05 вересня 2025 року Справа № 280/6064/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Буд»
до Головного управління ДПС у Запорізькій області,
до Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
14.07.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Буд» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 12901291/39401138 від 26.05.2025 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 2 від 04.04.2025 в ЄРПН Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Буд»;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 24970/39401138 від 13.06.2025 за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Буд» щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС України;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області і Державну податкову службу України зареєструвати розрахунку коригування № 2 від 04.04.2025 на суму 10 297 118,00 грн. (десять мільйонів двісті дев'яносто сім тисяч сто вісімнадцять грн. 00 коп.) у тому числі ПДВ 1 716 186,22 грн. (один мільйон сімсот шістнадцять тисяч сто вісімдесят шість грн 22 коп.) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його надсилання на реєстрацію 04.04.2025;
- судові витрати стягнути з відповідачів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не відповідає жодним критеріям ризиковості, а його господарська діяльність відбувається на підставі вимог законодавства. Позивач стверджує, що надав копії необхідних документів та пояснення щодо здійснених господарських операцій, однак оскарженим рішенням комісії Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної, відмовлено у реєстрації розрахунку коригування. Також позивач зазначає, що ним виконано необхідні вимоги для реєстрації розрахунку коригування та надано всі необхідні документи, відтак, оскаржувані рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування є протиправними та підлягають скасуванню.
18.07.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/6064/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 31.07.2025 за вх. №38503. В обґрунтування заперечень посилається на те, що позивачу було відмовлено у реєстрації розрахунку коригування № 2 від 04.04.2025 на суму 10 297 118,00 грн, на підставі ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, вказаної у відповідних полях. Зауважено, що спірний розрахунок коригування відповідає п.6 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Ухвалою суду від 03.09.2025 у задоволенні клопотання відповідача 1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Державна податкова служба України правом на подання відзиву не скористалась. Відповідно до положень ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суд зазначає, що відповідачем не зазначено поважних причин неподання відзиву на позов, відповідно суд кваліфікує неподання відзиву на позов як визнання позову відповідачем.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віват Буд» (Генпідрядник) та Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04054079) (Замовник) був укладений договір про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 28/02/ВОП від 28.02.2024, п.2.1 якого визначено вартість робіт у розмірі 172 059 905,12 грн у тому числі ПДВ 20 % - 28 676 650,85 грн.
Відповідно до п. 3.10. Договору з врахуванням останніх змін, внесених в нього додатковою угодою № 8 від 29.09.2024, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» … Замовник може здійснити попередню оплату (виплату, аванс) Генпідряднику для виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони у розмірі до 70 % вартості річного обсягу будівельних робіт на термін до 6 місяців.
Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації на підставі п. 3.10 Договору 06.03.2024 платіжною інструкцією № 30 здійснило попередню оплату в розмірі 56 514 350,00 грн. (п'ятдесят шість мільйонів п'ятсот чотирнадцять тисяч триста п'ятдесят грн 00 коп.) у т. ч. ПДВ в розмірі 9 419 058,33 грн. (дев'ять мільйонів чотириста дев'ятнадцять тисяч п'ятдесят вісім грн 33 коп.) Казначейство 08.03.2024 виконало платіжну інструкцію № 30 від 06.03.2024, і перерахувало кошти на рахунок ТОВ «Віват Буд».
Позивачем на отриману суму передоплати 56 514 350,00 грн були виписані і зареєстровані в ЄРПН такі податкові накладні: № 3 від 01.04.2024 на 46 217 232,00 грн. у т. ч. ПДВ 7 702 872,00 грн.; № 4 від 01.04.2024 на 10 297 118,00 грн. у т. ч. ПДВ 1 716 186,22 грн.
Позивач 04.04.2025 склав та подав на реєстрацію в ЄРПН від'ємний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 на суму 46 217 232,00 грн. у т. ч. ПДВ 7 702 872,00 грн. по податковій накладній № 3 від 01.04.2024 і від'ємний РКК № 2 від 04.04.2025 на суму 10 297 118,00 грн. у т. ч. ПДВ 1 716 186,22 грн. по податковій накладній № 4 від 01.04.2024.
