Справа № 334/6570/25
Номер провадження № 1-кп/334/661/25
21 серпня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 25.07.2014 за №12014080050002918 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, -
13.08.2025 року до суду надійшло клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 25.07.2014 за №12014080050002918 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України в порядку п.3-1 ч.1ст.284 КПК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що 27.07.2014 до Ленінського РВ ЗМУ ГУМВ в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що 24.07.2014 невстановлена особа проникла до приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно викрала майно, яке належить ОСОБА_4 , спричинивши матеріальний збиток останньому.
За даним фактом розпочато досудове розслідування, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080050002918 від 25.07.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України
17.10.2019 набрав чинності Закон України від 04.10.2019 №187-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» (далі - Закон).
В ході досудового розслідування, з метою здобуття доказів та встановлення особи, яка вчинила вищевказане кримінальне правопорушення, проведено ряд слідчих дій, а саме: в якості потерпілої допитано ОСОБА_4 , проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено 9 слідів папілярних узорів та циліндровий механізм з пошкодженнями, проведено судово-дактилоскопічну експертизу, неодноразово надано доручення про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 40 КПК України, в якості свідків допитано ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
Оскільки зазначене кримінальне правопорушення було вчинено 24.07.2014, відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років, відноситься до категорії тяжких злочинів, та з урахуванням положень ст. 49 КК України, підлягає закриттю.
На підставі п. 3 - 1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження закривається якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до п. 1 - 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої п. 3 - 1 ч. 1 цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 284 КПК України, закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3 - 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Також, згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Станом на 13.08.2025, у кримінальному провадженні № 12014080050002918 від 25.07.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, а особу, яка причетна до вчинення зазначеного кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування, не встановлено.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що у ході досудового розслідування проведені всі можливі та необхідні слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, однак винних осіб до цього часу не встановлена, а також враховуючи той факт, що з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більше, ніж десять років, і, таким чином, закінчився строк притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, просить закрити кримінальне провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В судове засідання прокурор не з'явилась, згідно поданої заяви клопотання підтримала з підстав, викладених в ньому.
Потерпілий, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини.
Вивчивши клопотання прокурора про закриття кримінального провадження з долученими до нього додатками, заслухавши думку прокурора, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, закривається судом.
Згідно абзацу 4 ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Зі змісту клопотання прокурора та долучених до нього матеріалів, зокрема витягу з ЄРДР за №12014080050002918, слідує, що 27.07.2014 до Ленінського РВ ЗМУ ГУМВ в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що 24.07.2014 невстановлена особа проникла до приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно викрала майно, яке належить ОСОБА_4 , спричинивши матеріальний збиток останньому
Перевіркою матеріалів, доданих до клопотання, під час досудового розслідування проведенні слідчі та оперативно-розшукові заходи, однак встановити осіб, які вчинили дане кримінальне правопорушення не надалось можливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, є тяжким злочином.
Як слідує з п. 3) ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
У відповідності до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
В той же час частиною 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а ч. 6 цієї статті також визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, суд приймає до уваги висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.05.2019 № 639/793/17, відповідно до якого закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК), пов'язує зупинення строків давності лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства. Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 № 5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Давність персоніфікована, у зв'язку із чим про ухилення особи від слідства можна говорити лише тоді, коли слідство проводиться щодо конкретної особи. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. Із законодавчого положення про відновлення перебігу строку давності з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання випливає, що особу винного встановлено і здійснюються заходи, спрямовані на встановлення її місцезнаходження. При з'ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, що скоїла злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правоохоронних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку. Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови її належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує її в розшук. Причому підстава для оголошення в розшук під час досудового розслідування «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження. Саме тому зупинення досудового розслідування у зв'язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства. Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК у такому випадку обов'язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства.
Відповідно до витягу з ЄРДР, та інших матеріалів, долучених прокурором до клопотання про закриття кримінального провадження, у кримінальному провадженні №12014080050002918 від 25.07.2014 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, не встановлено осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, підозра або обвинувачення у вчиненні даного кримінального правопорушення жодній особі не пред'являлись, розшук підозрюваного або обвинуваченого не оголошувались, що дає суду зробити висновок про відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 49 КК України, відповідно до яких перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що по кримінальному провадженню №12014080050002918, внесеному до ЄРДР 25.07.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, та станом на день розгляду клопотання закінчився строк давності, передбачений п. 3) ч. 1 ст. 49 КК України, для притягнення до кримінальної відповідальності, що відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України є підставою для закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 284, 314, 369, 372, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 25.07.2014 за №12014080050002918 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.
Кримінальне провадження №12014080050002918 року, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України, - закрити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1