05 вересня 2025 року Справа № 280/6071/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арбалет Охорона"
про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, який має податковий борг,-
14.07.2025 Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арбалет Охорона" (далі - відповідач), в якій позивач просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в АТ «Ідея Банк» (МФО 336310) - банківський рахунок UА843363102600600100100847552 (валюта рахунку: українська гривня) та в Казначействі України (електронний адміністративний податок) - електронний рахунок UА338999980385179000000457443 (валюта рахунку: українська гривня).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 27603,00 грн та з податку па додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 516 601,10 грн, що відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України є підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків. Зазначає про відсутність у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг та просить задовольнити позовні вимоги.
18.07.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/6071/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач позов не визнав. У письмовому відзиві, що надійшов до суду 01.08.2025 за вх. №38808 посилається на те, що обраний позивачем спосіб виконання податкового контролю є непропорційним та створює умови, за яких подальше виконання податкових зобов'язань стане неможливим. Зазначає, що позивачем здіснено неналежним чином пошук нерухомого та/або рухомого майна відповідача, яке може бути предметом податкової застави. Посилається на пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду, та, як наслідок, наявність у суду підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Арбалет Охорона" (код ЄДРПОУ 43782545) зареєстроване в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності відповідача є діяльність приватних охоронних служб (код КВЕД 80.10).
Як вбачається із матеріалів справи, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 27603,00 грн. та з податку па додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 516 601,10 грн.
Податковий борг виник внаслідок самостійно поданих відповідачем до ГУ ДПС у Запорізькій області податкових декларацій та нарахованої пені.
Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).
Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Тобто, сума податкового зобов'язання, визначена відповідачем самостійно у вищевказаній податковій декларації, не є спірною.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Однак, сума податкового зобов'язання, визначена відповідачем самостійно у вищевказаних податкових деклараціях не сплачена у повному обсязі.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, податковим органом вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Так, відповідачу направлено податкову вимогу форми «Ю» №0002920-1307-1128 від 12.04.2023, яка не вручена та повернута на адресу контролюючого органу.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Позивач зазначає, що відповідач не сплачує податковий борг, і при цьому не має майна, на яке може бути звернуто стягнення, у зв'язку з чим просить накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ "Арбалет Охорона".
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Отже, умовою для задоволення відповідного позову є подання контролюючим органом належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження двох обставин наявність податкового боргу платника податків та відсутність у платника податків майна (на яке можливо звернути стягнення), вартість якого дорівнює сумі податкового боргу (або є більшою).
У частинах першій та другій статті 88 Податкового кодексу України вказано, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає:
у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Про те, що зверненню контролюючого органу до суду на підставі підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України має передувати опис майна платника податків у податкову заставу, вказано, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20.05.2022 у справі № 825/2335/18. Так, Верховний Суд зазначив: «… З наданих позивачем доказів судами з'ясовано, що за ТОВ «Легіон Промбуд» не зареєстровано право власності на нерухоме майно, транспортні засоби та сільськогосподарську техніку (самохідні машини та механізми), однак не встановлено відсутності іншого нерухомого майна, відмінного від транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, або іншого майна, що перебуває у користуванні відповідача на підставі іншого речового права, на яке може бути накладено адміністративний арешт та яке може бути джерелом погашення податкового боргу. Враховуючи, що позивачем не доведено наявності обставин, за яких судом може бути прийнято рішення про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Легіон Промбуд», що знаходяться в банку, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність законодавчих підстав для задоволення позовних вимог в частині накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Легіон Промбуд» на суму …, що знаходяться на відкритих рахунках у банках …».
У постанові від 16.04.2020 у справі № 804/7201/16 Верховний Суд вказав: «… податковий орган звернувся до суду з позовом … про накладення арешту на кошти та інші цінності 26.10.2016 року. Натомість, після звернення до суду з таким позовом, 07.11.2016 Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників податків … ще складались акти опису майна … За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що на день звернення до суду позивач не надав доказів, що ним було здійснено пошук всього майна відповідача та його балансова вартість є меншою суми податкового боргу, а тому вимоги Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників податків … щодо арешту на кошти та інші цінності … на розрахункових рахунках є передчасними та не обґрунтованими …».
Згідно з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 15.06.2022 у справі № 280/5400/19, саме дата акта опису майна платника податків у податкову заставу є початком перебігу встановленого абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України тримісячного строку для пред'явлення адміністративного позову на підставі підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.
Виходячи з матеріалів позовної заяви, акт опису майна відповідача у податкову заставу не складено.
Відповідно, допустимий доказ на підтвердження вказаних у підпункті 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України обставин (в частині майна) відсутній.
Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арбалет Охорона" (69083, м. Запоріжжя, вул. Святогірська, буд. 1А; код ЄДРПОУ 43782545) про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, який має податковий борг - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 05.09.2025.
Суддя М.С. Лазаренко