Головуючий І інстанції: Бадюков Ю.В.
05 вересня 2025 р. Справа № 520/32151/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/32151/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) які полягають в невиплаті грошового забезпечення в повному обсязі та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошове забезпечення за період з 01.08.2024 по 08.08.2024;
- визнати протиправною бездіяльність (дії) Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо безпідставного не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік та зобов'язати нарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік;
- визнати протиправною бездіяльність (дії) Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо безпідставного не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік та зобов'язати нарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, у зв'язку з пораненням військовослужбовця під час виконання завдань під час воєнного стану;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо нездійснення виплати компенсації за 60 днів невикористаної щорічної відпустки за 2023-2024 роки та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести нарахування та виплату компенсації за 60 днів невикористаної щорічної відпустки за 2024 рік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 );
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024 роки та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 )) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024 роки.
Відповідач 02.12.2024 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що у Міністерстві оборони України триває робота щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень, оскільки виділені асигнування на 2024 рік було вичерпано. Зазначив, що виконання судового рішення потребує певного часу. Після доплати ОСОБА_1 спірних сум, військовою частиною НОМЕР_1 буде надано стороні по справі та до суду докази вищезазначеної виплати.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 які полягають в невиплаті грошового забезпечення за період з 01.08.2024 по 08.08.2024 в повному обсязі.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.08.2024 по 08.08.2024.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо безпідставного не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо безпідставного не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, у зв'язку з пораненням військовослужбовця під час виконання завдань під час воєнного стану.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення виплати компенсації за 50 днів невикористаної щорічної відпустки за 2023-2024 роки.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату компенсації за 50 днів невикористаної щорічної відпустки за 2023-2024 роки ОСОБА_1 .
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплатою ОСОБА_1 , грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024 роки.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024 роки.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Військова частина НОМЕР_1 , не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог, винести постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що в суді першої інстанції відповідачем було повідомлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2024 №241 було вирішено виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.08.2024 по 08.08.2024; грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, у зв'язку з пораненням військовослужбовця під час виконання завдань під час воєнного стану; компенсацію за 50 днів невикористаної щорічної відпустки за 2023-2024 роки; грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024 роки. Також було повідомлено, що відповідно до телеграми Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України «Щодо Фінансування видатків для виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» від 04.11.2024, у Міністерстві оборони України триває робота щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», оскільки виділені асигнування на 2024 рік було вичерпано. Також було повідомлено, що після збільшення бюджетних асигнувань Міністерству оборони України, будуть відкриті відповідні бюджетні призначення для повного забезпечення потреби, виконання рішень судів, тому виконання вищезазначеного рішення на виплату потребує певного часу. Вказала, що 12.12.2024 відповідно до відомості зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення, стипендії, тощо) ОСОБА_1 було виплачено 339 052,65 гри, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2024 №241 про звільнення із військової служби. Тобто фактично 12.12.2024 військова частина НОМЕР_1 , виконала вимоги позивача, які були окреслені в адміністративному позові, тому рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 року по справі №520/32151/24 є необґрунтованим та нічим не підкріпленим. Вказує, що передумовою для можливості задоволення позовних вимог щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії (похідна вимога) повинна бути наявність факту порушення прав особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав, тобто вчинення таким суб'єктом протиправних дій, бездіяльності чи прийняття протиправного рішення (основна вимога), які, у даному випадку, відсутні.
Позивач не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 23.04.2023 по 08.08.2024, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_4 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №241 від 08.08.2024, ОСОБА_1 звільнено з військової служби. З 08.08.2024 виключено зі списків особового складу військової частини, з 09.08.2024 з усіх видів забезпечення військової частини. Наказано виплатити щомісячну премію в розмір 535%, надбавку за особливості проходження служби 65% з 01.08.2024 по 08.08.2024, виплатити грошову компенсацію за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік, виплатити грошову компенсацію за 28 діб невикористаної додаткової відпустки (як учаснику бойових дій) за 2023 та 2024 роки, виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік, виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік.
