Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
22-ц/824/10043/2025
м. Київ Справа № 761/20898/24
04 вересня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Смолко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Калугіна Дмитра Олеговича на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року, ухвалене під головуванням судді Притули Н.Г. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович про скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності, -
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович про скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності.
В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що 18.01.2019 року між сторонами було укладено договір позики, який посвідчений нотаріально.
В цей же день на забезпечення виконання зобов'язань за договором позики був укладений договір іпотеки за умовами якого позивач передала в іпотеку власну квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 1506422080000).
08.05.2019 року був підписаний договір про внесення змін та доповнень до договору позики, який також посвідчений нотаріально.
Так як умовами договору іпотеки було передбачено право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, 06.03.2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. було прийнято рішення №71925000 на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 1506422080000) ОСОБА_2 .
Позивач зазначає, що вказане рішення приватного нотаріуса є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, зокрема на тій підставі, що позивач не отримувала від відповідача будь-яких вимог про усунення порушення Договору позики, а приватний нотаріус всупереч вимогам пункту 61 Порядку №1127 прийняв спірне рішення за відсутності копії письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання, копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення яким надіслано вимогу, довідки іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов'язанням. Крім того, при прийнятті рішення порушено положення статті 37 Закону України «Про іпотеку» так як відсутня експертна оцінка квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 1506422080000).
З огляду на вище викладене, просила суд визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З. №71925000 від 06.03.2024 року на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 1506422080000); припинити право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, 31 березня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Калугін Д.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що до своїх пояснень щодо позову приватний нотаріус КМНО Русанюк З.З. додав документів, які за його твердженням були підставою для проведення оскаржуваної реєстраційної дії, серед яких копія вимоги про усунення порушень умов договору позики від 18.01.2019.
Вважає, що зміст вказаної вимоги про усунення порушень не відповідає положення ст.35 ЗУ «Про іпотеку» зокрема, не містить відомостей:
- щодо змісту порушених зобов?язань (не зазначено розмір наявної заборгованості):
- щодо строку погашення заборгованості, за відсутності якого відсутні підстави для висновку про невиконання вимог відповідача на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії;
- текст вимоги містить абзац наступного змісту «у випадку невиконання або несвоєчасного виконання цієї вимоги, я, ОСОБА_3 , буду змушений діяти згідно з пунктами 5.2, 6.2 договору Іпотеки в рамках чинного законодавства України, і в тому числі від свого імені продати за ціною визначеною експертом Предмет іпотеки третім особам і спрямувати отримані кошти на задоволення своїх вимог.
Вказує на те, що хто є ОСОБА_3 і чому ОСОБА_1 зобов?язана сплачувати на його користь заборгованість, в ході судового розгляду в суді першої інстанції встановити не вдалось.
Зазначає, що надана приватним нотаріусом вимога про усунення порушень умов договору навіть не містить вимоги про погашення боргу.
27 червня 2025 року до Київського апеляційного суду від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Мустіпан О.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому представник зазначав, що позивач свій обов'язок щодо повернення позики не виконала, що і не заперечується нею у позовній заяві. Вважає, що всі документи, які перераховані у п. 61 Порідку № 1127 були надані реєстратору, а тому доводи позивача щодо ненадання документів не ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах.
В судове засідання з'явився представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Мустіпан О.В., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції без змін.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Калугін Д.О. про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся засобами електронного зв'язку. Відповідно до звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, поштова кореспонденція була доставлена 17 липня 2025 року.
З огляду на вище викладене колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності не з'явившихся сторін.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на підставі договору дарування квартири від 18.01.2019 року належала на праві власності ОСОБА_1 .
18.01.2018 року між ОСОБА_2 (далі - Позикодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) був укладений договір позики, за умовами якого Позикодавець передала у власність Позичальника грошові кошти у сумі 717 660,39 грн., що є еквівалентом 25 600,00 доларів США та зобов'язується повернути Позикодавцеві еквівалент такої ж самої суми грошових коштів у строк до 18.01.2020 року.
Договір позики був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мошковською О.Л. та зареєстрований в реєстрі за №35.
В цей же день між сторонами був укладений Договір іпотеки за умовами якого на забезпечення виконання зобов'язань за договором позики, позивач передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
Договір іпотеки був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мошковською О.Л. та зареєстрований в реєстрі за №37.
Договором про внесення змін та доповнень №1 від 03.04.2019 року до Договору іпотеки від 18.01.2019 року, були внесені зміни до договору в частині розміру суми боргу - 1 435 349,00 грн., що відповідає еквіваленту 52 385,00 доларів США та узгоджена вартість предмета іпотеки становить 1 435 349,00 грн.
Договором про внесення змін та доповнень №2 від 08.05.2019 року до Договору позики від 18.01.2019 року, було викладено в новій редакції пункти 1-4 Договору позики, зокрема збільшена сума боргу до 1 594 735, 00 грн., що відповідає еквіваленту 58 202,00 доларів США, які позивач зобов'язалася повернути не пізніше 18.01.2020 року в порядку, визначеному Договором.
Договором про внесення змін та доповнень №2 від 08.05.2019 року до Договору іпотеки від 18.01.2019 року, були внесені зміни до договору в частині розміру суми боргу - 1 594 735,00 грн., що відповідає еквіваленту 58 202,00 доларів США та узгоджена вартість предмета іпотеки становить 1 594 735,00 грн.
Вказані договори посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірієвою О.С. та зареєстровані в реєстрі за №№561, 873, 874.
Пунктом 6.1 Договору іпотеки передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Основного зобов'язання за договором позики в цілому або в його частині та/або невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим Договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання Основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Пунктом 6.2 Договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов'язання за договором позики в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього Договору.
