Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/1156/25
Провадження № 2/279/859/25
08 вересня 2025 року м.Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді ІвашкевичО. Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., за участі представника позивача адвоката Островської О.В. (в режимі відео конференції), розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу №279/1156/25 за позовом ОСОБА_1 до Територіальна громада в особі Коростенської міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
21.02.2025 року до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області звернулася представник позивача адвокат Островська О.В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , з позовною заявою до територіальної громади в особі Коростенської міської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позову зазначає, що у січні 2025 від сторонніх осіб та з веб-сайту «Судова влада України» ОСОБА_1 стало відомо, що його рідний дядько ОСОБА_2 14.08.2024 звернувся до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (справа № 279/5065/24) після померлої ОСОБА_3 . Як з'ясувалося 22.09.10 ОСОБА_3 на випадок смерті склала заповіт, яким все своє рухоме та нерухоме майно, яке буде належати їй на день смерті, з чого б воно не складалось і де б не знаходилось і на яке вона за законом матиме право заповіла: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (надалі - позивач), в рівних частках кожному. Цей заповіт був посвідчений державним нотаріусом Коростенської міської нотаріальної контори Житомирської області Левківською Г.С., зареєстрований в реєстрі за № 1-1377. Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину, оскільки забрав в своє користування майно покійної, користується та розпоряджається спадковим будинком та присадибною земельною ділянкою, у нього в розпорядженні перебувають правовстановлюючі документи на спадкове майно. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23.01.2025 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. Позивачу взагалі не було відомо, що він та його рідний брат - ОСОБА_4 , визначені заповітом ОСОБА_3 , як її спадкоємці. ОСОБА_3 доводиться позивачу прабабою. Між собою позивач та прабаба фактично не спілкувалися. За життя сталося так, що рідна мати позивача ОСОБА_5 , онука ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . На той час позивачу було 5 місяців, а його рідному брату ОСОБА_4 - 5 років. Батько хлопчиків одружився вдруге. Все життя їх виховувала мачуха - ОСОБА_6 . Близькі стосунки з родиною ОСОБА_7 були втрачено. Про те, що померла прабаба ОСОБА_3 позивачу родичами не було своєчасно повідомлено, на похованні він не був присутнім, отже і про існування заповіту йому ніхто не повідомив, навіть не запропонували оформити документи своєчасно на спадщину.
Враховуючи вищевикладене, у встановлений законом шестимісячний строк позивач не подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. Після звернення у лютому 2025 року до Першої Коростенської державної нотаріальної контори позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому що він пропустив 6 місячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини і цей строк можливо продовжити лише в судовому порядку.
З огляду на зазначені обставини звернувся до суду для визначення йому додаткового строку тривалістю 3 місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті його прабаби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05.03.2025 після усунення недоліків позовної заяви відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 07.04.2025 року, яке у зв'язку з відсутністю відомостей про отримання відповідачем ОСОБА_2 копії ухвали суду, позовної заяви, повідомлень про дату, час та місце розгляду справи неодноразово відкладалося на 22.04.2025, 06.05.2025, 27.05.2025, 10.07.2025, 01.08.2025 року .
Судом вживалися заходи для належного повідомлення про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання, у т.ч. шляхом оголошення на веб-сайті «Судова влада». Судові повідомлення поверталися до суду з відмітками про неможливість вручення «адресат відсутній за місцем проживання».
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.05.2023 № 755/17944/18 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Під час підготовчого провадження та проведення підготовчого засідання у даній справі вчинено підготовчі дії, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України, зокрема, з'ясовано обсяг доказів, витребувано від приватного нотаріуса Коростенського РНО Левківської Г.С. копію спадкової справи № 52/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , задоволено клопотання про виклик свідка, встановлено порядок з'ясування обставин та дослідження доказів під час розгляду справи по суті; визначено дату проведення судового розгляду.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.08.2025 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні о 10 год. 00 хв. 02.09.2025 року.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, правом подачі заяв по суті чи процесуальних клопотань до суду не скористалися.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позові, зазначивши, що причиною пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини є необізнаність позивача про наявність заповіту на його користь та неповідомлення про право на спадкування.
Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 дала показання про те, що ОСОБА_1 є їй як онук, її донька була одружена з батьком ОСОБА_9 . Повідомила, що баба ОСОБА_10 (донька ОСОБА_3 ) лише у 2025 році повідомила про смерть прабаби і лише тоді вони дізналися про наявність заповіту на користь ОСОБА_1 , а також, що його дядько (по лінії матері) ОСОБА_11 подав до суду позов про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Ні рідна баба, ні дядько ОСОБА_2 не повідомили ОСОБА_1 , що він також має право на спадкування за заповітом.
Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку про таке.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Коростень у віці 97 років померла ОСОБА_3 , що підтверджено витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті від 07.02.2025 року.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшло, зокрема право власності на земельну ділянку, посвідчене Державним актом на право приватної власності на землю для обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0642 га.
За заявою ОСОБА_2 від 19.05.2025 року на підставі рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23.01.2025 року (справа № 279/5065/24) про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Левківською Г.С. була заведена спадкова справа № 52/2025 до майна померлої ОСОБА_3 .
За життя ОСОБА_3 22.09.2010 року склала заповіт, що був посвідчений державним нотаріусом Коростенської міської державної нотаріальної контори та зареєстрований у реєстрі за № 1-1377, відповідно якого заповідач зробила розпорядження про те, що все її рухоме й нерухоме майно, яке нележатиме їй на день смерті та на що матиме право заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у рівних частках.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом РАЦС Миколаївського управління юстиції 17.05.2002 року, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказані ОСОБА_12 та ОСОБА_5 . Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 16.07.1994 року ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , змінила прізвище на ОСОБА_14 .
Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.126,133,135 Сімейного кодексу України батьками ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 були ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
Згідно з відомостями з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.126,133,35 Сімейного кодексу України № витягу 00049286660 від 07.02.2025 року матір'ю ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , була ОСОБА_3 .
Отже, вказаними документами підтверджується, що ОСОБА_1 не відноситься до спадкоємців першої черги за законом, однак має право на спадкування за заповітом на 1/3 майна померлої ОСОБА_3 .
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 ст.1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
Процедура подання заяви про прийняття спадщини визначена Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до якого заяви про прийняття спадщини подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.
Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.
Частиною 2 ст.1272 ЦК України встановлено, що за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує чи належить особа до кола спадкоємців за заповітом або законом, а також поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Таку позицію послідовно дотримується у своїй практиці Верховний Суд, зокрема у справі № 172/888/18 у постанові від 30.07.2020 року.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини;2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини;3) ці обставини визнані судом поважними.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
У цій справі шестимісячний строк подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 сплив 21.05.2022 року, а позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини лише у лютому 2025 року .
Разом з тим, як свідчать матеріали позовної заяви ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у м.Миколаїв, Миколаївської області, а ОСОБА_3 померла у м.Коростень Житомирської області. Матеріали спадкової справи не містять відомостей про те, що нотаріусом вживалися заходи для закликання спадкоємців, на користь яких складений заповіт, до спадкування разом зі ОСОБА_2 , який 19.05.2025 року подав заяву про прийняття спадщини. Також у матеріалах спадкової справи відсутня згода спадкоємця ОСОБА_2 на подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 разом з ним. Більше того, у період коли ОСОБА_2 подав заяву про прийняття спадщини нотаріусу, зазначивши у ній адресу місця проживання АДРЕСА_2 , суд неодноразово направляв за цією ж адресою рекомендовану кореспонденцією з повідомленням про судовий розгляд, яка не отримувалася відповідачем, що, на думку суду, свідчить про усвідомлену поведінку та відсутність згоди спадкодавця на спадкування разом з позивачем.
Суд враховує, що позивач не належить до першої черги спадкоємців за законом, на момент складання заповіту йому було 8 років, отже, він об'єктивно не міг знати про існування заповіту на його користь.
За таких обставин доводи позивача про поважність причин пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини є обґрунтованими. Суд вважає доведеними, що незнання про існування заповіту є об'єктивною перешкодою, з якою закон пов'язує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, тобто у позивача були наявні істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини.
У постанові від 26.06.2024 року по справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) Велика Палата Верховного Суду за результатами вирішення спору дійшла висновку, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність не можна ототожнювати з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом. Обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем й у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси, не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала.Тож необізнаність про наявність заповіту може бути оцінена як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.
Згідно ст.12, 81 ЦПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Враховуючи вищевикладене, наявність заповіту на користь позивача, який не належить до спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_3 , заведення спадкової справи нотаріусом лише у 2025 році за заявою одного зі спадкоємців, невчинення нотаріусом дій щодо повідомлення позивача про існування заповіту, складеного на його ім'я, та права на спадкування , а також наведені позивачем причини, які є об'єктивними та істотними труднощами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Щодо визначення строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд з урахуванням воєнного стану, відстані від місця проживання позивача до місця відкриття спадщини та заведення спадкової справи, вважає за доцільне встановити 3 місячний строк, який буде достатнім для подання заяви.
У силу принципу диспозитивності цивільного судочинства питання щодо розподілу судових витрат у справі судом не вирішується.
Керуючись ст. 4, 12, 19, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Коростенської міської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк у 3 (три) місяці для подання до нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 в м.Коростень Житомирської області, який рахувати з дня набрання рішенням законної сили, визнавши причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