про повернення позовної заяви в частині
05 вересня 2025 року м. Київ № 320/37161/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Сем-І» до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Сем-І» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправними та скасувати рішення №10604026/45199000 від 22.02.2024, №10603886/45199000 від 22.02.2024, №12311314/45199000 від 03.01.2024, №12323939/45199000 від 07.01.2025, №12323940/45199000 від 07.01.2025, №12311315/45199000 від 13.01.2025, №12311313/45199000 від 13.01.2025, №12323938/45199000 від 07.01.2025, №12289404/45199000 від 30.12.2024, №12289402/45199000 від 30.12.2024, №12289403/45199000 від 30.12.2024, №12095554/45199000 від 22.11.2024, №12095553/45199000 від 22.11.2024, №12095552/45199000 від 22.11.2024, №12095551/45199000 від 22.11.2024, №11972811/45199000 від 29.10.2024, №11951640/45199000 від 23.10.2024, №11951639/45199000 від 23.10.2024, №11923331/45199000 від 17.10.2024, про відмову в реєстрації податкових накладних №16 від 20.12.2023, №13 від 15.12.2023, №8 від 09.05.2024, №7 від 10.06.2024, №6 від 10.06.2024, №9 від 09.05.2024, №6 від 09.05.2024, №4 від 10.06.2024, №14 від 22.04.2024, №13 від 22.04.2024, №12 від 22.04.2024, №3 від 23.09.2024, №7 від 23.09.2024, №5 від 23.09.2024, №4 від 23.09.2024, №1 від 18.07.2024, №4 від 15.04.2024, №5 від 15.04.2024, №5 від 20.08.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати ДПС України внести до Єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкових накладних №16 від 20.12.2023, №13 від 15.12.2023, №8 від 09.05.2024, №7 від 10.06.2024, №6 від 10.06.2024, №9 від 09.05.2024, №6 від 09.05.2024, №4 від 10.06.2024, №14 від 22.04.2024, №13 від 22.04.2024, №12 від 22.04.2024, №3 від 23.09.2024, №7 від 23.09.2024, №5 від 23.09.2024, №4 від 23.09.2024, №1 від 18.07.2024, №4 від 15.04.2024, №5 від 15.04.2024, №5 від 20.08.2024 датою їх фактичного отримання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 26 025,00 грн.; надати суду копії рішень Головного управління ДПС у Київській області від 22.02.2024 №№ 10604026/45199000 та 10603886/45199000 та від 30.12.2025 №12289404/45199000, а також податкові накладні №13 від 15.12.2023, №4 від 10.06.2024, №13 від 22.04.2024, №3 від 23.09.2024, №1 від 18.07.2024; надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску в частині оскарження рішень Головного управління ДПС у Київській області, винесених до 30.12.2024.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, що в разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постанові від 30.08.2018 в адміністративній справі № 813/2897/16.
Конституційний Суд України в Рішенні від 13.12.2011 №17-рп/2011 визнав конституційними положення КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Спеціальним регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
За приписами пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відповідно до висновків Великої палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24, в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Предметом позову уданій справі є оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10604026/45199000 від 22.02.2024, №10603886/45199000 від 22.02.2024, №12311314/45199000 від 03.01.2024, №12323939/45199000 від 07.01.2024, №12323940/45199000 від 07.01.2024, №12311315/45199000 від 13.01.2024, №12311313/45199000 від 13.01.2024, №12323938/45199000 від 07.01.2024, №12289404/45199000 від 30.12.2024, №12289402/45199000 від 30.12.2024, №12289403/45199000 від 30.12.2024, №12095554/45199000 від 22.11.2024, №12095553/45199000 від 22.11.2024, №12095552/45199000 від 22.11.2024, №12095551/45199000 від 22.11.2024, №11972811/45199000 від 29.10.2024, №11951640/45199000 від 23.10.2024, №11951639/45199000 від 23.10.2024, №11923331/45199000 від 17.10.2024.
З матеріалів позовної заяви не вбачається про оскарження позивачем рішень до Державної податкової служби України як і відсутні докази прийняття ДПС України відповідних рішень за результатами розгляду скарг.
