Справа №442/4442/25
Провадження №2/442/1398/2025
02 вересня 2025 року місто Дрогобич Львівської області
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Коваля Р.Г.,
з участю секретаря судового засідання Чолавін Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Бориславської міської ради Львівської області про визначення додаткового строку для додання заяви про прийняття спадщини,
Стислий виклад позицій сторін.
Позивач ОСОБА_1 звернувся у Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою в якій проситьвизначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у два місяці після набрання рішенням законної сили.
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 90 років помер його батько ОСОБА_2 . Після смерті батька відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, площею 1,4221га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Ясениця-Сільнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, кадастровий номер: 4621288900:05:000:0022, належна йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку виданого 02.07.2009.За життя батько у 2010 році склав заповіт на користь дочки, його сестри ОСОБА_3 , однак в останні роки перед його смертю з ним постійно проживав він, доглядав за ним, допомагав у побуті та в господарстві, і сестра не заперечувала щоб він успадкував вищевказану земельну ділянку, тому не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька.
Вважаючи себе таким спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , він 24 лютого 2021 року звернувся до приватного нотаріуса Дрогобицького нотаріального округу Москалик Л.П. із заявою про видачу свідоцтва на спадщину за законом, відповідно до якої відкрито спадкову справу №29/2021.
Сестра ОСОБА_3 була разом з ним підписала заяву у нотаріуса, якою підтвердила, що пропустила шестимісячний термін на прийняття спадщини, спадщину не прийняла і на оформлення спадкових прав за законом та заповітом не претендує.
Однак нотаріусом було відмовлено у задоволені його заяви про видачу свідоцтва на спадщину за законом, так як він пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини,у зв'язку з чим рекомендувала мені звернутися з позовом до суду для визначення додаткового строку.
Відповідач у запропонований судом строк та порядку відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не подав.
Заяви та клопотання учасників справи.
30.06.2025 через канцелярію суду надійшла заява від відповідача про розгляд даної справи без участі їх представника, при вирішенні питання щодо задоволення позовної заяви покладаються на розсуд суду.
01.08.2025 до суду надійшла заява від позивача - про розгляд справи за його позовом у його відсутності, позов підтримує повністю та просить його задовольнити.
09.11.2023 через канцелярію суду надійшла заява від в.о. міського голови, секретаря
Інших заяв чи клопотань від учасників цієї справи до суду не надходило.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваля Р.Г. від 12.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Бориславської міської ради Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 01.082025 о 09.15 год.
Протокольною ухвалою суду, підготовче судове засідання закрито та призначено справу до судового розгляду на 12.08.2025 о 09.15.год.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України судовий розгляд за допомогою фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом не здійснювалося.
Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1, 2ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав позивача ОСОБА_1 за пред'явленими позовними вимогами щодо спадкування, встановив наступне.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із зазначенням відповідних доказів.
Як вбачається із наявних матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 90 років помер батько позивача ОСОБА_2 , про що виконавчим комітетом Ясенице-Сільнянської сільської ради Дрогобицького райони Львівської області складено відповідний актовий запис за №22 та видано Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 .
Після смерті батька позивача відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, площею 1,4221га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Ясениця-Сільнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, кадастровий номер: 4621288900:05:000:0022, належна йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку виданого 02.07.2009.
За життя батько позивача у 2010 році склав заповіт на користь дочки, сестри позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до довідки Ясенице-Сільнянської сільської ради № 119 від 03.03.2020, вбачається, що батько позивача ОСОБА_2 до дня своєї смерті, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_3 буз зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 .
В останні роки перед смертю батька, позивач ОСОБА_1 , постійно проживав разом з ним.
Судом також встановлено, що ОСОБА_2 , 24.02.2021 звернувся до приватного нотаріуса Дрогобицького нотаріального округу Москалик Л.П. із заявою про видачу свідоцтва на спадщину за законом, відповідно до якої відкрито спадкову справу №29/2021.
В свою чергу сестра позивача ОСОБА_3 написала заяву у нотаріуса, якою підтвердила, що пропустила шестимісячний термін на прийняття спадщини, спадщину не прийняла і на оформлення спадкових прав за законом та заповітом не претендує.
Матеріалами справи стверджується і той факт, що шестимісячний строк для прийняття спадщини з моменту її відкриття після смерті спадкодавця спадкодавця тривав до 07 травня 2014 року, і був пропущений позивачем ОСОБА_1 з поважних причин, оскільки останній збирав усі документи щоб подати до нотаріуса, але з 05.05.2014 через незадовільний стан здоров'я не міг звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька у строк визначений законодавством. В подальшому позивач продовжував хворіти, що підтверджується виписками з медичної карти стаціонарного хворого №11898 від 07.11.2023 та №3808 від 25.11.2023.
Спадкоємцем, було пропущено строк на подання даної заяви з поважних причин - через наявність важких хронічних захворювань.
Норми права та роз'яснення, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення.
Відповідно до положеньст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.24постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, не переборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до положень ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вбачається, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року вбачається, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропущення строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-61-16153св20).
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до правової позиції зазначеної в Постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року в справі №565/1145/17 поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Висновок суду за результатами розгляду справи.
На підставі наведеного, враховуючи тривалі хвороби позивача, що стало причиною пропуску строку на прийняття спадщини, і ці обставини в сукупності зумовили істотні труднощі для позивача щодо вчинення ним дій по оформленню своїх спадкових прав, та є поважними причинами пропуску позивачем ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_2 .
З врахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання такої заяви. Вказані обставини свідчать про поважність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини та й є підставою для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач пропустив строк з поважних причин, а тому суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини терміном у два місяці.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Розподіл судових витрат у справі, котрі полягають у сплаті позивачем судового збору за пред'явлення позовної заяви до суду із вимогами майнового характеру, слід здійснити у порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України, та, з урахуванням відповідної позиції позивача з цього приводу, слід залишити за останнім, тобто покласти на нього.
Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, окрім як сплати судового збору за пред'явлення позовної заяви до суду, матеріали цієї справи не містять.
Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 141, 209-211, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги - задовольнити.
Визначити додатковий строк ОСОБА_1 для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у два місяці, після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Бориславська міська рада, Дрогобицького району, Львівської області; місцезнаходження юридичної особи: 82300, Львівська область, Дрогобицький район, м. Борислав, вул. Шевченка, буд. 42; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26181298.
Дата складення судового рішення: 02.09.2025.
Суддя Роман КОВАЛЬ