04.04.2025 позивач отримав повідомлення в квитанції, в якому повідомлено про зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 04.04.2025 по податковій накладній № 4 від 01.04.2024. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної зазначено, що розрахунок коригування на зменшення податкових зобов'язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарiв/послуг на неплатника ПДВ, подано для реєстрації в ЄРПН у термін, що перевищує 30 календарних днів з дня складання податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН без порушення граничних строків реєстрації, що відповідає п.6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково нас було повідомлено про те, що: показник ''D''=.70307%, ''Рпоточ'' 2153604,79. ДПС було запропоновано нам надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Позивачем подано в електронній формі засобами електронного зв'язку повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено з письмовими поясненнями № 324 від 05.05.2025.
Позивачу направлено Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування №12862667/39401138 від 14.05.2025, яким, у зв'язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, запропоновано надати письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. В додатковій інформації зазначено: "Надати документи, які стали підставою, відповідно до ст. 187 ПКУ для виникнення податкового зобов'язання та складання податкової накладної від 01.04.2024 року № 4 на суму ПДВ 1 716 186,33 грн. Надати первинні, які стали підставою, відповідно до ПКУ, для складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 04.04.2025 № 2 до податкової накладної від 01.04.2024 року № 4 на суму ПДВ (-) 1 716 186,33 грн. Надати ОСВ по рахунку 361 по отримувачу (покупцю): Управління капітального будівництва Запорізької обласної адміністрації (04054079). Надати пояснення стосовно відображення суми ПДВ 1 716 186,33 грн., згідно виписаної податкової накладної від 01.04.2024 року № 4 та суми ПДВ 7 702 872,00 грн., згідно виписаної податкової накладної від 01.04.2024 року № 3, у складі податкових зобов'язань декларації з ПДВ за квітень 2024 року".
На виконання зазначеного повідомлення позивач подав додаткові пояснення від 21.05.2025 та копії документів для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію розрахунку коригування.
За результатами розгляду Комісією регіонального рівня винесено Рішення №12901291/39401138 від 26.05.2025 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 2 від 04.04.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних, з причини: "у зв'язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку".
06.06.2025 позивач оскаржив рішення Комісії №12901291/39401138 від 26.05.2025, до ДПС України як комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
За результатами розгляду, рішенням ДПС України №24970/39401138 від 13.06.2025 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову реєстрації податкової накладної залишено без змін.
Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755- VІ (далі -ПК України).
Відповідно до пункту 14.1.60 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пп.а, б п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Абзацом першим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 192.1. статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015 було затверджено Порядок заповнення податкової накладної встановлено, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (далі - Порядок №1307).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1307 податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених ПК України та цим Порядком.
У разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V ПК постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера (пункт 21 Порядку №1307).
Відповідно до п. 22 Порядку №1307, у разі допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка не заважає ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок.
У цьому разі таблична частина розділів А та Б розрахунку коригування не заповнюється.»
Отже, у разі встановлення помилки у податковій накладній, допущеної при складанні податкової накладної, не пов'язаної із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, така помилка підлягає виправленню складанням розрахунку коригування до відповідної податкової накладної, відповідно до вимог, встановлених пунктом 21 Порядку №1307, тобто розрахунок коригування має містити виправлені дані.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246 Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. № 557..
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
01.02.2020 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №1165), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
За приписами пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій.
Суд врахував, що підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування у квитанції від 04.04.2025 зазначено, що її подано у термін понад 30 днів з дня складення податкових накладних, що відповідає п.6 Критеріїв ризиковості здійснення операції.
При цьому, що вищевказані розрахунки коригування стосувались помилкової реєстрації податкової накладної у зв'язку з відсутністю здійснення передоплати з боку контрагента у визначений позивачем термін. Датою податкової накладної, згідно якої позивач отримав передоплату є 08.03.2025, що вважається датою першої події для реєстрації податкової накладної, коли як податкові накладні за цією операцією були подані 01.04.2024. Також, в якості доказу відсутності такої передоплати надано виписку ОСВ по рахунку бухгалтерського обліку 361 та виписку банку за період з 08.03.2024 по 01.04.2024.