У зв'язку з цим, суд виснував, що у даному випадку має бути застосований шестимісячний строк для звернення до суду з вимогою про оскарження спірного рішення.
Таким чином, звернувшись 30.06.2025 до суду з даним позовом, позивач пропустив строк звернення до суду з позовною заявою в частині оскарження рішень, винесених до 30.12.2024.
У зв'язку з цим, судом було запропоновано позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску в частині оскарження рішень Головного управління ДПС у Київській області, винесених до 30.12.2024.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні майже щодня в результаті ракетних обстрілів лунають сигнали повітряної тривоги, в період яких громадяни повинні перебувати в укриттях. Позивач стверджує, що у період, зазначений ухвалою суду від 07.08.2025 (з 01.06.2024 по 29.06.2025) відбувались особливо довготривалі та масовані ракетні атаки по Україні. Крім того, в означений період у зв'язку з влучанням в об'єкти енергосистеми та їх руйнування у Київській області та у більшості регіонів України діяли графіки стабілізаційних відключень електроенергії, які тривали понад 4 години та діяли щоденно. Також позивач зазначив про відсутність у штаті бухгалтера, а також про віддалену роботу бухгалтера, що унеможливило своєчасне оскарження спірних рішень, винесених до 30.12.2024.
Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.20222 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв'язок.
Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Разом з тим, посилання позивача на оголошення повітряних тривог, відключення електроенергії не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання позову, оскільки такі відключення не мають постійного характеру. Більш того, відключення не носили постійного, безперервного характеру, що свідчить про роботу відділень Укрпошти, та можливість позивача звернутись до суду впродовж встановленого процесуального строку.
Правова позиція аналогічного змісту викладена Верховним Судом в ухвалі від 10 березня 2023 року у справі №540/1285/22 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 109476405).
Щодо посилань позивача на запровадження на товаристві дистанційного режиму роботи бухгалтера через військовий напад російської федерації на Україну, постійні ракетні обстріли, відключення світла, то суд не приймає їх до уваги, оскільки такі пояснення не підтвердженні відповідними доказами.
При цьому, позивач не пояснив, яким чином означені обставини вплинули на можливість звернення до суду, враховуючи, що позовна заява у цій справі подана за допомогою підсистеми "Електронний суд", доступ до якої можливий дистанційно.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду, внаслідок чого у задоволенні заяви про поновлення такого строку слід відмовити.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про те, що позивач не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви в означеній частині, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві разом з усіма доданими до неї документами в частині оскарження рішень, винесених до 30.12.2024.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву повернути позивачеві з усіма доданими до неї в частині визнання протиправними та скасувати рішень №10604026/45199000 від 22.02.2024, про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.12.2023 №16, №10603886/45199000 від 22.02.2024, про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.12.2023 №13, №12289404/45199000 від 30.12.2024, про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.04.2024 №14, №12289403/45199000 від 30.12.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.04.2024, №12289402/45199000 від 30.12.2024, про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.04.2024 №13, №12289403/45199000 від 30.12.2024, про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.04.2024 №12, №12095554/45199000 від 22.11.2024, про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.09.2024 №3, №12095553/45199000 від 22.11.2024, про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.09.2024 №7, №12095552/45199000 від 22.11.2024, про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.09.2024 №5, №12095551/45199000 від 22.11.2024, про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.09.2024 №4, №11972811/45199000 від 29.10.2024, про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.07.2024 №1, №11951640/45199000 від 23.10.2024, про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.04.2024 №4, №11951639/45199000 від 23.10.2024, про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.04.2024 №5, №11923331/45199000 від 17.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.08.2024 №5 та про зобов'язання ДПС України внести до Єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкових накладних від 20.12.2023 №16, від 15.12.2023 №13, від 22.04.2024 №14, від 22.04.2024 №13, від 22.04.2024 №12, від 23.09.2024 №3, від 23.09.2024 №7, від 23.09.2024 №5, від 23.09.2024 №4, від 18.07.2024 №1, від 15.04.2024 №4, від 15.04.2024 №5, 20.08.2024 №5.
2. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Дудін С.О.