Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3703/25
Номер провадження 2/299/1298/25
03.09.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Надопта А.А. секретар судового засідання Стрижак О.М. розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Королівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом,-
24.07.2025р. позивач звернулася в суд з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , останнє місце проживання якої було АДРЕСА_1
До складу спадщини, що відкрилася на день смерті матері позивачки, ввійшли: житловий будинок з надвірними побудовами за адресою АДРЕСА_1
За життя покійна заповіту не залишила. Відповідно до ч.2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Згідно положень ст.1262 ЦК України позивач як дочка є спадкоємцем за законом першої черги.
Позивачка у шестимісячний строк подала до приватного нотаріуса Стойка С.М. заяву про прийняття спадщини за матір'ю, заведено спадкову справу №32/2022, р.н. 69290334
Інші спадкоємці за законом, що подали б заяву про прийняття спадщини - відсутні.
За таких обставин через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлена можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.
Позивачка в підготовче судове засідання не з'явилися, у позовній заяві заявила клопотання про підтримання позовних вимог і просили такі задоволити.
Представник відповідача, Королівської селищної ради, в судове засідання не з'явився, направив до суду, заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, відповідно до ч.4 ст. 200 ЦПК України судом у підготовчому судовому засіданні ухвалюється рішення.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України.
У судовому засіданні достовірними та належними доказами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1
Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 від 15.09.2009 року(повторно) свідоцтвом про укладення шлюбу позивача серії НОМЕР_3 від 20.05.1995 року (зміна призвіща).
Батьки позивачки у шлюбі не перебували, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 20.12.1990 року
За життя заповіт покійна не залишила. Відповідно до ч.2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Згідно положень ст.1262 ЦК України позивач як дочка є спадкоємцем за законом першої черги.
За змістом довідки на спадкування Виконавчого комітету Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області від 16.05.2022 спадкодавиця проживала одна.
Позивачка у шестимісячний строк подала до приватного нотаріуса Стойка С.М. заяву про прийняття спадщини за матір'ю, заведено Спадкову справу №32/2022, р.н. НОМЕР_5 . Інші спадкоємці за законом, що подали б заяву про прийняття спадщини - відсутні.
До складу спадщини, що відкрилася на день смерті ОСОБА_2 , ввійшов житловий будинок з надвірними побудовами за адресою АДРЕСА_1 на який були втрачені правовстановлюючі документи у розпорядженні позивача є лише копія Договору дарування житлового будинку від 19.05.1992 року та Виписки з по господарської книги №11, номер об'єкта погосподарського обліку 0480-1, виданої Старостою Чернянського старостинського округу Королівської селищної ради Берегівського району 14.07.2025 року № 96. В тім що в АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка не може у нотаріальному порядку оформити спадщину за законом через те, що відсутній правовстановлюючий документ на майно на ім'я матері позивача, спадкоємцем якої є позивачка. Нотаріус видала письмовий лист-роз'яснення від 10.07.2025 року за №340/02-14
Таким чином, через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлена можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку. Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Саме з вказаних підстав позивач змушена звернутися до суду з цією позовною заявою.
Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.
Потреба такого способу захисту права власності як пред'явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».
Технічну інвентаризацію спадкового житлового будинку проведено. Згідно інформаційної довідки довідки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 21.07.2025 року цей об'єкт нерухомості будівництвом завершений, правовстановлюючі документи не оформлено, згідно з виписки по-господарської книги виданої старостою Чернянського старостинського округу Королівської селищної ради Берегівського району від 14.07.2025 року за №03.6-14/134 відповідно до погосподарської книги№11, номер об'єкта погосподарського обліку 0480-1, рахується за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у по господарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Разом з тим, згідно п.6 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
За таких встановлених у підготовчому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.16, 328, 392, 1216, 1220, 1216, 1222, 1223, 1268, 1269, 1270, 1296, 1297 Цивільного кодексу, керуючись ст.ст.2,4,19, 23, 27, 175-177, 315 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.
Визнати за позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , набуте в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_2 , право власності на житловий будинок з надвірними побудовами за адресою АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГоловуючийНадопта А. А.