Справа № 442/5907/25
Провадження № 1-в/442/307/2025
05 вересня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі в режимі відеоконференції заяву засудженого ОСОБА_2 про умовно дострокове звільнення від відбування покарання,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
представника ДУ ДВК-40 - ОСОБА_5 ,
засудженого - ОСОБА_2 ,
До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області 04.08.2025 надійшла вказана заява засудженого ОСОБА_2 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, як такого, що довів своє виправлення.
В судовому засіданні засуджений клопотання підтримав, просить його задоволити. Зазначив, що за час відбуття покарання він став на шлях виправлення. Не може пояснити чому не отримав жодного заохочення. На даний час не має жодних стягнень.
Представник адміністрації та прокурор заперечують щодо задоволення клопотання, вважають таке передчасним, оскільки передумовою для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є те, що засуджений своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, чого в даному судовому розгляді не встановлено. Засуджений перебуває в місцях позбавлення волі більше як півроку і за цей час не отримував жодного заохочення. За таких обставин вважають, що засуджений не довів своє виправлення.
Вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали особової справи засудженого, суд доходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. До таких питань відноситься і заміна не відбутої частини покарання більш м'яким або умовно-дострокове звільнення.
Як вбачається з матеріалів особової справи засудженого, відповідно до вироку Солом'янського районного суду міста Києва від 25.09.2024, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України та призначено покарання за у виді позбавлення волі на строк 1 р. 1 міс.
Початок строку покарання - 11.12.2024, кінець строку - 11.01.2026.
Отже, ОСОБА_2 засуджено за вчинення ним нетяжкого злочину, за який йому було призначено покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі, на даний час фактично відбув більш як половину строку покарання і невідбутими залишились 4 місяці 7 днів.
Вимогами статті 81 КК України передбачено, що до осіб, які відбувають покарання у виді, зокрема, позбавлення волі, може бути застосоване умовно - дострокове звільнення після фактичного відбуття засудженими не менше половини строку покарання, призначеного судом, зокрема, за умисний нетяжкий злочин. Застосування умовно - дострокового звільнення є можливим, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Прийняття рішення про умовно дострокове звільнення не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.
Як вбачається з наданої суду характеристики, затвердженої 11.08.2025 начальником ДУ «ДВК-40» ОСОБА_6 , засуджений ОСОБА_2 з 11.12.2024 знаходиться в місцях позбавлення, а з 26.12.2024 - відбуває покарання в ДУ ДВК-40. За час відбування покарання не заохочувався, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, не працевлаштований. Результати реалізації заходів індивідуальної програми не виконані. Бажає змінити своє життя, проте це бажання має поодинокий несистемний характер. Усвідомлює, що потребує змін, але нічого для цього не робить. Стверджує, що має бажання брати участь в програмах/заходах, але за поведінкою особи чи з інших джерел інформації зрозуміло, що це не відповідає дійсності, або, відвідуючи програми, не бере активної участі в діяльності групи. Оцінений як такий, що не довів свого виправлення. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик ймовірної небезпеки для суспільства - середній.
Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
З аналізу наведених норм закону про кримінальну відповідальність вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.
Під час розгляду даної справи, суд вважає, що засуджений ОСОБА_2 , перебуваючи в місцях позбавлення волі, своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення, та, що така поведінка може бути підставою для його умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що засудженим не доведено і в судовому засіданні не встановлено, що за час відбуття покарання в особистості ОСОБА_2 відбувся процес позитивних змін, який створив у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
З огляду на наведене, беручи до уваги особу ОСОБА_2 , якого засуджено за нетяжкий злочин, у суду відсутнє переконання про те, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 81 КК України, ст. 107 КВК України, ст. 537 ч. 1 п. 2 КПК України, суд
В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_2 про умовно дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення учасники судового провадження можуть подати апеляцію до Львівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошений 04.09.2025.
Головуючий суддя ОСОБА_1