Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/2754/25
Провадження № 2/650/2002/25
01 вересня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Хомик І.І.
за участю секретаря - Ткаченко І.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої звернулася представник - адвокат Іщук Надія Ростиславівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати за землю, стягнення судових витрат
Представник позивача Іщук Н.Р. звернулася до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати за землю, стягнення судових витрат, обґрунтовуючи вимоги наступними доводами.
Позивачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 9,6700га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6520683600:02:021:0022, яка знаходиться за межами с. Максима Горького /с. Сагайдачне/на території Новорайської сільської ради (Новорайської ОТГ) Бериславського району Херсонської області.
05.04.2012 року між орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-АГРОПРОДУКТ» та орендодавцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі щодо належної йому вищевказаної земельної ділянки строком на 5 років, до 30.11.2016 року.
19.12.2014 року між орендодавцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» та новим орендарем Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» було укладено договір про заміну сторони у договорі оренди, за якою право оренди земельної ділянки перейшло до нового орендаря Строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року.
28.12.2017 року між орендодавцем ОСОБА_2 , орендарем Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та новим орендарем ТОВ ЮТС- АГРОПРОДУКТ було укладено додаткову угоду № 900182 до договору оренди землі за якою право оренди належної позивачеві земельної ділянки перейшло до нового орендаря, а договір оренди в цілому викладено в новій редакції. Відповідно до вказаної редакції договору (розділи І та ІІ) - в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,6700 га з кадастровим номером 6520683600:02:021:0022, що розташована на території Максимогорьківської сільської ради Бериславського району Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. відповідно до п. 3.1 договору визначено, що договір діє до 31 грудня 2027 року, відповідно до п.14.1 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Орендна плата згідно п.4.1. складає 6,65% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки вказана у пункті 2.4 договору оренди становить 292542,16 гривень. Орендна плата вноситься у такі строки з 01 серпня до 31 грудня кожного року( п.4.5.).
Однак в порушення умов договору орендар не виконує належним чином свої обов'язки щодо своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, в результаті чого утворилася заборгованість за 2023 та 2024 роки на загальну суму 38908,10 грн.
Позивач зверталася особисто до фахівців підприємства, а також телефоном на гарячу лінію підприємства відповідача, з вимогою щодо погашення заборгованості з орендної плати. Однак питання до цього часу так і залишилося не вирішеним, орендну плату не виплачено.
Оскільки відповідач належним чином не виконує взятих на себе обов'язків за договором оренди, позивач істотно позбавляється того, на що він розраховував відповідно до його умов.
Таким чином, враховуючи систематичне (протягом двох років) невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати орендної плати вважаємо, що існують законні підстави вимагати розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з виплати орендної плати у розмірі 38 908,10 грн..
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за відсутності його та позивача, зазначаючи, що позовні вимоги підтримують і просять їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не явився, хоч був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на позов не надав, про причини неявки до суду не повідомив.
Тому суд вважає за можливе проводити судовий розгляд справи по наявних у ній матеріалах.
Дослідивши всі обставини справи, проаналізувавши надані позивачем докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ХС № 007146 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6520683600:02:021:0022, загальною площею 9,6700га., розташованої на території с. Максима Горького (Сагайдачне) Бериславського району, Херсонської області.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна підтверджується, що об'єктом нерухомого майна є земельна ділянка загальною площею 9,6719 га., цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в Херсонській області, Бериславському районі, на територіїНоворайської ОТГ - кадастровий номер ділянки: 6520683600:02:021:0022. Право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1801578765206; номер запису про право власності: 30997431. Орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», код ЄДРПОУ: 41101589, країна реєстрації: Україна, орендодавець: ОСОБА_3 .
05.04.2012 року між орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-АГРОПРО ДУКТ» та орендодавцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі щодо належної їй вищевказаної земельної ділянки строком на 5 років. Договір зареєстровано у відділі Держкомзему Бериславському районі Херсонської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2012 за № 652060004001522.
19.12.2014 року між орендодавцем ОСОБА_2 , товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» та новим орендарем Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» було укладено договір про заміну сторони у договорі оренди, за якою право оренди земельної ділянки перейшло до нового орендаря Строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року.
Згідно з додатковою угодою № 900182 від 28.12.2017 року до Договору оренди землі , сторони виклали договір оренди земельної ділянки в новій редакції, визначили новим орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», встановили нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 292 542,16 грн Було зазначено, що договір укладено до 31.12.2027 року.
Згідно з умовами договору оренди та додаткових угод, орендна плата мала сплачуватися до 31 грудня кожного року.
Згідно з листом-довідкою Новорайської сільської військової адміністрації від 12.05.2025 року за № 01-11/1052/25 станом на 09.05.2025 вищевказані земельні ділянки, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», не використовуються, тобто обробіток її не здійснюється орендна плата та податкові платежі не сплачуються; ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не приймало участь у обстеженні та розмінуванні земельних ділянок, що перебувають в оренді підприємства. Обстеження та очищення земельних ділянок здійснювалося відповідними військовими групами із розмінування за ініціативою Херсонської ОВА в рамках гуманітарного розмінування території громади; безпосередньо представниками Новорайської СВА огляд (обстеження) вищевказаних земельних ділянок не проводився, вищевказані земельні ділянки не віднесені до ділянок, які забруднені/імовірно забруднені вибухонебезпечними предметами; деякі інші користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення (суб'єкти господарювання) співпрацювали із військовими групами із гуманітарного розмінування допомагаючи їм у різний спосіб, деякі землекористувачі здійснювали розмінування земельних ділянок повністю за власний рахунок так як були зацікавлені у якнайшвидшому обстеженні та якнайшвидшому поверненні земельних ділянок у користування, такі землекористувачі і на даний час також використовують свої власні, або орендовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону.
Земельним кодексом України, а саме статтею 96, передбачено обов'язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату. Вказана норма кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка надає орендодавцю право вимагати своєчасного внесення орендної плати.
На підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі», договір оренди може бути достроково розірваний у разі невиконання орендарем своїх зобов'язань, визначених статтями 24, 25 цього закону та умовами договору.
Відповідно до статті 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення його умов однією зі сторін. Істотним вважається таке порушення, яке призводить до того, що інша сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.
Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до пункту «д» статті 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 10 постанови від 06 березня 2024 року у справі № 902/1207/22, провадження № 12-80гс23, зробила наступний висновок щодо застосування норм права: «Застосовуючи в контексті спірних правовідносин статті 13, 17, 15 та 19 Закону № 161-XIV у редакції Закону № 340-IX, а також статті 3, 6, 627, 638, 640 ЦК України у відповідній редакції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що договір оренди землі є консенсуальним.
Слід розмежовувати момент укладення договору оренди землі (це момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов та підписання для договорів з 01.01.2013), з якого у його сторін виникають права і обов'язки зобов'язального характеру, і момент виникнення на підставі вказаного правочину речового права, який пов'язаний з моментом державної реєстрації такого права (третє речення частини першої статті 19 Закону № 161-XIV у редакції, чинній на час підписання Договору).
Абзац третій частини першої статті 15 та друге речення частини першої статті 19 Закону № 161-XIV імперативно встановлюють, що дата укладення договору оренди землі є істотною умовою цього правочину і саме з цієї дати починається перебіг строку його дії.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше. Вказані умови є істотними для зобов'язальних правовідносин, а отже повинні виконуватися безумовно, у точній відповідності до умов договору.
Земельним кодексом України, а саме статтею 96, встановлений обов'язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею. Ця норма Земельного кодексу України кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає, що орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Зазначені принципи земельного законодавства відображені і в укладеному Договорі оренди землі, а саме в п 29- «Орендодавець має право вимагати від орендаря в повному обсязі внесення орендної плати» та п.32 - «Орендар зобов'язаний розраховуватися з Орендодавцем по орендній платі».
На підставі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Аналогічна умова зазначена у пункті 12.3 Договору оренди землі (у редакції від 26.12.2023 року).
У зв'язку з цим, прострочення виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2022, 2023 та 2024 роках, є невиконанням обов'язків відповідача, передбачених договором оренди землі, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання Договору оренди землі.
Відповідно до ч. 1. ст. 2 Закону України «Про оренду землі» до інших законодавчих актів, що регулюють відносини щодо оренди земельної ділянки відносяться положення Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушення зобов'язань, а саме його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є підставою для розірвання договору.
Загальною умовою виконання цивільно-правових зобов'язань, відповідно до ст. 526 ЦК України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно з п. 2 ст. 651 ЦК України, Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
При погоджені з відповідачем строку сплати орендної плати за користування земельними ділянками, який відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є істотною умовою договору оренди землі, позивач розраховував на своєчасне отримання орендної плати за землю у відповідному розмірі. А отже в зв'язку з порушенням строку сплати орендної плати, позивач був позбавлений можливості отримання матеріальних благ, на які розраховував при укладені Договору оренди землі.
Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до п. «д» ст. 141 ЗК України є підставою припинення права користування земельною ділянкою. Отже договір оренди землі можливо розірвати лише у разі систематичного порушення строків сплати орендної плати, разове порушення умов договору не є підставою для його розірвання. Несплата орендної плати, а також невиконання обов'язку щодо нарахування та сплати щорічних інфляційних витрат відповідачем є підставою для розірвання Договору оренди землі. Із зазначеного питання є відповідна позиція Верховного Суду України, викладена в постановах від 12 грудня 2012 року справа № 6-146цс12, від 28 вересня 2016 року № 6-977цс16, від 11 жовтня 2017 року № 6-1449цс17 і яка в силу ст. 263 ЦПК України повинна враховуватись судами при прийнятті рішення.
Сам факт систематичного порушення Договору оренди землі щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №484/301/18, провадження №61-39488ск18.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Незалежно від того, несплата орендної плати була в повному обсязі або в частині.
Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди». Такого висновку дійшла об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, провадження № 61-41932сво18. Схожі висновки зроблено Верховним Судом у постановах від 17 червня 2021 року, справа № 485/784/20, провадження № 61-3760св21, та від 10 вересня 2021 року, справа № 650/628/19-ц, провадження № 61-21777св19.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 4 ЦПК України, статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на вищевказані обставини, згідно Договору оренди землі, відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендодавцю орендну плату за 2023 та 2024 роки.
Згідно з додатковою угодою № 900182 від 28.12.2017 року до Договору оренди землі , сторони виклали договір оренди земельної ділянки в новій редакції, визначили новим орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», встановили нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 292 542,16 грн.
Отже, відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендну плату за 2023 та 2024 роки до 31 грудня кожного поточного року, однак цього не виконав.Загальна сума боргу становить 38 908,10 гривень.
Матеріали справи не містять жодних доказів сплати орендної плати відповідачем, зокрема - платіжних документів, квитанцій або іншої інформації, що свідчила б про виконання ним грошового зобов'язання за договором. Натомість, представник позивача послідовно й обґрунтовано заперечує факт надходження будь-яких коштів у рахунок орендної плати за 2023 та 2024 роки.
Відповідач не скористався своїм правом надати докази сплати або пояснити причини невиконання зобов'язань, що відповідно до частини першої статті 617 ЦК України покладає на нього обов'язок доведення наявності обставин непереборної сили. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що орендна плата за вказані роки відповідачем не сплачувалася, а зобов'язання за договором оренди землі - не виконано.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором оренди з причин, які не залежали від його волі або були наслідком форс-мажорних обставин. Відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за користування майном лише за умови, що його використання стало неможливим через обставини, за які він не відповідає.
Водночас відповідач не довів, що мав об'єктивну неможливість використовувати орендовану земельну ділянку у своїй господарській діяльності. Зокрема, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка не могла бути використана за її цільовим призначенням. Також відповідач не звертався до позивача з повідомленнями про наявність обставин, які унеможливлювали виконання ним договірних зобов'язань, не надав доказів причинно-наслідкового зв'язку між воєнними діями та неможливістю обробітку землі.
Таким чином, з урахуванням відсутності належних доказів об'єктивної неможливості використання земельної ділянки та невиконання відповідачем свого обов'язку щодо належного обґрунтування форс-мажорних обставин у конкретному правовідношенні, підстави для звільнення його від орендної плати відсутні.
Таким чином, зважаючи на систематичне невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати орендної плати за 2023 та 2024 роки, за договором оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який укладений між сторонами та діяв впродовж вказаного періоду часу, наявні підстави для стягнення вказаної заборгованості та розірвання договору оренди, у зв'язку з чим позов слід задовольнити.
При цьому вказана заборгованість підлягає стягненню без врахування податків та зборів, передбачених чинним законодавством, оскільки у матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем обов'язку податкового агента щодо утримання та перерахування податків із суми орендної плати, яка належить до сплати позивачу.
Відповідно до підпункту 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки є орендар. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковий обов'язок полягає у самостійному або через податкового агента обчисленні, декларуванні та сплаті податку у строки, встановлені законодавством.
Разом із тим, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем своїх обов'язків як податкового агента, зокрема щодо утримання та перерахування податків із суми орендної плати. Відтак, за відсутності таких доказів немає правових підстав для відрахування податків і зборів при стягненні заборгованості з орендної плати, оскільки вони мають бути сплачені при фактичному виконанні зобов'язання щодо виплати відповідної суми
Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позов задоволено повністю, судові витрати у вигляді судового збору слід покласти на відповідача.
Зважаючи на викладене, враховуючи вказані положення цивільного законодавства, земельного законодавства та керуючись статтями 12, 13, 141, 209, 259, 263 - 265 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
Позов ОСОБА_2 в інтересах якої звернулася представник - адвокат Іщук Надія Ростиславівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати за землю, стягнення судових витрат - задовольнити.
Розірвати договір оренди землі б/н від 05 квітня 2012 року, зареєстрований у Державному реєстрі земель 05.04.2012 року за № 652060004001522, зі змінами, в редакції згідно додаткової угоди від 28.12.2017 року № 900182, укладений між орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589, адреса місцезнаходження: Україна, 12402, Житомирська обл., Житомирський р-н, село Оліївка, вул. Звягельська, будинок 19А) та орендодавцем ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ), щодо земельної ділянки площею 9,6700 га з кадастровим номером 6520683600:02:021:0022, що розташована за межами села Максима Горького (Сагайдачне) на території Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589, адреса місцезнаходження: Україна, 12402, Житомирська обл., Житомирський р-н, село Оліївка, вул. Звягельська, будинок 19А) заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 38 908,10 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот вісім гривень 10 копійок), на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), згідно договору оренди землі б/н від 05.04 2012 року, зі змінами, в редакції згідно додаткової угоди.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ: 41101589, адреса місцезнаходження: Україна, 12402, Житомирська обл., Житомирський р-н, село Оліївка, вул. Звягельська, будинок 19А) на користь ОСОБА_2 витрати понесені на сплату судового збору в сумі 1937,92 грн.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина ХОМИК