1Справа № 335/4606/25 2/335/2272/2025
28 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Макарова В.О.,
за участю секретаря судового засідання Філатової О.О.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності,
15.08.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності, в якому просить здійснити поділ об'єкта права сумісної власності - квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2734191623060) наступним чином: визнати за ОСОБА_1 права власності на (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 права власності на (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 .
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 14.03.1996 вона, ОСОБА_1 , та відповідач ОСОБА_2 , отримали в Орджонікідзевській районній адміністрації м. Запоріжжя свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , згідно з яким, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 дійсно належить їй та відповідачу на праві спільної сумісної власності.
На підставі цього свідоцтва Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвало квартиру на праві спільної сумісної власності позивача та відповідача, про що було внесено запис в реєстровій книзі 27.05.1996.
11.05.2023 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право спільної сумісної власності на цю квартиру і зазначено її як одну зі співвласників. Об'єкту нерухомого майна присвоєно номер 2734191623060.
Рішенням Запорізької міської ради від 20.05.2024 № 71 було перейменовано АДРЕСА_3 .
Внаслідок ракетного обстрілу, спричиненого збройною агресією Російської Федерації проти України, ця квартира стала непридатною для проживання, внаслідок чого ОСОБА_1 була вимушена змінити місце проживання та на сьогодні є внутрішньо переміщеною особою.
У подальшому, вона звернулась до Управління місцевих соціальних програм Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради із заявою про отримання матеріальної допомоги відповідно до Програми надання фінансової підтримки мешканцям м. Запоріжжя, житло який було зруйновано або стало непридатним до проживання внаслідок ракетних обстрілів, диверсій, тощо, спричинених агресією Російської Федерації.
Однак, 17.04.2025 їй було відмовлено в наданні матеріальної допомоги у зв'язку з відсутністю згоди співвласника житла, а також у зв'язку з тим, що квартира знаходиться у спільній сумісній власності (не виділено частки).
Також, у повідомленні про відмову вказано, що у разі відсутності згоди інших співвласників матеріальна допомога може бути поділена між усіма співвласниками у частинах, пропорційних частці спільної власності.
Однак, оскільки частки не виділені, то визначити пропорційно розподілу матеріальної допомоги між співвласниками виявилося неможливим.
Відповідач проживає на тимчасово окупованій території, з якою відсутнє транспортне і поштове сполучення, і де не працюють органи і установи нотаріату, тому відповідач не взмозі надати згоду на виплату їй матеріальної допомоги. Внаслідок цього порушується її право на отримання матеріальної допомоги, і вона зможе її отримати тільки в тому випадку, якщо будуть визначені частки в праві спільної власності. Оскільки укласти з відповідачем договір про поділ - неможливо через перебування відповідача на тимчасово окупованій території, єдиним шляхом поділу майна залишається звернення до суду з позовом про поділ майна.
Таким чином, оскільки неможливо досягти з відповідачем домовленості щодо поділу майна, а ОСОБА_1 має право на такий поділ, вважає, що квартира АДРЕСА_1 , як об'єкт спільної сумісної власності - підлягає поділу шляхом визнання за кожним із співвласників (за позивачем і за відповідачем) права власності на (одну другу) частку квартири.
Ухвалою судді від 20.06.2025 відкрито провадження у вказаній цивільній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Відповідачу роз'яснено право на подання відзиву на позовну заяву, позивачу для надання відповіді на відзив.
Правом на подачу відзиву відповідач не скористався.
В підготовчому судовому засіданні позивачем надано заяву про розгляд справи без її участі та фіксування технічними засобами, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Також, просила суд долучити до матеріалів справи копію заяви відповідача у справі ОСОБА_2 із фотокарткою.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився, згідно письмової заяви від 27.08.2025 просив розгляд справи проводити у його відсутність, так як з об'єктивних обставин він не має змогу бути присутнім особисто, у зв'язку з тим, що проживає на ТОТ України, та має супутні хронічні захворювання. По суті позовних вимог зазначив, що не проживає більше 20 років у місті Запоріжжі та несе витрат на утримання, ремонт та відновлення спірної нерухомості. Не заперечує проти поділу нерухомості, що зазначена у позовній заяві, в пропорціях максимально можливих на користь позивача.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення по справі.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося,
Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Як передбачено ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло, виданим Орджонікідзевською районною адміністрацією від 14.03.1996, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві спільної сумісної власності сторонам у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Квартира за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації на праві спільної сумісної власності громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло, виданого Орджонікідзевською районною адміністрацією 14.03.1996, про що записано в реєстровій книзі за № 252р№37054 від 27.05.1996.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.05.2023 було внесено запис про право спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , і зазначено ОСОБА_1 як одну зі співвласників. Об'єкту нерухомого майна присвоєно номер 2734191623060.
Зазначені обставини визнаються сторонами, а тому в силу положення ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до Управління місцевих соціальних програм Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради із заявою про отримання матеріальної допомоги відповідно до Програми надання фінансової підтримки мешканцям м. Запоріжжя, житло який було зруйновано або стало непридатним до проживання внаслідок ракетних обстрілів, диверсій, тощо, спричинених агресією Російської Федерації.
Згідно Повідомлення про відмову від 17.04.2025, Управлінням місцевих соціальних програм Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради Бабуцькій О.М. було відмовлено у наданні матеріальної допомоги, у зв'язку з тим, що в наданому нею пакеті документів відсутня згода її співвласника житла, яке було зруйновано або стало непридатним до проживання внаслідок ракетних обстрілів, диверсій, тощо, спричинених агресією Російської Федерації, а також у зв'язку з тим, що квартира знаходиться у спільній сумісній власності (не виділено частки).
Позивач та відповідач, які є співвласниками квартири, позбавлені можливості у позасудовому порядку (нотаріально) визначити частки у праві спільної сумісної власності, через перебування відповідача на тимчасово окупованій території України.
Згідно Рішення міської ради від 20.05.2024 № 71 «Про перейменування вулиці Кам'яногірської на вулицю Скіфську у місті Запоріжжя», в Запоріжжі вулицю Кам'яногірську було перейменовано на вулицю Скіфську.
Згідно ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Судом встановлено, що спірна квартира, належить на праві спільної сумісної власності сторонам у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Отже, частки співвласників у квартирі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є однаковими - по кожному.
При цьому, не було встановлено існування обставин, які б могли бути підставою для збільшена або зменшена часток співвласників спірної квартири. Суд зазначає, що виключно позивачу належить право обирати спосіб захисту порушеного права і що в результаті визначення розміру частки між позивачем і відповідачами припиняється право спільної сумісної власності та виникає право спільної часткової власності.
Крім цього, відповідач визнав позовні вимоги, таке визнання позовну не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв'язку із чим суд приймає таке визнання та вважає за можливе ухвалити рішення у справі про задоволення позовних вимог.
Враховуючи, що спірна квартира, є об'єктом спільної сумісної власності, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з правил рівності часток в спільному сумісному майні, слід здійснити поділ майна, визнавши за позивачем та відповідачем право власності - на 1/2 частину спільного сумісного майна у рівних частках - квартира АДРЕСА_1 .
З огляду на вищенаведене, суд вважає позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 141, 142, 200, 206, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності - задовольнити.
Здійснити поділ об'єкта права сумісної власності - квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2734191623060) наступним чином:
- визнати за ОСОБА_1 права власності на (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_2 права власності на (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.
Повний текст рішення складно та підписано 28.08.2025.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_5 .
Суддя В.О. Макаров