1Справа № 335/4434/25 2-др/335/28/2025
28 серпня 2025 року м.Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Махненко А.А., розглянувши у залі суду у м.Запоріжжя заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства і прокуратури,
09.05.2025 року позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Авраменко А.С. звернувся до суду з позовом до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства і прокуратури.
Рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 06.08.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з держави Україна за рахунок Державного бюджету України на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 308 800, 00 грн., в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 44 700, 00 грн., а всього - 353 500, 00 грн.
Представник позивача, адвокат Авраменко А.С., до закінчення судового розгляду звернулася до суду із заявою про намір подати докази щодо розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
19.08.2025 року представник позивача подала суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13 000 грн., де зазначила, що позивачу було надано правову допомогу в період з 22.04.2025 року по 06.05.2025 року відповідно до договору про надання правової допомоги від 22.04.2025 року, додаткової угоди № 1 від 22.04.2025, актів № 1 від 08.05.2025, № 2 від 14.08.2025 року про прийняття -передання наданих послуг та просить стягнути з Запорізької обласної прокуратури витрати на правову допомогу у сумі 10 000 гривень та додаткові судові витрати у сумі 3000 грн., пов'язані із підготовкою та поданням заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.
Представник відповідача, Запорізької обласної прокуратури, подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, вважає, що витрати на професійну правничу допомогу мають бути компенсовані позивачу за рахунок держави України, яку у даній справі представляв компетентний орган. Крім того, вважає неспівмірними витрати на правничу допомогу у сумі 13 000 гривень зі складністю справи. Також вважає, що відсутні правові підстави для стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 гривень за подання заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки її подання не потребує аналізу матеріалів справи, дослідження доказів чи участі у судових засіданнях.
Відповідно до ч.3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи викладене, зазначена заява розглянута судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
З огляду на те, що судом ухвалено рішення на користь позивача, судові витрати, понесені ним, покладаються на відповідача.
У даній справі позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої рішеннями і діями органів досудового розслідування і прокуратури і суду, на підставі ст. 1176 ЦК України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», які були застосовані судом під час розгляду справи по суті.
Відповідачем у справі позивач визначив орган, діяннями якого завдано шкоду - Запорізьку обласну прокуратуру, а співвідповідачем - Державну Казначейську службу України.
Відповідно до статті 170 ЦК України Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до ч.2 ст. 2 ЦК України кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна, як учасник цивільних відносин.
У даній справі, відповідачем, яким, завдано шкоду позивачу, є Запорізька обласна прокуратура, відповідач Державна Казначейська служба України залучений до участі у справі, оскільки предметом розгляду був спір про стягнення сум з державного бюджету.
Таким чином, у разі задоволення позову, відшкодування витрат на правничу допомогу має бути покладено на орган, яким позивачу завдано шкоду.
З огляду на наведене, доводи відповідача, Запорізької обласної прокуратури, в цій частині суд вважає необґрунтованими, та приходить до висновку, що судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з Запорізької обласної прокуратури.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат на правничу допомогу, понесених позивачем, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Під час судового розгляду справи представник позивача повідомила, що у відповідності до ст. 141 ЦПК України, докази про розмір витрат, які позивач сплатив у зв'язку з розглядом даної справи, будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, у зв'язку з чим суд вважає необґрунтованими посилання представника позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення на те, що судом не вирішено питання щодо позовних вимог про стягнення судових витрат з надання правничої допомоги, незважаючи на наявність всіх підтверджуючих документів у матеріалах справи.
Разом з тим, оскільки судове рішення в цій частині не ухвалено, суд вважає за необхідне вирішити дане питання в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат, які позивач має сплатити своєму представникові за надання правничої допомоги, обсяг наданих представником позивача послуг, підтверджується копією договору про надання правової допомоги від 22.04.2025; актом № 1 про прийняття -передачу наданих послуг від 08.05.2025 року; Додатковою угодою № 1 від 22.04.2025 року .
Відповідно до п.3.1. Договору, розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п.1 Додаткової угоди № 1 від 22.04.2025 року визначена вартість послуг адвоката: надання консультацій, опрацювання матеріалів, законодавства, судової практики - вартістю 1000 гривень за годину, підготовка та подання позовної заяви з додатками - 5000 гривень, оплата послуг адвоката з підготовки письмових заяв по суті справи та з процесуальних питань - орієнтовно 1000 грн. за годину., оплата послуг адвоката за участь у судових засіданнях (участь в одному судовому засіданні) - перша інстанція 2500 грн.)
Відповідно до акту № 1 про прийняття передачі наданих послуг від 08.05.2025 року, клієнту надані послуги- первинна консультація тривалістю одна година, вартістю 1000 грн.; вивчення копій матеріалів судової справи № 334/8361/21 за обвинуваченням ОСОБА_1 тривалістю 4 години, вартістю 4000 гривень; підготовка позовної заяви із додатками та їх подання до суду, тривалістю 5 годин, вартістю 5000 гривень, на загальну суму 10 000 гривень.
Разом з заявою про ухвалення додаткового рішення представником позивача подано акт № 2 про прийняття- передачі наданих послуг від 14.08.20205 року, відповідно до якого клієнту надано послугу - підготовка та подання до суду заяви про ухвалення додаткового рішення тривалістю 3 години, вартістю 3000 гривень.
Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Подана позовна заява ОСОБА_1 містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а саме, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп., які позивач просив стягнути з відповідача.
Разом з тим, виходячи з обставин справи, з огляду на зміст позову, предмет спору в цій справі, який не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, суд вважає, що зазначений розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу не є співмірним зі складністю справи та пропорційним відносно предмету позову.
На переконання суду, послуги адвоката: первинна правова консультація, вивчення копії матеріалів охоплюються послугою, яка полягає у підготовці позовної заяви, тому стягнення окремо їх вартості з відповідача є необґрунтованим.
Вимога про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, яка полягає у підготовці зави про ухвалення додаткового рішення є необґрунтованою, з огляду на те, що попередній розрахунок суми витрат на правничу допомогу визначений у розмірі 10 000 гривень, перед судовими дебатами представник позивача не повідомляла про збільшення розміру витрат на правничу допомогу, а лише- про надання доказів понесення таких витрат. Для вирішення питання про розподіл судових витрат достатньо надання доказів їх понесення, тому відсутні правові підстави для стягнення судових витрат у розмірі 3000 гривень за подання заяви про ухвалення додаткового рішення суду.
Взявши до уваги характер правовідносин у цій справі, обсяг наданих адвокатом Авраменко А.С. послуг, а також заяви представника відповідача про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу, з урахуванням принципу пропорційності, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 5000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.270, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Авраменко А.С. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства і прокуратури, додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 (п'ять тисяч) грн.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Запорізького апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.
Повне судове рішення складено 28.08.2025 року.
Суддя В.В. Калюжна