05 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/12766/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року (суддя Врона О.В.) у справі №160/12766/25 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 1 лютого 2025 року по 30 квітня 2025 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2025 року в розмірі 2102 грн.00 коп.;
зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату судді Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 1 лютого 2025 року по 30 квітня 2025 року на підставі частин 2-5 статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів»», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду -30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2025 року, а саме в сумі 3028 грн. 00 коп., регіонального коефіцієнту -1,1, надбавки за вислугу років 70 відсотків, та щомісячної доплати в розмірі 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду як голові суду, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за період з 1 лютого 2025 року по 30 квітня 2025 року.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що на час виникнення спірних правовідносин він займає посаду судді. Зазначаі, що протягом спірного періоду він отримуваі суддівську винагороду виходячи з прожиткового мінімуму, який використовувався відповідачем для обчислення базового розміру посадового окладу - 2102 грн. В свою чергу, позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 році - 3028,00 грн. Позивач вважаі, що посадовий оклад судді визначається лише Законом України “Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) і не може визначатися будь-яким іншим законом чи
нормативно-правовим актом. З цих підстав просив позов задовольнити.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, врахувавши правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №240/902/24, зазначив, що у спірних правовідносинах відповідач, нараховуючи позивачу суддівську винагороду упродовж спірного періоду, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102,00 грн., - діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, що доводить необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що розмір суддівської винагороди регулюється виключно Законом України «Про судоустрій і статус суддів» і не може визначатися іншим законодавством. У свою чергу, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Позивач зазначає, що запровадження Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» нової величини у розмірі 2102 гривень під назвою «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня», не відповідає нормам Конституції України та нормам Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а тому вказані положення закону про Державний бюджет не можуть бути застосовані до визначення розміру суддівської винагороди.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обгрунтоване.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 згідно Указу Президента України №430/96 від 12.06.1996 був призначений на посаду судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.
Указом Президента України №1248/99 від 30.09.1999 позивача було переведено на посаду судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Постановою Верховної Ради України “Про обрання суддів» від 07.06.2001 №2520-ІІІ ОСОБА_1 обраний безстроково на посаду судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Наказом голови Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області №3 від 12.01.2022 “Про встановлення щомісячної доплати за вислугу років суддям Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області» позивачу було встановлено щомісячну доплату з 18.07.2022 за вислугу років в розмірі 70 відсотків посадового окладу.
За наказом голови Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області №8 від 04.04.2023, ОСОБА_1 приступив до виконання адміністративних повноважень голови Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області строком на 3 роки з 4 квітня 2023 року.
Позивач зазначав, що в період з 01лютого 2025 року по 30 квітня 2025 року включно відповідач нарахував йому суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення, для визначення сум яких використовувалася величина в розмірі 2102,00 грн. під назвою “розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».
Однак відповідно до приписів спеціального закону, яким є Закон України “Про судоустрій і статус суддів», відповідач повинен був нараховувати суддівську винагороду в 2024 році виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн.
Вважаючи дії відповідача протиправними, такими, що порушують право особи на належне матеріальне забезпечення, позивач звернувся з позовом до суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною першою статті 135 Закону № 1402-VІІІ передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (частина друга статті 135 Закону № 1402-VІІІ).
Базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 2 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VІІІ).
Отже, базовий розмір посадового окладу судді залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Закон № 966-XIV дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
Згідно зі статтею 1 цього Закону прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Частиною третьою статті 4 Закону № 966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Так, за змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб було встановлено у розмірі 3028 гривні.
Водночас згідно з абзацом п'ятим цієї статті прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, було встановлено у розмірі 2102 гривні.
Отже, окремими приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року відповідно встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
Наведені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому правомірно застосовані відповідачем при визначенні розміру суддівської винагороди позивачу у 2025 році.
Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у справі №240/9028/24 (постанова від 24.04.2025), яка, відступаючи від попередніх правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22, від 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23 та ін., предмет спору в яких стосувався визначення розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року, зазначила, що законами про державний бюджет не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Таким чином, приймаючи до уваги зазначену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі №160/12766/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 05.09.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров