Справа № 585/1186/25
Номер провадження 1-кп/585/346/25
05 вересня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Ромни кримінальну справу по матеріалах кримінального провадження № 12025200470000009 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червоні Партизани Носівського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого вироком Ніжинського міського суду Чернігівської області від 31 жовтня 2011 року за ч. 3 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі, зареєстрованого та мешканця за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 308, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України,
У провадженні Роменського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження № 12025200470000009 відносно ОСОБА_4 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 308, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою від 07 квітня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. В подальшому ОСОБА_4 запобіжний захід продовжувався.
Прокурор ОСОБА_3 подала клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді цілодобового домашнього арешту. В обгрунтування заявленого клопотання посилалася на обставини, викладені в ньому та на наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 проти клопотання прокурора не заперечував.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що ухвалою суду від 07 квітня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту (а.с.57-58).
Ухвалами від 02 червня 2025 року, від 11 липня 2025 року вказаний запобіжний захід ОСОБА_4 продовжено (а.с.82-83, 99-100).
Станом на 05 вересня 2025 року розгляд кримінального провадження не закінчено з об'єктивних причин.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Згідно п.1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання щодо застосування запобіжного заходу суд повинен встановити, чи існують на час розгляду клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання заявленим ризикам (ч. 1 ст. 194 КПК України), чи є обґрунтованою підозра.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
На час розгляду питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу - цілодобового домашнього арешту, з'ясовано, що обставини, встановлені судом при вирішенні питання щодо обрання вказаного запобіжного заходу, не змінилися. Заходи забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого, які були підставою для обрання вказаного запобіжного заходу, не відпали та підтверджуються тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за скоєння яких чинним законодавством передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна. Він усвідомлює невідворотність покарання за вчинення інкримінованих йому злочинів, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
В силу свого процесуального статусу ОСОБА_4 відомі справжні анкетні дані ОСОБА_6 (особи під зміненими анкетними даними), тому останній може незаконно впливати на нього та інших свідків з метою зміни ними показань та уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 вчинив тяжкі злочини саме з метою одержання прибутку від збуту наркотичних речовин, в умовах свого майнового стану, відсутності офіційного працевлаштування та легального доходу, що істотно підвищує ризик повторного скоєння аналогічних кримінальних правопорушень та свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив злочини маючи незняту та непогашену судимість.
Суд також враховує, що обвинувачений не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, що створює загрозу для населення та становить підвищену суспільну небезпечність, суд вважає, що у даній справі, з урахуванням презумпції невинуватості, превалює суспільний інтерес, який виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Слід врахувати також практику Європейського суду з прав людини. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вивчивши та дослідивши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників процесу, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності і на даний час ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що мета та підстави, які стали підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту і надалі є актуальними та мають місце, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу - цілодобового домашнього арешту на два місяці, з покладенням наступних обов'язків: 1) прибувати за першою вимогою прокурора та суду; 2) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому проживає без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора або суд про зміну місця проживання; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, 5) носити електронний засіб контролю.
При цьому суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тому суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 184, 195, 196 КПК України, суд
Клопотання прокурора Роменської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді цілодобового домашнього арешту, задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Червоні Партизани Носівського району Чернігівської області, українцю, громадянину України, з середньою освітою, не працюючому, раніше судимому, зареєстрованому та мешканцю за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням наступних обов'язків:
1) прибувати за першою вимогою до прокурора та суду;
2) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому проживає без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора або суд про зміну місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
5) носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала діє протягом двох місяців з моменту постановлення - до 05 листопада 2025 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 08 вересня 2025 року о 09 год. 30 хв.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1