Крім того, ст.192 ПК України передбачено, що розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Суд зазначає, що вищевказана квитанція хоч і містять посилання на критерії ризиковості, проте у її змісті відсутня детальна інформація щодо невідповідності розрахунку коригування вимогам законодавства в розрізі господарських операцій, періоду їх здійснення, контрагента позивача.
Позивач, у свою чергу, надав податковому органу відповідні пояснення та документи у зв'язку із зупиненням реєстрації РК, які розкривають підстави, за якими було виписано розрахунки коригування.
Отже, як встановлено судом, та підтверджено матеріалами справи, разом із поясненнями позивачем надано відповідачу документи на підтвердження настання обставини, яка давала підстави для складення та направлення до контролюючого органу розрахунку коригування № 2 від 04.04.2025 до податкової накладної № 4 від 01.04.2024.
Суд зазначає, що суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.
Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Аналогічного висновку дійшов Верховних суд у постанові від 16.02.2023 по справі №380/7648/22.
При цьому у постанові від 16.02.2023 по справі №380/7648/22 Верховний Суд насамперед, звернув увагу на те, що при розгляді таких спорів (предметом позову у справі були рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов'язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.
З урахуванням викладеного, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому позовні вимоги в частині визнання таких рішень протиправними та їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення ДПС України № 24970/39401138 від 13.06.2025 суд зазначає наступне.
Порядок оскарження рішень контролюючих органів урегульований статтею 56 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (пункт 56.2 статті 56 Податкового кодексу України).
Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку (пункт 56.10 статті 56 Податкового кодексу України).
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (абзац 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України).
За змістом пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:
- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;
- якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Відповідно до пункту 17 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені статтею 56 Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Державної податкової служби України із скаргою на рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у якій просив зазначене рішення скасувати.
Рішенням Державної податкової служби України залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Отже, оскаржуване рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято за результатами адміністративного оскарження рішення контролюючого органу.
Суд відзначає, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 13.10.2020 року у справі № 240/7785/19 саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних призведе до негативних правових наслідків для платника податків.
У той же час, само по собі рішення, прийняте за результатами адміністративного оскарження рішення податкового органу, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов'язків. Запроваджені Податковим кодексом України способи оскарження рішень податкових органів - адміністративний та судовий повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушені права. Доводи позивача отримали оцінку суду під час розгляду цієї справи, а не шляхом оцінки рішення прийнятого податковим органом за результатами адміністративного оскарження спірного рішення, який здійснював, при цьому, свої дискреційні повноваження, внаслідок чого суд не наділений правом оцінювати повноту дослідження контролюючим органом обставин, викладених платником податків у скарзі на спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 року у справі № 500/449/19, яку суд у силу вимог частини 5 статті 242 КАС України враховує при прийнятті рішення у цій справі.
З огляду на зазначене, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної податкової служби України № 24970/39401138 від 13.06.2025 належить відмовити.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунок коригування № 2 від 04.04.2025 суд зазначає наступне.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини та наведені норми права, беручи до уваги те, що спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, слід зобов'язати Державну податкову службу України, зареєструвати розрахунок коригування Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Буд» № 2 від 04.04.2025 датою його фактичного подання.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно платіжної інструкції від 10.07.2025 №394 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12112,00 грн.
Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
У ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2025 рік установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
Позивачем заявлено дві немайнові позовну вимогу, отже, з урахуванням подання позову в електронній формі, сума судового збору у даній справі становить 4844,80 грн (3028,00 х х 0,8).
Таким чином, судом встановлено переплату позивачем судового збору у розмірі 7267,20 грн, яка підлягає поверненню у визначеному порядку статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Зважаючи на викладене, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2422,40 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Буд» (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 3; код ЄДРПОУ 39401138) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №12901291/39401138 від 26.05.2025.
Зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію розрахунку коригування Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Буд» № 2 від 04.04.2025 датою його фактичного подання.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Буд» судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 05.09.2025.
Суддя М.С. Лазаренко