Провадження №2-з/359/132/2025
Справа №359/10377/25
3 вересня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Семенюти О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,
за участю представника позивача Чижової О.С.,
за участю представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на частку в спільному сумісному майні,
встановив:
1. Суть процесуального питання, що розглядається судом.
ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною заявою та посилається на те, що в серпні 2025 року він подав до Бориспільського міськрайонного суду позов, в якому просить встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , визнати садовий будинок з господарчими, побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 777 га з кадастровим номером 3220882903:03:038:0058 з цільовим призначенням для колективного садівництва в СТ «Парус» на території Головурівської сільської ради Бориспільського району; квартиру АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю сторін, а також визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку в цих об'єктах нерухомого майна. У зв'язку з тим, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні записи про обтяження квартири, будинку та земельної ділянки, ОСОБА_3 має можливість відчужити вказані об'єкти нерухомого майна у власність інших осіб. Крім того, ОСОБА_3 постійно проживає на непідконтрольній території України. Невжиття заходів забезпечення позову утруднить виконання рішення суду про задоволення позову.
Тому ОСОБА_2 просить накласти арешт на садовий будинок з господарчими, побутовими будівлями та спорудами № НОМЕР_1 , земельну ділянку площею 777 га з кадастровим номером 3220882903:03:038:0058 з цільовим призначенням для колективного садівництва в СТ «Парус» на території Головурівської сільської ради Бориспільського району; квартиру АДРЕСА_2 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_3 .
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримує заяву та наполягає на її задоволенні.
Представник відповідача ОСОБА_1 категорично заперечує проти задоволення заяви та посилається на те, ОСОБА_2 вже неодноразово звертався до суду з ідентичними позовами, які в подальшому залишались без розгляду. ОСОБА_3 не вживала жодних дій щодо продажу належних їй об'єктів нерухомого майна, відтак відсутні підстави для обмеження її права власності. Тому представник відповідача ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні заяви.
2. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
В серпні 2025 року ОСОБА_2 подав до Бориспільського міськрайонного суду позов (а.с.37-41), в якому просить встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , визнати садовий будинок з господарчими, побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 777 га з кадастровим номером 3220882903:03:038:0058 з цільовим призначенням для колективного садівництва в СТ «Парус» на території Головурівської сільської ради Бориспільського району; квартиру АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю сторін, а також визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку в цих об'єктах нерухомого майна
Станом на день розгляду заяви про забезпечення позову, провадження у цивільній справі №359/10377/25 не відкрито.
Спірні процесуальні правовідносини регулюються главою 10 «Забезпечення позову» розділу І «Загальні положення» ЦПК України.
3. Норми права, якими керується суд при розгляді заяви.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений у своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).
4. Мотиви, якими керується суд при розгляді заяви.
Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №441698300 від 1 вересня 2025 року (а.с.20-21) вбачається, що за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на садовий будинок з господарчими, побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 777 га з кадастровим номером 3220882903:03:038:0058 з цільовим призначенням для колективного садівництва в СТ «Парус» на території Головурівської сільської ради Бориспільського району; квартиру АДРЕСА_2 . В Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек відсутні записи про застосування обтяження відносно вказаних об'єктів нерухомого майна. Тому ОСОБА_3 може в будь-який час відчужити садовий будинок, земельну ділянку та квартиру у власність інших осіб. Ця обставина свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно утруднить захист прав ОСОБА_2 , який буде вимушений додатково оспорювати дійсність договорів відчуження вказаних об'єктів нерухомого майна.
Зі змісту резолютивної частини позову вбачається, що предметом спору є садовий будинок з господарчими, побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 777 га з кадастровим номером 3220882903:03:038:0058 з цільовим призначенням для колективного садівництва в СТ «Парус» на території Головурівської сільської ради Бориспільського району; квартиру АДРЕСА_2 . Тому захід забезпечення позову, обраний ОСОБА_2 , є співмірним заявленим позовним вимогам та відповідає їх змісту.
Очевидно, що накладення арешту на садовий будинок, земельну ділянку та квартиру призведе до втручання держави у право відповідача на мирне володіння його майном. Таке втручання є не тільки виправданим, але й вкрай необхідним, оскільки воно спрямовано виключно на забезпечення цивільного судочинства та запобігання виникнення нових спорів з іншими особами, які можуть придбати спірне майно. Вказані цілі становлять суспільний інтерес, який превалює над індивідуальними свободами ОСОБА_3 . Арешт садового будинку, земельної ділянки та квартири полягає у позбавленні відповідача можливості лише розпоряджатись цими об'єктами нерухомого майна. Це свідчить про те, що накладення арешту на вказані об'єкти нерухомого майна не призведе до жодних негативних наслідків. Вжиття цього процесуального заходу не порушить вимоги ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а навпаки сприятиме захисту права позивача на справедливий суд, гарантованого ч.1 ст.6 цієї ж Конвенції.
5. Висновки суду.
З огляду на це суд вважає допустимим накласти арешт на садовий будинок з господарчими, побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 777 га з кадастровим номером 3220882903:03:038:0058 з цільовим призначенням для колективного садівництва в СТ «Парус» на території Головурівської сільської ради Бориспільського району; квартиру АДРЕСА_2 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_3 .
Підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.
Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, абз.2 ч.6 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на:
-садовий будинок з господарчими, побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ;
-земельну ділянку площею 777 га з кадастровим номером 3220882903:03:038:0058 з цільовим призначенням для колективного садівництва, розташовану в садовому товаристві «Парус» на території Головурівської сільської ради Бориспільського району;
-квартиру АДРЕСА_2 .
Стягувач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: будинок АДРЕСА_1 на території Головурівської сільської ради Бориспільського району.
Боржник: ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складений 8 вересня 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Строк пред'явлення ухвали до виконання в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження» для пред'явлення виконавчого документа.
Суддя О.Ю. Семенюта