Іменем України
№ 1/0614/63/2012 № 1-в/610/117/2025
м. Балаклія01 вересня 2025 року
Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
судді: ОСОБА_1
за участю
засудженого: ОСОБА_2 (відеоконференція),
захисника: ОСОБА_3 (відеоконференція),
представника ПВК (№ 17): ОСОБА_4 ,
прокурора: ОСОБА_5 ,
секретаря: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Моделів Радомишльського району Житомирської області, раніше судимого 1 раз,
засудженого:
02.04.2012 Малинським районним судом Житомирської області за п. 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115, 71 КК України до 15 р. позбавлення волі, строк попереднього ув'язнення зарахований за правилами ч. 5 ст. 72 КК України,
початок строку відбування покарання 20.09.2011, кінець 14.12.2025, не відбута частина покарання 03 місяці 13 днів,
Клопотання обґрунтоване тим, що засуджений своєю поведінкою та працею довів, що він став на шлях виправлення, перебуваючи в колонії, весь час працював, в тому числі, в їдальні, на даний час працює харчовиком у гуртожитку.
Засуджений підтримав клопотання та просив його задовольнити. Зазначив, що адміністрація колонії відмовила йому у направленні подання про умовно-дострокове звільнення до суду, хоча по строкам вже отримав право на УДЗ три місяці тому. Вказав, що стягнень не має. У ПВК (17) перебуває з грудня 2023 року. Після карантину одразу пішов на роботу прибиральником.
Захисник підтримала клопотання, посилаючись на те, що засуджений відбув майже увесь строк покарання, а це майже 15 років, з яких залишилось 3 місяці 13 днів, добросовісно працює, а певний непорядок на спальному місці не є суттєвим.
Представник ПВК (№ 17) заперечував проти задоволення клопотання засудженого, оскільки вчинений ним злочин є резонансним, особливо тяжким, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за насильницькі злочини, ризик небезпечності для суспільства оцінюється як високий. Вказав, що раніше питання про УДЗ щодо засудженого вже розглядалось ПВК (17), йому було відмовлено. Засуджений працює добровільно прибиральником, має 8 заохочень, стягнень не має.
Прокурор вважав, що немає підстав для задоволення клопотання.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений фактично відбув необхідну частину покарання, передбаченого вироком суду, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Дійсно, засуджений 14.03.2022 відбув необхідні 3/4 частини строку покарання.
Як убачається з матеріалів особової справи засудженого та наданої характеристики:
характеризується посередньо, невиконання покладених обов'язків та порушень встановлених заборон не допускає, володіє всіма базовими навичками, в установі виконує обов'язки днювального відділення, заплановані заходи індивідуальної програми соціально-виховної роботи "Підготовка до звільнення" із засудженим не виконані у повному обсязі, за весь час відбування покарання має 8 заохочень за відсутності стягнень, невідбута частина покарання є незначною.
За характеристикою ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, а ризик ймовірної небезпеки для суспільства - як дуже високий.
Згідно до ч. 3 ст. 6 КВК України, основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Програми диференційованого виховного впливу є складовою соціально-виховної роботи.
Відповідно до ч. 2 ст. 123, ч. 2 ст. 127 КВК України участь засуджених у виховних заходах, які проводяться в колоніях, враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення, а також при застосуванні заходів заохочення і стягнення.
Засуджений в Житомирській виправній колонії (№ 4) працював днювальним відділення № 6, приймав активну участь у безоплатних роботах по благоустрою установи, культурному життя колонії, приймав участь у програмі диференційованого виховного впливу "Фізкультура і спорт", приймав участь в організації та проведенні спортивних змагань (а.с. 90, 96-97, 99-100 особ.спр.).
З 08.12.2023 відбуває покарання у ПВК (17), де за власною ініціативою залучався до додаткових неоплачуваних робіт з благоустрою установи, приймав участь у роботі з благоустрою відділення соціально-психологічної служби № 5 та локального сектору відділення, чесно та добросовісно працює у їдальні установи для засуджених, до виконання робіт відноситься з розумною ініціативою, поставлені завдання виконує якісно і у строк (а.с. 151, 152, 159, 178 особ.спр.).
Засуджений визнав свою вину у вчиненні злочинів, за які відбуває покарання.
Доводи характеристики ПВК (№ 17) від 28.08.2025, представника ПВК (17) та прокурора в судовому засіданні не гуртуються на доказах, є їхньою суб'єктивною думкою.
Згідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002р. «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміни не відбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. При цьому, прийняття рішення про умовно дострокове звільнення, не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Саме сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідними доказами виправлення засудженого. Висновок суду про виправлення засуджених повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про їх поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення.
Під сумлінною поведінкою розуміють утримування засудженого від порушень режиму відбування покарання, порушень правил внутрішнього розпорядку, активну участь у суспільному житті, сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин.
Під сумлінним ставленням до праці розуміють постійну, свідому участь засудженого у суспільно-корисній праці, систематичне виконання і перевиконання виробничих завдань, сумлінне виконання трудових обов'язків та дорученої роботи.
Весь час засуджений добросовісно працює, наголошуємо, що робить це виключно добровільно та безоплатно, хоча у нього відсутній обов'язок працювати як у хворого, поводить себе сумлінно, не порушував режиму тримання, про що свідчить відсутність у нього стягнень за весь час відбування покарання, натомість має 8 заохочень, майже відбув весь строк покарання, а це майже 15 років, за виключенням 3 місяців 13 днів.
Сама по собі тяжкість вчинених злочинів за таких обставин не є безумовною підставою для відмови в УДЗ. Вона вже врахована самим правилом ч. 3 ст. 81 КК України.
Підтверджені в суді доводи подання свідчать про те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України та ст. 537-539 КПК України,
1)Клопотання задовольнити повністю.
2)ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного 02.04.2012 Малинським районним судом Житомирської області покарання умовно-достроково, на невідбуту частину покарання 03 місяці 13 днів.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, через Балаклійський районний суд Харківської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1