05 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/5144/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Головного управління ДПС в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
15 квітня 2025 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Полтавській області, в якій просить визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області м. Полтава від 28.03.2025 року №00037880701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 680 000,00 грн. в зв'язку з порушенням ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме оптової торгівлі пальним та зберігання без наявності дозвільних документів (ліцензії) на такий вид діяльності;
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області м. Полтава від 28.03.2025 року №00037860701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 110 000,00 грн. в зв'язку з порушенням пп.14.1.212 п.14.1 ст.14, пп.212.1.15 п.212.1, пп. 212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- УІ (із змінами та доповненнями) здійснення в реалізацію (передачу) обсягів пального за кодом УКТ ЗЕД 2710194300 (Важкі дистиляти (газойль) в сумі 110000,00 грн. або 2000,0 л без реєстрації платником акцизного податку.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, оскільки податковим органом застосовані норми Податкового кодексу України, які визнанні рішенням Конституційного Суду України від 21.01.2025 №3-р(ІІ)/2025 (Справа № 3-14/2024(28/24)) такими що є неконституційним, а саме: окремий припис абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, а саме: "товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу", а тому не можуть бути застосовані з мотивів його суперечності Конституції України. Також контролюючим органам притягнуто до відповідальності КП "Теплоенерго" за порушення ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", який втратив чинність з 01.01.2025, в той час як згідно частини 1 статті 73 Закону України від 18.06.2024 N 3817-IX "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", який набрав чинності з 01.01.2025, встановлює відповідальність виключно за порушення цього Закону. Так, законодавець не передбачив ніякого перехідного періоду, а також можливості притягнення до відповідальності передбаченої Законом №3817-IX за правопорушення виявлені під час дії Закону №481/95-ВР. Згідно частини 1 статті 73 Закону №3817-IX, стаття 73 зазначеного закону встановлює відповідальність виключно за порушення Закону №3817-IX. Поряд з цим, контролюючим органом застосовані штрафні санкції, при тому, що протягом дії воєнного стану не застосовуються штрафні санкції за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства урахуванням положень п. п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПК України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5144/25. Вирішено проводити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свою позицію мотивував посиланням на відповідність спірних податкових повідомлень-рішень вимогам чинного законодавства.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі по тексту також КП "Теплоенерго") зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в якості юридичної особи, основний вид діяльності товариства - 35.30 "Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря".
Наказом Головного управління ДПС у Полтавській області від 09.01.2025 за №63-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Полтавської області" (податковий номер 31700972) призначено документальну планову виїзну перевірку КП "Теплоенерго" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2018 по 30.09.2024, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2026 по 30.09.2024 на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 81.1 ст. 81, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №27550-VI із змінами та доповненнями, згідно з планом - графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2025 рік.
За результатами проведення документальної планової виїзної перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладеного на контролюючі органи від 10.03.2025 №3115/16-31-07-01-01/31700972.
Згідно з висновками вказаного акту встановлено, зокрема, порушення КП "Теплоенерго" вимог:
- пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14, пп. 212.1.15 п. 212.1, пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме, здійснення в січні 2023 року реалізації обсягів пального за кодом УКТ ЗЕД 2710194300 (Важкі дистиляти (газойль) в сумі 110000,00 грн або 2000,0 л без реєстрації платником акцизного податку;
- ч. 1 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (зі змінами та доповненнями) при проведенні діяльності без наявності ліцензії.
На підставі вищевказаних висновків акту перевірки контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення:
- від 28.03.2025 №00037860701 про застосування до КП "Теплоенерго" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 110 000,00 грн за порушенням пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14, пп. 212.1.15 п. 212.1, пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України;
- від 28.03.2025 №00037880701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 680 000,00 грн за порушення ч. 1 ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції Україні кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;
Відповідно до пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
У відповідності до п.61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Стаття 77 ПК України визначає, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені у статті 81 ПК України.
