде право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду в загальному порядку.
Суддя О.Ю. Семенюта