У зв'язку з тим, що ВЧ НОМЕР_1 не виплатила вказані вище суми при звільненні, позивач звернувся до відповідача зі зверненням від 24.10.2024, в якому просив, зокрема, виплатити щомісячну премію з 01 по 08 серпня, одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 4 за кожен місяць служби, компенсацію за 50 невикористаних днів щорічних відпусток (за 2023 та 2024 роки), компенсацію за 28 невикористаних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023-2024 роки, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі грошового забезпечення за 2024 рік.
Станом на час звернення позивача до суду відповіді на звернення від 24.10.2024 ним отримано не було.
Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно не виплачено грошове забезпечення за період з 01.08.2024 по 08.08.2024, грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, а також компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за 2023-2024 роки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024 рік, звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №241 від 08.08.2024, наказано виплатити позивачу щомісячну премію в розмірі 535% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 01 по 08 серпня 2024 року; грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік у сумі 21 329,25 грн.; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, у зв'язку з безперервним перебуванням на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, які пов'язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль), відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та Окремого доручення Міністра оборони України №183/уд від 16.01.2024 у сумі 21 329,25 грн.; грошову компенсацію за 28 діб невикористаної додаткової відпустки (як учаснику бойових дій) за 2023 та 2024 роки; грошову компенсацію за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік. Оскільки, як зазначає позивач та не заперечує відповідач, вказані виплати відповідачем не здійснені, тому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 протиправною, а вказані в наказі виплати відповідач повинен нарахувати та виплатити.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст. 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Як убачається з апеляційної скарги, відповідач не заперечує свого обов'язку щодо виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.08.2024 по 08.08.2024; грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, у зв'язку з пораненням військовослужбовця під час виконання завдань під час воєнного стану; компенсації за 50 днів невикористаної щорічної відпустки за 2023-2024 роки; грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024 роки, які були предметом розгляду цієї справи.
Натомість відповідач до апеляційної скарги додав копію картки особового рахунку військовослужбовця відповідно до якої у грудні 2024 року ОСОБА_1 нараховано: оклад за військовим званням -1196, 77 грн; посадовий оклад 6164, 52 грн; надбавка за вислугу років - 1840, 32 грн; надбавка за особливі умови проходження служби - 5981, 05 грн; премія - 32980 грн; грошова допомога для оздоровлення - 21329, 25 грн; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - 21329, 25 грн; компенсація невикористаної відпустки - 35548, 75 грн; компенсація невикористаної відпустки УБД - 19907, 30 грн; одноразову грошову допомогу при звільненні - 12797, 55 грн; винагорода дод 100 тисяч з утрим в збір 187096, 77 грн; індексація поточна 33, 60 грн. Всього до виплати з урахуванням податків - НОМЕР_5 , 65 грн.
Також відповідач разом з апеляційною скаргою надав відомість зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення) відповідно до якої 12.12.2024 ОСОБА_1 виплачено 339052, 65 грн, тому вважав, що оскільки фактично 12.12.2024 військова частина НОМЕР_1 виконала вимоги позивача, які були окреслені в адміністративному позові, тому рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 року по справі №520/32151/24 є необґрунтованим та нічим не підкріпленим.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною 5 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За ч. 6 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали (ч. 7 ст. 80 КАС України).
За приписами ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання доказів суб'єктом владних повноважень витребуваних судом без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Таким чином, загальне правило обумовлює, що суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Колегія суддів зазначає, що відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції не надав доказів виконання вимог позивача, доказів їх надання до суду матеріали справи не містять.
Таким чином посилання апелянта на те, що оскільки фактично 12.12.2024 військова частина НОМЕР_1 виконала вимоги позивача, які були окреслені в адміністративному позові, тому рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 року по справі №520/32151/24 є необґрунтованим та нічим не підкріпленим, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень мав обов'язок подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, однак під час розгляду справи судом першої інстанції вказаний обов'язок не виконав, хоча і мав у своєму розпорядженні, зокрема, копію картки особового рахунку військовослужбовця за грудень 2024 та відомість зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення) за 12.12.2024 року, тому суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення вимог апеляційної скарги відповідача.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 по справі № 520/32151/24 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло