Справа № 585/2431/25
Номер провадження 2/585/996/25
08 вересня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,
з участю секретаря судового засідання - Зубко К. В.,
Справа № 585/2431/25, провадження № 2/585/996/25
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув у залі судових засідань у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, в особі директора.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
До Роменського міськрайонного суду Сумської області від представника Романенка М.Е. надійшла позовна заява ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача посилається на те, що 24.03.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (ТОРГОВА МАРКА «Creditplus») та ОСОБА_1 укладено Договір № 7719445 про надання споживчого кредиту за власного волевиявлення Відповідача, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті товариства. Згідно умов Кредитного договору, Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки, у розмірі 8000 грн. Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного умовами Кредитного договору.
Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст. 526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України.
27.11.2024 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відповідно до чинного законодавства України, укладено Договір факторингу №27.11/24-Ф, а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 32944 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8000 грн.; заборгованість за відсотками становить 20944 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 грн.; заборгованість за пенею становить 4000 грн.
Оскільки відповідач добровільно заборгованість не погашає, просить стягнути в судовому порядку з відповідача суму боргу у вказаному розмірі та судові витрати - судовий збір у розмірі 2422, 40 грн. та 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач свою позицію щодо позову не висловила.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
30 червня 2025 року судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.52).
Відповідачу ухвала про відкриття провадження направлена на зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 (а. с. 53), де отримана адресатом 11.07.2025 (а.с.55).
Також про розгляд справи в суді відповідач повідомлена шляхом публікації оголошення на офіційному сайті «Судова влада України» (а.с.57).
Відзив на позовну заяву не надходив.
Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
24.03.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 7719445 про надання споживчого кредиту в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті товариства. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 7719445 від 24.03.2024 р., який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті товариства. За умовами укладеного Договору відповідач мала отримати кредит у розмірі 8000 грн. на строк 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,20 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Періодичність сплати платежів кожні 30 днів (а.с.9-17).
Разом з Договором сторонами підписано в електронному вигляді і таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с.17 зворот-18) та Паспорт споживчого кредиту (а.с.20-21).
Первісний кредитор свої зобов'язання за Договором виконав та перерахував на надану позичальником картку кредитні кошти у розмірі 8000 грн. (а.с.19).
Згідно розрахунку заборгованості борг відповідача за укладеним договором становить 32944 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8000 грн.; заборгованість за відсотками становить 20944 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 грн.; штраф становить 4000 грн. 22.04.2024 позичальником сплачено 4488 грн., які спрямовані на погашення відсотків (а.с.22-24).
27.11.2024 р. між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено Договір факторингу №27.11/24-Ф , відповідно до умов якого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги (а.с.25-29), за умовами якого набув право вимог до боржників за кредитними договорами, зокрема і до відповідача (а.с.30 31, 32).
08.04.2025 на адресу місця реєстрації відповідача направлена досудова вимога про добровільне погашення боргу (а.с.37).
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов'язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.
Норми права, застосовані судом:
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Як свідчить зміст ч. 3, 5, 6, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
В абзаці 2 частини 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Мотиви суду.
Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.
Судом встановлено, що 24.03.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем укладено Договір про споживчий кредит №7719445, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», на виконання умов якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 8000 грн.
Позивач набув право грошової вимоги до відповідача за указаним Договором, що вбачається зі долучених представником позивача письмових доказів (а.с.25 -29, 30, 31, 32).
Із наданого представником позивача розрахунку щодо заборгованості за невиконання умов указаного договору вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 32944 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8000 грн.; заборгованість за відсотками становить 20944 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 грн.; штраф 4000 грн. (а.с.22-24).
На території України з 24.02.2022 діє воєнний стан (Указ Президента України «Про введення воєнного стану», затверджений Законом № 2102-IX від 24.02.2024), а згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період його дії та у 30 денний строк після його припинення (скасування) неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки добровільно відповідач указану суму заборгованості не повертає, під час розгляду даної справи заперечень щодо незгоди із наданим кредитом та розміром нарахованої заборгованості по ньому суду не висловила, доказів про відсутність заборгованості у розмірах, вказаних у розрахунку, суду нею також не надано, то суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню, та вважає необхідним стягнути з відповідача борг у розмірі 28944 грн., що складається заборгованість за тілом кредиту становить 8000 грн.; заборгованість за відсотками становить 20944 грн., а нарахована позивачем сума штрафу у розмірі 4000 грн. стягненню не підлягає з указаних вище підстав.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам - у розмірі 2128,28 грн. (розрахунок 28944 х 2422,40 : 32944= 2128,28).
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.02.2021 (провадження №61-44217св18), витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Предметом спору в дані справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.
На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об'єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.
Враховуючи фактично надані послуги адвоката зі складання позовної заяви, суд визнає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 гривень.
Решта частина виплати позивача у даній справі на користь адвоката в сумі 4000 грн. є неспіврозмірною до ціни позову, та складністю справи, враховуючи, що її розгляд відбувся у порядку спрощеного позовного провадження, отже - не підлягає відшкодуванню.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове відшкодування витрат на забезпечення професійної правничої допомоги.
Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.
Суд вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за Кредитним договором № 7719445 від 24.03.2024 у розмірі 28944 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн. із яких заборгованість за тілом кредиту становить 8000 грн.; заборгованість за відсотками становить 20944 грн.; судовий збір у розмірі 2055 (дві тисячі п'ятдесят п'ять) грн.. 37 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (чотири тисячі) грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС", ел. пошта info@dgfinance.com.ua тел. 380671510087, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 42649746.
Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова