Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 вересня 2025 року Справа№200/4423/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення від 13.03.2025 № 056550006633, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення від 13.03.2025 № 056550006633, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що він звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13.03.2025 № 056550006633 йому відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового та пільгового стажів. Позивач зазначає, що відповідачем протиправно не враховано періоди його роботи в колгоспі за 1988, 1991-1998 роки згідно з архівною довідкою від 11.01.2023 № 07-02/05, оскільки по батькові заявника визначено неповністю. Крім того, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно з довідкою № 22 від 17.01.2025 за 2011 - 2024 роки, оскільки посада «тракторист» не відповідає п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме «тракторист-машиніст». На переконання позивача, належними та допустимими доказами, а саме архівними довідками та записами у трудовій книжці підтверджено, що позивач у спірні періоди працював на посадах, що дають право на зарахування періодів до страхового та пільгового стажів роботи.
З огляду на вказане, позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13.03.2025 № 056550006633;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії із зарахуванням до страхового і пільгового стажу роботи періоди трудової діяльності за 1988, 1991-1998 роки згідно з архівною довідкою від 11.01.2023 № 07-02/05, з 19.01.2011 по 29.05.2025, оскільки позивач був звільнений з роботи 29.05.2025.
Відповідач позов не визнав. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначив, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 29 років 3 місяці 14 днів, з них на посаді тракториста-машиніста - 5 років 1 місяць 1 день. При цьому, пенсійним органом за доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи в колгоспі за 1988, 1991-1998 роки згідно з архівною довідкою № 07-02/05 від 11.01.2023, оскільки по батькові позивача зазначено неповністю. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно з довідкою № 22 від 17.01.2025 за 2011-2024 роки, оскільки посада «тракторист» не відповідає пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме - «тракторист-машиніст». Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 рішенням № 056550006633 від 13.03.2025 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки позивач не набув необхідного страхового та пільгового стажу. З огляду на вказане, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 23 червня 2025 року Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення від 13.03.2025 № 056550006633, зобов'язання вчинити певні дії та відкрив провадження по справі № 200/4423/25. Розгляд адміністративної справи суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 07 липня 2025 року суд поновив представнику позивача строк на подання доказів до матеріалів адміністративної справи № 200/4423/25. Приєднав до матеріалів справи в якості письмового доказу посадову інструкцію тракториста відділу експлуатації сільськогосподарської техніки від 31.10.2012.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Надалі дію воєнного стану продовжено та на момент винесення рішення суду він діє.
З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать копії паспорта серії НОМЕР_1 .
Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 01.03.1991 позивач у період з 10.11.1988 по 24.02.2003 був членом колгоспу. А саме, 10.11.1988 був прийнятий членом колгоспу ім'я Димитрова Костянтинівського району Донецької області, який 12.03.1997 був перейменований в КСП «Союз». 10.03.2000 наданий вихід з КСП «Союз» у зв'язку з реформуванням, 10.03.2000 позивач прийнятий у члени СПК «Колос».
При цьому відповідно до довідки від 11.01.2023 № 07-02/05 позивач працював у колгоспі з травня 1988 року по лютий 2003 року.
Крім того, згідно з записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 01.03.1991 позивач у період з 19.01.2011 по 29.05.2025 працював трактористом відділення рослинництва та землеробства Закритого акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ».
Згідно з довідкою від 17 січня 2025 року № 22 за період роботи позивачу надавались відпустки без збереження заробітної плати з ініціативи працівника :
- з 27.03.2018 по 27.03.2018;
- з 27.12.2019 по 28.12.2019;
- з 16.03.2022 по 23.03.2022;
- з 20.08.2024 по 18.09.2024;
- з 19.09.2024 по 09.11.2024;
- з 10.11.2024 по 31.12.2024;
- з 01.01.2025 по 07.02.2025.
06 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії.
Вказана заява була розглянута Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області та за наслідком розгляду винесено рішення від 13.03.2025 № 056550006633 про відмову у призначенні пенсії, адже позивач не набув необхідного страхового та пільгового стажів. У вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 29 років 3 місяці 14 днів, з них на посаді тракториста-машиніста - 5 років 1 місяць 1 день. При цьому, пенсійним органом за доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи в колгоспі за 1988, 1991-1998 роки згідно з архівною довідкою № 07-02/05 від 11.01.2023, оскільки по батькові позивача зазначено неповністю. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно з довідкою № 22 від 17.01.2025 за 2011 - 2024 роки, оскільки посада «тракторист» не відповідає пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме - «тракторист-машиніст».
Вважаючи протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-1V.
Відповідно до положень статті 5 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Положеннями частини першої статті 1 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
До набрання чинності Законом № 1058-IV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно із частиною третьою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також, зокрема, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Суд зауважує, що пенсійним органом не враховано до страхового стажу позивача періоди роботи в колгоспі за 1988, 1991-1998 роки згідно з архівною довідкою № 07-02/05 від 11.01.2023, оскільки по батькові позивача зазначено неповністю.
На переконання суду, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Подібна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 у справі № 593/283/17 та від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а.
Крім того, у довідці № 07-02/05 від 11.01.2023 вказано, що вона видана ОСОБА_1 .
Відтак, на думку суду, дії відповідача щодо не зарахування стажу лише через формальні неточності відповідно до архівної довідки, оскільки неповністю зазначено по батькові позивача, є протиправними.
Поряд з цим, суд зазначає, що у періоди з 1988, 1991-1998 роки позивач не працював на посадах, що дають право на віднесення стажу до пільгового, а тому в даній частині позовних вимог слід відмовити.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії із зарахуванням до страхового стажу роботи періоди трудової діяльності за 1988, 1991-1998 роки згідно з архівною довідкою від 11.01.2023 № 07-02/05.
Щодо зарахування періоду роботи з 19.01.2011 по 29.05.2025, суд зазначає наступне.
Так, порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства роз'яснений листом Міністерства соціального забезпечення № 7 від 20.01.1992.
Відповідно до вказаного роз'яснення до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.
Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення певного віку, а також наявність пільгового спеціального стажу.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 683/977/17, від 08.05.2018 у справі № 672/455/17.
З огляду на вказане, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині зарахування періоду роботи з 19.01.2011 по 29.05.2025, адже посада тракторист-машиніст, який безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, охоплює посаду тракториста відділення рослинництва та землеробства, яку обіймав позивач.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно з довідкою від 17 січня 2025 року № 22 за наведений нижче період роботи позивачу надавались відпустки без збереження заробітної плати з ініціативи працівника :
- з 27.03.2018 по 27.03.2018;
- з 27.12.2019 по 28.12.2019;
- з 16.03.2022 по 23.03.2022;
- з 20.08.2024 по 18.09.2024;
- з 19.09.2024 по 09.11.2024;
- з 10.11.2024 по 31.12.2024;
- з 01.01.2025 по 07.02.2025.
За приписами ст. 84 Кодексу законів про працю України, у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Додатково в ст. ст. 214, 218 Кодексу законів про працю України врегульовано надання відпустки в зв'язку з навчанням.
Як слідує зі ст.4 Закону України "Про відпустки", відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток.
Відповідно до статей 25 та 26 Закону України "Про відпустки" відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов'язковому порядку, або за згодою сторін.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 8 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Відтак, періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Цей висновок відповідає правовій позиції, наведений у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 423/2860/16-а.
Так, Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а та постанові від 26.03.2020 у справі № 423/2860/16-а зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.
Матеріали справи не містять доказів, що періоди перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати пов'язані з виробничою необхідністю, а тому час перебування у відпустках без збереження заробітної плати не підлягає задоволенню.
Перевіривши доводи позивача, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13.03.2025 № 056550006633 про відмову позивачу в призначені пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, адже ґрунтується на невірному визначенні стажу позивача.
Крім того, з метою повного та всебічного захисту позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії із зарахуванням до страхового стажу роботи періоди трудової діяльності за 1988, 1991-1998 роки згідно з архівною довідкою від 11.01.2023 № 07-02/05, а також до пільгового стажу період з 19.01.2011 по 29.05.2025, за винятком періодів перебування ОСОБА_1 у відпустках без збереження заробітної плати, відповідно до довідки від 17 січня 2025 року № 22.
Отже позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення від 13.03.2025 № 056550006633, зобов'язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позов задоволено частково, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми судового збору у розмірі 700, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 94, 132, 139, 192-193, 242-246, 255-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення від 13.03.2025 № 056550006633, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 13.03.2025 № 056550006633.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії із зарахуванням до страхового стажу роботи періодів трудової діяльності за 1988, 1991-1998 роки, згідно з архівною довідкою від 11.01.2023 № 07-02/05, а також до пільгового стажу з 19.01.2011 по 29.05.2025, за винятком періодів перебування ОСОБА_1 у відпустках без збереження заробітної плати: з 27.03.2018 по 27.03.2018; з 27.12.2019 по 28.12.2019; з 16.03.2022 по 23.03.2022; з 20.08.2024 по 18.09.2024; з 19.09.2024 по 09.11.2024; з 10.11.2024 по 31.12.2024; з 01.01.2025 по 07.02.2025.
В решті заявлених вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 700, 00 грн (сімсот гривень).
Повний текст рішення складено та підписано 04 вересня 2025 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб