04 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2438/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглянувши в письмовому провадженні заяву про виконання ухвали суду представника відповідача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі за його позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 у справі №340/2438/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 додаткової винагороди за період проходження стаціонарного лікування та знаходження у відпустці для лікування у зв'язку з тяжким пораненням за період з 31.08.2022 по 18.10.2022 із розрахунку 100000 грн.; та зобов'язано військову частину в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок суми додаткової винагороди за період з 31.08.2022 по 18.10.2022 року із розрахунку 100000 грн. та зобов'язання виплатити різницю, яка виникне при перерахунку з урахуванням виплаченої додаткової допомоги в сумі 30000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказане рішенням від 17.10.2023 переглядалось за нововиявленими обставинами, за наслідком якого рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 року у цій справі ухвалено:
- скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 року в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправної бездіяльності щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн, за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини з 01.08.2022 по 30.08.2022;
- визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн за весь період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, з 01.08.2022 року по 30.08.2022 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду, збільшену до 100000,00 грн., за весь період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, одержаного 06.06.2022 року за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, а саме з 01.08.2022 року по 30.08.2022 року; у задоволенні інших вимог відмовити.
Позивач надіслав суду заяву від 18.06.2025 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати до Кіровоградського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.2023. Вказану заяву зареєстровано канцелярією суду 30.06.2025 та передано головуючій судді на розгляд.
Ухвалою від 07.07.2025 суд задовольнив заяву позивача про встановлення судового контролю, з урахуванням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі №340/2438/23 та зобов'язав військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року у справі №340/2438/23, з урахуванням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі №340/2438/23 у строк - 30 днів з дня отримання ухвали суду про встановлення судового контролю.
На виконання ухвали суду від 07.07.2025 відповідачем 07.08.2025 та 08.08.2025 суду через систему «Електронний суд» надіслані заява та додаткові пояснення про виконання судового рішення. У заяві та поясненнях зазначено, що помічником командира військової частини НОМЕР_1 відповідно до Алгоритму опрацювання документів щодо не оскарження рішень судів, виконання рішень судів, які набрали законної сили та потребують видатків державного бюджету для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, направленого листом Тимчасово виконуючим обов'язків директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 23.02.2024 № 220/13/1587, в межах розумного строку, після внесення виправлень до рішення на підставі ухвали від 15.07.2024 подано рапорт для добровільного виконання рішення. В свою чергу посадовими особами фінансової служби військової частини НОМЕР_1 підготовлено розрахунок коштів для виконання рішення та відображено необхідність фінансування військової частини НОМЕР_1 для виконання рішення. В подальшому, інформація про необхідність фінансового забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у тому числі в частині замовлення коштів для виконання рішення відображалась у заявках-розрахунках до забезпечувального органу щомісячно. Однак, станом на момент подачі заяви та додаткових пояснень, коштів для виконання рішення до військової частини НОМЕР_1 не надійшло.
Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Як встановлено судом раніше, відповідач у справі не заперечує, що рішення у справі №340/2438/23 наразі не виконано. Вказане невиконання рішення суду обґрунтоване тим, що військова частина НОМЕР_1 не є розпорядником коштів. Грошові кошти, необхідні для виконання такого рішення суду у цій справі, Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України не нараховуються, як того вимагає Алгоритм.
Згідно наданих пояснень та документів, суд убачає, що грошові кошти для погашення заборгованості перед позивачем на виконання рішення суду у цій справі так і не надходили, у зв'язку з чим рішення залишається невиконаним впродовж тривалого часу.
Беручи до уваги причини його невиконання, а саме обставини, що не залежать від відповідача, суд вважає за необхідне встановити новий строк подання звіту, з урахуванням особливостей діяльності відповідача.
Водночас, на думку суду, накладення на командира військової частини НОМЕР_1 штрафу за невиконання судового рішення не вирішує питання щодо виконання судового рішення.
Принагідно суд вважає за доцільно направити копію вказаної ухвали й до військової частини НОМЕР_2 , оскільки військова частина НОМЕР_1 знаходиться на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 , а також до Міністерства оборони України для сприяння виконання судового рішення у цій справі.
Керуючись статтями 245, 248, 256, 293-297, 382 КАС України, суд, -
Повторно встановити строк для подачі звіту про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року у справі №340/2438/23, з урахуванням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі №340/2438/23.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати суду звіт про виконання судового рішення у повному обсязі у строк 60 днів з дати отримання копії цієї ухвали.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати суду докази вчинення активних дій, спрямованих на виконання рішення суду, з дати вручення цієї ухвали.
Зобов'язати Міністерство оборони України надати суду інформацію щодо сприяння виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року у справі №340/2438/23, з урахуванням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі №340/2438/23.
Копію ухвали суду направити сторонам, військовій частині НОМЕР_2 та Міністерству оборони України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК