про залишення позовної заяви без руху
. 01 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа №440/11735/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні в період з 10.03.2022 року по 01.05.2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити Позивачу перерахунок з 10.03.2022 року по 01.05.2023 року грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 відповідно та на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Пунктами 3, 5, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Дослідивши матеріали позовної заяви на предмет відповідності останньої вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, суд встановив наступне.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивач звернувся до суду із даним позовом через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) “Електронний суд».
Позовна заява містить 1 основну та 1 похідну позовну вимогу немайнового характеру, зокрема:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні в період з 10.03.2022 року по 01.05.2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити Позивачу перерахунок з 10.03.2022 року по 01.05.2023 року грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 відповідно та на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, за подання даного адміністративного позову підлягає сплаті судовий збір у розмірі 968, 96 грн (3028,00 грн х 0,4 х 0,8).
Проте, до позовної заяви документа про сплату судового збору ініціатором звернення не приєднано.
Разом з тим, позивач вважає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Суд роз'яснює позивачу, що ним заявлені вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неналежного розрахунку грошового забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення.
Позивачем не заявлено вимоги про стягнення конкретних сум грошового забезпечення. Предметом спору є незгода позивача з нарахованими сумами грошового забезпечення, яке належить дослідити суду під час розгляду справи по суті.
Відтак, заявлені позивачем вимоги не є тотожними до вимоги про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення).
Судом не встановлено законодавчо визначених підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Суд вважає необхідним зазначити, що в постанові від 10.02.2022 у справі №420/13606/21 Верховний Суд дійшов висновку, що поняття “грошове забезпечення», “одноразова грошова допомога при звільненні» та “заробітна плата», які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, та охоплюється застосованим у ч. 2 ст. 233 КЗпП України визначенням “законодавство про оплату праці» (подібний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.03.2024 у справі №560/11102/23). Виходячи із наведеного, Верховний Суд вказав, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, апеляційної та касаційної скарг, у справах про зобов'язання вчинити певні дії щодо стягнення заробітної плати (грошового забезпечення), оскільки така пільга щодо сплати судового збору прямо передбачена пунктом 1 частини першої статті 5Закону №3674-VІ.
Суд звертає увагу, що у вказаній постанові Верховний Суд вживає таку підставу для звільнення від сплати судового збору як звернення з вимогою про зобов'язання вчинити певні дії щодо стягнення заробітної плати (грошового забезпечення).
Проте, як свідчать матеріали справи, позивачем заявлено вимогу про перерахунок грошового забезпечення, вимоги щодо стягнення конкретних сум грошового забезпечення, позивачем не заявлено.
Отже, позивачу належить сплатити суму судового збору за вимогу немайнового характеру у відповідності до Закону України “Про судовий збір» у розмірі 968, 96 грн або надати клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення) сплати судового збору з відповідними доказами щодо вказаних підстав.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі “Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, то таку слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали, шляхом:
- надання документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому суд роз'яснює, що під поняттям “усунення недоліку» розуміється подання в суд документу про сплату судового збору, а не сплата у встановлений строк без своєчасного надання суду доказу (документу) про сплату (відповідна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 910/10366/17).
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 року у справі № 607/23244/21 (14-116цс22) апеляційному оскарженню лише разом з рішенням суду підлягає ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, якщо суд першої інстанції у цій ухвалі встановлює розмір судового збору, який позивач (заявник) має сплатити при зверненні до суду, або порядок його обчислення, однак особа не погоджується або з таким розміром, або з порядком його обчислення. Такі ухвали суду першої інстанції не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. Також не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Таким чином, поданий до суду адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За викладених обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду: належним чином завірених копій паспорта позивача та довідки про присвоєння останньому ідентифікаційного номеру; оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 968, 96 грн. за реквізитами: Номер рахунку: UA 588999980313101206084016712, Код за ЄДРПОУ: 37959255, Отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд або доказів на підтвердження звільнення від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 30, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя А.О. Чеснокова