Як вбачається із акту перевірки від 10.03.2025 №3115/16-31-07-01-01/31700972, перевіркою встановлено, що КП "Теплоенерго" здійснено реалізацію (відвантаження) пального, не будучи зареєстрованим платником акцизного податку, іншому суб'єкту господарювання (юридичній особі).
Так, згідно договору поставки нафтопродуктів №3043 від 20.12.2022 КП "Теплоенерго" (покупець) придбало у ТОВ "Партнер-2000", п.н. 21070140 (постачальник) дизельне паливо відповідно до ДК 021-2015:09130000-9-нафта і дистилятори (товар), у кількості та за цінами, які зазначені специфікації. За умовами договору покупець зобов'язується прийняти товар у власність та оплатити його. Відпуск товару з АЗС постачальника здійснюється за допомогою смарт-карток та /або талонів на отримання товару. Відпуск товару покупцю здійснюється на автогазозаправних пунктах постачальника: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Академіка Герасимовича (Котлова), 58-б.
Згідно акта приймання-передачі від 19.01.2023 КП "Теплоенерго" безоплатно передало ПАТ "КРЮКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" на підставі рішення позачергової XIX сесії Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області VIII від 13.01.2023 "Про надання згоди комунальному підприємству "Теплоенерго" на безоплатну передачу дизельного пального ПАТ "КРЮКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" дизельне паливо в кількості 2000,0 (дві тисячі) літрів. Вартість ТМЦ складає 110000,00 грн., в т.ч. ПДВ 7% 7196,26 грн.
Згідно даних бухгалтерського обліку дизельне паливо обліковувалось у КП "Теплоенерго"" на рахунку 203 "Паливо", в зв'язку з фактичною передачею іншому суб'єкту господарювання у власність вищезазначеного дизельного пального, витрати віднесено на рахунок Дт 949 "Інші витрати операційної діяльності" Кт рахунку 203 "Паливо" (журнал-ордер по рахунку 203 "Паливо", рахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності". Отже, дизельне пальне перейшло у власність іншій юридичній особі - ПАТ "КРЮКІВСЬКИИ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД", здійснено безоплатне відвантаження пального.
Відповідно до пп. 14.1.212. п. 14.1 ст. 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.
Згідно з пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПК України платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.
За приписами пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.
Відповідно до статті 1 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", чинного до 01.01.2025 (далі - Закон №481/95-ВР), оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 15 Закону №481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Ліцензії на всі види діяльності, передбачені цією статтею, видаються за умови обов'язкової реєстрації об'єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.
Вказуючи на протиправність винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 28.03.2025 №00037860701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 110 000,00 грн за порушенням пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14, пп. 212.1.15 п. 212.1, пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України КП "Теплоенерго" посилається на те, що контролюючим органам застосуванні норми Податкового кодексу України, які визнанні рішенням Конституційного Суду України від 21.01.2025 №3-р(ІІ)/2025 (Справа № 3-14/2024(28/24)) такими що є неконституційним, а саме: окремий припис абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, а саме: "товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу", а тому не можуть бути застосовані з мотивів його суперечності Конституції України.
З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Тобто, виходячи з положень ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність саме з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічне положення міститься у ст. 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України". Окрім цього у ст. 97 цього Закону визначено, що Конституційний Суд України у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.
Отже, з аналізу наведених норм убачається, що за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.
Такий правовий підхід застосований Верховним Судом у постанові від 25.07.2019 у справі №804/3790/17.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.11.2020 у справі №4819/49/19 (провадження № 13-76зво20) зазначила, що рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про чинність Закону України "Про Рахункову палату", офіційного тлумачення положень частини другої ст. 150 Конституції України, а також частини другої ст. 70 Закону України "Про Конституційний Суд України" стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) від 14.12.2000 (справа № 1-31/2000) визначено, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію.
Таким чином, аналіз норм розділу ХІІ Конституції України (Конституційний Суд України) та Закону України від 13.07.2017 № 2136- VIII "Про Конституційний Суд України" дає підстави дійти висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційного Суду України.
Тобто рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.
Установлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням (п. 9.9 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.10.2019 у справі № 922/1391/18).
Отже, враховуючи вищенаведене суд вважає, що абзац другий підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII визнаний неконституційним та втрачає чинність саме з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 21.01.2025 №3-р(ІІ)/2025, тобто з 21.01.2025.
За таких обставин, рішення Конституційного Суду України від 21.01.2025 №3-р(ІІ)/2025 на спірні правовідносини у даній справі не може вплинути, оскільки такі виникли до його прийняття, а останнє, у свою чергу, не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
Аналогічний правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №453/686/15-а, від 19.11.2018 у справі №755/4893/18 (755/18431/15-а), від 19.02.2021 у справі №808/1628/18, від 28.02.2022 у справі №240/10144/20.
Таким чином, до прийняття Конституційним Судом України рішення від 21.01.2025 №3-р(ІІ)/2025 норми абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII підлягали застосуванню контролюючим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 28.03.2025 №00037860701.
Стосовно тверджень позивача про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 28.03.2025 №00037880701 на підставі чинного з 27.07.2024 пункту 15 частини 2 статті 73 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" за допущення підприємством порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", який втратив чинність з 01.01.2025, то суд вважає їх безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, перевірка позивача проводилася у період з 21.01.2025 по 17.02.2025, при цьому, така перевірка стосувалася періоду діяльності підприємства з 01.01.2018 по 30.09.2024 і в ході такої перевірки встановлено, що в січні 2023 року КП "Теплоенерго" здійснило реалізацію (відвантаження) пального, не будучи зареєстрованим платником акцизного податку, іншому суб'єкту господарювання (юридичній особі).
Відповідно до ст. 17 Закону №481/95-ВР, чинного до 01.01.2025, до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.
Разом з тим, 27.07.2024 набрав чинність Закон України від 18.06.2024 №3817-ІХ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилянтів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон №3817-ІХ).
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону №3817-ІХ оптова торгівля пальним здійснюється суб'єктом господарювання за наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним.
Згідно з ч. 1, п. 15 ч. 2 ст. 73 Закону №3817-ІХ за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб'єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.
Для обрахунку штрафних санкцій, передбачених цією статтею, використовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому виявлено порушення.
До суб'єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: оптова торгівля пальним або зберігання пального (крім зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки) без наявності відповідної ліцензії - 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Пунктом 1 "Прикінцевих положень" Закону №3817-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім ряду положень, до яких не входять ч. 1 ст. 29 та ч. 1, п. 15 ч. 2 ст. 73 Закону.
Згідно з п. 11 підр. 10 розд. XX "Інші перехідні положення" ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Зважаючи на приписи вищевказаних норм та враховуючи, що датою винесення податкового повідомлення-рішення №00037880701 є 28.03.2025, суд доходить висновку про обґрунтованість застосування контролюючим органом до позивача штрафу на підставі чинного з 27.07.2024 пункту 15 частини 2 статті 73 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" за допущення підприємством порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", який втратив чинність з 01.01.2025.
Посилання позивача на безпідставність застосування контролюючим органом спірними податковими повідомленнями-рішеннями до нього штрафних санкцій з підставі того, що протягом дії воєнного стану не застосовуються штрафні санкції за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства з урахуванням положень пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПК України, судом оцінюються критично.
Так, стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За умовою пп. 112.8.9 ст. 112 ПК України, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Разом з тим, аналізуючи зазначену вище норму, суд доходить висновку, що штрафи за оптову торгівлю пальним без ліцензії застосовуються під час воєнного стану, оскільки незважаючи на його дію, обов'язковість отримання ліцензії та відповідальність за її відсутність зберігаються.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що відповідач при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно та своєчасно, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що не підлягають скасуванню.
Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Софіївська, буд. 68, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 31700972) до Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 44057192) про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О. Чеснокова