Справа №293/729/25
Провадження № 1-кп/293/180/2025
08 вересня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
представник потерпілої особи ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42024062190000031 від 04.07.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України
30.06.2025 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42024062190000031 від 04.07.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, затверджений прокурором Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 25.06.2025.
Ухвалою від 02.07.2025 року суд призначив підготовче судове засідання по даній справі.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні висловив думку про можливість призначення справи до судового розгляду, оскільки справа підсудна суду, угода у провадженні не укладалася, відсутні підстави для закриття кримінального провадження, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК.
Обвинувачена та його захисник заперечували щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Разом з тим, захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 зазначив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки в ньому не викладені обставини щодо того, що ОСОБА_4 є суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Так, на 10 та 18 арк. обвинувального акту зазначено, що ОСОБА_4 підозрюється, а не обвинувачується у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним та громадським інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Тобто, на думку захисника, обвинувачення ОСОБА_4 не пред'явлено. Також захисник вважає, що зміст обвинувального акту не містить жодного посилання на наявність у ОСОБА_4 службового обов'язку вже після проведення процедури закупівлі перевіряти на об'єкті встановлене обладнання, у тому числі 2 дверей. Вважає, що виправлення цих порушень неможливо здійснити шляхом зміни обвинувачення.
Прокурор заперечував щодо клопотання захисника про повернення обвинувального акту, просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання, зазначив, що вказаний обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для його повернення відсутні. Зокрема, обвинувальний акт містить технічну помилку, що ОСОБА_4 підозрюється, а не обвинувачується, та це не впливає на зміст та суть обвинувачення, та не є істотним порушенням вимог закону.
Представник потерпілої сторони підтримав доводи прокурора.
Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані матеріали, дійшов наступних висновків.
Виходячи зі змісту ст. ст. 110, 291, п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього кодексу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Обов'язок перевіряти обвинувальний акт на відповідність вимогам закону покладається на суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні. У випадку, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, суд, згідно вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України повинен повернути обвинувальний акт прокурору.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.
Частиною 1 ст. 11 КК України встановлено, що злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи з суті даної статті має відображатись у обвинувальному акті відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
Відповідно до фактичних обставин та формулювання обвинувачення в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_4 підозрюється у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним та громадським інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
На думку суду, формулювання в тексті обвинувального акту процесуального статусу ОСОБА_4 як підозрюваної, а не обвинуваченої, не змінює суті обвинувачення.
Водночас помилковими є доводи захисника щодо правильності кваліфікації обвинуваченій ОСОБА_4 , адже згідно зі змістом п. 5 ч. 1 ст. 277, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа, здійснюється слідчим, прокурором на власний розсуд з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, які він вважав встановленими, що не позбавляє права останніх у подальшому змінювати її, оскільки таке право гарантоване їм ст. ст. 279, 338 КПК України. Крім того, в силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 368 КПК України вирішення питання про те, чи містить діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, належить вирішувати суду під час ухвалення вироку. Наведене дає підстави для висновку, що суд не вправі зобов'язати слідчого, прокурора змінити правову кваліфікацію кримінального провадження, оскільки у такому випадку суд перебере на себе функцію обвинувачення. Натомість, питання доведеності висунутого обвинувачення буде вирішено судом за наслідком судового розгляду.
Відповідно до висновку Верховного суду України від 12.10.2017 року у справі № 5-253кс(15)17 яким констатується, що наявність недоліків в обвинувальному акті, суті обвинувального акта не змінює, оскільки в ньому наведені фактичні дані, що в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. При цьому за прокурором завжди залишається процесуальна можливість за необхідності застосувати положення ст.ст. 338, 341 КПК України та змінити обвинувачення в суді, або відмовитися від обвинувачення.
Суд дійшов висновку, що наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Обґрунтування, викладені захисником, як підстава повернення обвинувального акту, виходять за межі вимог ст. 314 КПК України, пов'язаних з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду, які суд має право вирішити, доводи захисника стосуються оцінки доказів, які суд має право досліджувати лише в ході судового розгляду.
З огляду на наведене, відсутні підстави для повернення обвинувального акту прокурору.
Керуючись ст. ст. 291, 314, 372, 376 КПК України суд
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя ОСОБА_7