Крім того, пунктом 6.4.1 Договору визначено, що у випадку набуття Іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет іпотеки, Іпотекодавець цим Договором підтверджує свою згоду на передачу у власність Іпотекодержателю предмет іпотеки. При цьому вартість набуття у власність предмета іпотеки визначається на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. Іпотекодавець підписанням цього договору засвідчують, що наявності будь-яких інших документів, крім цього Договору, для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки не вимагається. Цей договір має силу правовстановлюючого документу та засвідчує перехід права власності на предмет іпотеки від Іпотекодавця до Іпотекодержателя.
В жовтні 2023 року ОСОБА_2 направила позивачу вимогу про усунення порушень умов договору позики від 18.01.2019 року.
Вказану вимогу позивач отримала 06.11.2023 року, що підтверджується її особистим підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З. про скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності, суд першої інстанції посилався на те, що відповідно інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 1506422080000) зареєстровано на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №71925000 від 06.03.2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З.
Для державної реєстрації були подані наступні документи: іпотечний договір №36, виданий 18.01.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мошковською О.Л., договір про внесення змін та доповнень №1 до договору іпотеки №561 від 03.04.2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пірєєва О.С., договір про внесення змін та доповнень №2 до договору іпотеки №874 від 08.05.2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пірєєва О.С.
Таким чином під час слухання справи було встановлено, що нотаріусу для вчинення реєстраційних дій були надані всі документи, які передбачені діючим законодавством. Отже, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи що під час слухання справи судом першої інстанції не встановлено порушень статей 35, 37 Закону України «Про іпотеку» та пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень при вчиненні реєстраційних дій, а тому суд першої інстанції не вбачав підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 зазначеного Закону).
Згідно статті 7 Закону України «Про іпотек» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
У статті 33 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановленихстаттею 12цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно дочастини першоїстатті 35Закону України«Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:
передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленомустаттею 37цього Закону;
право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленомустаттею 38цього Закону (ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку»).
Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю прававласності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання (частина перша статті 37 Закону України «Про іпотеку»).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Позивач, уклавши іпотечний договір від 18.01.2019 року, погодився із його умовами.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.
Згідно з частиною першої статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
За змістом положення ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадку, передбаченого статтею 31-2 цього Закону.
Відповідно до пункту 18 Порядку вбачається, що за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.
Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.
Як встановлено ч. 13 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів Українивід 23 серпня 2016 р. № 553) затверджено «Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Пунктом 61 зазначеного Порядку передбачено, що для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, набуття права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), також подаються:
1) оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або
оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або
оригінал або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв'язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або
засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, комунікаційної або інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, або інші документи, передбачені договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, що підтверджують факт належного виконання іпотекодержателем вимог законодавства щодо направлення вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами, або інші документи, передбачені договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, що підтверджують факт належного виконання іпотекодержателем вимог законодавства щодо направлення вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту).
Вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, незалежно від обраного іпотекодержателем способу її направлення, передбаченого цим підпунктом, повинна бути надіслана не раніше шести місяців до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;
3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов'язанням станом на дату не раніше 10 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб'єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;
4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.
У разі надсилання вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, засобами поштового зв'язку державним реєстратором за допомогою офіційного веб-сайту оператора поштового зв'язку перевіряється за штриховим кодовим ідентифікатором поштового відправлення факт його вручення адресату, відмови адресата від одержання чи повернення відправнику у зв'язку з відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення. Сканована копія відомостей за результатами такої перевірки долучається до відповідної заяви.
На виконання положень статті 37 Закону України «Про іпотеку» та пункту 61 Порядку, нотаріусу було надано:
-оригінал договору і потеки із договором про внесення змін та доповнень;
-довідку про суму заборгованості;
-звіт про оцінку майна станом на 01.03.2024 року;
-вимогу про усунення порушень з доказами отримання позичальником.
Судом встановлено, що як вбачається з інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 1506422080000) зареєстровано на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №71925000 від 06.03.2024 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З.
Для державної реєстрації були подані наступні документи: іпотечний договір №36, виданий 18.01.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мошковською О.Л., договір про внесення змін та доповнень №1 до договору іпотеки №561 від 03.04.2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пірєєва О.С., договір про внесення змін та доповнень №2 до договору іпотеки №874 від 08.05.2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пірєєва О.С.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм оцінку, суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків, що під час слухання справи судом не встановлено порушень статей 35, 37 Закону України «Про іпотеку» та пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень при вчиненні реєстраційних дій, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що хто є ОСОБА_3 і чому ОСОБА_1 зобов?язана сплачувати на його користь заборгованість, в ході судового розгляду в суді першої інстанції встановити не вдалось, колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
З наявної в матеріалах справи копії вимоги вбачається, що дана вимога була направлена ОСОБА_1 . Окрім того, з тексту вимоги вбачається, що «Між мною, ОСОБА_2 (далі- Позикодавець, Іпотекодержатель) та Вами, ОСОБА_1 (дані- позичальник) 18 січня 2019 року було укладено Договір позик, в забезпечення якого був укладений Договір Іпотеки…».
При цьому, позивач не заперечує, що між нею та відповідачем було укладено договір позики та договір іпотеки, тобто позивачу було достеменно відомо про наявність у неї зобов'язань перед відповідачем. Отримавши вимогу позивач не вчинила жодних дій з метою погашення наявної заборгованості, або з'ясування обставин з приводу зазначення в тексті вимоги посилання на гр. ОСОБА_3 .
За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано.
Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Калугіна Д.О.
Керуючись статтями 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргупредставника позивача ОСОБА_1 адвоката Калугіна Дмитра Олеговичабез задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 05 вересня 2025 року
Головуючий: Судді: