Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
22-ц/824/11915/2025
м. Київ Справа № 758/7615/23
04 вересня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Смолко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Войнова Євгена Анатолійовича на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 07 травня 2025 року, постановлену під головуванням судді Гребенюка В.В. у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Комінбанк» до ОСОБА_1 , треті особи: публічне акціонерне товариство «Платинум Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
У червні 2023 року представник акціонерного товариства «Комінбанк» звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: публічне акціонерне товариство «Платинум Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10 квітня 2025 року позов АТ «Комінбанк» до ОСОБА_1 , треті особи: ПАТ «Платинум Банк», ТОВ «Вердикт Капітал», про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишено без задоволення.
18 квітня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Войнов Є.А. звернувся до Подільського районного суду м. Києва з заявою про ухвалення додаткового рішення в якій просив суд поновити строк на подання доказів про розмір витрат, понесених відповідачем у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 81 417,97 грн.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 07 травня 2025 року заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №758/7615/23 - залишено без розгляду.
Дата складання повного тексту ухвали не зазначено.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 07 травня 2025 року, було оприлюднене в реєстрі 14 травня 2025 року.
Не погоджуючись з ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 07 травня 2025 року, 16 травня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Войнов Є.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10 квітня 2025 року позов АТ «Комінбанк» залишено без задоволення. Судом було проголошено вступну та резолютивну частину рішення, яка була направлена до електронного суду 16 квітня 2025 року.
Вказує на те, що Суд першої інстанції в порушення норм процесуального права помилково залишив без задоволення заяву представника Відповідача про поновлення строку на подання доказів про розмір витрат на правничу допомогу, що спричинило залишення без розгляду заяви Відповідача про ухвалення додаткового рішення.
Окрім того, судом першої інстанції розглянув справу за відсутності учасників, не повідомлених про дату, час і місце засідання суду, що є безумовною та обов'язковою підставою для скасування ухвали.
Звертає увагу суду на те, що 18 квітня 2025 року представник відповідача подав заяву про поновлення строку на подання доказів про розмір витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення, яка була зареєстрована в суді 21 квітня 2025 року, що підтверджується карткою руху документу (додаток 4).
Суд помилково встановив, що заяву було подано 21 квітня 2025 року, оскільки така була подана 18 квітня 2025 року, а 21 квітня 2025 року зареєстрована в суді. Поняття «час реєстрації» та «час подання процесуальних документів» не є тотожними.
Отже, заяву про поновлення строку на подання доказів про розмір витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення було подано всього через 2 дні після того, як воно взагалі було зареєстроване в підсистемі «Електронний Суд» і Відповідач його отримав.
В судове засідання з'явився представник позивач АТ «Комінбанк» адвокат Нестеров Е.Г., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Войнов Є.А. в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Треті особи ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись засобами електронного зв'язку. Відповідно до звітів про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, поштова кореспонденція була доставлена 17 липня 2025 року.
З огляду на вище викладене колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності не з'явившихся сторін.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи без розгляду заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Войнова Є.А. про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції свій висновок обґрунтовував тим, що із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі сторона позивача звернулась до суду поза межами строку, визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги,здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Види адвокатської діяльності визначені у статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
У частинах першій, другій статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
У відповідності до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судом встановлено, що звертаючись до суду першої інстанції з відзивом на позовну заяву, представник відповідача посилався на те, що докази понесених витрат на правничу допомогу будуть подані відповідачем протягом п'яти днів після ухвалення рішення. (т. 1 а.с. 161)
Також до відзиву було долучено копію договору про надання правничої допомогуи № 150/08/23 від 15 серпня 2023 року.
В судовому засіданні 08 квітня 2025 року суд перейшов на стадію ухвалення рішення та зазначив, що проголошення судового рішення відбудеться 10 квітня 2025 року о 13 год. 30 хв.
В матеріалах справи відсутні відомості відносно того, чи був присутній представник відповідача/відповідач 10 квітня 2025 року під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду.
В обґрунтування причин пропуску строку на подачу заяви про ухвалення додаткового рішення, представник відповідача посилався на те, що 10 квітня 2025 року ні відповідач, ні його представник під час проголошення рішення присутні не були, а копію вступної та резолютивної частини рішення суду представник отримав 16 квітня 2025 року.
З заявою про ухвалення додаткового рішення представник відповідача звернувся до суду 18 квітня 2025 року, тобто через вісім днів після проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду та через два дні після отримання його копії.
На зазначене вище суд першої інстанції уваги не звернув, помилково зазначив, що з заявою про ухвалення додаткового рішення представник відповідача звернувся до суду 21 квітня 2025 року.
За викладених обставин висновок суду першої інстанції про повернення без розгляду заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення є передчасним.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду досуду першої інстанції є, зокрема: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Войнова Є.А. та достатніми для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Войнова Євгена Анатолійовича задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 07 травня 2025 року скасувати.
Цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Комінбанк» до ОСОБА_1 , треті особи: публічне акціонерне товариство «Платинум Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про звернення стягнення на предмет іпотеки, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 05 вересня 2025 року
Головуючий: Судді: