Справа № 588/2271/24
Провадження № 2/588/167/25
08 вересня 2025 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю: секретаря судових засідань Гаврилович Я.Д., представника позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,
Представник позивачки ОСОБА_1 у грудні 2024 року звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 із указаним позовом, який мотивував тим, що 25.10.2020 ОСОБА_3 склав розписку, відповідно до якої отримав від ОСОБА_2 кошти у сумі 3150 доларів США як частину оплати в рахунок майбутнього придбання будинку, який продавався відповідачем та знаходився за адресою: АДРЕСА_1 .
Даною розпискою відповідач зобов'язався продати вказаний житловий будинок позивачці після підготовки необхідних документів для його продажу.
Проте, що відповідач не є одноосібним власником вказаного нерухомого майна позивачка дізналася вже після передачі коштів.
З 2020 року відповідачем не було проведено жодних дій щодо переоформлення частини будинку та земельних ділянок, а також щодо підготовки документів до продажу.
Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з питання продажу нерухомого майна або ж повернення коштів, однак останній ігнорував її законні вимоги.
15.10.2024 на адресу ОСОБА_3 була надіслана досудова вимога про повернення грошових коштів у зв'язку з невиконанням зобов'язань за розпискою. Дану досудову вимогу відповідач отримав 31.10.2024, але до цього часу грошові кошти у сумі 3150 доларів США позивачці не повернув.
Посилаючись на вказані обставини, представник позивачки просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 3150 доларів США, що еквівалентно 130550,49 грн у зв'язку із невиконанням зобов'язань згідно із розпискою від 25.10.2020, а також стягнути судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 27.12.2024 було відкрито провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 26.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивачки підтримав заявлені вимоги пославшись на обставини викладені у позовній заяві, не заперечив поти ухвалення заочного рішення та зазначив, що просить стягнути з відповідача кошти саме у доларах США за курсом Національного банку України на день виконання рішення суду. Крім того, представник позивачки вказав, що докази понесених позивачкою витрат на правничу допомогу будуть подані після ухвалення рішення.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але в судове засідання повторно не з'явився та не повідомив про причини неявки і не подав відзив.
Згідно вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим провести по справі заочний розгляд.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом установлено, що 25.10.2020 ОСОБА_3 склав розписку про те, що він отримав від ОСОБА_2 завдаток за будинок у сумі 3150 доларів США. Будинок, який продається, розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Згідно інформаційних довідок від 07.10.2024 за № 398041435 та від 08.12.2021 за № 289010507 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на будинок та земельні ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 9-13).
15.10.2024 представником позивачки на адресу ОСОБА_3 була надіслана досудова вимога про повернення грошових коштів у зв'язку з невиконанням зобов'язань згідно з розпискою від 25.10.2020. Дану досудову вимогу відповідач отримав 31.10.2024 (а.с. 14-16).
Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Відповідно до ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, і одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов'язання.
З огляду на викладене, на відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку невиконання зобов'язання.
Правила статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.
Отже, основними критеріями відмінності завдатку, як одного із засобів забезпечення виконання зобов'язань від авансу, як однієї з форм розрахунків є: забезпечення завдатком тільки дійсного, тобто укладеного сторонами цивільно-правового зобов'язання; обов'язкове дотримання сторонами встановленої законом форми укладення договору, який забезпечений завдатком.
За умови відсутності хоча б одного із вищевказаних критеріїв, передані однією стороною другій стороні грошові суми є не завдатком, а авансом.
Згідно з положеннями статей 546, 548 ЦК України завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов'язання, яке випливає із договору, укладеного сторонами.
Відповідно до частини першої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
У постанові від 04.08.2021 у справі № 640/17086/18 Верховний Суд висловив позицію, відповідно до якої ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов'язання. Аванс не має забезпечувальної функції, якщо основний договір не укладено з ініціативи будь-якої зі сторін, то аванс повертається власникові.
Також у постановах Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 та від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17 міститься висновок про те, що аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
Як установлено судом на підставі доказів наданих стороною позивача, договір купівлі-продажу нерухомого майна (будинку) між сторонами не укладено, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому. Жодних попередніх договорів з приводу купівлі-продажу нерухомого майна сторони також не укладали.
Таким чином, передані позивачкою грошові кошти в розмірі 3150 доларів США є авансом, а не завдатком, та ці кошти підлягають поверненню останній.
Стягнення грошових коштів у сумі, еквівалентній 3150 доларам США за курсом Національного банку України на день виконання рішення, повною мірою відповідає приписам частини другої статті 533 ЦК України, а також узгоджується висновками Верховного Суду щодо застосування норм права викладеними у постанові від 11.09.2024 по справі № 500/5194/16-ц.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1044,40 грн (а.с. 17).
Ураховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, тому з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 1044,40 грн.
Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг за розпискою від 25.10.2020 в розмірі 3150 доларів США, за курсом Національного банку України на день виконання рішення суду.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 1044 (одна тисяча сорок чотири) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
позивачка - ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Тростянецьким РВ УМВС України в Сумській області від 21.09.1998.
Суддя О. О. Огієнко