05 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/9083/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
- визнати протиправною дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 пенсії з 01.02.2020 на підставі довідки від 30.01.2025 за № 9/3-366 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань та надісланої листом від 31.01.2025 №854/9/3/7-52-25.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.02.2020 на підставі довідки від 30.01.2025 за № 9/3-366 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань та надісланих листом від 31.01.2025 №854/9/3/7-52-25, з урахуванням раніше виплачених коштів.
В обґрунтування позову зазначає, що одержує пенсію за вислугою років у відповідача, який на адвокатський запит представника позивача листом від 19.03.2025 повідомив, що підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки не має.
Ухвалою від 22.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову та зазначив, що відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачу на підставі вказаної довідки.
Суд не приймає до уваги письмову відповідь позивача на відзив з тих підстав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справ, позивач отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) та перебуває на обліку у відповідача; Департаментом з питань виконання кримінальних покарань була складена та надіслана відповідачу листом від 31.01.2025 №854/9/3/7-52-25 довідка від 30.01.2025 № 9/3-366 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 29.01.2020, що враховується для перерахунку пенсії; перерахунок пенсії позивачу відповідачем на підставі вказаної довідки зроблений не був.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою КМ України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок №45), згідно із пунктом 1 якого, пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Позивачу призначалась пенсія як військовослужбовцю, відповідному категорії військовослужбовців, розмір видів грошового забезпечення яким на даний час визначений постановою КМ України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до частин 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
В постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 зазначено:
"62. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
63. Застосовуючи ці висновки до обставин справи, Верховний Суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України."
Ці висновки були застосовані Верховним Судом при ухваленні постанов від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, від 28 лютого 2023 року у справі №380/18850/21, від 06 квітня 2023 року у справі №380/10075/21, від 27 липня 2023 року у справі № 420/14418/22, а також постанов від 22.09.2022 у справі № 500/2392/21, від 24.03.2023 у справі №160/19847/21, 22 червня 2023 року у справі №500/1995/21, предметом розгляду яких була бездіяльність пенсійних органів щодо перерахунку пенсії, призначених за Законом № 2262-ХІІ, на підставі виданих відповідними органами на виконання судових рішень довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 за нормами, чинними на січень 2020 року.
Слід звернути увагу, що прожитковий мінімум для працездатних осіб змінювався (збільшувався) станом на 01 січня 2020, 2021, 2022, 2023 років, а тому і відповідно до вищевказаної постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 в редакції, яка діяла до 19.05.2023, з 01 січня вказаних років повинна була відбуватися зміна посадового окладу, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення військовослужбовців, а тому і на січень вказаних років виникали підстави для перерахунку пенсії військовослужбовцям.
Отже суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, не здійснивши перерахунок пенсії позивачу на підставі вказаної довідки.
Згідно з частиною першої статті 63 Розділу VIII ПОРЯДОК ПЕРЕРАХУНКУ ПЕНСІЙ Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (ч.2 ст. 63 Закону №2262-ХІІ).
Перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців (ч. 2 ст. 51 Закону №2262-ХІІ).
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (ч. 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ).
Вказані норми Закону №2262-ХІІ свідчать про те, що відповідач повинен перерахувати пенсію пенсіонеру з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, при цьому різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
При цьому суд звертає увагу, що з матеріалів справи не вбачається, що перерахунок пенсії з 01.02.2020 на підставі зазначеної довідки не був проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.
Таким чином, оскільки право позивача на перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки виникло в січні 2020 року, яку подали відповідачу 31.01.2025, відповідач повинен був перерахувати позивачу пенсію на підставі довідки з 01.02.2020 та виплатити різницю в пенсії за минулий час не більш як за 12 місяців, а тому суд вважає, що відповідач допустив протиправну протиправну бездіяльність, не здійснивши перерахунок та виплати пенсії позивачу на підставі вказаної довідки з 01.02.2020 та для захисту прав і інтересів позивача відповідача належить зобов'язати здійснити на підставі вищевказаної довідки перерахунок пенсії позивачу з 01.02.2020 та виплатити йому різницю в пенсії за минулий час за 12 місяців до момент подачі довідки для перерахунку пенсії (з 01.02.2024 по 01.02.2025).
Враховуючи задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо судових витрат позивача на правничу допомогу в сумі 15500 грн.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд звертає увагу, що жодних документів (детального опису робіт (наданих послуг), квитанції, акту приймання-передачі, договорів, рахунків тощо) на підтвердження понесених позивачем на правничу допомогу адвоката витрат в сумі 15500 грн не надано, а тому в їх стягнені з відповідача на користь позивача належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 .) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Андрія Саєнка, 10, м. Фастів, Київська обл., 08500, код22933548) задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, яка полягає в нездійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 30.01.2025 № 9/3-366.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 01.02.2020 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 30.01.2025 № 9/3-366 та виплатити йому різницю в пенсії за 12 місяців (з 01.02.2024 по 01.02.2025).
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Київській області.
Відмовити в стягненні на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 15500 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк